Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/650/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 391/668/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
Категорія 286 (215) В ОСОБА_1
20.11.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , на ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2025 року, якою звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрито.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, в розмірі 6239,80 грн. віднесено на рахунок держави.
Ухвалою суду першої інстанції звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрито.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_8 інкримінується дане кримінальне правопорушення за наступних обставин: 17 травня 2025 року близько 22 години 30 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 керував технічно-справним легковим автомобілем «ОРЕL ZAFIRA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності та здійснював перевезення пасажира ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час подальшого руху на вищевказаному транспортному засобі, у темну пору доби, при сухій погоді, в зазначений час, на чистому відносно рівному асфальтному покритті автодороги, водій ОСОБА_8 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д), 12.1 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважніш, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п.12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу; що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Так, ОСОБА_8 керував вказаним транспортним засобом по автомобільній дорозі сполучення с. Голубієвичі та с. Антонівка, Компаніївської територіальної громади, за межами населеного пункту, де допустив порушення вимог п.п. 2.3 (б), 12.1 ПДР України (п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.)
Невиконання водієм ОСОБА_8 вимог ПДР України, призвело до втрати керування транспортним засобом та як наслідок, його виїзд за межі проїзної частини дороги Т-подібного перехрестя, прямо походу свого руху, на узбіччя, з подальшим зіткненням транспортного засобу із ґрунтовим покриттям.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ОРЕL ZAFIRA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , потерпіла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді полі травми: закритого перелому правої кістки, рани голови ліворуч, садна правого передпліччя, які відповідно до висновку експерта КЗ «Кіровоградського обласного бюро СМЕ» ДОЗ Кіровоградської облдержадміністрації №463 від 09.07.2025, відносяться до середнього ступеню тяжкості, яке викликало тривалий розлад здоров'я, строком понад 21 добу, згідно п.2.2.2. «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.
В апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи висновки суду щодо закриття кримінального провадження, просила ухвалу суду першої інстанції змінити в частині процесуальних витрат у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону. Стягнути з ОСОБА_8 витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 6239,80 грн. на користь держави. В решті ухвалу залишити без змін. Свої вимоги обґрунтувала тим, що оскільки в даному кримінальному провадженні суд дійшов висновку про те, що обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження підлягає закриттю, то процесуальні витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 6239,80 грн. повинні бути стягненні з обвинуваченого на корить держави.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції зміні в частині процесуальних витрат, з таких підстав.
Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом положень ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового засідання потерпіла ОСОБА_9 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим на підставі ст. 46 КК України.
Встановивши, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, вину визнав повністю, сприяв у розкритті кримінального правопорушення, примирився з потерпілою та відшкодував завдані збитки, місцевий суд задовольнив подане клопотання та звільнив ОСОБА_8 на підставі ст. 46 КК від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 цього Кодексу та закрив кримінальне провадження згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Оскільки, учасниками процесу висновки суду щодо закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не оспорюються, колегія суддів не входить в обговорення висновків суду першої інстанції щодо закриття кримінального провадження і вважає, що судом правильно закрито кримінальне провадження на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Висновки суду першої інстанції щодо звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України є обгрунтованими, вмотивованими, у апеляційній скарзі прокурора не оспорюються.
Разом з тим наявні підстави для зміни судового рішення відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 409 КПК України.
Як було вище зазначено, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 закрито на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання стягнення процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про розподіл процесуальних витрат та такі витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Оскільки ст. 126 КПК визначено, що розподіл процесуальних витрат може бути вирішено й ухвалою суду, то у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат, про що зазначено у правових позиціях, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі 598/1781/17.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції при постановленні ухвали від 08 вересня 2025 року в порушення вимог ст. 126 КПК України прийняв рішення про віднесення процесуальних витрат у розмірі 6239,80 грн. на рахунок держави, хоча ці витрати підлягали стягненню саме з ОСОБА_8 .
Недотримання судом норм ст. 126 КПК України є істотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили суду прийняти законне, обґрунтоване рішення в частині відшкодування процесуальних витрат.
Отже, з огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в частині процесуальних витрат.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2025 року, якою звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрито - змінити в частині процесуальних витрат.
Стягнути з ОСОБА_8 витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 6239,80 грн. на користь держави.
В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)