Справа № 629/5645/25
Провадження № 2/629/1594/25
19.11.2025 року Лозівський міськрайонний суд у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши у порядку загального позовного провадження в місті Лозова Харківської області цивільну справу №629/5645/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів, -
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить зменшити розмір аліментів, стягуваних з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з розміру частини заробітку (доходу) але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 15.04.2016 року і до досягнення дитиною повноліття на частину заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову зазначено, що з позивача рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.05.2016 року стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.04.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що аліменти на утримання сина він сплачує регулярно, заборгованості не має. Однак на даний час у позивача змінилося матеріальне становище, оскільки він допомагає матеріально своїм батькам, які є пенсіонерами та отримують мінімальну пенсію. Крім того, на роботі відбулися зміни у графіку роботи, було встановлено неповний робочий тиждень та відповідно оплату пропорційно відпрацьованого часу. Також позивач вказує, що стягнення з нього аліментів на дитину у розмірі частини всіх доходів суперечить чинному законодавству та ставить його в скрутне становище. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду провадження у справі було відкрито у порядку загального позовного провадження, сторонам надано час для подання заяв по суті.
Ухвалою суду призначено справу до судового розгляду.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, остання надала заяву, в якій наполягала на задоволенні позову та просила розглянути справу за їх відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Лозівського міськрайонного суду Харківської області. Причини неявки не повідомила, відзив на позов не надала.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.09.2012 року по 10.07.2016 року, який було розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.06.2016 року (а.с.11-12).
Від даного шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого на користь відповідачки рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківстклї області від 16.05.2016 року було стягнуто з позивача аліменти у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 15.04.2016 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.13-14).
Позивач зазначає, що аліменти на утримання сина він сплачує регулярно, заборгованості не має.
Зміна матеріального становища позивача мотивована тим, що останній допомагає своїм батькам фінансово, оскільки вони є пенсіонерами та отримують мінімальну пенсію, якої не вистачає на задоволення базових потреб та змінами у графіку роботи.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , його батьками є - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.15).
Матері позивача на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2018 року (а.с.18-20) належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копій платіжних інструкцій (а.с.21-30) позивачем було здійснено оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 за період з листопада 2024 по серпень 2025 року.
Позивачем були здійснені грошові перекази на ім'я матері ОСОБА_5 на придбання ліків, що підтверджується копіями платіжних інструкцій (а.с.16-17).
Як вбачається з копії трудової книжки (а.с.60-62) ОСОБА_1 займає посаду заступника начальника цеху Заготівельний цех ВП “ПВРЗ» філії “УЗ Вагон-Сервіс» АТ “Українська залізниця».
На даному підприємстві з березня 2025 року було встановлено режим неповного робочого дня та відповідно оплату пропорційно відпрацьованого часу, оголошено простій, що підтверджується відповідними наказами (а.с.31-41).
Крім того, 10.10.2025 року ОСОБА_1 було повідомлено про припинення трудового договору у зв'язку зі скороченням штату (а.с.63).
Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно ч.2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За умовами ч.ч.1,2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стаття 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України).
Враховуючи вищевикладені обставини та беручи до уваги те, що позивачем доведено та підтверджено належними та допустимими доказами те, що зміни, що відбулися у його майновому стані дають суду всі підстави для зменшення розміру аліментів до визначеного рівня, та таке зменшення на думку суду, є розумним та не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав дитини.
З роз'яснень п.23 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів вбачається, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.05.2016 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з частини всіх видів його заробітку (доходу) але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття на частину заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Оскільки, позивачем не заявлялась вимога про стягнення судового збору з відповідачки, то суд не вирішує дане питання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263,264,265,268,280-281 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів- задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.05.2016 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з частини всіх видів його заробітку (доходу) але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття на частину заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист виданий на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 15 квітня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття- відкликати.
Судовий збір залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.О.Каращук