П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15539/24
Головуючий І інстанції: Токмілова Л.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення суду - 14.10.2024р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
21.05.2024р. ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до КДКА Одеської області, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність КДКА Одеської області, яка полягає у невиконанні свого обов'язку щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті (https://kdka.od.gov.ua/) та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/), що передбачений ст.10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №835;
- зобов'язати відповідача оприлюднити на офіційному веб-сайті (https://kdka.od.gov.ua/) та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) набори даних у формі відкритих даних, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №835, а саме: реєстр наборів даних, що перебувають у володінні КДКА; інформацію про структуру (організаційну структуру) КДКА; звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийнятих КДКА, проекти нормативно-правових актів тощо; інформацію про нормативно-правові засади діяльності КДКА; інформацію із системи обліку публічної інформації.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона співпрацює із громадською організацією «Фундація DEJURE», яка займається сприянням розвитку правовладдя та реформ у сфері правосуддя в Україні. Позивач здійснює перевірку кандидатів на посади суддів та органів суддівського врядування на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Участь у конкурсах приймають адвокати зокрема. Одним із джерел інформації є рішення дисциплінарних органів щодо адвокатів. Однак, відповідач публікує таку інформацію у знеособленому вигляді або ж не публікує її взагалі. Відсутність відкритих даних щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів, у свою чергу, позбавляє позивача можливості аналізувати інформацію щодо адвокатів як кандидатів на відповідні посади, що, власне, і стало підставою для звернення до суду.
Відповідач, у свою чергу, надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду 1-ї інстанції, позивач 14.11.2024р. подала апеляційну скаргу, в якій зазначила про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим просила скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2024р. і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
За результатами автоматизованого розподілу дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача - Домусчі С.Д., суддів - Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1
20.12.2024р. до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали справи.
Однак, у зв'язку зі звільненням з посади судді П'ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 за рішенням ВРП від 21.01.2025р. №88/0/15-25, справу №420/15539/24 передано на повторний розподіл в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
23.12.2024р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи від 28.01.2025р., для її розгляду було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Осіпов Ю.В., судді - Семенюк Г.В. та Шляхтицький О.І.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 співпрацює з громадською організацією «Фундація DEJURE», яка займається сприянням розвитку правовладдя та реформ у сфері правосуддя в Україні та здійснює перевірку кандидатів на посади суддів і органів суддівського врядування на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
Порушення своїх прав позивач вбачає у протиправній бездіяльності відповідача, яка полягає у публікації рішень у дисциплінарних справах щодо адвокатів в знеособленому вигляді, а також не оприлюдненні наборів даних у форматі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті КДКА Одеської області, у зв'язку із чим звернулася з даним позовом до суду.
Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості і недоведеності позовних вимог та, відповідно, відсутності підстав для їх задоволення.
Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не в повному обсязі погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції та вважає їх частково обґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
У той же час, здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або ж громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
За змістом ч.ч.1,2 ст.7 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992р. №2657-XII, право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» 13.01.2011р. №2939-VI, даний Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
У розумінні ст.1 зазначеного вище Закону, публічною інформацією вважається відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або ж створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п.1 ч.1 ст.3 Закону №2939-VI).
Як передбачено п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI, розпорядниками інформації, для цілей цього Закону, визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов'язковими для виконання.
Так, 01.05.2015р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних» від 09.04.2015р. №319-VIII, яким Закон №2939-VI доповнено ст.10-1.
За змістом ст.10-1 Закону №2939-VI, публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
Розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах (ч.1).
Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації (ч.2).
Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється і надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї із таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 2) фізичні особи (суб'єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних у відповідності до Закону України «Про захист персональних даних»; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом (частина третя).
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому, до такого переліку Кабінет Міністрів України обов'язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.
Створення та забезпечення функціонування єдиного державного вебпорталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування (частина четверта).
Згідно з п.5-1 ч.1 ст.15 Закону №2939-VI (у редакції Закону №319-VIII), розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних.
На виконання ст.10-1 цього Закону, Кабінет Міністрів України Постановою №835 затвердив «Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», яке визначає вимоги до формату та структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.
