Ухвала від 20.11.2025 по справі 482/2501/25

20.11.2025

Справа № 482/2501/25

Номер провадження 1-кс/482/776/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2025 року м. Нова Одеса

Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 його захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса клопотання слідчого кримінальному провадженні - слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025150000000397від 21.05.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 та ч. 1 ст. 263 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воскресенка Новотроїцького району Херсонської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:

-02.07.2013 року Чаплинським районним судом Херсонської області за п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до 12 років позбавлення волі, звільненого 25.04.2016 року;

-16.11.2019 року Скадовським районним судом Херсонської області за ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 02.02.2021 року Миколаївським апеляційним судом з-під варти по відбуттю строку призначеного покарання;

-31.01.2024 року Корабельним районним судом м. Миколаїв за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі;

який притягується до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України (обвинувальний акт перебуває на розгляді у Вітовському районному суді Миколаївської області, запобіжний захід - застава),

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 та ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відділом розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025150000000397 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в травні 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючись злочинним умислом, направленим на заволодіння чужим майном, а саме - грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 , при невстановлених обставинах, вступив в попередню злочинну змову із своїм знайомим - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 під приводом повернення неіснуючого зобов'язання шляхом вимагання, поєднаного із погрозами насильства над потерпілою.

Володіючи інформацією про спосіб життя потерпілої, місце проживання, місце роботи та місця перебування останньої, усвідомлюючи той факт, що потерпіла ОСОБА_7 ніколи не мала та не має жодних боргових зобов'язань перед ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , останні розробили злочинний план, відповідно до якого вони будуть вимагати грошові кошти у потерпілої шляхом здійснення на неї психологічного тиску, залякування, висловлення погроз застосування насильства до потерпілої ними та з боку третіх осіб.

В подальшому, реалізуючи спільно розроблений ОСОБА_4 та ОСОБА_8 злочинний план, спрямований на здійснення незаконної вимоги передачі чужого майна, поєднаної з погрозою насильства над потерпілою, з корисливих спонукань, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , систематично впродовж періоду часу з травня 2025 року по 24.06.2025 виконували активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети - заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , а саме:

- систематично телефонували та відправляли смс-повідомлення потерпілій ОСОБА_7 , висловлюючи в розмові вимоги про передачу грошових коштів в рахунок неіснуючого боргу в різних сумах (від 1900 до 2500 гривень щодня; 3000 гривень щотижня на загальну суму 3000 доларів США) з погрозами застосування насильства до останньої у разі невиконання висунутих вимог;

- неодноразово ініціювали зустрічі з потерпілою ОСОБА_7 , в тому числі приїжджаючи за місцем її проживання, обмежуючи свободу її пересування поза її волею, в ході яких особисто висловлювали останній вимогу передачі їм грошових коштів з погрозою застосування насильства до останньої.

Побоюючись реалізації погроз з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , знаходячись в пригніченому емоційному стані, потерпіла ОСОБА_7 під примусом погодилася на виплату неіснуючого боргу в сумі 3 000 доларів частинами. Після цьому ОСОБА_8 за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 реквізити банківського рахунку, на який їй необхідно буде перерахувати кошти.

У подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_4 неодноразово вимагали від потерпілої ОСОБА_7 сплачувати частинами неіснуючий борг за повідомленими раніше реквізитами банківської картки. При цьому потерпіла ОСОБА_7 , реально усвідомлюючи висловлені погрози та побоюючись їх реалізації, почала на вимогу ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перераховувати на банківську картку ПУМБ НОМЕР_1 , реквізити якої надав їй ОСОБА_8 , різні суми грошових коштів на виконання незаконних вимог останніх.

Так, 27.05.2025 приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 , реалізуючи спільний злочинний план, попередньо зателефонувавши ОСОБА_7 та отримавши негативну відповідь на вимогу перерахувати на повідомлений раніше рахунок грошові кошти у сумі 3000 гривень, висловивши погрози застосування насильством до останньої, володіючи інформацією про місце проживання останньої, з метою залякування, прибули за місцем її проживання. В ході спілкування ОСОБА_4 та ОСОБА_8 висловили вимогу передачі їм грошових коштів, на що потерпіла ОСОБА_7 , побоюючись реалізації висловлених щодо неї погроз, передала ОСОБА_4 та ОСОБА_8 належні їй грошові кошти в сумі 500 гривень.

