Справа № 629/5370/25
Номер провадження 2-о/629/133/25
РIШЕННЯ
20.11.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Попова О.Г., за участю секретаря Олексенко Т.В., заявника - ОСОБА_1 , представника заявника - ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про встановлення факту утримання дітей, -
встановив:
Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт утримання ним неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , у якої діти від попереднього шлюбу: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також у них з дружиною є спільна дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Він здійснює утримання цих неповнолітніх дітей, забезпечуючи їх матеріально, піклуючись про їхнє виховання та розвиток. На даний час він є військовослужбовцем. Встановлення факту утримання неповнолітніх дітей необхідне йому для звільнення з військової служби з метою підтримки дружини та дітей, та допомоги дружині у вихованні та подальшому утриманні трьох дітей, один з яких немовля. Командуванням десантно-штурмових військ йому було усно відмовлено у задоволенні його рапорту про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу". Він отримує достатньо високу заробітну плату, яка дозволяє утримувати на належному рівні і рідного сина і двох дітей дружини від першого шлюбу. Окрім коштів, які він надає дружині готівкою, також він пересилає гроші дружині для покриття необхідних витрат, тобто значна частина отриманих ним коштів йде саме на утримання сім'ї. Після звільнення з військової служби у нього буде стабільна робота та достатній для родини заробіток. Окрім того, у нього є достатні заощадження. За зароблені ним кошти вони разом із дружиною займалися благоустроєм житла: робили ремонт у будинку, де проживають родиною; купували деякі меблі та інші предмети домашнього побуту; купували їжу; купували дітям усе необхідне для проживання, навчання, кували дітям іграшки. Він з синами дуже добре ладять, спілкуються як батько з дітьми, коли він вдома, вони завжди проводять час всі разом. Зі старшими синами виїжджають на рибалку. Разом з дружиною гуляють з дітьми. Він допомагає старшим синам у навчанні, підтримує синів у їх захопленнях. Так, старший син ОСОБА_7 займається футболом. Вони з дружиною постійно купляють йому футбольні м'ячі та спортивне спорядження. ОСОБА_7 дуже мріяв про металошукач, і він придбав йому його. Середній син ОСОБА_8 захоплюється рибалкою та грою на гітарі. Вони з дружиною придбали для ОСОБА_8 гітару та рибацьке знаряддя. Окрім того, купили ОСОБА_8 ноутбук, який йому необхідний для навчання. Його дружина ОСОБА_3 перебуває у декретній відпустці по догляду за малолітнім сином до трьох років. На даний час доходи дружини (соціальна виплата) становлять 2960 грн. на місяць, яких не вистачає на належне утримання трьох дітей. Від колишнього чоловіка, який є рідним батьком дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , його дружина ОСОБА_9 отримує аліменти за судовим наказом, які становлять на даний час 3200 грн. на двох дітей. Така сума аліментів не є достатньою для утримання двох дітей-підлітків, це лише часткова фінансова допомога від батька, який не проживає разом із дітьми. Окрім того, рідний батько старших синів навіть звертався до суду з позовом про зменшення розміру стягуваних аліментів, вважаючи, що 1600 грн. на одну дитину це завеликий розмір дітей. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.06.2025 у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Окрім визначених судом аліментів, рідний батько взагалі не допомагає дітям ні фінансово, ні морально, не спілкується з ними ні особисто, ні телефоном, не цікавиться їх життям, навчанням, здоров'ям, тобто взагалі не приймає участі у житті дітей.
Заявник та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у її письмових поясненнях, в яких вона підтримала заяву ОСОБА_1 та просила її задовольнити. Зазначала, що від колишнього чоловіка, який є рідним батьком дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , вона отримує аліменти, які були призначені судовим наказом Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.05.2023 року у розмірі 3200 грн. Така сума аліментів не є достатньою для утримання двох дітей-підлітків. Окрім визначених судом аліментів, рідний батько взагалі не допомагає дітям ні фінансово, ні морально, не проявляє ініціативу у спілкуванні з ними, не цікавиться їх життям, навчанням, здоров'ям, тобто взагалі не приймає участі у житті дітей. Вона перебуває у декретній відпустці по догляду за сином ОСОБА_6 , отримує соціальну допомогу після народження ОСОБА_6 у розмірі 2960 грн. Її батьки є пенсіонерами, мати має II групу інвалідності. Батьки ОСОБА_10 проживають у Львівській області, і на даний час вони мають можливість спілкуватися лише телефоном. А тому бабусі та дідусі не мають змоги допомагати їй з вихованням та утриманням дітей. Повнолітніх братів, сестер у її дітей немає. Її чоловік ОСОБА_10 проживає разом з дітьми, тобто з родиною. Вітчим має достатньо коштів для утримання дітей. Саме за його кошти вони займаються благоустроєм житла, купують їжу, все необхідне дітям для навчання, а також іграшки.
Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 до суду не з'явився, надав письмові пояснення, в яких зазначив, що військова частина НОМЕР_1 вважає належним чином доведений той факт, що заявник проживає разом з дружиною та трьома дітьми однією сім'єю, проте критично ставиться до питання утримання, окрім власної дитини, ще і дітей дружини, яким останній приходиться вітчимом, та вважає необґрунтованим зазначений факт. Так, з наданих заявником документів не вбачається, що біологічний батько пасинків ОСОБА_11 помер, зник безвісті, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, потребує постійного догляду, позбавлений батьківських прав. У неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батько - ОСОБА_11 , який зобов'язаний їх утримувати до повноліття, а отже ст. 268 СК України в цій ситуації незастосовна. Крім того, заявник до заяви не долучив доказів того, що батько ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не може з поважних причин утримувати своїх синів. Також цілком ймовірно можуть бути діди, баби та повнолітні брати/сестри, тобто інші члени сім'ї та родичі, які в силу закону зобов'язані утримувати дітей та перебувають «в черзі» на виконання цього обов'язку перед вітчимом. Заявником не надано до заяви доказів того, що він в силу закону зобов'язаний утримувати неповнолітніх пасинків, які з ним проживають. З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про встановлення факту утримання ним неповнолітніх дітей є необґрунтованою, недоведеною та не підлягає задоволенню.
Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області до суду не з'явився, надав письмові пояснення, в яких зазначив, що спеціалістами служби у справах дітей міської ради спільно з представниками структур причетних до роботи з дітьми здійснено рейд в родину за адресою: АДРЕСА_1 . З'ясовано, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є військовослужбовцем, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . За вказаною адресою створені належні умови для проживання, навчання та розвитку дітей. Спеціалістам служби у справах дітей міської ради Олена Юріївна пояснила, що батько ОСОБА_11 участі в житті дітей майже не приймає, іноді спілкується з хлопчиками по телефону, фінансову допомогу самостійно не надає, сплачує аліменти. Згідно з довідкою, наданою 06.09.2025 Бердичівським міськрайонним відділом державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області, з громадянина ОСОБА_11 щомісячно стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 . Враховуючи вищезазначене, факт утримання ОСОБА_1 малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не доведено в повній мірі.
Вислухавши думку заявника та його представника ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до приписів пункту 2 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
У відповідності до ст.ст. 315-318 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів перебування на утриманні, якщо вони мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення особистих немайнових чи майнових прав.
Заявник ОСОБА_1 з 18.11.2023 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 має дітей від попереднього шлюбу: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Батьком дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 є ОСОБА_11 .
Також у заявника з дружиною є спільна дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_3 перебуває у декретній відпустці по догляду за сином ОСОБА_6 , отримує соціальну допомогу після народження ОСОБА_6 у розмірі 2960 грн.
Заявник з дружиною та трьома дітьми проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до судового наказу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.05.2023 з ОСОБА_11 стягнено на користь ОСОБА_12 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 травня 2023 року і до досягнення повноліття ОСОБА_5 , потім стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з ОСОБА_11 до досягнення ОСОБА_4 повноліття.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.06.2024 У задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 про зменшення розміру аліментів, стягнутих за вищевказаним судовим наказом, відмовлено.
З ОСОБА_11 щомісячно стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у розмірі 3200 грн.
04.11.2024 року комісією КЗ «Лозівський ліцей № 11» у складі - вчителів та соціального педагога, було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання здобувача освіти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із плановою перевіркою умов проживання учня.
Згідно акту обстеження, дитина проживає разом із матір'ю ОСОБА_3 , братом ОСОБА_5 , братом ОСОБА_6 та татом (і вітчимом для старших хлопців) ОСОБА_1 . Прибуток сім'ї складається з заробітної плати ОСОБА_1 та соціальної допомоги після народження дитини ОСОБА_3 . За висновком комісії діти доглянуті, мають все необхідне завдяки заробітній платі ОСОБА_1 , але для якіснішого отримання освітніх послуг необхідно допомогти у придбанні стаціонарного комп'ютера.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має звання старшого солдата військової частини НОМЕР_1 .
Метою встановлення факту утримання неповнолітніх дітей заявником зазначено звільнення з військової служби з метою підтримки дружини та дітей, а також допомоги дружині у вихованні та подальшому утриманні трьох дітей.
19.11.2024 року заявник звертався до командування військової частини з рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами, а саме перебуванні на утриманні трьох дітей віком до 18 років.
Як зазначає заявник, командуванням десантно-штурмових військ йому було надано усну відмову на його рапорт від 19.11.2024 в зв'язку з відсутністю рішення суду про встановлення факту утримання неповнолітніх дітей.
Згідно довідки начальника відділу обслуговування громадян № 14 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.07.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділі обслуговування громадян № 14 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що знаходиться у м. Лозова Харківської області, та отримує пільгу, як учасник бойових дій за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про розмір виплачених пільг/житлової субсидії від 09.07.2025, за період з 01.10.2024 по 30.06.2025 рік заявником було отримано пільги у сумі 38805,43. Як зазначає заявник, дані кошті були направлені на оплату комунальних платежів за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки про нараховане грошове забезпечення від 11.07.2025, за період з 01 січня 2025 року по 30 червня 2025 року заявником було отримано грошове забезпечення у розмірі 148257,51 грн. та додаткову винагороду у розмірі 126779,03 грн. Загальна сума нарахованого доходу за період з 01 січня 2025 року по 30 червня 2025 року становить 279224,91 грн.
Батьки дружини заявника є пенсіонерами, її мати є особою з ІII групою інвалідності.
З наданих письмових пояснень Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області вбачається, що спеціалістами служби у справах дітей міської ради спільно представниками структур причетних до роботи з дітьми здійснено рейд в родину за адресою: АДРЕСА_1 . З'ясовано, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_3 , разом з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . За вказаною адресою створені належні умови для проживання, навчання та розвитку дітей. Спеціалістам служби у справах дітей міської ради Олена Юріївна пояснила, що батько ОСОБА_11 участі в житті дітей майже не приймає, іноді спілкується з хлопчиками по телефону, фінансову допомогу самостійно не надає, сплачує аліменти.
Суд зазначає, що сам по собі факт проживання за однією адресою не може свідчити про перебування на утриманні.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Правовідносини щодо «утримання дітей», є предметом регулювання Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частиною 1 статті 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 14 та ч. 1 ст. 15 СК України сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст.ст. 150-151 СК України.
За приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, Закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.
Обов'язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч. 2 ст. 166 СК).
У випадку невиконання батьками обов'язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду. При злісному ухиленні батьків від сплати аліментів вони підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 164 КК України.
Визнання батьків або одного із них недієздатними не припиняє їх обов'язку утримувати свою неповнолітню дитину. Водночас, смерть матері або батька чи оголошення їх померлими припиняє їх обов'язок по утриманню дитини. До спадкоємців померлих батьків обов'язок по утриманню дитини не переходить.
Отже, аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що у батьків дитини зберігається обов'язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов'язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними, тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.
Діюче законодавство не передбачає обов'язку інших осіб здійснювати утримання дитини у випадку, якщо батьки не позбавлені батьківських прав.
Відповідно до ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже вітчим має обов'язок утримувати своїх падчерку та пасинків, прямо передбачений законом, лише за сукупності таких обставин:
- такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання;
- вітчим може надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що позивач є вітчимом двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо яких просить встановити факт їх утримання.
Вітчим - це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім'єю.
Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов'язків щодо пасинка, падчерки.
Як було зазначено вище, сімейне законодавство передбачає права та обов'язки щодо утримання вітчимом падчерки, пасинка (ст.268 Сімейного кодексу України).
Матеріали справи свідчать про те, що пасинки заявника мають рідного батька, який не позбавлений батьківських прав, та з якого стягуються аліменти на утримання дітей.
Також у матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо відсутності у неповнолітніх дітей рідних діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ж неможливості належного утримання ними таких дітей.
Щодо надання заявником коштів дружині на утриманні її дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , суд зазначає, що законом не заборонено добровільно утримувати неповнолітніх дітей своєї дружини від першого шлюбу, дбати про їх всебічний розвиток, забезпечувати повсякденні побутові потреби, навчання, піклуватися про духовний та фізичний стан, проте таке право заявника не породжує юридичного значення за наслідками встановлення факту, про який він просить.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, оцінюючи надані заявником докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, вважає недоведеним факт перебування неповнолітніх дітей на утриманні заявника ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, є не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.11, 12, 13, 78, 79, 89, 264, 265, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про встановлення факту утримання дітей - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області адреса: Харківська область, м. Лозова, вул. Куцина Олега, 10-А, ЄДРПОУ 26421259.
Суддя Олексій ПОПОВ