Справа № 487/7465/25
Провадження №3/487/1657/25
Заводський районний суд м. Миколаєва
Іменем України
12.11.2025 м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т.А., розглянувши у справу, яка надійшла з Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Миколаєва, громадянки України, зареєстрвоане місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,-
03.10.2025 до Заводського районного суду м. Миколаєва з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 724755 від 24.09.2025, складений відносно ОСОБА_1 , згідно з яким 24.09.2025 о 15:00 год ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючи на посаді продавця в магазині-кафетерії ФОП ОСОБА_2 , здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку, а саме: продала 50 грамів горілки за 13 грн гр. ОСОБА_3 , чим порушила вимоги п. 226.6 ст. 266 Податкового кодексу України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 , яка двічі викликалася в судове засідання шляхом направлення на адресу місця її проживання повісток, жодного разу до суду не з'явилася без повідомлення причин неявки. До суду повернулися поштові відправлення з відміткою "Укрпошти" «адресат відсутній за вказаною адресою». Враховуючи приписи ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Частина 1 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Частиною сьомою статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
З аналізу вказаної вище норми закону слідує, що роздрібна торгівля алкогольними напоями дозволяється лише суб'єкту господарювання і за наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю зазначеними виробами.
Отже, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання.
Хоча і в матеріалах справи міститься копія ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, видана ФОП ОСОБА_4 , адреса місця торгівлі: АДРЕСА_3 , магазин-кафетерій, протокол складений на нібито працівника магазину ОСОБА_1 , а докази про здійснення останньою господарської діяльності в матеріалах справи відсутні. Не містять матеріали справи також і доказів того, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 , або інші документи, які надають останній право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Враховуючи, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання, а ОСОБА_1 не є таким суб'єктом, в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своїх рішеннях Верховний Суд України неодноразово зазначав, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), відповідно до якого сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 156 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156-КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтями 32 та 32-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Т.А. Карташева