В подальшому, 30.05.2025 приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , маючи на меті особисте незаконне збагачення, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільно розробленого з ними злочинного плану, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом вимагання, попередньо зателефонувавши ОСОБА_7 за допомогою мобільного застосунку Viber висловив вимогу щодо перерахування на раніше повідомлений їй ОСОБА_8 номер банківської картки АТ «ПУМБ» НОМЕР_1 , грошових коштів в сумі 2500 гривень в рахунок оплати частини неіснуючого боргу.

В той же день потерпіла ОСОБА_7 , діючи під контролем працівників поліції, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, здійснила транзакцію, перерахувавши на вказану ОСОБА_4 та ОСОБА_8 банківську картку, грошові кошти в сумі 2500 гривень.

В результаті вказаних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_8 незаконно шляхом вимагання у ОСОБА_7 отримали грошові кошти на суму 7700 гривень, які розподілили між собою, розпорядившись ними на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч пункту 1 додатку № 1, пункту а) додатку № 2 до Постанови Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», пункту 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та пункту 2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений час, але не пізніше 24.06.2025, не маючи передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних його наслідків, діючи умисно, незаконно придбав: корпус гранати РГД-5, корпус гранати М-67, підривач типу УЗРГМ-2, підривач типу М 213, які став зберігати без передбаченого законом дозволу за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції 24.06.2025 в ході проведення санкціонованого судом обшуку вказаного домоволодіння.

Згідно довідок відділу вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 24.06.2025 вилучені предмети, а саме: корпус гранати РГД-5, корпус гранати М-67 - відносяться до категорії обмежено небезпечних, підривач типу УЗРГМ-2, підривач типу М 213 - відносяться до категорії небезпечних. На момент виявлення працівниками поліції гранати перебували у зібраному стані.

Відомості за вказаними фактами внесені до ЄРДР за №12025150000000397від 21.05.2025 року.

24.06.2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

24.06.2025 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна (вимаганні), з погрозами насильства над потерпілим, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану;

- ч. 1 ст. 263 КК України, тобто, у придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу:

26 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Новоодеського районного Миколаївської області, підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.08.2025 року включно, без визначення розміру застави. У подальшому цей строк було продовжено до 24.11.2025 року.

20.11.2025 року строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, а саме до 24.12.2025 року .

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами

Строк тримання ОСОБА_4 під вартою спливає 24.11.2025 року.

Проте, завершити досудове розслідування до вказаного строку не можливо внаслідок особливої складності кримінального провадження, оскільки необхідно:

- завершити проведення лінгвістичної експертизи (проведення якої доручено експертам ОНДІСЕ, орієнтовний строк виконання - грудень 2025 року)

- завершити розсекречення ухвал слідчого судді Миколаївського апеляційного суду, на підставі яких у кримінальному провадженні проводились НСРД;

- виконати інші слідчі, процесуальні дії та оперативно-розшукові заходи, у проведенні яких виникне необхідність;

- з урахуванням отриманої інформації (висновків експертів, допиту свідків) повідомити підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні про кінцеву підозру;

- виконати вимоги, передбачені ст. ст. 291, 290 КПК України, а саме: надати доступ до матеріалів провадження стороні захисту, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування та направити його до суду.

Водночас, ризики, які були встановлені судом при обранні підозрюваній особі запобіжного заходу, не зменшились та не припинили свого існування, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених.

Підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 198 КК України він не визнає. Вказував, що має постійне місце проживання, співмешканку яка вагітна. У іншому кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України (обвинувальний акт перебуває на розгляді у Вітовському районному суді Миколаївської області) йому було визначено розмір застави, внісши яку він належним чином виконував обов'язки, не переховувався, з'являвся на виклики, не впливав ні на кого, у цьому кримінальному провадженні він також може внести заставу та належним чином виконувати обов'язки покладені на нього. Посилаючись на вищевикладене просив змінити запобіжний захід надавши йому можливість внести заставу, або змінити його на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник у судовому засіданні просив змінити запобіжний захід надавши ОСОБА_4 можливість внести заставу, посилаючись на ті ж обставини на які вказував його підзахисний, а також те що підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 198 КК України не є обґрунтованою.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваної та її захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Відомості за вказаними фактами внесені до ЄРДР за №12025150000000397від 21.05.2025 року.

24.06.2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

24.06.2025 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у вимозі передачі чужого майна (вимаганні), з погрозами насильства над потерпілим, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану;

- ч. 1 ст. 263 КК України, тобто, у придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу:

26 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Новоодеського районного Миколаївської області, підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.08.2025 року включно, без визначення розміру застави. У подальшому цей строк було продовжено до 24.11.2025 року.

20.11.2025 року строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, а саме до 24.12.2025 року .

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1.Інформацією УСБУ в Миколаївській області щодо ймовірної причетності ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення.

