П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23615/25
Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,
повний текст судового рішення
складено 04.09.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Федусика А.Г.,
суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,
при секретарі - Пальоній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСКІНІ ПРОДАКТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСКІНІ ПРОДАКТ» (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці та просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500020/2025/000141/1 від 23.05.2025, №UA500020/2025/000144/2 від 26.05.2025, товарів №UA500020/2025/000143/2 від 23.05.2025, №UA500020/2025/000154/2 від 30.05.2025, №UA500020/2025/000155/2 від 02.06.2025;
- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000240 від 23.05.2025, №UA500020/2025/000245 від 26.05.2025, UA500020/2025/000242 від 23.05.2025, №UA500020/2025/000257 від 30.05.2025, №UA500020/2025/000258 від 02.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ (Покупець) та компанією “WYSOKI LOT» sp. Z o.o. (Польща) (Продавець) 17.02.2025 року укладено контракт №170225, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти у власність від продавця на умовах, вказаних в інвойсі до даного контракту, товари. Відповідно до вказаних умов контракту позивачу контрагентом поставлено товар (синтетичну тканину), а з метою здійснення митного оформлення ТОВ подано митні декларації №25UA500020003799U5 від 23.05.2025, №25UA500020003800U0 від 23.05.2025, №25UA500020003055U0 від 26.05.2025, №25UA500020004012U8 від 30.05.2025, №25UA500020004031U8 від 02.06.2025. Однак, відповідачем прийняті оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки у всіх наданих ТОВ документах абсолютно всі числові значення є однаковими та немає жодних невідповідностей та розбіжностей між ними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.02.2025 року між компанією “WYSOKI LOT» sp. Z o.o. (Польща, продавець) та ТОВ (покупець) укладено контракт №170225, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти у власність від продавця на умовах, вказаних в інвойсі до даного контракту, (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2020 р.) товари. Поставка товару по даному контракту буде виконуватись партіями згідно інвойса на кожну партію.
Контрагентом позивача складено інвойси на поставку товару (синтетичної тканини), а саме: №WLMS20250105/16-UA від 01.05.2025 кількістю 3276 рулонів загальною вартістю 84225,96 дол. США; №WLMS20250105/17-UA від 01.05.2025 кількістю 1283 рулонів загальною вартістю 63534,16 дол. США; №WLMS20250205/15-UA від 02.05.2025 кількістю 82822 рулонів загальною вартістю 62944,72 дол. США; №WLMS20251405/18-UA від 11.03.2025 кількістю 2931 рулонів загальною вартістю 62782,02 дол. США; №WLMS20252005/20-UA від 20.05.2025 кількістю 2476 рулонів загальною вартістю 83565 дол. США.
У зв'язку поставкою товару на виконання контракту №170225 від 17.02.2025 року, позивачем подано до Одеської митниці митні декларації №25UA500020003799U5 від 23.05.2025, №25UA500020003800U0 від 23.05.2025, №25UA500020003055U0 від 26.05.2025, №25UA500020004012U8 від 30.05.2025, №25UA500020004031U8 від 02.06.2025, в яких митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору. Для підтвердження вказаних у деклараціях відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з МК України (контракт, інвойси та інші документи).
Проте, відповідачем прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2025 №UA408020/2025/013213, від 24.02.2024 №UA500020/2025/001553; №UA500020/2025/001563; №UA500020/2025/001550 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000240 від 23.05.2025, №UA500020/2025/000245 від 26.05.2025, UA500020/2025/000242 від 23.05.2025, №UA500020/2025/000257 від 30.05.2025, №UA500020/2025/000258 від 02.06.2025.
В рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
в рішенні №UA500020/2025/000141/1 від 23.05.2025 вказано:
1) до митного оформлення надано інвои?с від 01.05.2025 №WLMS20250105/16-UA, проте інвои?с, що надався під час перетину митного кордону з відмітками митниці перетину, має дату 11.04.2025 №WLMS20250105/16-UA;
2) в пакувальному листі від 01.05.2025 б/н серед описових відомостеи? зазначено щодо наявності на товарі №1 згідно ЕМД від 23.05.2025 №25UA500020003799U5 торговельноі? марки “Аtxextile», проте в інвои?сі від 01.05.2025 №WLMS20250105/16-UA відомості щодо торговельноі? марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвои?су, продавцем визначалась вартість товарів без урахування і?х виробника та торговоі? марки;
3) відповідно до умов, викладених у рахунку-фактурі (інвои?сі) від 01.05.2025 №WLMS20250105/16-UA та п.4.3 контракту від 17.02.2025 №170225, оплата за товар здіи?снюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 365 днів з дати поставки товару.
