Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/516/24
Провадження № 2/945/323/25
(заочне)
20 жовтня 2025 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товарна біржа “Нерухомість-Південь», про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним, -
встановив:
07 березня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - відповідачі) про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що 01 червня 2002 року між її матір'ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , від імені якого на підставі доручення діяла ОСОБА_3 , укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Вказаний договір купівлі - продажу укладений і зареєстрований на Товарній біржі “Нерухомість-Південь» у журналі реєстрації біржових угод із нерухомістю за № 5493, без подальшого нотаріального посвідчення, про що зазначено в договорі.
Рішенням Третейського суду від 01 червня 2002 року за ОСОБА_4 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
14 червня 2002 року, на підставі договору купівлі - продажу квартири № 5493 від 01 червня 2002 року, за ОСОБА_4 у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації зареєстроване право власності за реєстровим № 28.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначила, що після смерті її матері ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Лактіонової Світлани Анатоліївни з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_4 .
Приватним нотаріусом 06 липня 2022 року заведено спадкову справу № 28/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
При цьому, постановою нотаріуса від 08 листопада 2023 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 .
Зі змісту вказаної постанови нотаріуса слідує, що Договір купівлі - продажу нерухомого майна № 5493, зареєстрований на Товарній біржі “Нерухомість-Південь», укладений 01 червня 2022 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , від імені якого на підставі доручення діяла ОСОБА_3 , не був нотаріально посвідчений, у зв'язку з чим, як правовстановлюючий документ не відповідає вимогам ст. 227 ЦК УРСР.
Оскільки спірний договір купівлі - продажу нерухомого майна не був посвідчений нотаріально, позивач ОСОБА_1 просила суд визнати зазначений вище договір купівлі - продажу нерухомого майна дійсним.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 березня 2024 року вказаний позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні. До участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено Товарну біржу “Нерухомість-Південь».
04 лютого 2025 року судом направлено запит до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Лактіонової Світлани Анатоліївни про надання копії спадкової справи № 28/2022 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
07 липня 2025 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області від приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Лактіонової Світлани Анатоліївни, на запит суду від 04 лютого 2025 року, надійшла копія спадкової справи № 28/2022 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, при цьому в матеріалах справи міститься заява, що сформована до суду в системі «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин; відзив не подав.
Відповідач ОСОБА_3 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин; відзив не подала.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товарної біржі “Нерухомість-Південь», належним чином повідомленої про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився.
Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.
Суд дослідив матеріали справи та встановив таке:
01 червня 2002 року між ОСОБА_2 , від імені якого, на підставі доручення, діяла ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 укладено Договір № 5493 купівлі - продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Вказаний вище договір купівлі - продажу укладений на Товарній Біржі «Нерухомість - Південь» та зареєстрований у “Журналі реєстрації біржових угод із нерухомістю» за № 5493, без подальшого нотаріального посвідчення, про що зазначено в договорі (а. с. 15).
14 червня 2002 року за ОСОБА_4 у Комунальному підприємстві “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєстроване приватне право власності на квартиру АДРЕСА_1 , за реєстровим № 26 (а. с. 16).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років у селищі міського типу Ольшанське, Миколаївського району Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , доданою позивачем до позову (а. с. 19).
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка 04 серпня 1990 року змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , укладаючи шлюб із ОСОБА_8 , є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про: шлюб серії НОМЕР_2 ; народження серії НОМЕР_3 (а. с. 24, 25).
Копією спадкової справи № 28/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка надійшла на адресу суду 07 лютого 2025 року, на запит суду від 04 лютого 2025 року, підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з положеннями ст. 1217 ЦК України визначено порядок спадкування за законом та за заповітом.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України “Про товарну біржу» (далі - Закон) товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Відповідно до ст. 2 Закону товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами: рівноправності учасників біржових торгів; застосування вільних (ринкових) цін; публічного проведення біржових торгів.
Згідно з положеннями ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оскільки спірні правовідносини між спадкодавцем позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , від імені якого, на підставі доручення, діяла ОСОБА_3 , виникли 01 червня 2002 року, для їх врегулювання застосуванню підлягає Цивільний кодекс Української РСР в редакції 1963 року.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), чинного на момент виникнення правовідносин, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі - продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню.
Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі - продажу, зареєстрованих на біржі.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України 2004 року, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
ОСОБА_2 , від імені якого, на підставі доручення, діяла ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при укладенні договору, дійшли взаємної згоди за всіма його істотними умовами і виконали свої зобов'язання, що підтверджується укладеним в письмовій формі договором купівлі - продажу квартири.
Обставин, що спростовують цей факт у судовому засіданні не виявлено.
Враховуючи викладене вище, суд вважає вимоги позивача, пред'явлені до відповідача ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позову, в частині вимог до відповідача ОСОБА_3 , оскільки при укладенні між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 спірного Договору № 5493 купівлі - продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 діяла на підставі доручення від імені ОСОБА_2 , і тому не має жодних обов'язків перед позивачем, який є спадкоємцем ОСОБА_4 , щодо виконання умов спірного договору. Поряд з цим, позивачем не доведено обставини, яким чином і яке право позивача порушено відповідачем ОСОБА_3 .
З огляду на викладене вище, позов в частині вимог до відповідача ОСОБА_3 є необґрунтованим, а тому в цій частині вимог у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., сплачений позивачем за платіжною інструкцією 0.0.3508893388.1 від 05 березня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265, 280 - 282 ЦПК України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товарна біржа “Нерухомість-Південь», про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним, - задовольнити частково.
Визнати Договір № 5493 купівлі - продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , укладений 01 червня 2002 року на Товарній Біржі «Нерухомість - Південь» та зареєстрований у “Журналі реєстрації біржових угод із нерухомістю» за № 5493 між ОСОБА_2 , від імені якого на підставі доручення діяла ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років у селищі міського типу Ольшанське, Миколаївського району Миколаївської області, - дійсним.
Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки села Новопетрівка, Новоодеського району Миколаївської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., сплачений позивачем за платіжною інструкцією 0.0.3508893388.1 від 05 березня 2024 року.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Н. О. Шаронова