У відповідності до абз.1-3 п.3 Положення, розпорядники інформації завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком.
Перетворення (зокрема, вивантаження з баз даних та в разі потреби знеособлення) публічної інформації у публічну інформацію у формі відкритих даних є обов'язковим.
Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати у формі відкритих даних усю публічну інформацію у формі відкритих даних, яка перебуває в їх володінні та стосується конкретного набору даних.
За правилами абз.1 п.4 Положення, набори даних завантажуються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
Як передбачено п.п.21, 24, 26 Положення, оприлюднення набору даних передбачає можливість їх перегляду та завантаження безоплатно та без проведення додаткової реєстрації, ідентифікації, авторизації, проходження автоматизованого тесту для розрізнення користувачів чи інших обмежень.
Завантаження наборів даних на Єдиний державний веб-портал відкритих даних здійснюється безоплатно відповідальною особою розпорядника інформації, яка заповнює та подає паспорт набору даних, структуру набору даних та сам набір даних.
Документ розпорядника інформації про визначення відповідальної особи (осіб) розпорядника інформації оприлюднюється на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та офіційному веб-сайті розпорядника інформації не пізніше робочого дня, що настає за днем після його видання.
Розпорядник інформації забезпечує оприлюднення нового набору даних відповідно до вимог цього Положення протягом 10 календарних днів.
У відповідності до п.27 Положення, публікація наборів даних у сферах юстиції, судочинства, охорони здоров'я, екології та захисту навколишнього природного середовища, транспорту і інфраструктури, фінансів та податків є пріоритетним напрямом реалізації державної політики у сфері відкритих даних.
Згідно з додатком «Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» до Положення (у редакції, чинній на час виникнення цих спірних правовідносин), усі розпорядники інформації (у межах компетенції) оприлюднюють такі дані: довідник підприємств, установ, організацій та територіальних органів розпорядника інформації та організацій, що належать до сфери його управління, у тому числі їх ідентифікаційних кодів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, офіційних веб-сайтів, адрес електронної пошти, номерів телефонів, місцезнаходження; інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації; нормативи, що затверджуються та підлягають оприлюдненню відповідно до закону розпорядником інформації; переліки національних стандартів для цілей застосування технічних регламентів; звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації; адміністративні дані в значенні Закону України Про офіційну статистику, що збираються (обробляються) та підлягають оприлюдненню відповідно до вимог закону розпорядником інформації; переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (окрім внутрішньо організаційних), прийнятих розпорядником інформації, проекти нормативно-правових актів; переліки регуляторних актів із зазначенням дати набрання чинності, строку проведення базового, повторного та періодичного відстеження їх результативності та інформації про джерело їх оприлюднення; план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів із зазначенням видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів і підрозділів, відповідальних за розроблення проектів, дати їх внесення на розгляд регуляторного органу та посилання на джерело оприлюднення; інформація про нормативно-правові засади діяльності розпорядника інформації; фінансова звітність суб'єктів господарювання державного та комунального сектору економіки; річні зведені основні фінансові показники виконання фінансових планів підприємств державного та комунального сектору економіки; інформація про отримане майно (обладнання, програмне забезпечення) у рамках міжнародної технічної допомоги; інформація із системи обліку публічної інформації; результати інформаційного аудиту.
Пунктом 2 Постанови №835 встановлено обов'язок розпорядників інформації, визначених Законом №2939-VI, забезпечити протягом шести місяців оприлюднення та подальше оновлення на своїх офіційних веб-сайтах наборів даних згідно з Положенням, затвердженим цією постановою, а також забезпечити надання інформації, необхідної для проведення оцінки стану оприлюднення та оновлення відкритих даних відповідно до Порядку.
Тож, з наведеного слідує, що положеннями ст.10-1 Закону №2939-VI встановлено обов'язок усіх розпорядників публічної інформації оприлюднювати і регулярно оновлювати публічну інформацію у формі відкритих даних на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх вебсайтах. Постановою №835, визначено строк для виконання відповідного обов'язку. Зазначені норми не передбачають умов чи можливості їх часткового виконання або відкладення виконання на майбутнє.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону №5076-VI, КДКА утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, і вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. До її повноважень, згідно з ч.5 цієї статті, належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Тобто, оскільки КДКА Одеської області здійснює владні управлінські функції, а відтак, в розумінні п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI, вона є розпорядником публічної інформації.