Вказана схема розрахунків за поставлении? товар, з урахуванням наявності посередника у вказаніи? зовнішньоекономічніи? операціі?, суперечить світовіи? практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостеи?, які унеможливлюють підтвердження заявленоі? ціни товарів як такоі?, що базується на діи?сніи? вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральноі? угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілеи? повинна ґрунтуватися на діи?сніи? вартості імпортованого товару.
Під “діи?сною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючоі? краі?ни, такии? чи подібнии? товар продається або пропонується до продажу при звичаи?ному ході торгівлі за умов повноі? конкуренціі?. Вказана схема розрахунків за поставлении? товар, суперечить світовіи? практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостеи?, які унеможливлюють підтвердження заявленоі? ціни товарів як такоі?, що базується на діи?сніи? вартості згідно статті VII ГАТТ.
Також поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як приховании? лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митноі? вартості лише за певних умов (п.5 ст.51 МКУ). Відповідно до Податкового кодексу Украі?ни сплачении? при імпорті товару ПДВ за комерціи?ною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п.198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати (декілька років) також призводить до формування податкового кредиту, якии? не підтверджено оплатою;
в рішенні №UA500020/2025/000143/2 від 23.05.2025 вказано:
1) рахунок-фактура (інвои?с) визначає вартість товару за рулон, проте ні в зазначеному документі, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостеи? щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів;
2) в пакувальному листі від 01.05.2025 №б/н з-поміж описових відомостеи? зазначено наявність на товарі №1згідно ЕМД від 23.05.2025 №25UA500020003800U0 торговельноі? марки “XKTextile», проте в інвои?сі відомості щодо ТМ відсутні, що може свідчити про неврахування такоі? характеристики при встановленні вартості товару та високу и?мовірність наявності домовленостеи? щодо товару, відомості про які до митного контролю не надано;
3) відповідно до умов, викладених у рахунку-фактурі (інвои?с) та п.4.3 контракту, оплата за товар здіи?снюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 365 днів з дати поставки товару.
Вказана схема розрахунків за поставлении? товар, з урахуванням наявності посередника у вказаніи? зовнішньоекономічніи? операціі?, суперечить світовіи? практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостеи?, які унеможливлюють підтвердження заявленоі? ціни товарів як такоі?, що базується на діи?сніи? вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральноі? угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілеи? повинна ґрунтуватися на діи?сніи? вартості імпортованого товару.
Під “діи?сною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючоі? краі?ни, такии? чи подібнии? товар продається або пропонується до продажу при звичаи?ному ході торгівлі за умов повноі? конкуренціі?. Вказана схема розрахунків за поставлении? товар, суперечить світовіи? практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостеи?, які унеможливлюють підтвердження заявленоі? ціни товарів як такоі?, що базується на діи?сніи? вартості згідно статті VII ГАТТ;
4) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митноі? вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвои?су, поставка товару здіи?снюється на умовах CPT Дніпро, тобто вартість страхування не включена у вартість товару.
Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здіи?снювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостеи? щодо вартості оцінюваного товару.
в рішенні №UA500020/2025/000144/2 від 26.05.2025 вказано:
1) рахунком-фактурою передбачено відстрочка платежу на 365 днів з моменту отримання даноі? партіі? товару. П.4.3. контракту визначає термін оплати згідно контракту, інвои?сів та митних деклараціи? до контракту протягом 365 банківських днів від дати, наступноі? за датою поставки товару. При цьому, п.5.1. контракту визначає датою поставки дату оформленоі? митноі? деклараціі?.
Крім зазначеноі? розбіжності додатково варто документально визначити, дата якоі? оформленоі? митноі? деклараціі? (при митному оформленні товарів у вільнии? обіг на митніи? територіі? Украі?ни; в краі?ні відправлення; в краі?ні транзиту) стосується п.5.1. контракту, а також що вважається датою митноі? деклараціі?: дата подання до митного контролю чи дата завершення митного оформлення товарів за МД;
2) в доповнення до викладеного вище пункту, визначені п.4.3. контракту терміни розрахунків за поставлении? товар, з урахуванням наявності посередника у вказаніи? зовнішньоекономічніи? операціі? (“WYSOKI LOT» sp. z o.o.), суперечить світовіи? практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостеи?, які унеможливлюють підтвердження заявленоі? ціни товарів як такоі?, що базується на діи?сніи? вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральноі? угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілеи? повинна ґрунтуватися на діи?сніи? вартості імпортованого товару.
