Справа № 127/19184/25
Провадження № 2-о/127/323/25
19 листопада 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.,
за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявниці - адвоката Галіциної Віри Валеріївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
У червні 2025 із заявою до суду звернулася ОСОБА_1 , яка просила встановити факт, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тітка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала разом з ним за однією адресою в АДРЕСА_1 . Мотивувала заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла тітка заявниці ОСОБА_5 . Після її смерті син спадкодавеці ОСОБА_3 прийняв належне їй майно у вигляді 4/25 житлового будинку в АДРЕСА_1 , проте спадкові права не оформив. ОСОБА_6 після смерті сестри стала проживати спільно з племінником ОСОБА_3 за вищевказаною адресою. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді 4/25 житлового будинку в АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців окрім тітки ОСОБА_6 , яка спільно з ним проживала не було. Проте і вона за життя не оформила своїх спадкових прав. Вказані обставини порушують права заявниці. Тому заявниця змушена звертатися до суду для захисту її права як спадкоємиці.
Ухвалою суду від 25.06.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Заявниця та її представниця у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила заяву задовольнити із підстав наведених у ній.
Заінтересована особа до суду не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він з чоловіком ОСОБА_6 . ОСОБА_8 працювали спільно на роботі. Він був свідком спільного проживання ОСОБА_6 ОСОБА_8 та ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . Адже коли померла мати ОСОБА_3 то виникла необхідність з метою недопущення знищення майна проживати разом із ним, що і було зроблено рідною тіткою ОСОБА_6 . Він часто ішов додому з ОСОБА_8 бачив як вони спільно проживали, допомагав робити ремонт. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 мали маленьку кімнатку, у ОСОБА_3 була своя кімната. Він знає, що у квартирі за адресою АДРЕСА_2 , де були приписані ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , не було місця, тому що діти одружилися та проживали спільно. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 піклувалися про ОСОБА_3 , у якого були проблеми зі психічним здоров'ям.
Свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що її дядьком був ОСОБА_8 . Вона знає, що після смерті ОСОБА_5 її дядько ОСОБА_8 та тітка ОСОБА_6 спільно проживали з ОСОБА_3 . Усі знали, що спадкоємцем у разі смерті ОСОБА_3 є його тітка ОСОБА_6 . ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями тому його тітка вимушена була проживати з ним разом.
Судом установлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьки: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
За життя ОСОБА_5 належало на праві власності 4/25 частки будинку по АДРЕСА_3 .
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Хмельницькому.
ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьки: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_8 09.11.1977 року, ОСОБА_12 змінила прізвище на « ОСОБА_13 ».
ОСОБА_8 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
ОСОБА_14 уклала шлюб з ОСОБА_16 та змінила прізвище на « ОСОБА_17 ».
ОСОБА_15 уклала шлюб з ОСОБА_18 та змінила прізвище на « ОСОБА_19 ».
ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки ОСОБА_20 та ОСОБА_5 .
ОСОБА_20 був признаним батьком ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_6 отримувати у Фонді гарантування вкладників належній йому кошти, компенсації та відсотки.
ОСОБА_6 звернулася від імені ОСОБА_3 до Першої вінницької державної нотаріальної контори зі заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5 . ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті матері, проте лише на грошовий вклад.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниці, після його смерті матеріали спадкової справи не заводилися.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Вінниці. Після смерті спадкодавеці її доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадкове майно прийняли. Чоловік ОСОБА_8 від прийняття спадкового майна відмовився.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклала договір про поділ спадкового майна, яким узгодили поділ спадщини після смерті матері.
Постановою Першої вінницької державної нотаріальної контори заявниці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , яка фактично прийняла спадщину після смерті племінника ОСОБА_3 , який в свою чергу прийняв спадщину, але за життя не оформив своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_5 .
Виконавчий комітет «Слов'янка» підтверджує, що за адресою АДРЕСА_1 проживав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживав та був зареєстрованим за вказаною адресою на день своєї смерті. Його рідна тітка ОСОБА_6 дійсно проживала з 2003 року та здійснювала догляд за ОСОБА_3 до дня його смерті та вели спільне господарство за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням Вінницької міської ради вирішено перейменувати АДРЕСА_1 на вул. М. Амосова.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Статтею 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Таким чином у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Відповідно до п.1 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 2 Постанови №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що звернути увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).
Суд дослідивши надані докази та вислухавши пояснення свідків прийшов до висновку про задоволення заявлених вимог з наступних підстав. Суд вважає, що заявницею доведено факт постійного проживання ОСОБА_6 з ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Вказана обставина доведена достатніми, достовірними доказами. Також суд врахував, що встановлення даного факту необхідно для захисту прав та законних інтересів заявниці, як належної спадкоємиці ОСОБА_6 , тобто виникнення у неї майнових прав. В тому числі судом враховано, що встановлення вказаного факту не порушує нікого прав та інтересів, спір про право відсутній.
На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 19, 76, 77, 81, 263-265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тітка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала разом з ним за однією адресою в АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити за заявницею.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявниця: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 19.11.2025
Суддя