2.Заявою ОСОБА_7 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення від 21.05.2025

3.Копією платіжної інструкції, виданої потерпілою ОСОБА_7 (щодо перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений ОСОБА_8 )

4.Протоколами допиту потерпілої ОСОБА_7 від 22.05.2025, від 28.02.2025

5.Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.05.2025

6.Протоколом про хід проведення аудіо-, відеоконтролю особи № 64/104-210 від 30.05.2025 з додатком до нього - МНІ №3524 від 20.05.2025

7.Протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 ;

8.Довідками відділу вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 24.06.2025.

9.Протоколом огляду речей та документів за участю спеціаліста від 20.06.2025;

10.іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, в тому числі матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, з яких ще не знято гриф секретності «таємно».

Підозра, як визначено у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, що можна перевірити у судовому розгляді, та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, встановлених слідчим суддею під час вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.

Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні двох злочинів - одного особливо тяжкого корисливого злочину, поєднаного із погрозами насильства до потерпілого з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 189 КК України (санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна) та тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років). ОСОБА_4 не мав раніше та не має на момент затримання будь-якого (постійного/тимчасового) місця роботи, тобто у нього відсутні будь-які легальні джерела доходу. Підозрюваний раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення особливо тяжких та корисливих злочинів. Притягується до кримінальної відповідальності за злочин проти життя особи (вбивство). В теперішній час останньому інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення в період притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального акту, що розглядається Вітовським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України. Міцних соціальних зв'язків ОСОБА_4 не має, є особою, позбавленою батьківських прав, має місце реєстрації на окупованій території Херсонської області. За такого, будучи достеменно обізнаним про вид та міру покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання винним за вироком суду, підозрюваний може вжити спроби до уникнення кримінальної відповідальності шляхом виїзду до інших областей, закордон або на непідконтрольні Україні території, в тому числі із порушенням вимог закону.

Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків.

ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, як особисто, так і за допомогою посередників, будучи обізнаним про місце мешкання потерпілої, свідків у вказаному кримінальному провадженні, може здійснювати на них незаконний тиск, з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та частково чи повністю виправдовують його, шляхом вмовляння або погроз, що зашкодить кримінальному провадженню.

Досліджені слідчим суддею матеріали кримінального провадження дають підстави для висновку, що погрози і залякування є методом впливу який ОСОБА_4 вже застосовував до потерпілої, і є підстави вважати що він може використати той же метод для впливу на потерпілу та свідків.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Сукупність наявних в матеріалах кримінального провадження доказів свідчить про те, що ОСОБА_4 не має будь-яких джерел доходу, раніше неодноразово судимий, притягається до кримінальної відповідальності Вітовським районним судом Миколаївської області (в тому числі за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України), останньому інкримінується вчинення кримінального правопорушення в період застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави, в рамках провадження зафіксовано систематичність та активність його дій, направлених на реалізацію спільного із ОСОБА_8 злочинного умислу, що дає підстави обґрунтовано припускати, що і в подальшому підозрюваний продовжить займатися злочинною діяльністю, в тому числі з метою забезпечення власної життєдіяльності.

Слідчий також враховує історію притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, так він раніше судимий: 02.07.2013 року Чаплинським районним судом Херсонської області за п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до 12 років позбавлення волі, звільнений 25.04.2016 року; 16.11.2019 року Скадовським районним судом Херсонської області за ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 02.02.2021 року Миколаївським апеляційним судом з-під варти по відбуттю строку призначеного покарання; 31.01.2024 року Корабельним районним судом м. Миколаїв за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі; у теперішній час притягується до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України (обвинувальний акт перебуває на розгляді у Вітовському районному суді Миколаївської області, запобіжний захід - застава)

Інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть гарантувати належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження.

Жодних доводів про зміну обставин які було враховано слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу - не наведено.

Таким чином ризики, встановлені слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на сьогоднішній день не відпали та не зменшилися.

На сьогоднішній день саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованим і застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить завдань кримінального провадження та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків на даному етапі. Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не заважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Надані в судовому засіданні захисником пояснення не спростовують існування ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які послужили підставами для обрання запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою до 24.12.2025 року.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 погоджене із прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025150000000397від 21.05.2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.12.2025 рокувключно.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
131918085
Наступний документ
131918087
Інформація про рішення:
№ рішення: 131918086
№ справи: 482/2501/25
Дата рішення: 20.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Новоодеський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.11.2025)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 17.11.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
СЕРГІЄНКО СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
СЕРГІЄНКО СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