Справа № 591/10475/25
Провадження № 2/591/2540/25
20 листопада 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», вул. Княжий Затон, буд. 9 прим. 369, офіс 1, код ЄРДПОУ 43577608, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Юрій Олександрович, вул. Металургів, буд. 30, офіс 2 та 2а м. Суми; приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5 м. Київ, 01001 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
установив:
15.09.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що вчинений приватним нотаріусом виконавчий напис від 23.06.2021 № 219911, яким звернуто з позивача стягнення як з боржника на користь кредитора - ТОВ «Вердикт капітал» у сумі 153460,86 грн заборгованості є безпідставним, йому стало відомо про суму заборгованості в 2025 році, коли з його заробітної плати та інших доходів розпочато відрахування на рахунок приватного виконавця за виконавчим провадження №67933869. Крім того, позивач вказує, що Ухвалою суду у справі №578/940/24 від 14.10.2024 було замінено стягувача у виконавчому провадженні №67933869 з примусового виконання виконавчого напису №219911, вчиненого 23.06.2021, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс». Позивач ознайомився з документами, які наявні у застосунку «Дія», однак виявив відсутність заяви стягувача на відкриття провадження та самого виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18.09.2025 відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання; розгляд справи по суті постановлено розпочати з 18.10.2025; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору 1) приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенко Юрія Олександровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, встановлено третім особам строк для подання пояснень щодо позову.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про розгляд справи у суді повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Юрій Олександрович пояснень щодо позову не подав.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, пояснень щодо позову не подав.
Відповідно до положень статті 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи без участі сторін суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича за виконавчим провадженням ВП № 67933869 від 17.12.2021 відкрите виконавче провадження за виконавчим написом № 219911 від 23.06.2021 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального Остапенка Євгена Михайловича про стягнення з позивача на користь ТОВ «Вердикт капітал» заборгованості в розмірі 153 460,86 грн.
Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області у справі №578/940/24 від 14.10.2024 було замінено стягувача у виконавчому провадженні №67933869 з примусового виконання виконавчого напису №219911, вчиненого 23.06.2021, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».
Позивач вважає, що при зверненні ТОВ «Вердикт Капітал» до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, нотаріус вчинив виконавчий напис, не перевіривши при цьому факт безспірності заборгованості, так як позивач суму заборгованості перед відповідачем не визнає, та вказує, що жодного разу особисто не отримував жодних листів чи повідомлень від будь-якого банку, в тому числі і від ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Дебт Форс» про те, що в нього існує заборгованість перед ними, ні від приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису. Позивачу невідомо, на підставі яких документів нотаріус вчиняв виконавчий напис №219911 про стягнення з його коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в розмірі 153 460,86 грн. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не мав можливості перевірити безспірність суми заборгованості, крім того нотаріус вчинив виконавчий напис без відповідних законних підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до абзацу 7 частини першої статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника.
У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 зроблено висновок, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».
У ході розгляду справи встановлено, що позивач заборгованість перед ТОВ «Вердикт Капітал» чи ТОВ «Дебт Форс» не визнає, заперечує факт укладення будь-яких кредитних договорів з вказаними Товариствами.
Водночас судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 23.06.2021 з посиланням на статті 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, у той час як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Ухвалою від 06.03.2017 у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.
Касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017. Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 була відновлена.
Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 23 від 21.03.2017. Резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 92 від 24.11.2017.
Таким чином застосуванню при вирішенні спору підлягає саме Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку та підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 2075 від 11.11.1999, № 693 від 24.04.2000, № 1602 від 29.11.2001, № 662 від 26.11.2014, № 347 від 27.05.2015.
Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів нотаріально посвідчених договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно для вчинення виконавчого напису відповідачем до приватного нотаріуса був поданий нотаріально посвідчений договір, в свою чергу, позивач зазначає, що жодного кредитного договору з ТОВ «Вердикт Капітал» чи з ТОВ «Дебт Форс» не укладав.
Відсутні відомості про нотаріальне посвідчення будь якого кредитного договору і у самому тексті виконавчого напису від 23.06.2021 №219911.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів на підтвердження того факту, що подані ним для вчинення виконавчого напису документи відповідали вимогам, які пред'являються вище приведеним Переліком, та в момент вчинення виконавчого напису 23.06.2021 у нотаріуса були наявні правові підстави для його вчинення.
Висновки суду у цій частині узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17, відповідно до якої кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до Переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, а порушення нотаріусом порядку вчинення нотаріусом виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене, оскаржуваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.
Постановою 19.10.2022 Верховного Суду справа №743/1481/21 вказано, що виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
Оскільки вчинення виконавчого напису нотаріусом є одним з видів позасудового захисту прав кредитора, а безпосередньо виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», кредитор після вчинення нотаріусом виконавчого напису має право звернутися до органів державної виконавчої служби або до приватного виконавця з метою примусового стягнення заборгованості за кредитом.
При цьому нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями. Це суперечить правовому статусу нотаріуса, визначеному у статтях 1, 9 Закону № 3425-ХІІ.
При стягненні за виконавчим написом нотаріуса боржник не позбавлений права на захист своїх прав. Стягнення провадиться в рамках виконавчого провадження, яке дозволяє боржнику користуватися правом захисту, в тому числі судового. Предметом позову в таких справах є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.
Таким чином, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред'явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи, що позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору за частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статей 12, 13, 89, 133, 137, 141, 158, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Юрій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис №219911 від 23.06.2021, вчинений приватними нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» заборгованості в розмірі 153460,86 грн, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», вул. Княжий Затон, буд. 9 прим. 369, офіс 1, код ЄРДПОУ 43577608 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», вул. Княжий Затон, буд. 9 прим. 369, офіс 1, код ЄРДПОУ 43577608.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Юрій Олександрович, вул. Металургів, буд. 30, офіс 2 та 2а м. Суми.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5 м. Київ, 01001.
Суддя Ю. О. Зеря