Ухвала від 18.11.2025 по справі 643/20433/25

Справа № 643/20433/25

Провадження № 1-кс/643/6561/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2025 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області лейтенанта юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 22025220000001066 від 21.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки РФ, Приморського краю, м. Партизанськ, громадянки РФ, з повною середньою освітою, заміжньої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 -

встановив:

Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000001066 від 21.10.2025, в якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 11.04.2025 у громадянки РФ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на території Харківської області, виник кримінальний протиправний намір, направлений на вчинення публічних закликів до змін меж території України із використанням власного мобільного телефону та особистого облікового запису з назвою «??Аззи??» у додатку «Telegram» (ID: 8043344546) для поширення вищевказаної інформації необмеженому колу осіб.

Далі, у вказаний період часу, тобто не пізніше 11.04.2025, ОСОБА_5 , реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, керуючись власними політичними поглядами та ідеологічними переконаннями, перебуваючи на території Харківської області, із використанням власних технічних засобів виготовила коментар із публічними закликами до дій, спрямованих на зміну меж території України.

Далі, о 00:37 11.04.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи на території Харківської області, реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, використовуючи власний мобільний телефон із доступом до особистого облікового запису користувача з назвою «??Аззи??», у додатку «Telegram» поширила коментар за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , з наступним текстом: «Вполне себе спокойно Украина может и должна сказать, что все территории восточнее Львова, по нелепой случайности доставшиеся ей, должны и обязаны быть переданы в состав России. Советский союз отменили? - отменили. Все советское наследие искореняют? - искореняют....по их логике, революция была ошибкой, то значит и территории им достались ошибочно. До образования СССР эти территории были территориями Российской империи. Так что, всё очень просто и легко??+», який став доступним для необмеженого кола осіб.

Згідно висновку експерта 2 сектору, який дислокується в м. Харкові, 3 відділу судово-експертної лабораторії 4 центру Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № СЕ25-79/Л/3/2 від 17.09.2025, у вищевказаному коментарі містяться висловлювання виражені у формі прямого публічного заклику до зміни меж території України.

Виготовлена та поширена ОСОБА_5 інформація виражена у формі фактичних тверджень і оціночних суджень має публічний характер, який передбачає розповсюдження серед необмеженого кола осіб.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 11.04.2025 у громадянки РФ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на території Харківської області, виник кримінальний протиправний намір, направлений на виправдовуванням збройної агресії Російської Федерації проти України із використанням власного мобільного телефону та особистого облікового запису з назвою «??Аззи??» у додатку «Telegram» (ID: 8043344546) для поширення вищевказаної інформації необмеженому колу осіб.

Далі, у вказаний період часу, тобто не пізніше 11.04.2025, ОСОБА_5 , реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, керуючись власними політичними поглядами та ідеологічними переконаннями, перебуваючи на території Харківської області, із використанням власних технічних засобів виготовила коментар із виправдовуванням збройної агресії Російської Федерації проти України.

Далі, о 00:37 11.04.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи на території Харківської області, реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, використовуючи власний мобільний телефон із доступом до особистого облікового запису користувача з назвою «??Аззи??», у додатку «Telegram» поширила коментар за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , з наступним текстом: «Вполне себе спокойно Украина может и должна сказать, что все территории восточнее Львова, по нелепой случайности доставшиеся ей, должны и обязаны быть переданы в состав России. Советский союз отменили? - отменили. Все советское наследие искореняют? - искореняют....по их логике, революция была ошибкой, то значит и территории им достались ошибочно. До образования СССР эти территории были территориями Российской империи. Так что, всё очень просто и легко??+», який став доступним для необмеженого кола осіб.

Згідно висновку експерта 2 сектору, який дислокується в м. Харкові, 3 відділу судово-експертної лабораторії 4 центру Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № СЕ25-79/Л/3/2 від 17.09.2025, у вищевказаному коментарі містяться виправдовування збройної агресії РФ проти України.

Виготовлена та поширена ОСОБА_5 інформація виражена у формі фактичних тверджень і оціночних суджень, має публічний характер, який передбачає розповсюдження серед необмеженого кола осіб.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 24.04.2025 у громадянки РФ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на території Харківської області, виник кримінальний протиправний намір, направлений на розпалювання національної ворожнечі за мовною ознакою із використанням власного мобільного телефону та особистого облікового запису з назвою «??Аззи??» у додатку «Telegram» (ID: 8043344546) для поширення вищевказаної інформації необмеженому колу осіб.

Далі, у вказаний період часу, тобто не пізніше 24.04.2025, ОСОБА_5 , реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, керуючись власними політичними поглядами та ідеологічними переконаннями, перебуваючи на території Харківської області, із використанням власних технічних засобів виготовила коментар із розпалюванням ворожнечі за мовною ознакою.

Далі, об 11:00 24.04.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи на території Харківської області, реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, використовуючи власний мобільний телефон із доступом до особистого облікового запису користувача з назвою «??Аззи??», у додатку «Telegram» поширила коментар за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , з наступним текстом: Хули, ты, отрыжка гиены, на русском языке говоришь???? ????????. Вот таким именно тварям нужно запрещать разговаривать на русском. Пусть "мовляють", шпрэхают...нефиг русскии язык марать об этот обрыганскии рот!!!!!????????», яка стала доступною для необмеженого кола осіб.

Згідно висновку експерта 2 сектору, який дислокується в м. Харкові, 3 відділу судово-експертної лабораторії 4 центру Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № СЕ25-79/Л/3/2 від 17.09.2025, у вищевказаному коментарі містяться умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі за мовними ознаками.

Виготовлена та поширена ОСОБА_5 інформація виражена у формі фактичних тверджень і оціночних суджень, має публічний характер, який передбачає розповсюдження серед необмеженого кола осіб.

18.11.2025 ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України.

18.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України.

Слідчий, посилаючись на обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, просить застосувати запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищенаведеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просили його задоволити з підстав, у ньому наведених.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання по причини недоведеності, на думку захисту, заявлених стороною обвинувачення ризиків. Вважає, що такі базуються на припущеннях. Просив застосувати до його підзахисної більш м'який запобіжний захід, наприклад домашній арешт.

Підозрювана у судовому засіданні позицію свого захисту повністю підтримала.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, підозрювану, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, тощо.

Наразі ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України; існування ризиків, визначених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді, доведені стороною обвинувачення.

Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).

Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов'язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Існування вказаних ризиків у сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, вказує на думку слідчого суді про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 18731/91) від 28.10.1994 зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, і зокрема цілодобовий домашній арешт, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання, - з моменту затримання.

Враховуючи підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до переліку злочинів, за якими застава може не визначатись, суспільну небезпечність інкримінованого злочину, яке вчинено в умовах воєнного стану, керуючись загальними засадами кримінального провадження, з метою досягнення його завдань в рамках застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задоволити, застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 22, 23, 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 14:30 18.11.2025, тобто з часу, коли підозрювана з'явилась до приміщення Салтівського районного суду міста Харкова для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та була змушена залишатись поруч з уповноваженою службовою особою.

Строк дії ухвали встановити до 14:30 16.01.2026.

Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваної під вартою її близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваної у порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною ОСОБА_5 - в той самий строк з моменту вручення їй копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 20.11.2025 о 10:45.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131916810
Наступний документ
131916812
Інформація про рішення:
№ рішення: 131916811
№ справи: 643/20433/25
Дата рішення: 18.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (18.11.2025)
Дата надходження: 18.11.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БРОНИЦЬКА МАРІАННА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
БРОНИЦЬКА МАРІАННА ВОЛОДИМИРІВНА