20 листопада 2025 року м. Снігурівка
справа №485/1567/25
провадження № 2/485/695/25
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді Бодрової О.П.,
за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс», про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,
установив:
11 серпня 2025 року ОСОБА_3 , яка діє від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить суд розірвати договір оренди землі від 15 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_4 (власниками земельної ділянки є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз-Південь» (орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 20.12.2017 за № 3500039, новий орендар згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс») номер запису про інше речове право 33365975 від 25.06.2014, щодо земельної ділянки із кадастровим номером 4825783700:01:000:0104, а також стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» заборгованість зі сплати орендної плати у загальному розмірі 33705,27 грн.
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 12 серпня 2025 року зазначену позовну заяву прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі, призначила підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.
14 серпня 2025 року від представника відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» Журика А.Л. надійшло клопотання про залишення позову без руху.
15 серпня 2025 року від ТОВ «ЮТС-Агропродукт» надійшла зустрічна позовна заява.
15 серпня 2025 року надійшов відзив ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на позовну заяву.
21 серпня 2025 року від представника позивачів надійшла відповідь на відзив.
05 вересня 2025 року від представника позивачів надійшло клопотання про долучення доказів, а саме просила долучити до матеріалів справи заяву ОСОБА_3 №25/07-64 від 25.07.2025, лист Снігурівської міської ради за результатами розгляду заяви за №1112/01-20 від 28.08.2025.
09 вересня 2025 року від представника ТОВ «ЮТС-Агропродукт» надійшло клопотання, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні клопотання про прийняття доказів.
17 вересня 2025 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журика А.Л. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України у зв'язку із переглядом судового рішення в цивільній справі № 650/3776/24 у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку.
Позиції учасників справи
У підготовче засідання сторони не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник позивачів звернувся з заявою, в якій просив справу розглянути у відсутності позивачів та представника. Просив відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, вважав, що зустрічна позовна заява не пов'язана з первісним позовом. Просив суд закрити підготовче засідання.
Представник відповідача ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журик А.Л. надав заяву, в якій просив підготовче засідання провести у їх відсутність та прийняти зустрічну позовну заяву. У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши мотиви поданих клопотань та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Щодо залишення позову без руху
Клопотання про залишення без руху мотивовано тим, що всупереч ч.2 ст.175 ЦПК України в позовній заяві не вказано про наявність чи відсутність у сторін електронного кабінету. Наведене є підставою для залишення позову без руху.
Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У статті ст.175 ЦПК України наведені вимоги до позовної заяви.
Так, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі у позовній заяві не зазначають відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Де Жуфре де ла Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
Незазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету ні є безумовною підставою для залишення позову без руху та враховуючи практику ЄСПЛ буде вважатися надмірним формалізмом.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без руху, а тому у задоволенні клопотання про залишення без руху позовної заяви слід відмовити.
Щодо клопотання про долучення доказів представника позивачів
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Так, представник позивачів надала докази, а саме: заяву ОСОБА_3 №25/07-64 від 25.07.2025, лист Снігурівської міської ради за результатами розгляду заяви за №1112/01-20 від 28.08.2025.
З вказаних доказів убачається, що вони містять інформацію щодо предмета доказування, на підставі них можливо встановити дійсні обставини справи, а тому суд вважає, що вони є належними та достовірними документами.
Вирішуючи питання поновлення пропущеного строку для подання доказів, суд ураховує основні засади цивільного судочинства, в тому числі, принципи пропорційності, диспозитивності, які гарантують право кожного учасника процесу подати свої докази, відстоювати свою позицію перед судом.
Судом також прийнято до уваги, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, який у трактуванні процесуального законодавства визначається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням важливості подання кожною стороною доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, оскільки саме на підставі таких поданих доказів буде розглядатися справа по суті, ураховуючи, що подані докази відповідають вимогам законодавства, суд визнає причини пропуску встановленого строку для подання доказів поважними та вважає за необхідне поновити представнику позивача вказаний строк. Щодо зустрічного позову
15 серпня 2025 року від ТОВ «ЮТС-Агропродукт» надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним договір оренди землі від 15.05.2012, укладений між ОСОБА_4 (власниками земельної ділянки є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз-Південь» (орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 20.12.2017 за №3500039, новий орендар згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс») номер запису про інше речове право 33365975 від 25.06.2014 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 4825783700:01:000:0104.
Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 01 жовтня 2025 року зустрічну позовну заяву залишив без руху, у зв'язку з несплатою судового збору.
08 жовтня 2025 року на виконання ухвали суду надійшла заява разом з платіжною інструкцією.
Таким чином, судовий збір було сплачено позивачем за зустрічним позовом.
Відповідно до ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/6157/19 вказано, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Так, предметом первісного позову є стягнення заборгованості за договором оренди землі від 15 травня 2012 року в редакції додаткової угоди №3500039 від 20 грудня 2017 року та розірвання даного договору з підстав несплати орендної плати за 2022-2024 роки.
Предметом зустрічної позовної заяви ТОВ «ЮТС-Агропродукт» є вимога про визнання недійсним договору оренди землі від 15 травня 2012 року, укладеним спадкодавцем з ТОВ «Райз-Південь», новий орендар ТОВ «ЮТС-Агропродукт».
Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву ТОВ «ЮТС-Агропродукт» зазначає, що під час укладення договору оренди земельної ділянки не було проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати. Оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилася, встановлена договором нормативна грошова оцінка не відповідає дійсності, у договорі оренди фактично не визначена така істотна умова як орендна плата, оскільки її обчислення передбачено у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що свідчить про його недійсність.
Так, під час розгляду первісного позову дослідженню підлягають обставини встановлення та нарахування орендної плати за земельні ділянки за договірними правовідносинами, які виникли між ТОВ «ЮТС-Агропродукт», ТОВ «Перемога-Плюс» та позивачами.
Тобто, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 15 травня 2012 року, разом з додатковою угодою до нього, виключить вимогу позивача про стягнення орендної плати з ТОВ «ЮТС-Агропродукт» за 2022-2024 роки.
Відтак, первісний позов та зустрічний позов є взаємопов'язаними в розумінні ст. 193 ЦПК України.
Враховуючи вище зазначене, суд вважає, що первісний та зустрічний позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин, у зв'язку з чим зустрічний позов підлягає прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом, а вимоги за зустрічним позовом підлягають об'єднанню в одне провадження з первісним позовом.
Щодо зупинення провадження у справі
Представник відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» Журик А.Л. подав заяву, в якій просить зупинити провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом справи № 650/3776/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
В обґрунтування заяви зазначив, що в іншій справі № 650/3776/24, яка стосується аналогічних правовідносин, Херсонським апеляційним судом 09 квітня 2025 року винесено постанову, якою відмовлено в позові про розірвання договору оренди землі. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за наявності відповідних розпоряджень військових адміністрацій про виключення земельних ділянок з об'єктів оподаткування через потенційну загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України орендар звільняється від обов'язку сплачувати орендну плату. У зв'язку з цим було констатовано відсутність порушення умов договору оренди з боку орендаря. На вказану постанову суду апеляційної інстанції подано касаційну скаргу, і ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 червня 2025 року відкрито касаційне провадження. На думку заявника, правовідносини у даній справі та у справі № 650/3499/25 є ідентичними, а відтак висновки Верховного Суду у зазначеній касаційній справі матимуть вирішальне значення для правильного застосування норм права у даній справі.
Відповідно до вимог ЦПК України передбачена як обов'язковість зупинення провадження у справі, так і право суду на його зупинення. Зокрема, у статті 251 ЦПК України визначені випадки, коли суд зобов'язаний зупинити провадження, а у статті 252 ЦПК України закріплено право суду за заявою учасника справи або з власної ініціативи зупинити провадження у визначених законом підставах.
Обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у даній справі, представник відповідача послався на підстави, передбачені пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України, відповідно до якої суд може зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою чи Великою Палатою Верховного Суду.
Суд не вбачає підстав для застосування пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України для зупинення провадження у даній справі, оскільки у матеріалах справи відсутні дані про те, що справа № 650/3776/24 була передана на розгляд у касаційному порядку палаті, об'єднаній палаті або Великій Палаті Верховного Суду відповідно до статті 403 ЦПК України.
У даному випадку касаційне провадження у справі № 650/3776/24, відкрито ухвалою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2025 року.
Суд також не вбачає інших підстав для зупинення провадження у справі, як у випадках, коли таке зупинення є обов'язковим відповідно до статті 251 ЦПК України, так і в межах дискреційних повноважень суду, визначених статтею 252 ЦПК України.
З огляду на всі наведені обставини та правові норми, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованою і не підлягає задоволенню, оскільки відсутні визначені законом підстави для зупинення провадження як у випадках обов'язкового зупинення, так і у межах наданих суду дискреційних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання, зокрема в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Керуючись ст.49, 84, 193, 194,200, 251, 260 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про залишення без руху позовної заяви - відмовити.
Приєднати до матеріалів справи відзив ТОВ «ЮТС-Агропродукт» з доданими до нього доказами.
Приєднати до матеріалів справи відповідь на відзив позивачів.
Клопотання представника позивачів - ОСОБА_3 про долучення доказів - задовольнити.
Приєднати до матеріалів справи заяву ОСОБА_3 №25/07-64 від 25.07.2025, лист Снігурівської міської ради за результатами розгляду заяви за №1112/01-20 від 28.08.2025.
Зустрічну позовну заяву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю«ЮТС-Агропродукт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі прийняти до провадження та об'єднати із первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.
Відповідачі за зустрічним позовом у строк до 06.12.2025 мають право надати відзив на зустрічний позов, позивач за зустрічним позовом до 14.12.2025 має право надати відповідь на відзив на зустрічний позов.
У задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журика Андрія Леонідовича про зупинення провадження у справі - відмовити.
Підготовче засідання відкласти до 16.12.2025 об 11:20.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 20.11.2025.
Суддя О.П.Бодрова