Під “діи?сною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючоі? краі?ни, такии? чи подібнии? товар продається або пропонується до продажу при звичаи?ному ході торгівлі за умов повноі? конкуренціі?. Вказана схема розрахунків за поставлении? товар, суперечить світовіи? практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостеи?, які унеможливлюють підтвердження заявленоі? ціни товарів як такоі?, що базується на діи?сніи? вартості згідно статті VII ГАТТ.
Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як приховании? лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митноі? вартості лише за певних умов (п.5 ст.51 МКУ). Відповідно до Податкового кодексу Украі?ни сплачении? при імпорті товару ПДВ за комерціи?ною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п.198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати (декілька років) також призводить до формування податкового кредиту, якии? не підтверджено оплатою.
3) п.1.1. контракту визначає характер взаємовідносин продавця та покупця таким чином: продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прии?няти у власність від продавця товари. Продавець (“WYSOKI LOT» sp. z o.o.) є резидентом Польщі. Відправник товару - NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD, резидент КНР. В гр.4 автотранспортноі? накладноі? CMR від 21.05.2025 №8176 зазначено місце завантаження Румунія. До митного контролю не надано жодного документа щодо знаходження товарів на територіі? краі?ни продавця товарів.
Таким чином, для виконання умов п.1.1. контракту продавцем повинні були залучатися треті особи, що повпливало на вартість товарів, проте у наданих до митного контрою документах це не зазначено;
4) в пакувальному листі від 02.05.2025 б/н вказано торгову марку товарів TM STextile та виробника товарів NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD. В Рахунку-фактурі такі характеристики товарів не вказуються, проте при визначення вартості товарів є суттєвими.
З огляду на зміст наданого до митного контролю рахунку-фактури, продавцем визначалась вартість товарів без урахування і?х виробника та торговоі? марки;
5) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митноі? вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвои?су, поставка товару здіи?снюється на умовах CPT Дніпро, тобто вартість страхування не включена у вартість товару.
Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здіи?снювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостеи? щодо вартості оцінюваного товару.
в рішенні №UA500020/2025/000154/2 від 30.05.2025 вказано:
1) рахунком-фактурою передбачено відстрочка платежу на 365 днів з моменту отримання даноі? партіі? товару. П.4.3. контракту визначає термін оплати згідно контракту, інвои?сів та митних деклараціи? до контракту протягом 365 банківських днів від дати, наступноі? за датою поставки товару. При цьому, п.5.1. контракту визначає датою поставки дату оформленоі? митноі? деклараціі?.
Крім зазначеноі? розбіжності додатково варто документально визначити, дата якоі? оформленоі? митноі? деклараціі? (при митному оформленні товарів у вільнии? обіг на митніи? територіі? Украі?ни; в краі?ні відправлення; в краі?ні транзиту) стосується п.5.1. контракту, а також що вважається датою митноі? деклараціі?: дата подання до митного контролю чи дата завершення митного оформлення товарів за МД;
2) в доповнення до викладеного вище пункту, визначені п.4.3. контракту терміни розрахунків за поставлении? товар, з урахуванням наявності посередника у вказаніи? зовнішньоекономічніи? операціі? (“WYSOKI LOT» sp. z o.o.), суперечить світовіи? практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостеи?, які унеможливлюють підтвердження заявленоі? ціни товарів як такоі?, що базується на діи?сніи? вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральноі? угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілеи? повинна ґрунтуватися на діи?сніи? вартості імпортованого товару.
Під “діи?сною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючоі? краі?ни, такии? чи подібнии? товар продається або пропонується до продажу при звичаи?ному ході торгівлі за умов повноі? конкуренціі?. Вказана схема розрахунків за поставлении? товар, суперечить світовіи? практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостеи?, які унеможливлюють підтвердження заявленоі? ціни товарів як такоі?, що базується на діи?сніи? вартості згідно статті VII ГАТТ.
Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як приховании? лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митноі? вартості лише за певних умов (п.5 ст.51 МКУ). Відповідно до Податкового кодексу Украі?ни сплачении? при імпорті товару ПДВ за комерціи?ною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п.198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати (декілька років) також призводить до формування податкового кредиту, якии? не підтверджено оплатою;
3) п.1.1. контракту визначає характер взаємовідносин продавця та покупця таким чином: продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прии?няти у власність від продавця товари. Продавець ( “WYSOKI LOT» sp. z o.o.) є резидентом Польщі. Відправник товару - SHAOXING QIWO TRADING CO.,LTD, резидент КНР. В гр. 4 автотранспортноі? накладноі? CMR від 29.05.2025 No 0000 зазначено місце завантаження Румунія. До митного контролю не надано жодного документа щодо знаходження товарів на територіі? краі?ни продавця товарів.
Таким чином для виконання умов п.1.1. контракту продавцем повинні залучатися треті особи, що повпливало на вартість товарів, проте у наданих до митного контрою документах це не зазначено;
4) в пакувальному листі від 14.05.2025 Б/Н вказано торгову марку товарів LMTextile та виробника товарів SHAOXING QIWO TRADING CO.,LTD. В Рахунку-фактурі такі характеристики товарів не вказуються, проте при визначення вартості товарів є суттєвими.
З огляду на зміст наданого до митного контролю рахунку-фактури, продавцем визначалась вартість товарів без урахування і?х виробника та торговоі? марки;
5) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митноі? вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до наданого інвои?су, поставка товару здіи?снюється на умовах CPT Дніпро, тобто вартість страхування не включена у вартість товару.
Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здіи?снювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостеи? щодо вартості оцінюваного товару;
6) в пакувальному листі від 14.05.2025 No Б/н серед описових відомостеи? зазначено щодо наявності на товарі №1 згідно ЕМД від 30.05.2025 №25UA500020004012U8 торговельноі? марки “LMTextile», проте в інвои?сі від 14.05.2025 №WLMS20251405/18-UA відомості щодо торговельноі? марки відсутні. З огляду на зміст наданого до митного контролю інвои?су, продавцем визначалась вартість товарів без урахування і?х виробника та торговоі? марки;
7) до митного оформлення надано інвои?с від 14.05.2025 №WLMS20251405/18-UA, проте інвои?с, що надався під час перетину митного кордону з відмітками митниці перетину, має дату 11.03.2025 №WLMS20251405/18-UA.
в рішенні №UA500020/2025/000155/2 від 02.06.2025 вказано:
1) до митного оформлення надано інвои?с від 20.05.2025 №WLMS20252005/20-UA, проте інвои?с, що надався під час перетину митного кордону з відмітками митниниці перетину, має дату 28.01.2025;
2) в пакувальному листі від 20.05.2025 б/н серед описових відомостеи? зазначено щодо наявності на товарі №1 згідно ЕМД від 02.06.2025 №25UA500020004031U0 торговельноі? марки LMTextile, проте в інвои?сі від 20.05.2025 №WLMS20252005/20-UA відомості щодо торговельноі? марки відсутні.
З огляду на зміст наданого до митного контролю інвои?су, продавцем визначалась вартість товарів без урахування і?х виробника та торговоі? марки;
3) відповідно до умов викладених у рахунку-фактурі (інвои?с) та п.4.3 контракту, оплата за товар здіи?снюється шляхом банківського безготівкового переказу на протязі 365 днів з дати поставки товару.
Вказана схема розрахунків за поставлении? товар, з урахуванням наявності посередника у вказаніи? зовнішньоекономічніи? операціі?, суперечить світовіи? практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостеи?, які унеможливлюють підтвердження заявленоі? ціни товарів як такоі?, що базується на діи?сніи? вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральноі? угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілеи? повинна ґрунтуватися на діи?сніи? вартості імпортованого товару.
Під “діи?сною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючоі? краі?ни, такии? чи подібнии? товар продається або пропонується до продажу при звичаи?ному ході торгівлі за умов повноі? конкуренціі?. Вказана схема розрахунків за поставлении? товар, суперечить світовіи? практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостеи?, які унеможливлюють підтвердження заявленоі? ціни товарів як такоі?, що базується на діи?сніи? вартості згідно статті VII ГАТТ.
