Справа № 953/5497/25
н/п 1-кс/953/7498/25
"19" листопада 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000000558 від 21.04.2025 за ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна, -
встановив:
19.11.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на грошові кошти, які зберігаються на банківському рахунку, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відкритому у банківській установі АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, а саме на банківський рахунок НОМЕР_2 із забороною користування та розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на вказаному рахунку.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000000558 від 21.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого у великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб.
У ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Комунального некомерційного підприємства «Зміївська центральна районна лікарня» Зміївської міської ради Харківської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та зловживаючи своїм службовим становищем, під час дії правового режиму воєнного стану організували схему формального працевлаштування осіб, які фактично не виконували обов'язків, передбачених посадовими інструкціями.
Незважаючи на відсутність виконання трудових функцій, цим особам систематично нараховувалася та виплачувалася заробітна плата за рахунок коштів державного бюджету, чим було заподіяно збитки державним інтересам. У рамках зазначеного кримінального провадження, 16.10.2025, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 15.10.2025, слідчими проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Обшук проводився у період часу з 07.26 год. до 09.15 год. з метою виявлення та вилучення документів, матеріальних цінностей, електронних носіїв інформації та інших предметів, що мають значення для встановлення обставин незаконного працевлаштування осіб у КНП «Зміївська центральна районна лікарня».
У ході проведення зазначеної слідчої дії було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 16900 доларів США, що знаходилися у купюрах номіналом 100 доларів США. Під час проведення обшуку ОСОБА_4 повідомила, що виявлені грошові кошти належать їй особисто та є результатом продажу житлового будинку, розташованого за вказаною адресою, на користь Зміївської міської ради Харківської області для подальшого облаштування дитячого будинку сімейного типу, на підтвердження чого вона надала відповідні документи, що свідчать про законність походження коштів.
Разом із тим у межах цього ж кримінального провадження встановлено, що посадові особи Зміївської міської ради, діючи за попередньою змовою між собою, у період дії воєнного стану організувати протиправний механізм привласнення коштів місцевого бюджету шляхом придбання дитячих будинків сімейного типу за завищеною вартістю. Так, відповідно до наявних відомостей, зазначеними посадовими особами було прийнято рішення про виділення коштів із місцевого бюджету в сумі 26 000 000 грн (двадцять шість мільйонів гривень) на придбання чотирьох (4) дитячих будинків сімейного типу.
Одним із придбаних об'єктів нерухомого майна став житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний об'єкт розташований на земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 6321710100:02:004:0419, та був придбаний за рахунок коштів субвенції з державного бюджету у власності громадянки ОСОБА_4 за ціною 3571540,00 грн.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо вказаного об'єкта нерухомого майна від 10.10.2025 №447154720, житловий будинок має загальну площу 208,1 кв. м та житлову площу 70,5 кв. м.
Разом із тим, у ході проведення досудового розслідування отримано іншу довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.04.2025 №424794464, згідно з якою загальна площа житлового будинку становить 143,1 кв. м, а житлова площа 60,9 кв. м.
Таким чином, наявна невідповідність у даних офіційних реєстрів щодо площі одного й того ж об'єкта нерухомості. Зазначені розбіжності свідчать про ймовірне незаконне збільшення площі житлового будинку посадовими особами Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області з метою штучного завищення його вартості під час придбання за бюджетні кошти.
Отримані факти можуть свідчити про можливе вчинення протиправних дій, спрямованих на розтрату бюджетних коштів, та потребують належної правової оцінки в межах кримінального провадження.
Досудовим розслідуванням також встановлено, що грошові кошти у сумі 3571540,00 грн., отримані в результаті реалізації житлового будинку, розташованого за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, в'їзд Зідьківський, буд. 7, були перераховані на банківський рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «УКРСИББАНК», який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Згідно з отриманими даними, зазначений рахунок було використано для зарахування коштів, отриманих від Зміївської міської ради Харківської області в межах реалізації публічного інвестиційного проєкту із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу, фінансування якого здійснювалося за рахунок субвенції з державного бюджету. Оплата вартості нерухомого майна у розмірі понад трьох з половиною мільйонів гривень проведена безготівковим шляхом шляхом перерахування коштів із рахунку Зміївської міської ради на зазначений банківський рахунок ОСОБА_4 .
Разом із тим, виникли підстави вважати, що вказані грошові кошти могли бути частиною протиправної схеми привласнення бюджетних коштів, оскільки вартість об'єкта нерухомості, придбаного за вказаними реквізитами, могла бути завищена посадовими особами органу місцевого самоврядування з метою незаконного збагачення.
У зв'язку з цим рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім'я ОСОБА_4 в АТ «УКРСИББАНК», розглядається як рахунок, на який могли бути зараховані грошові кошти, набуті злочинним шляхом або такі, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.
Дані грошові кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації на підстави вище викладених обставин.
Таким чином, метою накладення арешту у даному випадку у відповідності до вимог ст. 170 КПК України є забезпечення спеціальної конфіскації.
Сторона обвинувачення зазначає, що у зв'язку з викладеним є підстави для накладення арешту на грошові кошти, які зберігаються на банківському рахунку, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відкритому у банківській установі АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, а саме на банківський рахунок НОМЕР_2 із забороною розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться на вказаному рахунку, а також шляхом заборони здійснювати видаткові операції по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету з даних грошових коштів.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду надійшла заява прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якій він просить провести судове засідання без його участі, клопотання підтримує, просить задовольнити (а.с. 42).
Майно, яке не було тимчасово вилучене, власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення власника майна ОСОБА_4 .
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12025220000000558 від 21.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
За змістом ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання..
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Згідно вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно наданих матеріалів, на теперішній час стороною обвинувачення доведено та підтверджено документально в межах даного кримінального провадження, що ОСОБА_4 у АТ «Укрексімбанк» відкрито банківський рахунок НОМЕР_2 (а.с. 25).
Згідно Виписки за картковим рахунком клієнта за період з 18.09.2025 по 18.09.2025, ОСОБА_4 на банківський рахунок НОМЕР_2 18.09.2025 здійснено поповнення рахунку безготівковим перерахуванням на суму 3571540,00 грн., призначення платежу: придбання житла для забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, згідно договору (а.с. 26).
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно, а саме, грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, відкритому в банківській установі ОСОБА_4 , мають значення для забезпечення даного кримінального провадження.
Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співрозмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Відповідно до вимог ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132, ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в даному клопотанні.
Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження. Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до задоволення клопотання сторони обвинувачення та арешту майна.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний захід забезпечення у виді арешту майна, що застосовується.
Отже, клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
Арешт накладається на майно третьої особи, оскільки наявні достатні підстави вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України, що відповідає положенням ч. 4 ст. 170 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000000558 від 21.04.2025 за ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, які зберігаються на банківському рахунку, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відкритому у банківській установі АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, а саме на банківський рахунок НОМЕР_2 із забороною користування та розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на вказаному рахунку, за виключенням податкових платежів до бюджетів усіх рівнів, та за винятком виплат по заробітній платі, пенсії та стипендії, допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також вихідної допомоги, допомоги по безробіттю, майна або грошових коштів неплатоспроможного банку, а також майна або грошових коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1