19 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 638/5428/22
провадження № 22-ц/818/4196/25
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Львової С.А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 17 червня 2025 року в складі судді Рибальченко Л.М.
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовна заява мотивована тим, що 25 листопада 2021 року о 14:00 год в м. Харкові, по вул. Дерев'янка, біля будинку №17-в сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Toyota Rav4, держ. номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля HondaPilot, держ. номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригодиавтомобілі отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.01.2022 у справі № 638/18956/21 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригодита притягнуто до адміністративної відповідальності ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota Rav4, держ. номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригодибула застрахована в ПрАТ СК «АСКО-Донбас Північний» згідно полісу №206859778, за яким ліміт відповідальності страховика за шкоду завдану майну встановлений у розмірі 130000 грн., франшиза - 0 грн.
Зазначив, що 29 листопада 2021 року звернувся до ПрАТ СК «АСКО-Донбас Північний» з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригодита з заявою про страхове відшкодування.
З метою визначення об'єктивного розміру завданої шкоди, 02 грудня 2021 року між ним та ФОП СОД ОСОБА_3 укладено договір на проведення експертної оцінки № 939/12-21 щодо визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобілю HondaPilot, держ. номер НОМЕР_3 .
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу HondaPilot, д.н. НОМЕР_2 № 939/12-21 від 08 грудня 2021 року - вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 173 719,00 грн; вартість матеріального збитку - 77 336,87 грн; ринкова вартість транспортного засобу - 409 317,93 грн.
21 січня 2022 року ПрАТ СК «АСКО-Донбас Північний» виплачено йому страхове відшкодування в розмірі 59 143,71 грн. Проте, розмір страхового відшкодування з ним узгоджено не було.
Вказав, що з огляду на те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 173 719,00 грн, то на даний час не відшкодованими позивачу залишаються 114 575,29 грн. Враховуючи те, що вартість фактичних збитків/вартість ремонту автомобіля HondaPilot, д.н. НОМЕР_2 складає 173 719,00 грн, а розмір відшкодування, яке повинно бути відшкодовано ПрАТ СК «АСКО-Донбас Північний», враховуючи обмеження відповідальності страховика встановлені законодавством, складає 77 336,87 грн, то різниця у розмірі 96 382,13 грн, що виходить за межі страхової виплати, підлягає відшкодуванню ОСОБА_2 .
Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 96382,13 грн та понесені судові витрати в порядку ст. 141 ЦПК України.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 17 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 96267,23 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн та витрати на проведення експертизи у розмірі 3500,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що восени 2022 року позивачем частково відремонтовано автомобіль, а тому розмір збитку визначається як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт. Позивачем не надано будь-яких доказів того, що ним проведено ремонт автомобіля із нових запчастин на суму більшу від вартості матеріального збитку в розмірі 77 336,87 грн. Зазначила, що судом не враховано, що до вартості відновлювального ремонту не враховано коефіцієнт фізичного зносу, оскільки автомобіль позивача має майже максимальний коефіцієнт зносу 0,68%. Вважала, що з неї не підлягає стягнення сума ПДВ у розмірі 7559,38 грн. Посилалася на те, що ліміт страхового відшкодування становить 130 000,00 грн, а 77 336,87 грн знаходиться в межах ліміту страхового відшкодування і могли бути отриманими позивачем від страховика відповідача, тому у межах ліміту належним відповідачем є страховик.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, рішення суду - змінити в частині сум стягнення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником автомобіля HondaPilot, держ. номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.10 том 1).
25 листопада 2021 о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ToyotaRav 4» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Дерев'янка, 17-В у м. Харкові, при повороті ліворуч не надала переваги в русі автомобілю «HondaPilot» номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, скоївши з ним зіткнення, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.4 ПДР України.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 січня 2022 року накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у вигляді штрафу (а.с.12 том 1).
Відповідно до полісу №206859778, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota Rav4, д.н. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригодибула застрахована в ПрАТ СК «АСКО-Донбас Північний», за яким ліміт відповідальності страховика за шкоду завдану майну встановлений у розмірі 130000 грн., франшиза - 0 грн (а.с.13).
29 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомив про дорожньо-транспортну пригоду ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» та подав заяву, в якій просив здійснити відшкодування (а.с.14,15 том 1).
Згідно копії виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 21 січня 2022 року по 21 січня 2022 року ПрАТ СК «АСКО-Донбас Північний» 21 січня 2022 року перерахувало на рахунок ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 59143,71 грн (а.с.16 том 1).
Відповідно до копії висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу HondaPilot, д.н. НОМЕР_2 № 939/12-21, складеного 08 грудня 2021 року ФОП ОСОБА_3 вартість матеріального збитку на дату огляду 02.12.2021, становить 77 336,87 з урахуванням ПДВ (на використані запасні частини) та 69 777,49 грн без урахування ПДВ (на використані запасні частини); вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить 173 719,00 грн; ринкова вартість автомобіля без урахування аварійних пошкоджень на дату огляду 02.12.2021, становить 409 317,93 грн (а.с.17-22,165-175 том 1).
Вартість вказаного висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу HondaPilot, д.н. НОМЕР_2 № 939/12-21, складеного 08 грудня 2021 року ФОП ОСОБА_3 , становить 3500,00 грн, яку ОСОБА_1 сплатив (а.с.34 том 1).
ОСОБА_1 звертався з досудовою вимогою до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, шляхом направлення засобами поштового зв'язку вказаної вимоги на адресу ОСОБА_2 (а.с.35-37 том 1).
Відповідно до висновку експерта № 25460 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, складеної 10 квітня 2025 року Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», вартість відновлювального ремонту автомобіля по цінам станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, складає 173 236,96 грн; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля по цінам станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, складає 76 969,73 грн (а.с.198-203 том 1).
У частині першій статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державніта суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 (провадження №61-26508св18) вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Судом установлено, що вина відповідача та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 59143,71 грн не оспорюється.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі
№ 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи свідчать про те, що 25 листопада 2021 о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ToyotaRav 4» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Дерев'янка, 17-В у м. Харкові, при повороті ліворуч не надала переваги в русі автомобілю «HondaPilot» номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, скоївши з ним зіткнення, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.4 ПДР України.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 січня 2022 року накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у вигляді штрафу.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди завдано технічних пошкоджень автомобілю«HondaPilot» номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .
Відповідно до полісу №206859778, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota Rav4, д.н. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ СК «АСКО-Донбас Північний», за яким ліміт відповідальності страховика за шкоду завдану майну встановлений у розмірі 130000 грн., франшиза - 0 грн.
Суд першої інстанції встановив, що відповідно до висновку експерта № 25460 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, складеної 10 квітня 2025 року Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», вартість відновлювального ремонту автомобіля по цінам станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, складає 173 236,96 грн; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля по цінам станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, складає 76 969,73 грн.
На рахунок ОСОБА_1 ПрАТ СК «АСКО-Донбас Північний» здійснено страхове відшкодування у розмірі 59143,71 грн.
Ці обставини не були спростовані відповідачем в силу статей 12, 81 ЦПК України.
На думку ОСОБА_1 невідшкодованою залишилась завдана йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнова шкода у розмірі 96 382,13 грн ((173719,00 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 77336,87 грн (вартість матеріального збитку)).
Однак, колегія суддів зазначає, що як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 522/15636/16-ц, провадження 61-1819св17, зазначено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Враховуючи те, що на відновлення автомобіля позивача окремі вузли підлягали заміні, суд апеляційної інстанції правильно визначив розмір коштів, який необхідний на відновлення пошкодженого автомобіля позивача та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача різниці між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача вартості ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу), оскільки позивач, реалізуючи свої процесуальні права на власний розсуд, не надав належних і допустимих доказів використання під час ремонту автомобіля HondaPilot» номерний знак НОМЕР_2 , нових вузлів, деталей та комплектуючих частин, а також того, що ним проведено ремонт автомобіля.
Таким чином, суд першої інстанції та позивач помилково вважали, що різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування необхідно вираховувати саме з вартості відновлювального ремонту, а не з вартості матеріального збитку.
Відповідно до висновку експерта № 25460 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, складеної 10 квітня 2025 року Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля по цінам станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, складає 76 969,73 грн.
Однак, з вказаної вартості матеріального збитку не вирахувано суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (ПДВ в розмірі 20%), тому ця сума має становити 61 575,78 грн, оскільки позивачем не доведено, що ним здійснено ремонт автомобіля у особи, яка є платником податку на додану вартість.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що різниця між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування становить 2432,07 грн (61 575,78 грн - 59 143,71 грн), яка і підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Доводи ОСОБА_2 про те, що матеріальний збиток знаходиться в межах ліміту страхового відшкодування і міг бути отриманими позивачем від страховика відповідача, тому у межах ліміту належним відповідачем є страховик, колегія суддів відхиляє, оскільки якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Також колегія суддів зазначає, що підстави для стягнення 3500,00 грн з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за проведення останнім висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу HondaPilot, д.н. НОМЕР_2 № 939/12-21, складеного 08 грудня 2021 року ФОП ОСОБА_3 , відсутні, оскільки даний висновок не був покладений в основу судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено на 2,52%, тому судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 25,01 грн підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково на 97,48 %, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1451,09 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
Шляхом взаємозаліку зазначених сум з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1426,08 грн (1451,09 грн - 25,01 грн).
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 17 червня 2025 року - змінити в частині сум стягнення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2432,07 грн.
Здійснити перерозподіл судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1426,08 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова