19 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3369/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 р. позов задоволено частково.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що копія зазначеного рішення суду була отримана ІНФОРМАЦІЯ_2 16.09.2025 року, на підтвердження чого апелянтом надано копію журналу вхідної кореспонденції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання: документу про сплату судового збору; доказів наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші підстави для його поновлення та надати докази наявності зареєстрованого електронного кабінету в системі «Електронний суд». Роз'яснено ІНФОРМАЦІЯ_3 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та надання доказів наявності зареєстрованого електронного кабінету в системі «Електронний суд», відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на подання апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено. Витребувано у Одеського окружного адміністративного суду справу №420/3369/25.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію вищезазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав 04.11.2025 року.
Суд зазначає, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження 15 квітня 2025 року.
Відповідно до листа з електронної пошти, який міститься в матеріалах справи, рішення суду від 15.04.2025 року було надіслано на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку також апелянтом зазначено в апеляційній скарзі, 23.04.2025 року (а.с. 57).
Апеляційну скаргу разом з додатками здано до відділення поштового зв'язку для направлення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду 16.10.2025 р.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що копія зазначеного рішення суду була отримана ІНФОРМАЦІЯ_2 16.09.2025 року, на підтвердження чого апелянтом надано копію журналу вхідної кореспонденції та супровідний лист зі штампом вхідної кореспонденції.
Колегія суддів звертає увагу, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ІНФОРМАЦІЯ_2 недоліки, зазначені в ухвалі суду не виконано, не надано копії конверту, яким надійшла копія рішення на адресу відповідача, оскільки належним доказом отримання копії рішення є конверт, яким зазначене рішення надійшло адресату відповідно до позиції Верховного Суду викладеної в ухвалі від 21 січня 2020 року у справі № 522/13231/17.
Суд зазначає, що копію оскаржуваного рішення судом першої інстанції було направлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 23.04 2025 року, яку апелянтом також зазначено в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
З огляду на вищезазначене, суд зазначає, що апелянтом не обґрунтовані причини, які перешкоджали звернутись до суду з відповідною заявою в період з 23.04.2025 року, коли апелянт міг дізнатись про прийняте рішення.
Крім того, суд звертає увагу, що апеляційну скаргу залишено без руху також з підстав несплати судового збору та відсутністю доказів наявності зареєстрованого електронного кабінету в системі «Електронний суд».
Вищезазначені недоліки апелянтом також не усунуто, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надано жодних заяв чи клопотань про продовження строку для усунення недоліків або відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, тощо.
Також у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, таким чином останнім днем усунення недоліків є 14.11.2025 р.
Станом на 19 листопада 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконав вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 р., а також відсутність належного обгрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, колегія суддів вважає, що апелянтом пропущено встановлений законом строк на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко О.В. Єщенко