18 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 405/3567/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Малиш Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Бурової А.Ю.,
за участю представника позивача: Житняка Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Дніпро апеляційну скаргу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби
на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 12.06.2025, (суддя суду першої інстанції Іванова Л.А.), прийняте у відкритому судовому засіданні м. Крпивницькому, в адміністративній справі №405/3567/25 (2а/405/60/25) за позовом Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення видворення за межі території України,
11.06.2025 Центрально -північне міжрегіональне управління Державної міграційної служби звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило ухвалити рішення про затримання громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
Адміністративний позов обґрунтований тим, що 24.09.2021 працівниками Благовіщенського сектору Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області відповідача виявлено в м. Благовіщенське як такого, що ухиляється від виїзду з України. Благовіщенським сектором ухвалено постанову від 24.09.2021 серії МКВ №000751, якою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення на відповідача у вигляді штрафу. Також, 24.09.2021 у відношенні відповідача було складено рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, згідно з яким відповідач повинен був залишити територію України у строк до 23.10.2021. Із вказаним рішенням відповідач був ознайомлений під підпис. За відомостями «Аркан» відповідач межі країни не залишав, продовжує незаконно перебувати в Україні. 10.06.2025 відповідача було затримано для з'ясування обставин, в цей же день прийнято рішення про примусове видворення відповідача з України. У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про затримання відповідача та поміщення його до пункту тимчасового перебування іноземців строком на 6 місяців для подальшого відправлення в країну походження чи третю країну.
Подільський районний суд м. Кропивницького рішенням від 21.06.2025 відмовив в задоволення позовних вимог Центрально -північне міжрегіональне управління Державної міграційної служби.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Також, позивач зазначає про необґрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено достатності підстав для поміщення відповідача в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства для подальшого видворення за межі території України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 , який є громадяниномАзербайджанської Республіки, документований паспортним документом НОМЕР_1 , виданим 27.09.2020 року на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсним до 26.09.2030 року, прибув 22.10.2020 року на територію України.
За час перебування на території України відповідач клопотання щодо набуття/прийняття громадянства України, оформлення дозволу на імміграцію в Україну, а так само документування посвідкою на постійне проживання в Україні не порушував, що не заперечувалося під час судового розгляду справи відповідачем.
Благовіщенським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області 24.09.2021 року у зв'язку з порушенням правил перебування іноземців в Україні, тобто ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, відносно відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКВ 000751 від 24.09.2021 року.
Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКВ 000751 від 24.09.2021 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп., який був сплачений згідно з квитанцією № N1D3J5398M від 24.09.2021 року.
Крім того, 24.09.2021 року Благовіщенським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» прийнято рішення №97 про примусове повернення громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до країни походження або третьої країни та зобов'язано його покинути територію України в термін до 23.10.2021 року.
З зазначеним рішенням ОСОБА_1 ознайомлений 24.09.2021 року під особистий підпис.
При цьому, як встановлено під час судового розгляду справи відповідач у визначений зазначеним рішенням строк територію України не залишив.
Як видно з протоколу про адміністративне затримання № МКВ 000032 від 10.06.2025 року Фортечним відділом у місті Кропивницький Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП, 10 червня 2025 року о 16 год. 32 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий для з'ясування обставин правопорушення.
10 червня 2025 року Фортечним відділом у місті Кропивницький Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби на підставі ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» прийнято рішення № 3510100100000432 про примусове видворення з України громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З зазначеним рішенням та порядком його оскарження під особистий підпис відповідач ознайомився 10 червня 2025 року.
З метою реалізації рішення про примусове видворення Центрально-південне міжрегіональне управління ДМС звернулось до суду з адміністративним позовом в цій справі.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не обґрунтувано належним чином звернення до суду саме з вимогою про застосування до громадянина Азербайджанської республіки ОСОБА_1 такого заходу як затримання з метою забезпечення примусового видворення. Також, суд врахував надану органом місцевого самоврядування характеристику відповідача та дійшов висновку, що останній не відмовляється самостійно залишити територію України.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3773-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 3773-VI Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
За змістом частин п'ятої, шостої статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.
Частиною першою статті 30 Закону № 3773- VI визначено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів (далі - органи ДМС), органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України (далі - СБУ) під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземці), їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ), а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання визначено Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року № 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 13 травня 2020 року № 383/125) (далі - Інструкція), згідно з пунктом 3 Розділу І якої дія цієї Інструкції поширюється на посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, органів охорони державного кордону, органів СБУ та іноземців, які підлягають примусовому поверненню чи примусовому видворенню у випадках, передбачених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Пунктом 4 Розділу І Інструкції передбачено, що іноземці можуть бути примусово повернуті до країни походження чи третьої країни на підставі рішення органу ДМС або органу охорони державного кордону, або органу СБУ про примусове повернення чи примусово видворені на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення.
У пункті 7 Розділу І Інструкції визначено, що підставами для подання позову про примусове видворення іноземців є:
невиконання іноземцем в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення;
наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, крім випадків затримання іноземця за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та його передачі прикордонним органам суміжної держави;
якщо іноземці, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, не мають законних підстав для перебування на території України та якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких осіб відсутній договір про реадмісію;
якщо іноземець, стосовно якого прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не виїхав з України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення, за винятком випадків, коли особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду,- до набрання рішенням суду законної сили.
За приписами пунктів 1, 2 Розділу ІІІ Інструкції у разі виявлення підстав, передбачених частиною 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», органи ДМС, органи охорони державного кордону та органи СБУ залежно від обставин виявлення/затримання іноземця невідкладно готують позовну заяву до адміністративного суду.
За наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, або за наявності ризику його втечі, а так само у разі відсутності в іноземця, що вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, органи ДМС, орган охорони державного кордону або орган СБУ подають до адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ позовну заяву відповідно до частини першої статті 289 КАСУ.
Так, згідно з частиною першою статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;
2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;
4) зобов'язання внести заставу.
З аналізу норм статей 26 та 30 Закону № 3773-VI видно, що процедурі видворення іноземця або особи без громадянства передує прийняття компетентним органом рішення про його примусове повернення, яке може бути оскаржено до суду.
При цьому компетентним органом в розумінні статті 26 Закону № 3773-VI є орган Державної міграційної служби України, орган Служби безпеки України, або орган охорони державного кордону.
Тобто, застосовуючи приписи частини першої статті 30 Закону № 3773-VI, варто зважати, що примусове видворення з України іноземця на підставі прийнятої постанови адміністративного суду застосовується, якщо рішення компетентного органу про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин.
Отже, зі змісту наведеної норми слідує, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 755/12159/18, від 28 лютого 2019 року у справі № 754/2198/17, від 09 серпня 2019 року у справі № 359/5823/16-а.
Встановлені обставини справи свідчать, що відповідач перебуває на території України без законних на те підстав.
Благовіщенським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області 24.09.2021 року у зв'язку з порушенням правил перебування іноземців в Україні, тобто ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, відносно відповідача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКВ 000751 від 24.09.2021 року.
Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКВ 000751 від 24.09.2021 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп., який був сплачений згідно з квитанцією № N1D3J5398M від 24.09.2021 року.
Крім того, 24.09.2021 року Благовіщенським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» прийнято рішення №97 про примусове повернення громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до країни походження або третьої країни та зобов'язано його покинути територію України в термін до 23.10.2021 року.
Відповідач ознайомився зі змістом вказаного рішення, в судовому порядку його не оскаржив, при цьому у строк встановлений Законом рішення не виконав.
Станом на 2025 рік відповідач продовжує без законних підстав перебувати на території України, з 2021 року жодного разу не виїжджав, чим ухилився від виконання рішення про повернення до країни походження.
10.06.2025 у відношенні відповідача прийняте рішення про примусове видворення за межі України.
Отже, громадянин Азербайджанської республіки ОСОБА_1 , перебуваючи в Україні без законних на те підстав, не вчинив жодних дій для легалізації свого перебування України, а також довгий час (майже 4 роки) ухилявся від виконання рішення про повернення до країни походження. Вказане на думку суду свідчить на користь того, що відповідач і в подальшому ухилитиметься від виїзду з України.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення з приводу того, що забезпечення виконання рішення суду про примусове видворення відповідача за межі України без поміщення до спеціального пункту перебування є неможливим, адже необхідним є запит на фінансування та купівля квитка для відповідача, а для цього необхідно напевно знати місце перебування останнього.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявними є підстави для задоволення позовних вимог Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС про поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців з метою забезпечення примусового видворення з території України.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що та обставина, що відповідач проживає на території України за своїм батьком, а відповідно до характеристики органу місцевого самоврядування не вчиняв жодних протиправних дій, не свідчить про те, що підстави для поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства - відсутні.
Суд враховує, що повістку про виклик до судового засідання, яка була направлена за адресою, вказаною як адреса проживання ОСОБА_1 (адреса батька), повернута до суду у зв'язку з відсутністю адресата. Отже, всупереч доводам відповідача, він не проживає постійно за адресою місця проживання батька, що може свідчити про складності у виконанні рішення про примусове повернення відповідача до країни походження, в разі якщо останнього не буде поміщено до пункту тимчасового перебування.
Крім того, як вже зазналось, законодавець пов'язує необхідність поміщення іноземця до пункту тимчасового перебування саме з фактом перебування на території України без законних підстав, ухилення від виконання рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, прийняття у відношенні особи рішення про примусове видворення за межі України. При наявності вказаних обставин, іноземець або особа без громадянства може бути поміщена до пункту тимчасового тримання для її примусового видворення за межі України безвідносно до обставин поводження такої особи на території України.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС про поміщення громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби - задовольнити.
Рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 12.06.2025 в адміністративній справі № 405/3567/25 - скасувати та прийняти нову постанову.
Задовольнити позовні вимоги Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби.
Затримати громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на шість місяців.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена 18.11.2025.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш