П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5604/25
Головуючий І інстанції: Біоносенко В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,
за участю секретаря - Брижкіної І.О., представника відповідача (апелянта) - Москаленко Є.В. та представника позивача - адвоката Кривіцької Ж.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку відео-конференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту судового рішення - 12.09.2025р.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Бугські кар'єри» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
30.05.2025р. ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, в якому просило суд визнати неправомірними дії посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області щодо призначення та проведення перевірки, а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.05.2025р.:
- №780314290703 - про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7375769 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1843942,25 грн.;
- №780514290703 - про зменшення від'ємного значення з ПДВ в сумі 3363631 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є неправомірними та безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на помилкових висновках документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри», що зроблені без повного дослідження всіх документів, наявних у Товариства. Крім цього, позивач наголошує на тому, що 05.11.2024р. слідчим СВП №3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області в рамках кримінального провадження №22016150000000015, на підставі ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25.10.2024р. у справі №486/1623/24, у Товариства були вилучені усі первинні документи, в тому числі і за спірний (перевіряємий) період. Так, вже після початку перевірки, ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» неодноразово повідомляло ревізорів про те, що всі первинні документи ще в листопаді 2024р. були вилучені слідчими органами, та просило відкласти проведення перевірки до отримання вилучених документів, проте вказані клопотання керівника підприємства контролюючим органом фактично було проігноровано.
Представник відповідача, у свою чергу, надав до суду першої інстанції письмовий відзив, в яких позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (ухвалене у відкритому судовому засіданні) адміністративний позов ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 13.05.2025р. №780514290703, від 13.05.2025р. №780314290703. Визнано протиправними дії посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області щодо призначення та проведення перевірки. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» судові витрати в розмірі 33308 грн.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду першої інстанції, відповідач 24.09.2025р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.09.2025р. і прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Миколаївській області.
13.10.2025р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025р. апеляційну скаргу ГУ ДПС у Миколаївській області призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін на 29.10.2025р.
14.10.2025р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача (апелянта) підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.
Представник позивача у судовому засіданні категорично заперечував щодо її задоволення та мотивовано наполягав на залишенні її без задоволення.
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, а також виступи сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Позивач - ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» було зареєстроване 16.12.2014р. як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.Основним видом діяльності ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» - є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.
Протягом липня 2019р. - вересня 2022р. ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» мало господарські правовідносини з контрагентами ТОВ «КНАП», ТОВ «Будівельна Компанія Лотус», ТОВ «Грін Інвайронмент», ТОВ «Системи Транспортних Покриттів», ТОВ «Брукфілд», ТОВ «Сателіт-Буд», ТОВ «Стіл Ліміт», ТОВ «Венера-НК», ПП «Орбіта».
29.11.2019р. ГУ ДПС у Миколаївській області надіслало на адресу позивача запит про надання інформації та копій документів щодо правовідносин з ТОВ «Будівельна Компанія Лотус». 20.12.2019р. ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» надало контролюючому органу пояснення та копії документів.
24.03.2020р., 14.04.2020р. та 23.11.2020р. ГУ ДПС у Миколаївській області надіслало на адресу ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» запит про надання інформації та копій документів щодо правовідносин з ТОВ «Грін Інвайронмент». 21.04.2020р., 29.04.2020р. та 09.12.2020р. відповідно позивач надав контролюючому органу пояснення та копії документів.
22.03.2021р. Південне МУДПС по роботі з ВПП надіслало на адресу ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» запит про надання інформації та копій документів щодо правовідносин з ТОВ «КНАП». 21.04.2021р. ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» надало контролюючому органу пояснення та копії документів.
17.02.2021р. Південне МУДПС по роботі з ВПП надіслало на адресу ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» запит про надання інформації та копій документів щодо правовідносин з ТОВ «Системи Транспортних Покриттів». 19.03.2021р. позивач надав контролюючому органу пояснення та копії документів.
17.02.2021р. Південне МУДПС по роботі з ВПП надіслало на адресу позивача запит про надання інформації та копій документів щодо правовідносин з ТОВ «Брукфілд». 19.03.2021р. ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» надало контролюючому органу пояснення та копії документів.
17.02.2021р. Південне МУДПС по роботі з ВПП надіслало на адресу ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» запит про надання інформації та копій документів щодо правовідносин з ТОВ «Сателіт-Буд». 16.04.2021р. ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» надало контролюючому органу пояснення та копії документів.