Також, поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як приховании? лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митноі? вартості лише за певних умов (п.5 ст.51 МКУ). Відповідно до ПК Украі?ни сплачении? при імпорті товару ПДВ за комерціи?ною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п.198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати (декілька років) також призводить до формування податкового кредиту, якии? не підтверджено оплатою;
4) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митноі? вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвои?су, поставка товару здіи?снюється на умовах CPT Дніпро, тобто вартість страхування не включена у вартість товару.
Слід зауважити, що страхові документи подаються незалежно від того, ким саме здіи?снювалось страхування, а тому відсутність таких документів не дає можливості впевнитись в достовірності заявлених відомостеи? щодо вартості оцінюваного товару;
5) в ході аналізу відомостеи? щодо маршруту руху контеи?нера EITU9156908 з товарами на інтернет-сторінці: https://www.searates.com (сервіс відстеження маршруту руху контеи?нерів) встановлено, що вантаж було відправлено з порту Ningbo,CN ще 09.11.2024, а прибуло до порту Constanta,RО 30.05.2025.
Така тривалість перевезення між вказаними морськими портами є нехарактерною в сучасних умовах і з високою імовірністю свідчить про додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням та перевантаженням товарів в контеи?нері на шляху до порту призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів. Крім того, до митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю до Румуніі? та документи, які містять інформацію про витрати, пов'язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на іншии? та на автомобільнии? ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиціи?ного обслуговування за межами митноі? територіі? Украі?ни.
До митного контролю не надано відомостеи? про включення таких витрат до митноі? вартості товарів.
Також запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме:
по МД №25UA500020003799U5, №25UA500020003800U0, №25UA500020003055U0, №25UA500020004012U8: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України;
по МД №25UA500020004031U8: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст.254 Митного кодексу України.
У рішеннях вказано, що митним органом отримано прайс листи б/н з повідомленням, що у встановлений термін інші додаткові витребувані митним органом надаватись не будуть. Надані прайс-листи видано не виробником товару- “PRESTIGE TEXTILES LIMITED» (CN), а продавцем товару- ““WYSOKI LOT» sp. z o.o..» (PL), що не відповідає зазначеним вимогам Митного кодексу України щодо об'єктивності даних, які декларант зобов'язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. У наданих до митного оформлення прайс-листах зазначено ціну товару на умовах CPT Дніпро, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів; у надному прайс листі зазначено найменування товару - синтетична тканина без наведення точних характеристик товару від яких може залежати вартість товару синтетична тканина ( пофарбована, з ниток різних кольорів, вибивна).
Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на підставі баз даних АСМО “Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України у ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшим ніж заявлено декларантом.
Вважаючи вказані рішення відповідача та картки відмови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.
Положеннями ч.3 ст.318 МК України передбачено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З вищенаведених правових норм вбачається, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Разом з тим, жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість товару - не надано. В той же час в контракті, додаткових угодах до нього, інвойсі, які є основними документами, містяться всі відомості про митну вартість.
Колегія суддів вважає таку позицію митного органу необґрунтованою, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту. В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.
Водночас приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Колегія суддів наголошує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
В оскаржуваних рішеннях недоліком, який на думку митного орану свідчить про розбіжність у вартості товару та не дає йому упевненості у правильності визначення митної вартості товару, є умови оплати товару.
Апеляційний суд зазначає, що умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором), не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 29.07.2020 у справі №420/1709/19, від 19.11.2024 у справі №420/23588/23, від 27.02.2025 у справі №300/784/24.
Окрім того, відсутність у поданих інвойсах відомостей щодо торговельної марки чи виробника жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки ці реквізити не є обов'язковими складовими документів, що підтверджують її правильність відповідно до ст. 53 МК України.
Також, відповідачем не наведено жодних обґрунтувань того, яким чином розміри рулону можуть впливати на визначення митної вартості товару, адже сама по собі ця характеристика не є визначальною для формування ціни, адже митна вартість товару визначається за 1 рулон.
Колегія суддів також відхиляє доводи митного органу щодо відсутності страхових документів, оскільки згідно з інвойсами №WLMS20250105/16-UA від 01.05.2025, №WLMS20250105/17-UA від 01.05.2025, №WLMS20250205/15-UA від 02.05.2025, №WLMS20251405/18-UA від 11.03.2025, №WLMS20252005/20-UA поставка товару здійснювалась на умовах CPT Дніпро.
За змістом правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Так, відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому, страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару. Якщо товар фактично не страхувався, про що декларантом були надані письмові обґрунтовані пояснення, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.03.2019 року у справі №814/921/17, від 24.12.2020 року у справі №814/1046/16.
Колегія суддів також наголошує, що якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.02.2018 року у справі №803/1112/17.
Отже, відповідачем не доведено факту здійснення страхування товару, а відсутність страхових документів за умовами поставки CPT Дніпро не може бути підставою для невизнання заявленої митної вартості.
Також, посилання митного органу на відсутність документів щодо знаходження товарів на території країни продавця є безпідставним, оскільки митне законодавство не містить вимоги надання таких документів для підтвердження митної вартості.
Натомість, декларантом було подано весь необхідний пакет документів, визначений ст. 53 МК України, які дають можливість ідентифікувати товар та підтвердити його вартість.
На переконання судової колегії, твердження відповідача про залучення третіх осіб для виконання умов контракту ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджене жодними доказами. Саме припущення щодо можливої участі третіх осіб не впливає на митну вартість товару, оскільки жодних доказів про такі витрати відповідачем не надано.
Посилання відповідача на різницю у датах інвойсів з відмітками митниці не може свідчити про недостовірність заявленої митної вартості. Так, відмітки митниці на документах підтверджують факт переміщення товару через кордон, але жодним чином не впливають на числові значення митної вартості.
При цьому, відповідачем не наведено, яким саме чином відмінність у датах інвойсів впливає на достовірність чи правильність визначеної у них вартості товару.
Колегія суддів також наголошує, що посилання митниці на дані з інтернет-сервісу searates.com ґрунтується виключно на припущеннях. Тривалість перевезення контейнера сама по собі не доводить наявності додаткових витрат, адже на строки транспортування можуть впливати численні фактори (логістика перевізника, консолідація вантажів, погодні умови, затримки в портах тощо), які не свідчать автоматично про виникнення додаткових витрат, що підлягають включенню до митної вартості.
Водночас, митним органом не надано належних доказів фактичного понесення позивачем таких витрат, а висновки щодо їх наявності та не оприбуткування є лише припущеннями, які не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Також, митний орган як підставу для коригування митної вартості товару зазначив, що додатково надані прайс-листи видано не виробником товару “PRESTIGE TEXTILES LIMITED» (CN), а продавцем товару ““WYSOKI LOT» sp. z o.o..» (PL).
Проте, згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Таким чином, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), що стосуються оцінюваного товару.
Приписами ч.2 ст.53 МК України не передбачено надання таких основних документів як плайс-лист, а тому вказані документи не підтверджують визначення митної вартості товару. Посилання на них в оскаржуваному рішенні не може свідчити про обґрунтованість сумнівів митниці щодо непідтвердженості митної вартості товарів, враховуючи, що надані декларантом документи не містять розбіжностей у митній вартості.
Разом з тим, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.
Однак, відповідачем не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірних рішеннях.
Як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15.
Окрім того, положеннями МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.
Колегія суддів також наголошує, що посилання митного органу в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому, надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
Як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.
Водночас, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.
Колегія суддів наголошує, що контролюючий орган у оскаржуваному рішенні не навів необхідних пояснень щодо митної декларації, яка була джерелом коригування та була сформована при поставці подібних (аналогічних) товарів.
Разом з тим, митний орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Тобто, у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.
Таким чином, твердження митного органу, якими обґрунтовані рішення про коригування митної вартості товару, є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що рішення про коригування митної вартості товару №UA500020/2025/000141/1 від 23.05.2025, №UA500020/2025/000144/2 від 26.05.2025, товарів №UA500020/2025/000143/2 від 23.05.2025, №UA500020/2025/000154/2 від 30.05.2025, №UA500020/2025/000155/2 від 02.06.2025 прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно вимоги позивача про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000240 від 23.05.2025, №UA500020/2025/000245 від 26.05.2025, UA500020/2025/000242 від 23.05.2025, №UA500020/2025/000257 від 30.05.2025, №UA500020/2025/000258 від 02.06.2025, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки.
Так, оскільки вказана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вмотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи, то картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.
Колегія суддів наголошує, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Проте, приписи вказаної статті митним органом були порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів та їх опрацювання став причиною прийняття протиправного рішення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи, а відповідач, в свою чергу, не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено: 20.11.2025 року
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький