Cправа № 127/35826/25
Провадження № 1-кс/127/13907/25
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 42024020000000123 внесеного до ЄРДР 12.06.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Миколаїв, Львівської області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 42024020000000123 від 12.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що відповідно до наказу Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 433 від 27.08.2014 полковник служби цивільного захисту ОСОБА_4 призначений на посаду начальника Головного управління ДСНС України у Вінницькій області.
Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, яке затверджене наказом ДСНС від 18.08.2014 № 474 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 № 661) - Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення та території від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території: бере участь у заходах щодо радіаційного і хімічного захисту, координує та контролює здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі виникнення радіаційних аварій та надзвичайних ситуацій, пов'язаних із впливом (викидом) небезпечних хімічних речовин. Також Головне управління організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділі державний контроль (нагляд) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, а також державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності та здійснює реєстрацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Окрім цього, Головне управління під безпосереднім керівництвом начальника проводить перевірки та складає акти перевірок, видає приписи, постанови та розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, застосовує адміністративно-господарські санкції за порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Крім того, відповідно до вищевказаного Положення, начальник Головного управління:
здійснює керівництво Головним управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;
надає в межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов'язкові для виконання особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівниками апарату Головного управління та підпорядкованих Головному управлінню підрозділів;
підписує договори господарського та цивільно-правового характеру;
підписує накази Головного управління, у т.ч. щодо призначення та проведення перевірок з подальшим застосуванням адміністративно-господарських санкцій за порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, у разі їх виявлення;
відповідно до чинного законодавства розпоряджається коштами Державного бюджету України в межах затвердженого кошторису на утримання Головного управління та підпорядкованих підрозділів;
Таким чином, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду начальника Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18, примітки до ст. 364 КК України являвся службовою особою.
Крім того, з урахуванням наявності повноважень та їх прямого використання у сфері правозастосування, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», начальник Головного управління ДСНС України у Вінницькій області є працівником органу, який здійснює правозастосовні або правоохоронні функції.
У відповідності до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Згідно зі ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до наказу ДСНС України від 04.08.2022 № 267 та додатку до нього внесено зміни до річного плану закупівель, відповідно до якого ГУ ДСНС України у Вінницькій області повинно здійснити закупівлю захисного хімічного костюму в комплекті з захисними рукавицями, захисними чоботами та транспортною валізою у кількості 790 комплектів.
Після чого, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, у начальника Головного управління ДСНС України у Вінницькій області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_4 та начальника відділу ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у Вінницькій області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_8 виник злочинний умисел на розтрату на користь ТОВ «Профф» чужого майна в особливо великих розмірах, а саме бюджетних коштів, призначених на закупівлю для потреб ГУ ДСНС України у Вінницькій області захисного хімічного костюму в комплекті з захисними рукавицями, захисними чоботами та транспортною валізою у кількості 790 комплектів.
З метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на розтрату коштів державного бюджету, начальник відділу ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у Вінницькій області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_8 , який відповідно до наказу № 142-ОП «Про визначення переліку та обсягів закупівель, товарів, робіт і послуг, що необхідно здійснити для забезпечення потреб ГУ ДСНС України у Вінницькій області», визначений відповідальним за визначення обсягів закупівель товарів, робіт і послуг, відповідно до розділу VII Положення про Відділ ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у Вінницькій області, затвердженого наказом ГУ ДСНС України у Вінницькій області від 01.03.2022, всупереч положенням Закону України «Про публічні закупівлі», Постанови Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель», вимогам розділу 3 «Методи визначення очікуваної вартості» Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 275 від 18.02.2020, здійснивши порівняння цін та аналітики цінових пропозицій спеціальних індивідуальних комплектів РХБ захисту рятувальника СІКЗР-II, які були наявні на ринку України, та з'ясувавши, що середня ціна вищевказаного комплекту в Україні становить орієнтовно 4417 грн за одиницю, обрав для закупівлі ТОВ «Профф», яке здійснювало продаж костюмів «ProChem II CLF» за ціною 8100 грн за один комплект, для укладення прямого договору за цінами, вищими за ринкові, з метою подальшої розтрати бюджетних коштів на користь ТОВ «Профф».
Так, з метою створення видимості встановлення середньоринкової ціни на вказаний товар, невстановленою на даний час особою складено 3 запити з проханням надати цінову пропозицію на спеціальні комплекти РХБ захисту на адресу 3 взаємопов'язаних між собою підприємств: ТОВ «Профф», ТОВ «Екотест Центр» та ПП «Бром», які фактично службовими особами ГУ ДСНС України у Вінницькій області нікуди не направлялись, та відповіді на них з ціновими пропозиціями 8100 грн, 8600 грн та 8760 грн за один комплект, ГУ ДСНС України у Вінницькій області офіційно не отримувались, що створило документальну впевненість у необхідності укладення договору на закупівлю захисних костюмів саме з ТОВ «Профф», як найбільш економічно вигідною.
У подальшому, 05.10.2022 між ГУ ДСНС України у Вінницькій області, в особі начальника Головного управління ОСОБА_4 та ТОВ «Профф», в особі директора ОСОБА_9 , укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 1309.
Так, відповідно до п. 1.2 вказаного Договору підлягає поставці товар відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору), а саме: Спеціальні індивідуальні комплекти РХБ захисту рятувальника СІКЗР-II» в комплекті: захисний хімічний костюм ProChem II CLF; рукавиці захисні; чоботи захисні; транспортна валіза (сумка) у кількості 790 одиниць загальною вартістю 6 399 000,00 грн.
Згідно з п.п. 2.3., 2.4 Договору, Замовник здійснює попередню оплату Продавцю в розмірі 29 %, що становить 1 855 710 грн та остаточний розрахунок в розмірі 71 %, що становить 4 543 290 грн протягом 7 робочих днів після поставки Продукції та підписання сторонами акту приймання-передачі Продукції.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на розтрату бюджетних коштів, ОСОБА_4 , всупереч п. 3.8 Договору, шляхом зловживання своїм службовим становищем, умисно не призначив з штату співробітників ГУ ДСНС України у Вінницькій області уповноваженого представника замовника, який повинен був перевірити якість, найменування, комплектність, технічні характеристики продукції, тим самим надавши змогу ТОВ «Профф» в особі директора ОСОБА_9 поставити до ГУ ДСНС України у Вінницькій області товар - Спеціальні індивідуальні комплекти РХБ захисту рятувальника «СІКЗР-II» за цінами явно вищими за ринкові.
На виконання умов Договору № 1309 від 05.10.2022, ТОВ «Профф» в особі директора ОСОБА_9 29.11.2022 поставлено до ГУ ДСНС України у Вінницькій області у повному обсязі Спеціальні індивідуальні комплекти РХБ захисту рятувальника СІКЗР-II», (код ДК 021:2015:351100000-8) у кількості 790 комплектів.
Поставлений товар не мав належної якості, оскільки не відповідав якісним показникам, згідно з Технічної специфікацією (додатком № 2 до Договору) - технічним характеристикам ДСТУ № 13982-1:2009, № 13034:2017, № 14126:2008, № 1073-1:2019; № 1149-1:2017 за показником міцності шва (ДСТУ EN14325:2018) та наявністю захисного скла.
У подальшому, ОСОБА_4 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, шляхом зловживання своїм службовим становищем, будучи обізнаним про дію в Україні правового режиму воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи всупереч інтересам служби, перебуваючи у службовому приміщенні ГУ ДСНС України у Вінницькій області, будучи обізнаним з порядком та процедурою перерахування бюджетних коштів, достовірно знаючи про те, що товар придбаний у ТОВ «Профф» та поставлений за цінами, вищими за ринкові і є неналежної якості, тобто є таким, що не відповідає технічним характеристикам ДСТУ № 13982-1:2009, № 13034:2017, № 14126:2008, № 1073-1:2019; № 1149-1:2017 за показником міцності шва (ДСТУ EN14325:2018) та наявністю захисного скла, з метою надання ТОВ «Профф» в особі директора ОСОБА_9 права на безпідставне заволодіння бюджетними коштами, особисто підписав та скріпив печаткою документи, необхідні для проведення замовником розрахунку з ТОВ «Профф», а саме: платіжні доручення № 3357 від 06.10.2022 та № 4318 від 01.12.2022.
Після чого, ГУ ДСНС України у Вінницькій області, на підставі вказаних платіжних доручень, перераховано кошти у повному обсязі на загальну суму 6 399 000,00 грн. за поставлений товар на розрахунковий рахунок ТОВ «Профф» UA343052990000026008021021160, доступ до якого мала директор ТОВ «Профф» ОСОБА_9 .
Таким чином, розмір спричинення матеріальних збитків у формі розтрати бюджетних коштів та спричинення шкоди державі, в особі ГУ ДСНС України у Вінницькій області, під час закупівлі «Спеціальні індивідуальні комплекти (радіаційного, хімічного, біологічного) захисту рятувальника СІКЗР-II» та виконання договору № 1309 від 05.10.2022, укладеного між ГУ ДСНС України у Вінницькій області та ТОВ «Профф» становить 6 399 000,00 грн.
Отже, посадові особи ГУ ДСНС України ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, реалізуючи умисел, направлений на розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, своїми незаконними діями, всупереч інтересам служби, здійснили закупівлю за державні кошти за цінами, вищими за ринкові, спеціальні індивідуальні комплекти РХБ захисту рятувальника «СІКЗР-II» неналежної якості, що не відповідають технічним характеристикам ДСТУ № 13982-1:2009, № 13034:2017, № 14126:2008, № 1073-1:2019; № 1149-1:2017 за показником міцності шва (ДСТУ EN14325:2018) та наявністю захисного скла, на загальну суму 6 399 000,00 грн, що призвело до розтрати бюджетних коштів - безпідставного перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ПРОФФ», у сумі 6 399 000,00 грн., що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що відповідно до примітки ст. 185 КК України є особливо великими розмірами.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - розтраті чужого майна, вчиненій шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;
висновком товарознавчої експертизи № 24-138/СЕТ від 22.11.2024, відповідно до якого середня ринкова вартість комплектів, аналогічних за комплектністю та характеристиками «Спеціальних індивідуальних комплектів РХБ захисту рятувальника СІКЗР-ІІ станом на 05.10.2022 визначена рівною 4 417 грн. за 1 комплект;
висновком економічної експертизи № 25-01/СЕЕ від 07.01.2025, відповідно до якого перевищення витрат бюджетних коштів ГУ ДСНС України у Вінницькій області під час проведення закупівлі документально підтверджується та розрахунково становить 2 909 143,40 грн.;
висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1238/25-21 від 29.05.2025;
висновком комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів та судово-товарознавчої експертизи від 23.07.2025, відповідно до якого костюми РХБ захисту не відповідають технічним характеристикам ДСТУ № 13982-1:2009, № 13034:2017, № 14126:2008, № 1073-1:2019; № 1149-1:2017 за показником міцності шва (ДСТУ EN14325:2018) та наявністю захисного скла;
допитами свідків;
вилученими документами;
- іншими матеріалами кримінального провадження, які отримані у встановленому КПК України порядку у їх сукупності.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є також запобігання певним ризикам, а саме спробам переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
Переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину покарання якого передбачає тільки позбавлення волі, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а отже, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ще одного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України в рамках кримінального провадження № 62025000000000085 від 23.01.2025, досудове розслідування в якому здійснюється слідчими ГСУ ДБР.
2) Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки останній понад 10 років займав посаду начальнику ГУ ДСНС України у Вінницькій області та може мати вільний прохід до приміщень ГУ ДСНС України у Вінницькій області, де зберігаються оригінали документів.
3) Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, оскільки останній понад 10 років займав посаду начальнику ГУ ДСНС України у Вінницькій області та може впливати на колишніх підлеглих, які є свідками у кримінальному провадженні.
Так, на даний час, досудове розслідування триває, весь обсяг та комплекс слідчих (розшукових) дій проведений не в повному обсязі, особи, яким можуть бути відомі обставини кримінального провадження не допитані, зокрема, не допитані співробітники ГУ ДСНС України у Вінницькій області, на яких ОСОБА_4 може впливати, не вилучено всі документи, що мають значення для досудового розслідування, а тому наявний ризики, передбачені п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
4) Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи характер кримінального провадження, розслідуваного відносно підозрюваного розмір завданих збитків, досудового розслідування немає підстав вважати, що застава, сума якої визначатиметься виключно до ступеню тяжкості злочину, зможе забезпечити реалізацію мети обрання запобіжного заходу та керуючись ч. 5 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що «у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно», необхідно визначити розмір застави більше ніж максимальні межі застави визначені для осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого злочину.
Виключність випадку та розмір застави ґрунтується на тому, що сума незаконно розтраченого майна становить 6 399 000,00 грн., а тому саме такий розмір застави у разі її визначення її слідчим суддею є необхідним та достатнім за вказаних обставин.
З урахуванням викладеного, розмір застави стосовно ОСОБА_4 необхідно визначити у розмірі 2113 (дві тисячі сто тринадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 398 164,00 гривень та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ним наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування справи, а тому керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання та застосувати більш м'який запобіжний захід та визначити помірний розмір застави, суду пояснили, що підозра необгрунтована.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, одружений, раніше не судимий, має інвалідність та проблеми із здоров'ям.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх можливі наслідки, тяжкість покарання, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
У Резолюції Комітету міністрів Ради Європи № 11 від 09.04.1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зазначено, що взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов'язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи та гарантувати можливість підозрюваного на альтернативний вид запобіжного заходу.
Відповідно до Кодексу «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура» (ст.2 КПК); «під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом» (ч.1 ст.12 КПК).
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(II)/2024, у справі № 3-111/2023(207/23, 315/23), виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
За ч. 2 ст. 29 Конституції України в сув'язі з приписами статей 3, 8, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України унормування законом підстав та порядку застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати передусім принципам правовладдя, домірності, презумпції невинуватості, забезпечувати особі належний судовий захист від свавілля, а застосування цього запобіжного заходу має бути засноване не лише на тяжкості злочину, в якому підозрюють або обвинувачують особу, а й на наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину особою, ризиків у зв'язку з неналежною процесуальною поведінкою такої особи для здійснення кримінального провадження та захисту відповідних публічних інтересів, що гарантуватиме тримання під вартою лише на підставі вмотивованого рішення суду. Засадничий судовий захист особи від свавілля під час позбавлення її свободи не може бути обмежений за жодних обставин, навіть в умовах воєнного стану. Відповідно до приписів ч.2 ст.64 Конституції України в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені конституційні права на свободу та особисту недоторканність (стаття 29), на судовий захист (стаття 55), а також презумпція невинуватості (стаття 62). Конституційний Суд України, перевіривши ч.6 ст.176 КПК на відповідність вимозі домірності, звернув увагу, що під час обмеження права на свободу та особисту недоторканність потрібними є не будь-які менш обтяжливі для прав і свобод осіб заходи, а лише ті, які здатні досягти правомірної мети на якісному рівні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до відкритої інформації з офіційних джерел НАЗК, вбачається, що матеріальний стан підозрюваного ОСОБА_4 в період з 2019 по 2025 роки є таким, що дозволяє останньому внести заставу, яка перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому, слідчий суддя, з урахуванням обгрунтувань наведених стороною обвинувачення в поданому клопотанні та в судовому засіданні, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність застосування вимог ч. 5 ст. 182 КПК України щодо визначення виключного розміру застави.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання підозрюваному права на альтернативний вид запобіжного заходу, а також з урахуванням матеріального стану підозрюваного відображеного у поданих ним деклараціях про доходи, а також того, що в даному кримінальному провадженні наявний виключний випадок визначення розміру застави, оскільки застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не забезпечить виконання підозрюваним покладених нього обов'язків, тому підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде гарантувати виконання ним покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Затримати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 16 січня 2026 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання).
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 16 січня 2026 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Організацію затримання підозрюваного ОСОБА_4 та складання протоколу затримання покласти на старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_10