610/3540/25
1-кп/621/310/25
18 листопада 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025221080000375 за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Залиман Балаклійського району Харківської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України,
Згідно обвинувального акта № 12025221080000375 від 12.09.2025 ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Залиман Балаклійського району Харківської області, є громадянином України, має вищу освіту, пенсіонер, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимий, обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в умовах воєнного стану, у великих розмірах за наступних обставин:
05 грудня 2023 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час та не встановленому в ході досудового розслідування місці, ОСОБА_4 , за допомогою мобільного додатку Порталу Дія здійснив реєстрацію заяви на послугу з компенсації за пошкоджене майно, а саме об'єкта нерухомого майна - житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 .
Того ж дня, вказана заява зареєстрована у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна за № ЗВ-05.12.2023-69085 та направлена на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
З метою розгляду заяви ОСОБА_4 про надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна № ЗВ-05.12.2023-69085 від 05.12.2023 Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, на виконання вимог ч. 1 ст. 6 Закону №2923-IX, вжито заходів задля встановлення наявності підстав для отримання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна та 12 грудня 2023 року направлено відповідального за забезпечення проведення обстеження об'єкта - головного спеціаліста по забезпеченню роботи старостату Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області ОСОБА_6 , для здійснення обстеження стану об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 .
Обстеження проведено за участі власника житлового будинку садибного типу розташованого за вищевказаною адресою ОСОБА_4 , який надав члену Комісії з компенсації - ОСОБА_6 офіційні документи, а саме: паспорт громадянина України, картку платника податків на власне ім'я, документи, що підтверджують право власності та технічний паспорт на житловий будинок садибного типу.
Так, відповідно до вимог Постанови №381, за результатами обстеження, членом Комісії з компенсації ОСОБА_6 здійснено огляд, проведено фіксацію технічного стану споруди за допомогою фотографування та складено документ ознайомлення отримувача компенсації з даними, зафіксованими для заповнення чек-листа пошкодженого об'єкта від 12 грудня 2023 року, з яким ОСОБА_4 ознайомлений, що підтверджується його особистими підписами на кожному аркуші документу, з наступною передачею матеріалів фото фіксації на серверний комп'ютер Комісії з компенсації, до якого мають доступ лише публічні реєстратори, для їх розгляду на засіданні та подальшого внесення відповідних даних до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
В даному документі - формі ознайомлення отримувача компенсації з даними, зафіксованими для заповнення чек-листа ОСОБА_6 зафіксовано технічний стан стін та опорядження стін із зазначенням обсягу пошкодження на 40% з описом "тріщіни по стінах в разі просідання фундаменту, частково побиті уламками".
В подальшому, на засіданні Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України 14 грудня 2023 року розглянуто заяву про пошкодження об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України №ЗВ-05.12.2023-69085 від 05.12.2023, подану ОСОБА_4 .
Того ж дня, за результатами розгляду вказаної заяви Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна, шляхом голосування вирішила зупинити розгляд заяви про пошкодження об'єкта нерухомого майна, яка подана ОСОБА_4 до проведення технічного обстеження, у зв'язку з тим, що об'єкт нерухомого майна має значні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, необхідно провести технічне обстеження об'єкта сертифікованими фахівцями, визначених пунктами 2 та 2.1 Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого Постановою №257, оскільки визначення даних для заповнення чек-листа по даному об'єкту можливо провести лише за результатами його технічного обстеження на підставі звіту з технічного обстеження відповідно до пункту 9 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого Постановою №473 та сума компенсації згідно з Порядком №381 не забезпечить виконання робіт для відновлення експлуатаційної придатності даного пошкодженого об'єкта, оскільки згідно з пунктам 10 Порядку №381 пошкодженими є об'єкти нерухомого майна, які, зокрема, можуть бути відновлені шляхом проведення поточного або капітального ремонту, при цьому розмір компенсації за один пошкоджений об'єкт не може бути більший, ніж 500 тис. грн. для будинків садибного типу, про що складено протокол №55 засідання Комісії з компенсації та винесено Рішення №3320 "Про зупинення розгляду заяви №ЗВ-05.12.2023-69085, заявник: ОСОБА_4 , приватний будинок за адресою: АДРЕСА_3 ".
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 14 грудня 2023 року (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), в період дії воєнного стану в Україні, у ОСОБА_4 виник умисел направлений на заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом обману, а саме на отримання компенсації за знищення об'єкту нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, за об'єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
14 грудня 2023 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_4 було написано заяву про повідомлення щодо відкликання поданої ним заяви на виплату компенсації за пошкодження об'єкту нерухомого майна, у зв'язку з тим, що ним подано заяву на отримання компенсації за зруйнований об'єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3 , яку 15 грудня 2023 року подано до Балаклійської міської військової адміністрації Харківської області.
Далі, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи свій протиправний та злочинний умисел направлений на шахрайське заволодіння бюджетними коштами шляхом обману, достовірно розуміючи, що технічний стан житлового будинку садибного типу розташований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично не відповідає "ІІІ" категорії пошкодження, як об'єкту, що не придатний для використання за цільовим призначенням та повністю втратив свою економічну цінність, має наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйнований об'єкт), відповідно до "Методики проведення обстеження та оформлення його результатів" затвердженої наказом №144 від 06.08.2022, Міністерства розвитку громад та територій України, не раніше 14 грудня 2023 року та не пізніше 23 січня 2024 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося за можливе, умисно, невстановленим способом здійснив пошкодження та руйнування частини зовнішніх несучих стін належного йому житлового будинку, а саме: переднього, бокового та заднього фасадів, утворивши наскрізні отвори. Таким чином, погіршив технічний стан конструкції житлового будинку, що не пов'язано з обстрілами з невстановленого виду озброєння внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, з метою подальшого звернення до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України з недостовірними відомостями стосовно ступеню пошкодження житлового будинку та подальшого отримання компенсації від Держави.
В подальшому, з метою проведення робіт з технічного обстеження житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 , для визначення його фактичного технічного стану та фіксації вже умисно новостворених пошкоджень будинку, які настали не в результаті бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, уклав договір № 092/І-ТЗ від 23 січня 2024 року з ФОП ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ).
За висновками звіту про результати технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта - житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 , пошкодженого внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, який виконаний ФОП ОСОБА_7 , номер TO01:6767-9085-2858-7936 від 25.01.2024, визначено категорію пошкодження вищезазначеного об'єкта - "ІІІ", тобто об'єкт не придатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйнований об'єкт).
В подальшому, 30 січня 2024 року, на засіданні Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, шляхом голосування, вирішено розгляд заяви № ЗВ-05.12.2023-69085 від 05.12.2023 відновити та на підставі надання вищевказаної заяви, ОСОБА_4 відмовити у наданні компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна, про що складено протокол №66 засідання Комісії з компенсації та винесено Рішення №3799 "Про поновлення розгляду заяви №ЗВ-05.12.2023-69085, заявник: ОСОБА_4 , приватний будинок за адресою: АДРЕСА_3 ", та Рішення №3800 "Про відмову у наданні компенсації за заявою №ЗВ-05.12.2023-69085 на відновлення пошкодженого об'єкту за адресою: АДРЕСА_3 ", яке затверджено Розпорядженням №498 від 05.02.2024 заступника начальника Балаклійської міської військової адміністрації ОСОБА_8 .
Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 06 лютого 2024 року, ОСОБА_4 будучи обізнаним про порядок отримання компенсації, достовірно знаючи, що технічний стан житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , умисно погіршено, шляхом здійснення часткового пошкодження та руйнування зовнішніх несучих стін, що не пов'язано з обстрілами з невстановленого виду озброєння внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та вплинуло на результати технічного обстеження, виконаного ФОП ОСОБА_7 , номер TO01:6767-9085-2858-7936 від 25.01.2024, перебуваючи у не встановленому в ході досудового розслідування місці, за допомогою мобільного додатку Порталу Дія здійснив реєстрацію заяви на послугу з компенсації за знищене майно, а саме об'єкта нерухомого майна - житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 .
Цього ж дня, о 07:30 годині, вказана заява зареєстрована у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна за №ЗВ-06.02.2024-82180 та направлена на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
В подальшому, 07 лютого 2024 року, на підставі результатів технічного обстеження, виконаного ФОП ОСОБА_7 , номер TO01:6767-9085-2858-7936 від 25.01.2024, де зафіксовані умисно новостворені пошкодження будинку, які настали не в результаті бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської федерації проти України, Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, складено акт №109-ж/б/НГ комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Байрак, вул. Набережна, буд. 33, за висновком якого категорія пошкоджень об'єкта - ІІІ, об'єкт не придатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйнований об'єкт).
