19 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/14857/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року (суддя Златін С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
ТОВ «ВІН-ТАЖ» звернулося з позовом до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 20.02.2025 року № UA100330/2025/000009/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100330/2025/000111;
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 21.02.2025року № UA100330/2025/000010/1 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100330/2025/000112;
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 24.02.2025 року № UA100330/2025/000011/1 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100330/2025/000115;
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 20.03.2025року № UA100330/2025/000014/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100330/2025/000189;
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 21.03.2025 року № UA100330/2025/000015/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100330/2025/000191.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, суд не врахував ненадання позивачем транспортних документів, коносаменту. Висновок ТПП не повинен братись до уваги, оскільки експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів не врахована кон'юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини, яка є основною складовою при виробництві товару. Судом не було досліджено положення розділу В9 Правил «Інкотермс-2020» по умовах поставки CPT.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 19.04.2023 року між позивачем та компанією Zhejiang Kaitou Sanitary Ware Technology Co. Ltd. (Китай) укладено контракт №19-423 VIN, у відповідності до умов якого Zhejiang Kaitou Sanitary Ware Technology Co. Ltd. (Китай) зобов'язався поставити товар, а позивач зобов'язався його оплатити.
Умови поставки товару: CPT - Київ.
На підставі поставки товару позивачем подано до митного органу митні декларації, до яких були додані документи на підтвердження митної вартості товарів.
У відповідності до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року, відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи.
Документи були витребувані від позивача у зв'язку з тим, що документи надані позивачем містили розбіжності відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а саме:
у п.1.5 зовнішньоекономічного контракту встановлено перелік документів, до якого входить коносамент: однак до митного оформлення коносамент не надано;
надана декларантом комерційна пропозиція являє копію інвойсу та не містить інформації щодо продажу товару незалежним покупцям;
висновок ТПП не може бути підставою для визначення митної вартості товару;
декларантом не надано до митного органу інформації про включення до митної вартості товару витрат на транспортування, навантаження та вивантаження товару; надані декларантом документи не містять достовірні та об'єктивні відомості , які б підтверджували числові значення складових митної вартості товару на умовах поставки СPT;
позивачем не надано митному органу витребуваних документів.
Про витребування додаткових документів відповідачем зроблено відповідну відмітку у митній декларації позивача із посиланням саме на ч.3 ст. 53 МК України.
Консультації між позивачем та митним органом проведено у електронній формі; копії повідомлень податкового органу містяться у матеріалах справи разом із доказами їх направлення декларанту.
За вказаних обставин позивач був ознайомлений з переліком витребуваних документів.
Позивач повідомив про неможливість подання інших документів.
Вважаючи прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених рішень не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст. 53 МК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Суд першої інстанції вірно врахував, що з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв'язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів), а відтак суд першої інстанції вірно зазначив про помилковість доводів відповідача, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, а отже не відображає дійсну вартість товару.
Суд також вірно зазначив, що висновок ТПП підтверджує інформацію про вартість товарів, які ввіз позивач на територію України та не входить до обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товару.
Також суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що сторони у інвойсах визначили умови поставки товару на CPT Київ.
Згідно умов Інкотермс 2010 умови поставки CPT означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце.
Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість транспортування товару. Крім того, позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця доставки.
У зовнішньоекономічному контракті сторони визначили, що вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження) включені до ціни товару.
Згідно Митного кодексу України до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування товару лише у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Стосовно доводу відповідача у п.1.5 зовнішньоекономічного контракту встановлено перелік документів, до якого входить коносамент: однак до митного оформлення коносамент не надано, то суд вірно врахував, що у п.1.5 зовнішньоекономічного контракту передбачено перелік товаросупровідних документів: коносамент або автотранспортна накладна.
Позивач надав до митного оформлення саме автотранспортні накладі (CMR).
Судом вірно було враховано, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш