Іменем України
19 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 643/1468/25
провадження № 22-ц/818/4439/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Львової С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 16 червня 2025 року, ухвалене суддею Поліщук Т.В., -
У січні 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» б/н від 03.12.2019 у розмірі 115148 грн. 74 коп. станом на 03.10.2024 та судових витрат у розмірі 3028 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначив, що 03.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 03.12.2019. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_1 у розмірі 80000 грн. 00 коп. Відповідно до п. 5.17 розділу 2 Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов договору.
Станом на 27.08.2023 у відповідачки прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим відповідно до п.5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.08.2023 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач на контакт не виходила, не вчинила жодної дії на погашення заборгованості, станом на 03.10.2024 заборгованість відповідача перед АТ «Універсал Банк» за договором становить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 115148 грн. 74 коп.
Рішенням Салтівського районного суду м.Харкова від 16 червня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.12.2019, що утворилась станом на 03.10.2024 у розмірі 65335 грн. 69 коп. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 49813 грн. 05 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1718 грн. 09 коп.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості послуг, Паспортом споживчого кредиту. Вказує, що відповідно до п.п.2,3 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, Клієнт підтверджує, що погоджується з тим, шо ця анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Звертає увагу суду на те, що Умови і правила обслуговування, опубліковані на офіціи?ному саи?ті Банку та публічно доступні в режимі реального часу для ознаи?омлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, в тому числі погодження сторонами Умов і правил разом з додатками, які є невід'ємною складовою Договору. Отже, ОСОБА_1 була обізнана і погодилася з умовами кредитування АТ «Універсал Банк», зокрема з розміром відсотків за користування кредитними коштами. Зазначає, що доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
ОСОБА_1 надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з рішенням суду частково не згодна. Повідомляє, що у 2019 році взяла кредит в АТ «Універсал Банк» у сумі 10000 грн., яка в подальшому була збільшена до 80000 грн. Стверджує, що до початку війни в Україні справно погашала борг за кредитом, але з початком війни втратитила житло та власний бізнес, після чого виїхала за кордон, де і проживає на теперішній час. Визнає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 80 000 грн. Враховуючи часткову сплату боргу за кредитом в сумі 49813,05 грн., що встановлено в рішенні суду першої інстанції, вважає що залишок її заборгованості за вказаним договором становить 30186,85 грн. З огляду на скрутне матеріальне становище, зазаначає що може погасити саме цю суму 30186,85 грн. Просить врахувати вказані обставини при ухваленні рішення судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції виходив із того, що Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, Паспорт споживчого кредиту не містять підпису ОСОБА_1 . Підписана ОСОБА_1 анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, в ній відсутні жодні дані про умови кредитування, обрання певної банківської послуги та не міститься домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами. В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою у електронному вигляді вказаних документів, а тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідачка була ознайомлена саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту. Надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank набувають чинності з 27.11.2021 тоді як договір між сторонами укладений 03.12.2019. Таким чином, АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису, посилань на докази про узгодження умов надання коштів матеріали справи не містять. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Враховуючи, що позивачем не надано доказів погодження сторонами розміру процентів за користування кредитом, то внесені відповідачкою кошти повинні бути зараховані на погашення заборгованості по тілу кредиту. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 03.10.2024 з відповідачки шляхом автоматичного списання з її карткового рахунку були списані відсотки у загальному розмірі 49813 грн. 05 коп. Отже суд частково задовольнив позовні вимоги АТ «Універсал Банк» та стягнув з відповідача на користь банку заборгованість за тілом кредиту у розмірі 65335 грн. 69 коп. (115148 грн. 74 коп.- 49813 грн. 05 коп.).
Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 03.12.2019 та встановивши мобільний додаток monobank отримала розрахункову карту НОМЕР_2 . Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 80000 грн.
Згідно з частиною 6 анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 03.12.2019 ОСОБА_1 просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний /електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкритті або будуть відкритті йому в Банку. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (а.с. 15).
До позовної заяви Банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, та Тарифи банку Чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 16-33).
За розрахунком заборгованості за договором № б/н від 03.12.2019, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , заборгованість відповідачки станом на 03.10.2024 становить 115148 грн. 74 коп., яка складається з: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 115148 грн. 74 коп.; заборгованості за відсотками 0,00грн, заборгованості за пенею 0,00 грн (а.с. 6-14).
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 03.10.2024 з відповідачки шляхом автоматичного списання з її карткового рахунку були списані відсотки у загальному розмірі 49813 грн. 05 коп. (а.с. 6-14).
Позивачем не надано доказів погодження сторонами розміру процентів за користування кредитом, тому внесені відповідачкою кошти повинні бути зараховані на погашення заборгованості по тілу кредиту.
З огляду на встановлені обставини справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 65335 грн. 69коп. (115148 грн. 74 коп. - 49813 грн. 05 коп.) Підстави для задоволення решти позовних вимог відсутні.
Відповідно до підрозділу 1 «Терміни та визначення» розділу І «Загальні умови» Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів - договір про надання банківських послуг «Monobank» - це укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети- заяви до Договору про надання банківських послуг «Monobank», паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів.
З аналізу зазначених вище положень вбачається, що підписання Анкети-заяви не є обов'язковою умовою видачі картки, і Банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови, Банк повинен довести, що ним було прийнято рішення про видачу картки із встановленням ліміту, така картка видавалася відповідачу і ним була отримана, крім того Банк має підтвердити суму кредитного ліміту, що був встановлений на карту.
На підтвердження своїх вимог позивачем до позовної заяви надано: розрахунок заборгованості, Анкету заяву до Договору про надання банківських послуг від 03.12.2019 року, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та Тарифи за Чорною карткою monobank. При цьому зазначені додатки, які містять істотні умови до Анкети заяви, не підписані (електронний підпис/ключ) споживачем.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність Банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ч.4 ст. 42 Конституції України встановлено, що держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються також на встановлені законом, проте вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених законодавством, зокрема, ст.ст.625,1048 ЦК України, позивач не пред'явив.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76,77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Із наданих позивачем доказів тільки Анкета-заява містить підпис відповідача. Водночас, ця Анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, щодо строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом та інших істотних умов.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, тобто їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Умов та Правил обслуговування фізичних осіб АТ «Універсал - Банк» і Паспорт споживчого кредиту як невід'ємні частини спірного договору.
Умови та Правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», які розміщені на сайті банку, визначено, зокрема: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.
Колегія суддів зазначає, що в цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом до суду.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) і підстав від її відступу колегія суддів не вбачає.
Також, обґрунтовуючи свої вимоги, банк посилався на паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування.
Вказаний паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank ОСОБА_1 не підписаний.
Зі змісту паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
У вказаному Паспорті зазначено інформацію щодо орієнтованої реальної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача.
Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування.
Анкета-заява, яка підписана відповідачем не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами.
Саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані йому умови та правила банківських послуг не може свідчити про те, що відповідач ознайомлений з відсотками, які йому можуть бути нараховані.
Термін «паспорт споживчого кредиту» визначається у ЗУ «Про споживче кредитування» в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
З огляду на ці приписи, паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов'язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року у справі № 201/10403/19 вказано, що положення Закону №1734-VIII допускають те, що укладення договору про споживчий кредит може бути пов'язане з необхідністю отримання споживачем додаткових чи супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб, але вимагають, щоб відомості про це були відображені у паспорті споживчого кредиту, з яким кредитодавець має ознайомити позичальника у письмовій формі до укладення договору про споживчий кредит. Інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, зокрема, розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються за невиконання зобов'язання за договором про споживчий кредит, має бути зазначена у такому договорі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви Умови і Правила, які надав банк, відповідач розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, а також з тим, що паспорт споживчого кредиту є інформацією, тобто довідкою для споживача і дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.
Відповідно до розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 03.10.2024 становить 115148,74 грн., з якого: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 115148,74 грн., при цьому з розрахунку вбачається, що до вказаної суми банком також враховано суми списання відсотків в загальному розмірі 49813,05 грн., а їх нарахування у відповідності до Умов і Правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» та Паспорту споживчого кредиту, що відповідачем не підписані, є безпідставним.
Отже, оскільки розмір відсотків договором не узгоджений, підстав для їх автоматичного стягнення не було. Тому суд обґрунтовано врахував зазначені обставини при визначені розміру заборгованості.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Посилання ОСОБА_1 про залишок у неї заборгованості за даним кредитним договором в сумі 30186,86 грн. суд до уваги не бере, оскільки контррозрахунку або інших доказів, які б спростували відомості з наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано. ОСОБА_1 не заперечує факт укладення нею кредитного договору з АТ «Універсал Банк» та нявну заборгованість за тілом кредиту.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 16 червня 2025 року була повернута ухвалою Харківського апеляційного суду від 17.11.2025. За результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Універсал Банк» не може бути погіршено положення апелянта.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно п.п. в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст.367,368, 374, 375,381,382-384,389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 16 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова