Рішення від 17.11.2025 по справі 953/9854/25

Справа № 953/9854/25

н/п 2/953/4093/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою її представником - адвокатом Зайцевою Ольгою Олександрівною до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

19.09.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подачі даної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що 12.11.2010 між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, актовий запис № 2321, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у подружжя народилася дитина - ОСОБА_3 , актовий запис про народження № 62, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Майже з самого початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, подружжя мешкає окремо, позивач із сином виїхали з України, позов про розірвання шлюбу наразі подано до Київського районного суду м. Харкова. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хлопець перебуває під одноособовим доглядом та піклуванням матері, на її утриманні. Спілкування з відповідачем відбувається зрідка, епізодично, за ініціативою позивачки. З метою найкращого забезпечення інтересів сина, яке можливе з урахуванням властивостей його батька, впорядкування питань утримання дитини, позивач вимушена звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 в примусовому порядку. Відомо, що відповідач є достатньо молодою людиною, ІНФОРМАЦІЯ_2 , має задовільний стан здоров'я, інших дітей або непрацездатних членів сім'ї не утримує. Отже, ОСОБА_2 володіє повним набором чеснот та здібностей для участі в утриманні власної неповнолітньої дитини у вигляді аліментів у розмірі 1/4 від усіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2025, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 22).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, із повідомленням сторін (а.с. 25).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 17.11.2025 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зайцевої О.О. про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності позивача, в якій вона просить судове засідання провести за її відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 36).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, причину неявки суду не повідомив, повідомлявся належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов, зокрема: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив.

Зі згоди позивача (а.с. 36) суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.11.2010, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 12.11.2010 зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис №2321. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу: « ОСОБА_5 » (а.с. 7).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.01.2012, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 . Батьки: батько - ОСОБА_2 ; мати - ОСОБА_1 (а.с. 6).

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст.182 СК України та роз'ясненнями, які містяться в п.17 Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та вирішуючи питання щодо розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 183 Сімейного Кодексу України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 року №3 роз'яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Частиною 2 ст.18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Згідно з п.1 ст.3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789 - ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров'я дитини, відсутність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, наявність на праві власності, володіння та / або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Відповідно до вимог статей 180-181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Вимогами ч.3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положенням ст. 191 СК України визначено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Отже, суд, виходячи з закріплених ч. 9 ст.7 Сімейного кодексу України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, а відсутність також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дитину, прийшов до висновку про існування обов'язку у відповідача матеріально утримувати свою дитину.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд враховує, що відповідач є здоровою, працездатною особою, інших осіб на утриманні не має.

Відповідно до положень ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять.

Тому, виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дітей, суд погоджується із вимогами позивача та задовольняє їх, визначивши розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 19.09.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 , поданою її представником - адвокатом Зайцевою Ольгою Олександрівною до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.09.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) у розмірі аліментів в межах виплат за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Представник позивача: адвокат Зайцева Ольга Олександрівна (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Муратова С.О.

Попередній документ
131916605
Наступний документ
131916607
Інформація про рішення:
№ рішення: 131916606
№ справи: 953/9854/25
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (03.11.2025)
Дата надходження: 19.09.2025
Предмет позову: про стягнення аліментів
Розклад засідань:
21.10.2025 10:15 Київський районний суд м.Харкова
17.11.2025 13:30 Київський районний суд м.Харкова