Як встановлено колегією суддів, КДКА Одеської області не надано суду жодних належні доказів оприлюднення нею наборів даних у формі відкритих даних, зокрема, і реєстр наборів даних, що перебувають у володінні КДКА; інформацію про структуру (організаційну структуру) КДКА; звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних) прийнятих КДКА, проекти нормативно-правових актів; інформація про нормативно-правові засади діяльності КДКА; інформації із системи обліку публічної інформації, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/).
Також, не надані належні докази оприлюднення таких наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті.
Отже, КДКА Одеської області не було забезпечено виконання передбаченого для розпорядника інформації обов'язку щодо оприлюднення та подальшого оновлення наборів даних, передбачених додатком до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті, що фактично й позбавило позивача гарантованого законом права на доступ до публічної інформації.
Під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні на користь заінтересованих осіб юридично значимих й обов'язкових дій, які на підставі закону та/або ж іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
З огляду на встановлені обставини та наведені приписи ст.10-1 Закону №2939-VI і Постанови №835, судова колегія доходить протилежного суду 1-ї інстанції висновку та вважає, що, у даному випадку, КДКА допущено бездіяльність, яка полягає у невиконанні обов'язку щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, встановленого ст.10-1 Закону №2939-VI та Постановою №835.
Така протиправна бездіяльність, як вже зазначалося, позбавляє позивача гарантованого законом права на доступ до публічної інформації.
Подібний підхід до нормозастосування викладено, зокрема, у рішенні Верховного Суду від 09.11.2020р. у справі №9901/116/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2021р.
Колегія суддів, в контексті вищенаведеного, також вважає, що законодавство чітко передбачає обов'язок розпорядників оприлюднювати публічну інформацію у формі відкритих даних на своїх веб-сайтах.
Стосовно доводів апелянта з посиланням на Постанову №835 та Додатку до нього, що суб'єктом та розпорядником інформації, яка підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, є Національна асоціація адвокатів України, до компетенції якої, серед іншого, віднесено ведення Єдиного Реєстру Адвокатів України, то колегія суддів зазначає, що визначення у додатку до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядника інформації - Національної асоціації адвокатів України в частині оприлюднення Єдиного реєстру адвокатів, не свідчить про відсутність обов'язку у КДКА, як розпорядника публічної інформації, оприлюднення тієї інформації, яка додатком до Положення передбачена для оприлюднення для усіх розпорядників інформації (відповідно до компетенції).
У свою чергу, слід звернути увагу на те, що оприлюднення інформації Національною асоціацією адвокатів не відміняє обов'язку відповідача, як окремого розпорядника публічної інформації, оприлюднити та регулярно оновлювати публічну інформацію у формі відкритих даних, створену за результатом його діяльності. До того ж, публічною є уся інформація отримана чи створена в процесі виконання КДКА своїх обов'язків. Саме щодо неї відповідач, як розпорядник повинен виконувати усі свої обов'язки, передбачені Законом та Постановою №835 (в частині публічної інформації у формі відкритих даних).
Щодо доводів відповідача про неможливість оприлюднювати рішення дисциплінарної палати, бо вони містять персональні дані, а також можуть містити адвокатську таємницю, розголошення та поширення якої стороннім особам заборонено законом, колегія суддів враховує, що позовні вимоги стосується не оприлюднення текстів рішень як таких, а оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних, при цьому, структуру наборів даних визначає розпорядник, відтак структура може не містити адвокатську таємницю або ж певну іншу інформацію в обмеженому доступі. До того ж, у відкритому доступі є Єдиний реєстр адвокатів України, який містить відомості у формі відкритих даних, у тому числі прізвище, ім'я, по батькові адвоката та інформацію про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із зазначенням дати рішення та органу, який його ухвалив. Крім того, інші дисциплінарні органи системи правосуддя - Вища рада правосуддя, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів - оприлюднюють свої рішення з зазначенням даних особи, щодо якої розглядається дисциплінарна справа. Така практика сприяє відкритості та прозорості органів системи правосуддя, до яких відповідно до Конституції належить і адвокатура.
