Справа № 643/8443/23
Провадження № 1-кп/643/146/25
19.11.2025
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221170001982 від 06.06.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
встановив:
У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221170001982 від 06.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Захисник обвинуваченого подав через систему «Електронний суд» клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів, які знаходяться у потерпілої ОСОБА_6 , а саме: ключів від автомобіля з брелком - сигналізацією, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Рено Кенго» білого кольору днз НОМЕР_1 та автомобіль «Рено Кенго» із можливістю проведення натурного обстеження з фото-, відеофіксацією об'єктів; мобільного телефону «Samsung» SM-A105F/DS у корпусі чорного кольору із можливістю проведення натурного обстеження з відповідною фото-, відеофіксацією об'єктів.
В обґрунтування свого клопотання зазначив, що ані обвинуваченому, ані його захиснику не було надано доступ до речових доказів під час виконання вимог ст. 290 КПК України. В ході судового засідання, яке відбулось 22.10.2025 захисник адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про виконання судом вимог щодо дослідження речових доказів зібраних на стадії досудового розслідування, можливість дослідження яких не було забезпечено прокурором у кримінальному провадженні, у зв'язку з ненаданням їх до суду. На запитання головуючої в судовому засіданні судді ОСОБА_1 прокурор повідомив, що він не відмовляється надати для дослідження речові докази, за умови якщо учасники процесу ставлять під сумнів їх існування. Також додав, що речові докази були передані на зберігання потерпілій, що може ускладнити можливість їх дослідження. Захисник адвокат ОСОБА_4 наполягав на дослідженні речових доказів сторони обвинувачення, посилаючись на те, що він ставить під сумнів зібрані органом досудового розслідування похідні докази такі, як протокол огляду, проведену експертизу, а відповідно і сам факт угону транспортного засобу. Протокольною ухвалою судді ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було відмовлено захиснику у задоволенні клопотання виконання стадії встановленого порядку дослідження доказів - дослідження речових доказів. Причини прийнятого рішення судом не наводились. Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 08.08.2023 по справі № 643/4763/23 накладено арешт на майно шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження (з можливістю користування), вилучене під час огляду місця події 06.06.2023 в період часу з 12:40 по 12:58 на відкритій ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_2 та належне ОСОБА_6 , а саме: ключі від автомобіля з брелком сигналізацією, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Рено Кенго» білого кольору, днз НОМЕР_1 , автомобіль «Рено Кенго» білого кольору, днз НОМЕР_1 . З мотивувальної частини судового рішення вбачається, що суд визнав ключ та технічний паспорт на т/з, належні потерпілій ОСОБА_6 є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України, а автомобіль безпосереднім предметом скоєння кримінального правопорушення. Для встановлення цих фактів необхідно проведення комплексу слідчих та процесуальних дій, відповідних судових експертиз, що потребує певного часу. При цьому слідчим суддею попереджено ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність у разі вчинення незаконних дій з арештованим майном, передбачену ст. 388 КК України, та зобов'язано останню надати органу досудового розслідування, прокурору чи експерту арештований транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію в разі призначення їх дослідження (експертного чи дослідження фахівця).
Також в ході досудового розслідування старшим слідчим СВ ХРУП №2 Головного управління поліції в Харківській області ОСОБА_7 було складено протокол огляду предмета, а саме мобільного телефону «Samsung» SM-A105F/DS у корпусі чорного кольору, який добровільно надала ОСОБА_6 . В ході огляду було оглянуто встановленні на мобільному телефоні додатки «Телеграм» та «Вайбер». При цьому огляд проводився без залучення спеціаліста. Мобільний телефон речовим доказом не визнавався.
На даний час у сторони захисту виникла необхідність здійснити порівняльний аналіз скопійованих (спосіб та технічні засоби копіювання у протоколі не зазначені) листування у додатках «Телеграм» та «Вайбер» з оригіналом, з якого відбувалось копіювання в ході проведення процесуальної дії. Проведення вказаної дії потрібне з метою встановлення чи дійсно скопійовані матеріали відповідають оригіналу, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 стверджує, що листування скопійовано частково, в результаті чого невірно відображено контекст спілкування так, як спілкування було скопійовано уривками.
З посиланням на положення ст. 333, 290, 132, 163, 159 КПК України, захисник просив клопотання задовольнити.
Захисник у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, додав, що ставить під сумнів наявність речових доказів, зокрема автомобіля станом на дату, коли обвинуваченому інкримінують злочин. Огляд мобільного телефона відбувся без спеціаліста.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника про тимчасовий доступ до речей і документів. Прокурор зазначив, що на момент виконання вимог ст. 290 КПК України автомобіля не було у розпорядженні сторони обвинувачення, він був переданий потерпілій. Вважав клопотання необґрунтованим, оскільки сумнівів у наявності автомобіля ніхто не висловлював. Обвинувачений у судовому засіданні підтвердив, що автомобіль був. В частині надання тимчасового доступу до телефона потерпілої прокурор вважав такий доступ недоцільним, потерпіла допитувалася у судовому засіданні та сторона захисту не була обмежена у праві задавати питання, захисник не просив оглянути телефон потерпілої.