12.02.2021р. та 19.03.2021р. Південне МУДПС по роботі з ВПП надіслало на адресу позивача запит про надання інформації та копій документів стосовно правовідносин з ТОВ «Стіл Ліміт». 16.03.2021р. та 16.04.2021р. відповідно позивач надав контролюючому органу пояснення та копії документів.
26.10.2022р. ГУ ДПС у Волинській області надіслало на адресу ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» запит про надання інформації та копій документів щодо правовідносин з ТОВ «Венера-НК». 07.11.2022р. ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» надало контролюючому органу пояснення та копії документів.
18.03.2024р. Південне МУДПС по роботі з ВПП надіслало на адресу позивача запит про надання інформації та копій документів щодо правовідносин з ПП «Орбіта», а 03.05.2024р. ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» надало контролюючому органу пояснення та копії запитуваних документів.
01.04.2025р. відповідачем видано наказ №423-П про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри», яким, на підставі пп.78.1.1 та 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками: ТОВ «КНАП», ТОВ «Будівельна Компанія Лотус», ТОВ «Грін Інвайронмент», ТОВ «Системи Транспортних Покриттів», ТОВ «Брукфілд», ТОВ «Сателіт-Буд», ТОВ «Стіл Ліміт», ТОВ «Венера-НК» та ПП «Орбіта», тривалістю 5 робочих днів з дати початку 02.04.2025.
02.04.2025р. посадові особи ГУ ДПС у Миколаївській області прибули за місцезнаходженням ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» та оголосили представнику позивача про початок проведення документальної позапланової перевірки, а також надали запит №1 про надання документів по взаємовідносинам з зазначеним у наказі контрагентами.
04.04.2025р. ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» письмово повідомило контролюючий орган про те, що всі первинні документи по взаємовідносинам з цими контрагентами були вилучені ще 05.11.2024р. слідчим СВП №3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, а також долучело копію протоколу та опису вилучених речей і документів від 05.11.2024р.
07.04.2025р. відповідачем на адресу ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» було повторно надіслано аналогічний запит про надання документів по вказаним в наказі на проведення перевірки контрагентам.
Однак, 08.04.2025р. ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри», в свою чергу, було повторно повідомлено контролюючий орган, що всі первинні документи по взаємовідносинам з цими контрагентами вилучені 05.11.2024 слідчим СВП №3 Вознесенського РУП ГУ НН в Миколаївській області.
У той самий день, тобто 08.04.2025р., ГУ ДПС у Миколаївській області на адресу ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» було надіслано ще однин (3-й) запит на надання документів по цим же контрагентам для проведення документальної позапланової перевірки.
Але, 11.04.2025р. ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» знову повідомило контролюючий орган, що всі первинні документи по взаємовідносинам з цими контрагентами вилучені 05.11.2024 слідчим СВП №3 Вознесенського РУП ГУ НН в Миколаївській області.
15.04.2025р. посадовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області було складено Акт перевірки №5207/14-29-07-03/39549435, в якому зробили висновки, що ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» по взаємовідносинам з ТОВ «КНАП», ТОВ «Будівельна Компанія Лотус», ТОВ «Грін Інвайронмент», ТОВ «Системи Транспортних Покриттів», ТОВ «Брукфілд», ТОВ «Сателіт-Буд», ТОВ «Стіл Ліміт», ТОВ «Венера-НК» та ПП «Орбіта» порушено п.п.198.1, 198.3, ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого було занижено ПДВ на суму 7375767 грн., а також п.п.198.1,198.3 ст.198, п.п.200.1(в),200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення з ПДВ в суму 3363631 грн.
13.05.2025р. уповноваженою особою ГУ ДПС у Миколаївській області, на підставі вказаного вище Акту перевірки від 15.04.2025р., було прийнято податкові повідомлення-рішення №780514290703 - про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов'язанням 7375769 грн. та штрафом 1843942,25 грн., а також №780314290703, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 3363361 грн.
Не погоджуючись із вказаними вище висновками акту перевірки та прийнятими на їх підставі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи даний позов, суд 1-ї інстанції виходив з обгрунованості позовних вимог та з того, що контролюючим органом не було вжито неналежних заходів щодо ознайомлення із вилученою правоохоронними органами первинною документацією позивача та не перенесено дату проведення цієї перевірки до моменту повернення вилучених документів. При цьому, суд 1-ї інстанції, одночасно із скасуванням податкових повідомлень-рішень, також визнав протиправними і дії посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області щодо призначення та проведення цієї перевірки.
Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не може в повній мірі погодитися з наведеними висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх частково необґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як визначено ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (або вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; із дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема із дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI.
Приписами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У силу пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 цього Кодексу, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Базою оподаткування, як це передбачено у ст.135 ПК України, є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 Кодексу з урахуванням положень ПК України.
Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього ж Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Положеннями п.186.1 ст. 186 ПК України передбачено, що місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у пп. «б» і «в» цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
У силу п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених у відповідності до ст.39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою у п.193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або ж виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг із метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, із метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював вказаний платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку із придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
За змістом вищенаведених норм, право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами відповідно до п.201.11 ст.201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
У свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є саме первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 цієї статті).
Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч.2 ст.77 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність або ж повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч.1 ст.77 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.
Відповідно, сам факт наявності у позивача податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019р. у справі №826/22352/15 та від 23.02.2024р. у справі №813/1777/16.
Так, як встановлено судами обох інстанцій і підтверджується матеріалами справи, фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ, застосування штрафних (фінансових) санкцій та зменшення від'ємного значення з ПДВ відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких і виник спір у даній справі, стали висновки ГУ ДПС у Миколаївській області про порушення Товариством вимог податкового законодавства, які викладені в Акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 15.04.2025р. №5207/14-29-07-03/39549435 та зроблені у зв'язку з відсутністю (ненаданням) оригіналів первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «КНАП», ТОВ «Будівельна Компанія Лотус», ТОВ «Грін Інвайронмент», ТОВ «Системи Транспортних Покриттів», ТОВ «Брукфілд», ТОВ «Сателіт-Буд», ТОВ «Стіл Ліміт», ТОВ «Венера-НК» та ПП «Орбіта».
Як наслідок, на переконання апелянта, реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» та вказаними вище контрагентами не підтверджена належним чином оформленими первинними документами, які на підприємстві відсутні.
Разом із тим, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає зазначені висновки контролюючого органу безпідставними та передчасними.
До такого висновку колегія суддів приходить виходячи з наступного.
Так, вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності, безпосередньо врегульовані ст.44 ПК України.
Як чітко визначено п.44.1 цієї статті, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз.1 цього пункту.
А відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно з п.44.4 ст.44 ПК України, якщо документи, визначені у п.44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п.44.3 цієї статті.
За правилами п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз.2 п.44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абз.2 і 4 п.44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Разом із тим, питання надання платником податків документів врегульовано ст.85 ПК України.
Так, як визначено п.85.1 ст.85 ПК України, забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п.85.4 вказаної статті, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
У той же час, в силу п.85.5 ст.85 ПК України, забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, визначених кримінальним процесуальним законодавством.
Як закріплено у п.85.6 ст.85 ПК України, в разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.
Вказаний акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу і платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Отримання копій документів оформляється описом.
Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п.85.7 ст.85 ПК України).
Пунктом 85.8 ст.85 ПК України встановлено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Однак, як чітко визначено п.85.9 цієї ж статті, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними і іншими органами, вказані органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абз.1 цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Отже, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку дійсно прирівнюється нормами п.44.6 ст.44 ПК України до їх відсутності.
Втім, виключенням при застосуванні правових наслідків щодо ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу таких документів є їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами. У той же час, така виїмка документів або інше вилучення документів правоохоронними органами має бути підтверджено доказами.
Аналогічна правова позиція з цього питання була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у свіжій постанові від 04.04.2025р. по справі №818/1510/17.
Так, як беззаперечно з'ясовано судом попередньої інстанції, позивач листом від 04.04.2025р. №5/04 повідомив ГУ ДПС у Миколаївській області (на запит від 02.04.2025р. №1) про те, що за запитуваний податковим органом період первинні документи були вилучені 05.11.2024р. слідчим СВ ВП №3 Вознесенського ГУ НП в Миколаївській області, додавши до вказаного листа копію протоколу та опису вилучених речей та документів від 05.11.2024р.
В матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 25.10.2024р. у справі №486/1623/24 , якою і було надано згоду групі слідчих СВ ВП №3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області на тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю вилучення їх оригіналів, які перебувають у володінні та розпорядженні ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри», а саме наступних документів (за період з 2016р. по 25.10.2024р.): накладних, товаро-транспортних накладних, шляхових листів на перевезення товарно-матеріальних цінностей, відомостей заправки механізмів, що приймали участь у здійсненні операцій між ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» з ПрАТ «Юженергобуд»; договорів, актів приймання-передачі робіт, та матеріальних цінностей; документів щодо закупівель товарно-матеріальних цінностей, що приймали участь в здійснені операцій між ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» та ПрАТ «Юженергобуд»; договорів, накладних, актів прийому передачі, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжних доручень, квитанцій до приходних ордерів, подорожніх листів та ін.; документів, на підставі яких ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» використовує виробничі приміщення та необоротні активи; документи на право користування машинами та механізмами, які використовувались ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» у взаємодії з ПрАТ «Юженергобуд».
Згідно з наявним в матеріалах справи Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 05.11.2024р. та описом від 05.11.2024р., слідчим СВ ВП №3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області було вилучено в ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» значну кількість первинних документів, в тому числі за період який перевіряється.
Зокрема, слідчим були вилучені: папки подорожні листи, змінні рапорти, заправочні відомості за період з липня 2018р. по жовтень 2024р., папки договорів з постачальниками та папки договорів з покупцями, папки оборотно-сальдові відомості, аналіз рахунків, реєстри, папки інвентаризації за відповідні роки, папки розрахунків за період з листопада-грудня 2016р. по жовтень 2024р., папки видаткові накладні та папки ТТН за аналогічний період, папки технічних паспортів на техніку та автомобілі (права власності), папки виробництво та списання матеріалів на продукції, калькуляція собівартості, папки акти на списання та накладні на внутрішнє переміщення з відповідний період, папки банк з період з 2021р. по 2024р.
Аналізуючи наведені вище обставини, колегія суддів не залишає поза увагою той факт, що такі документи були вилучені слідчим без їх фактичної ідентифікації, а саме документи вилучалися папками без ідентифікації кожного конкретного документа.
У той же час, відповідно до Акту перевірки від 15.04.2025р., із зазначеними «папками» (групами документів), в яких могли бути первинні документи за період, що перевіряється, податковий орган не тільки ознайомлювався, а й навіть не намагався ознайомитися.
Натомість, як вбачається зі змісту зазначеного вище Акта перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області, з огляду на надану платником податків інформацію про вилучення первинних документів, в ході перевірки використані лише тільки копії документів, які були надані позивачем раніше на попередні запити контролюючого органу.
Інших доказів ознайомлення з вилученими первинними документами матеріали цієї справи не містять.
У цьому контексті, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції вірно вважав, що вилучення первинної документації правоохоронними органами жодним чином не свідчить про їх відсутність у платника податків на момент складання звітності, а тому зазначені обставини підтверджують об'єктивну неможливість платника виконати податковий обов'язок, передбачений п.85.2 ст.85 ПК України, та, більше того, зобов'язують контролюючий орган вжити належних заходів для одержання документації з метою забезпечення предмета перевірки.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про те, що при проведенні спірної перевірки контролюючий орган неналежно виконав усі заходи, обмежившись формальним описом того факту, що запитувані документи не були надані через їх вилучення в рамках розслідування кримінального провадження, замість вжиття заходів відносно повного забезпечення одержання відповідних матеріалів (документів), шляхом перенесення термінів проведення перевірки до моменту отримання первинних документів від правоохоронного органу, або ж, наприклад, шляхом надіслання відповідних запитів чи проведення відповідних звірок із ТОВ «КНАП», ТОВ «Будівельна Компанія Лотус», ТОВ «Грін Інвайронмент», ТОВ «Системи Транспортних Покриттів», ТОВ «Брукфілд», ТОВ «Сателіт-Буд», ТОВ «Стіл Ліміт», ТОВ «Венера-НК» та ПП «Орбіта».
Також, матеріали справи не містять й жодних доказів на підтвердження того факту, що посадові особи контролюючого органу зверталися до правоохоронних органів, які вилучили у позивача первинні документи, для надання таких документів для проведення перевірки або надання доступу контролюючому органу до таких документів для проведення документальної перевірки, як того чітко вимагає п.85.9 ст.85 ПК України.
Позивач же, в свою чергу, як видно з матеріалів справи, 12.06.2025р. звертався з запитом щодо повернення документів, вилучених у Товариства, до Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, проте отримав лист-відповідь від 13.06.2025р. №106072-2025 про те, що документи щодо ТОВ «Корпорація Бугські кар'єри» зберігаються в матеріалах кримінального провадження та мають суттєве значення для подальшого досудового розслідування. При цьому, надати копії вилучених документів також не надається можливим, оскільки інформація, яка міститься в матеріалах даного кримінального провадження не підлягає розголошенню. А тому, як було зазначено у цьому листі Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, повернути або ж надати копії запитуваних документів не є можливим на даний час.
Викладене, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про передчасність висновків контролюючого органу про безтоварність господарських взаємовідносин позивача із зазначеними вище контрагентами.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 05.04.2023р. у справі №826/7091/16 та від 11.03.2025р. у справі №240/18584/22.
Одночасно, судова колегія наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є «орієнтиром» при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, а також через призму згаданих вище правових висновків Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції про те, що ГУ ДПС у Миколаївській області, прийнявши спірні податкові повідомлення-рішення від 13.05.2025р. №780514290703 та №780314290703 діяло неправомірно і передчасно.
Також, у цьому контексті, судова колегія погоджується з висновками суду попередньої інстанції про порушення посадовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області процедури проведення податкової перевірки та не перенесення, у відповідності до п.85.9 ст.85 ПК України, термінів її проведення до дати отримання первинних документів від правоохоронного органу.
У той же час, в аспекті характеру спірних правовідносин, слід зазначити про те, що відповідно до ст.62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою є перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
При цьому, п.78.1 ст.78 ПК України передбачено вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.
Зокрема, за змістом пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
Підпунктом же 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено можливість проведення перевірки, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Отримання податкової інформації контролюючими органами визначено у ст.73 ПК України та «Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1245).
У відповідності до п.73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, які пропонується надати, а також підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків чи іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, серед іншого, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.
За приписами п.10 Порядку №1245 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Як передбачено у п.73.3 ст.73 ПК України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, яка визначена в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Зміст зазначених положень дає підстави для висновку про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до п.73.3 ст.73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об'єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.
Відповідно до вимог п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Отже, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. У свою чергу, можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України виникає за наявності таких умов: отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Направлення ж відповідного запиту про надання пояснень і їх документального підтвердження є саме тим юридичним фактом, з настанням якого законодавець і пов'язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.04.2024р. у справі №815/2596/17.
Так, у справі, яка розглядається, судовою колегією встановлено, що позивачу починаючи з 2019р. надсилалися запити із вимогою про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача із наступними контрагентами ТОВ «Будівельна Компанія Лотус», ТОВ «Стіл Ліміт», ТОВ «Грін Інвайронмент», ТОВ «КНАП», ТОВ «Системи Транспортних Покриттів», ТОВ «Брукфілд», ТОВ «Сателіт-Буд», ТОВ «Венера-НК» та ПП «Орбіта».
У відповідь на зазначені запити позивачем було надано контролюючому органу письмові пояснення та копії документів, яких податковому органу скоріш за все було недостатньо.
Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що у керівника контролюючого органу були наявні усі необхідні правові підстави для призначення, у відповідності до вимог пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, позапланової виїзної документальної перевірки Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками: ТОВ «КНАП», ТОВ «Будівельна Компанія Лотус», ТОВ «Грін Інвайронмент», ТОВ «Системи Транспортних Покриттів», ТОВ «Брукфілд», ТОВ «Сателіт-Буд», ТОВ «Стіл Ліміт», ТОВ «Венера-НК», ПП «Орбіта» та відповідно для прийняття Наказу від 01.04.2025р. №423-П, який, до того ж, позивачем в судовому порядку не оскаржувався і відповідно, є чинним.
Тому, враховуючи вказані обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд 1-ї інстанції, в даному випадку, визнавши протиправними дії посадових осіб відповідача по призначенню цієї спірної перевірки, дійшов необґрунтованого та помилкового висновку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача частково знайшли своє підтвердження, в той час як позивач жодних аргументів на підтримання висновків суду першої інстанції або ж спростування доводів відповідача в цій частині не висловив.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
У силу вимог п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.
Як передбачено ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або ж зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч.4 ст.317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або ж зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів, діючи в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи та надав їм юридичну оцінку, однак при цьому обрав частково неналежний спосіб відновлення порушеного права (без урахування того факту, що у відповідача були правові підстави для призначення перевірки позивача), що, відповідно до ч.4 ст.317 КАС України, є підставою для часткової зміни резолютивної рішення суду 1-ї інстанції.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року - «змінити» та викласти абзац 4 його резолютивної частини в наступній редакції:
«Визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо проведення та не перенесення, у відповідності до п.85.9 ст.85 ПК України, термінів проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Бугські кар'єри» до дати отримання первинних документів від правоохоронного органу».
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови, з урахування періоду перебування судді Коваля М.П. на лікарняному, виготовлено: 20.11.2025р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: М.П. Коваль
В.О. Скрипченко