Отже, на переконання колегії суддів, оприлюднюючи набір даних, КДКА не порушить вимоги законодавства щодо персональних даних, і, при цьому, може обмежити в наборі інформацію, що містить адвокатську таємницю, а тому, оскільки положення Закону №2939-VI і Постанови №835 є обов'язковими для виконання та не передбачають умов чи можливості їх часткового виконання або відкладення виконання на майбутнє, із урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Більш того, також варто звернути увагу й на те, що аналогічна правова позиція з цих спірних питань вже неодноразово була висвітлена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024р. у справі №620/7234/24, постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024р. у справі №300/4337/24 та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2024р. у справі №480/12138/23.
Визначаючись щодо обґрунтованості апеляційної скарги, колегія суддів, з урахуванням доводів відповідача про те, що офіційний веб-сайт КДКА Одеської області з доменним ім'ям є неактивним з 27.12.2024р., звертає увагу, що, дійсно, рішенням Ради адвокатів України від 24.10.2014р. №129 «Про єдиний офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України» було установлено (п.1 цього рішення РАУ), що офіційними веб-сайтами усіх органів адвокатського самоврядування є сайти (під-сайти), що знаходяться виключно за адресою суб-доменів доменного імені «www.unba.org.ua» (офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України).
У зв'язку із цим, колегією суддів враховується, що на даний час відповідач має під-сайт на сайті Національної асоціації адвокатів України з доменним ім'ям «https://odeska.unba.org.ua». Крім того, саме цей веб-сайт (під-сайт) містить усю актуальну інформацію про відповідача: склад, контакти, новини тощо.
Відтак, оскільки «https://odeska.unba.org.ua» є єдиним чинним та актуальним сайтом (під-сайтом) відповідача, а докази на підтвердження виконання в повному обсязі свого обов'язку з оприлюднення наборів даних саме на вказаному сайті до суду не надано, то колегія суддів вважає, що КДКА має виконати обов'язок з оприлюднення наборів даних на відповідному актуальному та діючому сайті (під-сайті).
Позивачем, у свою чергу, зазначені обставини не спростовувалися та не заперечувалися.
Одночасно, колегія суддів зважає на те, що на позивача, як і будь-якого іншого користувача даними, взагалі не має покладатись тягар визначення того, чи орган адвокатури правильно веде свої офіційні веб-сайти та, зокрема, виконує такі акти, як наприклад рішення Ради адвокатів України від 24.10.2014р. №129. Як наслідок, зазначені обставини жодним чином не впливають на правильність та обґрунтованість доводів позивача, викладених в позовній заяві та апеляційній скарзі.
До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення має засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, в обсязі встановлених обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв'язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивача, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про задоволення заявлених позовних вимог.
Також, ч.6 ст.139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на результат розгляду справи, на користь позивача слід відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме: судовий збір за подання позовної заяви на суму 968,96 грн. та апеляційної скарги - 1453,44 грн. (всього - 2422,40 грн.).
Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, яка полягає у невиконанні свого обов'язку щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті (актуальному та діючому) та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних («https://data.gov.ua/»), що передбачений статтею 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №835.
Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області оприлюднити на офіційному веб-сайті офіційному веб-сайті (актуальному та діючому) та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних («https://data.gov.ua/») набори даних у формі відкритих даних, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №835, а саме:
- реєстр наборів даних, що перебувають у володінні КДКА;
- інформацію про структуру (організаційну структуру) КДКА;
- звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
-переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийнятих КДКА, проекти нормативно-правових актів тощо;
- інформацію про нормативно-правові засади діяльності КДКА;
- інформацію із системи обліку публічної інформації.
Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (код ЄДРПОУ 23861029) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено: 19.11.2025р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: Г.В. Семенюк
О.І. Шляхтицький