Вислухавши думки учасників провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Ч. 2 ст. 333 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов'язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України, у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
Як вбачається з наданих суду доказів транспортний засіб «Рено Кенго» днз НОМЕР_1 був виявлений та оглянутий 06.06.2023. Також виявлено та вилучено ключі від транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 . Зазначене підтверджується протоколом огляду від 06.06.2023 з фототаблицею до нього.
Вилучені під час ОМП 06.06.2023 речі: ключі від автомобіля з брелком сигналізацією, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль «Рено Кенго» білого кольору днз НОМЕР_1 визнані речовими доказами постановою слідчого від 06.06.2023. Ухвалою слідчого судді від 08.06.2023 накладено арешт на зазначені речові докази та вони під зберігальну розписку передані потерпілій ОСОБА_6 .
Всі зазначені дії зафіксовані належним чином та із зазначеними документами був ознайомлений в порядку ст. 290 КПК України обвинувачений та захисник обвинуваченого. Жодних заяв, клопотання, в тому числі про огляд транспортного засобу, обвинуваченим та його захисником не заявлялося.
Захисником ОСОБА_4 не повідомлено суду жодної причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. У обвинуваченого на досудовому розслідування був захисник, який не заявляв клопотання про доступ до зазначених у клопотанні речей.
Крім того, з досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що наявність таких речових доказів, як: ключі від автомобіля з брелком сигналізацією, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль «Рено Кенго» білого кольору днз НОМЕР_1 може бути встановлена та перевірена іншим шляхом ніж тимчасовий доступ до речей і документів.
У судовому засіданні під час допиту потерпілої захисник та обвинувачений не намагалися з'ясувати де перебуває автомобіль «Рено Кенго», ключи від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію, не зверталися до суду із клопотанням про доступ до зазначених речей, не ставили під сумнів наявність даних речей.
Потерпіла була допитана у судовому засіданні, подала заяву про розгляду справи за її відсутності та ніхто з учасників кримінального провадження не заперечував проти подальшого розгляду справи за її відсутності.
Враховуючи викладене, зокрема фіксацію речових доказів у передбачений КПК України спосіб, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів в частині доступу до речей і документів, які знаходяться у потерпілої ОСОБА_6 , а саме: ключів від автомобіля з брелком - сигналізацією, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Рено Кенго» білого кольору днз НОМЕР_1 та автомобіль «Рено Кенго» із можливістю проведення натурного обстеження з фото-, відеофіксацією об'єктів.
Щодо надання тимчасового доступу до речей, що перебувають у потерпілої ОСОБА_6 , а саме до мобільного телефону «Samsung» SM-A105F/DS у корпусі чорного кольору із можливістю проведення натурного обстеження з відповідною фото-, відеофіксацією об'єктів, суд зауважує таке.
Як вже було зазначено вище, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи зокрема не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (п.3 ч. 5 ст. 163 КПК України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать особисте листування особи та інші записи особистого характеру.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до ч. 1 -ч. 3 ст. 14 КПК України під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети. Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження.
Водночас ч. 2 ст. 264 ЦПК України передбачає, що не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Враховуючи викладене, доступ до телефону з метою дослідження телефонної переписки (особистого листування) між обвинуваченим та потерпілою включають охоронювану законом таємницю, доступ до якої було добровільно надано потерпілою, належним чином зафіксовано у протоколі огляду предмету, що свідчить про можливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою доступу до телефону.
Доступ до телефону потерпілої суперечить принципу таємниці листування, оскільки телефон потерпілої, доступ до якого просить надати захисник, містить інше особисте листування, яке містить охоронювану законом таємницю, та такий необмежений доступ до телефону потерпілої очевидно порушить її право на невтручання в приватне життя.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника про тимчасовий доступ до речей і документів і в частині доступу до мобільного телефону «Samsung» SM-A105F/DS у корпусі чорного кольору із можливістю проведення натурного обстеження з відповідною фото-, відеофіксацією об'єктів, який знаходиться у потерпілої ОСОБА_6 .
Керуючись ст. 333 КПК України, -
постановив:
Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у потерпілої ОСОБА_6 : ключів від автомобіля з брелком - сигналізацією, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Рено Кенго» білого кольору днз НОМЕР_1 та автомобіль «Рено Кенго» із можливістю проведення натурного обстеження з фото-, відеофіксацією об'єктів; мобільного телефону «Samsung» SM-A105F/DS у корпусі чорного кольору із можливістю проведення натурного обстеження з відповідною фото-, відеофіксацією об'єктів залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 20 листопада 2025 року.
Суддя ОСОБА_1