Справа № 627/1093/25
20.11.2025
20.11.2025 рокус-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Національного природного парку «Слобожанський» Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Краснокутск Краснокутського району Харківської області, українця, громадянина України, працює у ФГ «Прогрес Бері», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії НПП № 000031 від 18 листопада 2025 року, складеного інспектором з охорони ПЗФ Володимирівського ПНДВ НПП «Слобожанський» ОСОБА_2 , 18 листопада 2025 року о 09 год 30 хв ОСОБА_1 , проігнорувавши знак про заборону заїзду, здійснив заїзд автомобілем ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_2 на територію кварталу № 18 Володимирівського ПНДВ НПП «Слобожанський», чим порушив вимоги ст. 14 та ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», за що відповідальність передбачена ст. 91 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до матеріалів справи про адміністративне правопорушення надав заяву про розгляд матеріалу без його участі.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розгляд справи про адміністративне правопорушення провести за відсутності правопорушника.
Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя доходить наступного.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлюються обмеження та заборони щодо здійснення господарської та інших видів діяльності у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема забороняється проїзд механічних транспортних засобів, крім доріг загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, автомобільних доріг на приватних територіях.
Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про Природно-заповідний фонд України» на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням. На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку. Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі матеріалами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії НПП №000031 від 18.11.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.11.2025, з яких встановлено, що 18.11.2025 року близько 09 год він заїхав на територію НПП «Слобожанський» позбирати гриби. Знак про заборону заїзду бачив, але проігнорував, відкрив закритий шлагбаум та заїхав до лісу, де був помічений інспектором з охорони НПП «Слобожанський». Вказав, що вину свою визнає повністю;
- картою-схемою території НПП «Слобожанський»;
- заявою ОСОБА_1 від 18.11.2025.
Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є та достатніми, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, доходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 91 КУпАП, а саме - здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан; наявність пом'якшуючої обставини (щире розкаяння винного) та відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, суддя вважає доцільним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 91 КУпАП.
Таке покарання відповідає вимогам ст. 33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу, виправлення правопорушника і запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн.60 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, 91, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) грн 00 коп, який зарахувати за наступними реквізитами: Отримувач ГУК Харків обл/СТГ Краснокут/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), номер рахунку UA778999980314030542000020613, Код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя В. А. Каліберда