Справа № 591/2725/25
Провадження № 1-кп/591/79/25
20 листопада 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , законного представника неповнолітньої - ОСОБА_5 , неповнолітньої особи, стосовно якої розглядається клопотання - ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , законного представника потерпілої - ОСОБА_8 , представника відділу ювенальної превенції - ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми клопотання прокурора відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Суми, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , учениці 10-Б класу Рівненського ліцею №2, раніше не судимої,
про застосування примусових заходів виховного характеру,
Прокурор звернулася із зазначеним клопотанням, яке мотивувала тим, що неповнолітня ОСОБА_6 вчинила суспільно-небезпечне діяння за наступних обставин: 30.10.2024 року близько 20 год. 00 хв. остання, знаходячись у власних потребах неподалік кафе «Frans.ua», яке розташоване за адресою: м. Суми, площа Покровська, 7-А, влаштувала словесну сварку з раніше знайомою їй ОСОБА_10 , яка сиділа в цей час на лавці. В ході зазначеної словесної сварки ОСОБА_6 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої ОСОБА_10 , знаходячись в зазначений час на вулиці неподалік кафе «Frans.ua» за вказаною адресою, стоячи позаду лавки, на якій спиною до неї сиділа потерпіла, схопила останню кистю своєї лівої руки за волосся та кулаком правої руки нанесла чотири удари у хаотичному порядку в область надбрівної ділянки справа, в тім'яну ділянку справа, скроневу ділянку справа ОСОБА_10 , спричинивши потерпілій такі тілесні ушкодження: в надбрівній ділянці справа з переходом на верхню повіку правого ока синець неправильної овальної форми, гематому скроневої ділянки голови справа, які кваліфіковані як легкі тілесні ушкодження.
Такі дії неповнолітньої ОСОБА_6 , на думку прокурора, є суспільно небезпечними та підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_10 . Проте, оскільки ОСОБА_6 на момент вчинення такого правопорушення не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння, тому просила застосувати до останньої примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі її під нагляд матері - ОСОБА_5 до повноліття.
Прокурор в судовому засіданні підтримала вказане клопотання.
Представник, законний представник, потерпіла та представник відділу ювенальної превенції підтримали клопотання прокурора. Крім того, представник ювенальної превенції надав суду звіт складений відповідно до вимог ст.ст.485,487 КПК України, згідно з яким найбільш доцільним заходом щодо неповнолітньої ОСОБА_6 з метою її перевиховання в даній ситуації є передача під нагляд батькам (а.с. 48-49 - т.1).
Неповнолітня ОСОБА_6 , відносно якої розглядається клопотання, свою винуватість у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке їй інкримінують, не визнала повністю та, скориставшись правом, передбаченим ст.63 Конституції України, відмовилась надавати пояснення в суді. Виступаючи в судових дебатах ОСОБА_6 зазначала про те, що потерпіла говорить неправду з приводу тяжкості та наслідків тілесних ушкоджень, а також - щодо морального стану після події.
Законний представник неповнолітньої ОСОБА_6 - ОСОБА_5 говорила про те, що ОСОБА_10 неодноразово висловлювалась в бік її доньки нецензурними словами і що потерпіла сторона хотіла заробити грошей на ситуації.
Захисник неповнолітньої особи просила врахувати під час вирішення клопотання прокурора та цивільного позову те, що ОСОБА_6 та її мати є внутрішньо переміщеними особами та ОСОБА_5 немає на даний час заробітку.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши надані прокурором докази, дійшов таких висновків.
Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлені такі обставини.
Потерпіла ОСОБА_10 суду повідомила, що подія відбувалась 30.10.2024 року близько 20-00 год., неподалік кафе «Frans.ua», яке розташоване за адресою: м. Суми, площа Покровська, 7-А. Вона з подругою - ОСОБА_11 , сиділи на лавці, а повз них проходила ОСОБА_6 зі своєю подругою на ім'я ОСОБА_12 і в цей час між нею та ОСОБА_6 виникла словесна перепалка, яку розпочала ОСОБА_6 , яка сказала на її адресу образливе, неприємне слово, яке її дуже зачипило. Оскільки ОСОБА_6 раніше неодноразово завжди першою розпочинала конфлікти, словесно ображаючи її, то вона (потерпіла) вперше в цей день їй відповіла на такі образи, використавши нецензурне слово. Після чого ОСОБА_13 обійшла лавочку, на якій вона сиділа, і несподівано схопила її за волосся та завдала 4 удари по голові, у надбрівну ділянку кулаком. Це бачили ОСОБА_14 та подруга ОСОБА_6 - ОСОБА_12 . Крім того, оскільки подія відбувалась в центрі міста, то очевидцями такої події було багато сторонніх осіб, які перебували поруч. Від таких дій ОСОБА_6 вона почала кричати і сварка на цьому закінчилась. А коли вона прийшла додому, то про все розповіла мамі і вони поїхали в поліцію писати заяву про вчинене відносно неї правопорушення.
Згідно інформації, що надійшла до відділу поліції, а також протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, 30.10.2024 року до поліції звернулась законний представник неповнолітньої ОСОБА_10 - ОСОБА_8 із заявою, в якій зазначила, що в цей день близько 19-30 год. Між її донькою та дівчиною на ім'я ОСОБА_15 стався словесний конфлікт, після якого остання нанесла її доньці декілька ударів по голові, в результаті чого її донька отримала тілесні ушкодження (а.с. 121-127 - т.1).
Згідно відеозапису, який на запит слідчого надала законний представник неповнолітньої ОСОБА_16 - ОСОБА_17 і який був безпосередньо досліджений судом, та протоколу огляду предметів від 20.02.2025, ОСОБА_6 , стоячи позаду лавки, на якій сидить потерпіла ОСОБА_10 , наносить останній два удари зверху вниз кулаком правої руки в область голови потерпілої ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_6 йде в невідомому напрямку (а.с.128-131 - т.1).
Як вбачається з консультативного висновку спеціаліста від 30.10.2024 у ОСОБА_10 виявлено гематому скроневої ділянки голови справа, а згідно Акту судово-медичного обстеження №1896 від 01.11.2024, при обстеженні ОСОБА_10 у останньої виявлено в надбрівній ділянці справа з переходом на верхню повіку правого ока синець неправильної овальної форми розміром 4,5 х 3,8 см синього кольору. В тім'яній ділянці справа синець неправильної овальної форми розміром 2,6 х 1,8 см синього кольору (а.с.134,137 - т.1). Крім того, з наданих документів вбачається, що 30.10.2024 року о 21-15 год. Фоменко КМ проходила комп'ютерну томографію (а.с. 138 - т.1).
Відповідно до висновку експерта №114 від 23.01.2025 вищезазначені тілесні ушкодження кваліфіковано як легкі тілесні ушкодження (а.с. 136 - т.1).
Допитана в порядку ст.225 КПК України неповнолітня ОСОБА_14 повідомила, що подія відбулась 30.10.2024 ввечері біля кафе «Frans.ua», де вона з ОСОБА_10 гуляли. Вказувала, що коли вони сиділи на лавочці, то повз них проходили ОСОБА_6 та ОСОБА_18 , які раніше, в інші дні, висловлювали в їх бік нецензурні слова. Далі вона бачила як ОСОБА_6 лівою рукою схопила ОСОБА_10 за волосся, а правою почала бити по голові, всього було 4-5 ударів, удари наносила в одну й ту саму ділянку голови. У ОСОБА_10 після таких ударів одразу на тому місці виникла «шишка». Чи відбувалась розмова між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 перед ударами вона не знає, оскільки стояла спиною (а.с. 161-175 - т.1).
Крім того, за участю свідка ОСОБА_16 було проведено слідчий експеримент, під час якого остання продемонструвала механізм спричинення тілесних ушкоджень, які ОСОБА_6 завдала ОСОБА_10 (а.с. 176-181 - т.1). Аналогічну слідчу дію було проведено і за участі потерпілої ОСОБА_10 , під час якої остання також продемонструвала на статисті механізм завдання тілесних ушкоджень, які завдала їй ОСОБА_6 (а.с.182-193 - т.1).
Як вбачається з висновків експерта №115 та №116 від 23.01.2025 характер та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 відповідають механізму їх виникнення, продемонстрованому як свідком ОСОБА_16 , так і потерпілою ОСОБА_10 в ході проведення за участю останніх слідчих експериментів (а.с. 140-142 - т.1).
Допитана відповідно до ст.225 КПК України неповнолітня свідок ОСОБА_18 розповіла, що була очевидцем того, як ОСОБА_10 обізвала нецензурним словом її та ОСОБА_6 , коли вони прогулювались разом з останньою в центі міста біля кафе «Frans.ua». Після цього ОСОБА_6 підійшла до ОСОБА_10 та вдарила її, після чого вони зі ОСОБА_6 пішли далі. Рукою чи кулаком била вона не розгледіла, так як на вулиці вже було темно. (а.с. 153-160 - т.1).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України мало місце та вина ОСОБА_6 у вчиненні такого діяння встановлена в повному обсязі, підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, які суд вважає достовірними, належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності з положеннями ст. ст. 85, 86 КПК України, тобто в порядку і у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно ч.1 ст.22 КК України кримінальній відповідальності за ст.125 КК України підлягають особи у віці від 16 років.
Водночас, відповідно до наданих суду матеріалів ОСОБА_6 на момент вчинення правопорушення не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до положень ст.97,105 КК України, ст. 498 КПК України до особи, яка після досягнення одинадцятирічного віку але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно - небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, застосовуються примусові заходи виховного характеру, у тому числі у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батьків.
Згідно позицій Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» строк нагляду, передбачений ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та виправлення неповнолітнього. Цей нагляд має здійснюватися, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше ніж до досягнення особою повноліття).
Таким чином, в даному випадку судом встановлені усі підстави, визначені ч.1 ст.501 КПК України, для задоволення поданого прокурором клопотання та необхідності застосування до неповнолітньої ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру.
Крім того, враховуючи обставини справи та той факт, що ОСОБА_6 раніше до відповідальності не притягувалась, на обліках у диспансерах не перебуває, на даний час навчається, позитивно характеризуються, беручи до уваги наданий Управлінням "Служби у справах дітей» Сумської міської ради звіт (а.с. 49- т.1), а також - умови життя, виховання і поведінку неповнолітньої та її ставлення до вчиненого, здатність матері, як законного представника, забезпечити виховний вплив на свою дитину та постійний контроль за її поведінкою, суд вважає, що до ОСОБА_6 слід застосувати примусові заходи виховного характеру, а саме: передачу під нагляд матері.
У справі законним представником потерпілої - ОСОБА_8 було подано цивільний позов про стягнення з неповнолітньої ОСОБА_6 на її користь 20 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. А у разі відсутності у неповнолітньої ОСОБА_6 коштів чи майна, достатнього для відшкодування шкоди в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, таке стягнення проводити з її матері ОСОБА_5 (а.с. 72-74 - т.1).
Такий позов мотивовано тим, що ОСОБА_6 спричинила зазначеними у клопотанні прокурора діями її доньці - ОСОБА_10 моральної шкоди, яка полягала у злочинному посяганні на здоров'я її доньки та особисту недоторканість. Крім того, в результаті нападу ОСОБА_6 її доньці - ОСОБА_10 були завдані тілесні ушкодження і вона відчувала сильний біль і страх за своє здоров'я. Також нічим не виправдане насилля, яке вчинила ОСОБА_6 , вона розцінює як приниження людської гідності ОСОБА_10 , після якого змінився звичайний життєвий уклад останньої, а саме: вона отримала сильне емоційно-психологічне потрясіння, суттєво нервувала через те, що трапилось, втратила душевний спокій та рівновагу, витрачала свій час для відвідування лікувальних закладів та правоохоронних органів, а також - суду, відчувала головний біль, періодично були запаморочення, змушена була приймати лік, у тому числі заспокійливі.
Цивільний позивач ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримала поданий нею в інтересах доньки позов. Зазначала, що вона з донькою вживали заходи щодо примирення, проте розмова зі ОСОБА_6 та її мамою не дала результатів.
У судовому засіданні ОСОБА_10 цивільний позов, поданий її мамою, підтримала в повному обсязі. Зазначала, що вона не конфліктна людина, тому від дій ОСОБА_6 вона була в шоці, бо не очікувала, що ОСОБА_6 буде битися. Відразу оглянула тілесні ушкодження, які виникли в результаті ударів, які нанесла їй ОСОБА_6 , зробила їх фото. В цей день, після того як вона про все розповіла своїй мамі, то вони їздили у лікарню, де їй робили рентген голови. Після цього вони поїхали у відділ поліції, де написали заяву. Розповідала, що після цієї події та внаслідок отриманих ушкоджень їй довелось пити заспокійливі ліки, користуватись мазями, щоб пройшли синець та набряк. Крім того, вона займається спортом, але через отримані ушкодження вона не могла деякий час тренуватись, оскільки у неї боліла та крутилась голова, тому пропустила багато зайнять. Зазначала і про те, що їй після події було дуже важко морально та вона погано спала, оскільки це відбулось у центрі міста і очевидцями стало багато людей. Також зазначала про те, що ОСОБА_6 не намагалась вибачитися перед нею за вчинене, хоча потерпіла з мамою намагались усе вирішити мирним шляхом. Навпаки, ця подія ОСОБА_6 тішила, і остання під час зустрічі з метою врегулювання ситуацію мирним шляхом висловлювалась про те, що хотіла б так ще вчинити і що вона і не збирається вибачатись.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вказаний позов не визнали в повному обсязі.
Суд, вислухавши учасників процесу, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено, що ОСОБА_6 заподіяла легкі тілесні ушкодження ОСОБА_10 . У позові законний представник потерпілого заявила про заподіяну її доньці моральну шкоду.
Суд вважає, що в даному випадку згідно з положеннями п.п.1,2 ч.2 ст. 23 та ст.1167 ЦК України ОСОБА_19 має всі юридичні підстави для стягнення моральної шкоди зі ОСОБА_6 , а у разі відсутності у останньої коштів - з її матері - ОСОБА_5 .
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує:
- ступінь та форму вини ОСОБА_6 , а саме умисного вчинення нею суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, зокрема, спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_10 ;
- характер психологічного стресу та душевних страждань, які потерпіла переживала, характер та тривалість вимушених змін в її житті, зумовлені вказаною подією, а також зусилля, які їй необхідно було докласти для відновлення своєї нормальної та здорової життєдіяльності, зокрема, що ОСОБА_10 відчувала сильний біль і страх за своє здоров'я під час заподіяння їй такого ушкодження; втратила душевний спокій та рівновагу; пропустила спортивні тренування; витрачала свій час для відвідування лікувальних закладів та правоохоронних органів, а також - суду, відчувала головний біль, змушена була приймати ліки;
- поведінку ОСОБА_6 після події, яка не захотіла вибачитись та примиритися з ОСОБА_10 та не висловила жалю з приводу вчинку.
Тому, враховуючи вищезазначені обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що в даному випадку заявлений позивачем розмір моральної шкоди є співрозмірним та становить 20 000,00 грн.
Тобто, цивільний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.100 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів (а.с. 131,132 - т.1).
На пiдставi викладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 376, 392-395, 498, 500, 501 КПК України, ст. 22, ч.2 ст. 97, ст. 105 КК України, суд
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до неповнолітньої ОСОБА_6 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі її під нагляд матері - ОСОБА_5 строком на 1 рік.
Цивільний позов законного представника потерпілої - ОСОБА_8 - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з неповнолітньої ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 20 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_10 , а у разі відсутності у неповнолітньої ОСОБА_6 коштів чи майна, достатнього для відшкодування шкоди в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, таке стягнення проводити з її матері ОСОБА_5 .
Речові докази:
- диск з відеозаписом - після набрання ухвалою законної сили залишити зберігатись у матеріалах судового провадження №591/2725/25.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми протягом 30 діб з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1