Далі, 09 лютого 2024 року Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, розглянуто заяву ОСОБА_4 №ЗВ-06.02.2024-82180 від 06 лютого 2024 року щодо приватного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , та прийнято рішення про надання компенсації ОСОБА_4 у розмірі 617 605,20 грн. (шістсот сімнадцять тисяч шістсот п'ять грн. 20 коп.), шляхом фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката. Розмір компенсації розрахований за формулою відповідно до Порядку №600. Дане рішення Комісії затверджено 14 лютого 2024 року Розпорядженням №597 начальника Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області.
У подальшому, 14 лютого 2024 року у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна сформовано сертифікат ЖС-14.02.2024-3186 (реєстраційний номер документа ДР-14.02.2024-93699), який дає право на отримання компенсації та можливість розпорядитись коштами державного бюджету України.
З метою реалізації цього права, ОСОБА_4 сформовано заявку на бронювання коштів для фінансування придбання житла з використанням житлового сертифікату, що дало йому можливість розпорядитись коштами державного бюджету України та 09 квітня 2025 року між ОСОБА_9 , від імені та в інтересах якої діяв ОСОБА_10 (Продавець), та ОСОБА_4 (Покупець), укладено договір купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки, який зареєстровано в реєстрі за №183, відповідно до якого Продавець продає та передає у власність Покупцеві, а Покупець купує та приймає на умовах цього договору садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 18,1 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0650 га, кадастровий номер 6310136300:15:001:0773, цільове призначення - для колективного садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , яка розташована під вищевказаним будинком. Купівля будинку та земельної ділянки на ім'я Покупця здійснюється за рахунок наданої грошової допомоги та забезпечується житловим сертифікатом, реєстраційний номер в РПЗМ ЖС-14.02.2024-3186, дата реєстрації запису про житловий сертифікат 14.02.2024, дата закінчення дії житлового сертифіката 14.02.2029 року, розмір компенсації, на який видано житловий сертифікат 617 605 (шістсот сімнадцять тисяч шістсот п'ять гривень) 20 копійок. Продаж вчинено за 617 604,00 (шістсот сімнадцять тисяч шістсот чотири гривні), 00 копійок.
Відповідно до висновку експерта №10002/10003 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи - об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , відноситься до категорії технічного стану "4" з оцінкою технічного стану "аварійний". Відсоток руйнування - 69,05%. Відновлення об'єкту нерухомого майна можливо шляхом здійснення капітального ремонту.
Згідно висновку експерта №КСЕ-19/121-25/15674 за результатами проведення комплексної судової вибухо-технічної та будівельно-технічної експертизи - пошкодження об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , які зафіксовані у акті №109-ж/б/НГ комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 07.02.2024, та у Звіті про результати технічного обстеження номер ТО01:6767-9085-2858-7936, виконаного ФОП ОСОБА_7 , - настали не в результаті обстрілу з невстановленого виду озброєння.
Таким чином, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи свій протиправний та злочинний умисел направлений на шахрайське заволодіння бюджетними коштами шляхом обману, у період дії воєнного стану в Україні, отримав компенсацію у вигляді права на придбання житла з використанням житлового сертифікату за знищений об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , у розмірі 617 605, 20 грн., яку в подальшому 09 квітня 2025 року використав шляхом придбання садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 18,1 кв.м. та земельної ділянки, площею 0,0650 га, кадастровий номер 6310136300:15:001:0773, цільове призначення - для колективного садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , яка розташована під вищевказаним будинком за рахунок наданої грошової допомоги, тобто вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами шляхом обману, чим спричинив матеріальну шкоду Державі в особі Міністерства розвитку громад та територій України у розмірі 617 604 грн 00 коп., яка відповідно до примітки статті 185 КК України є великим розміром, так як сума в двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подала клопотання про скасування арешту нерухомого майна ОСОБА_4 , накладеного ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 28.08.2025.
На обґрунтування клопотання зазначила, що ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 28.08.2025 безпідставно накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_4 . На вказану ухвалу подано апеляційну скаргу, яка не розглянута. Під час накладення арешту слідчий суддя досліджував матеріали кримінального провадження, які свідчать про відсутність події кримінального правопорушення. Арешт накладений для забезпечення цивільного позову, якого не існувало на час ухвалення судового рішення.
Крім того, приватним нотаріусом було накладено на строк 5 років заборони відчуження нерухомого майна, а саме земельної ділянки та садового будинку в АДРЕСА_4 .
Також, захисник ОСОБА_5 подала скаргу на постанову начальника Балаклійського відділу Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 05.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12025221080000375 від 21.07.2025.
На обґрунтування скарги зазначила, що кримінальне провадження підлягає закриттю за відсутністю події кримінального правопорушення. Диспозиція ст. 190 КК України передбачає заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). Повідомлення про підозру ОСОБА_4 містить опис діяння, яке кваліфіковане за ч. 4 ст. 190 КК України, проте зазначена кваліфікація - заволодів бюджетними коштами шляхом обману, умисно пошкодив/знищив несучі конструкції власного житлового будинку, не передбачена диспозицією ст. 190 КК України.
Прокурором ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження Захисник вважала, що постанова прокурора є незаконною та просила скасувати постанову і закрити провадження на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Також, захисник ОСОБА_5 подала заяву, в якій просила повернути обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків та виконання вимог КПК України, оскільки зміст обвинувачення ОСОБА_4 в умисному, невстановленим способом, здійсненні пошкодження та руйнування частин зовнішніх несучих стін належного йому житлового будинку, обґрунтовано не представляється можливим з огляду на відсутність події, яка виразилась в активних діях обвинуваченого ОСОБА_4 , які б відповідали кваліфікації за диспозицією статті 190 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 надіслав заперечення на скаргу та клопотання захисника, в яких зазначив, що підстав для скасування постанови від 05.09.2025 немає, оскільки ОСОБА_4 , на його думку, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, зібраними під час досудового розслідування доказами.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у тяжкому злочині, яким спричинив державі в особі Міністерства розвитку громад та територій України шкоду в розмірі 617 604 грн 00 коп., з метою забезпечення відшкодування шкоди, відсутні підстави для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 28.08.2025.
Крім того, вважав, що обвинувальний акт містить всі передбачені ст. 291 КПК України відомості, отже відповідає вимогам закону.
Щодо клопотання про скасування арешту майна обвинуваченого, суд дійшов наступного.
Відповідно до частин 1-3 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
На час підготовчого судового засідання в матеріалах судового провадження відсутня ухвала слідчого судді про арешт майна обвинуваченого. Копія цієї ухвали не додана і захисником до клопотання про скасування арешту майна.
Також, у клопотанні захисник зазначила про оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна в апеляційному порядку, а в судовому засіданні повідомила, що апеляційна скарга розглянута, проте копії судового рішення апеляційної інстанції також не надано.
Прокурором у запереченнях повідомлено, що накладений арешт на майно обвинуваченого необхідний для забезпечення відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, а також повідомив, що арештоване майно розташоване в м. Харкові, що відрізняється від місця проживання обвинуваченого.
Отже, доводи клопотання про скасування арешту майна не містять відомостей, що дають підстави для висновку, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту нерухомого майна.
За таких обставин, належить відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
Щодо розгляду скарги захисника на постанову прокурора.
Згідно з пункту 5 частини 1 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, з метою підготовки до судового розгляду суд вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Частина 1 статті 303 КК України містить перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження не міститься у цьому переліку.
Частиною 2 статті 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже, скарга захисника підлягає розгляду під час підготовчого провадження.
Захисник ОСОБА_5 у скарзі посилається на наявність підстав для закриття кримінального провадження: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 368 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.
Таким чином, на стадії підготовчого провадження висловлення думки про відсутність події та відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, є передчасним, та підлягатиме розгляду під час ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.
Постанова прокурора про відмову у закритті кримінального провадження не перешкоджає кримінальному провадженню, завданнями якого, відповідно до статті 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Крім того, відповідно до першого абзацу частини 7 статті 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті (встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення), виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
Тобто суд першої інстанції позбавлений повноважень щодо закриття провадження у справі з підстав, що зазначені захисником у скарзі, а повинен ухвалити виправдовувальний вирок у разі встановлення цих обставин за результатами судового розгляду.
За таких обставин, належить відмовити у скарзі захисника ОСОБА_5 на постанову прокурора ОСОБА_3 про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження.
Щодо заяви захисника про повернення обвинувального акта суд дійшов такого висновку.
Зі змісту обвинувального акта не вбачається наявності у ньому таких невідповідностей вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для його повернення прокурору.
Обставини, які зазначені захисником у заяві, мають бути дослідженими під час судового розгляду.
За таких обставин, належить відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору.
Під час підготовчого провадження прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - цілодобового домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що існують ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України. На думку прокурора, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_5 надіслала заперечення на клопотання прокурора ОСОБА_3 , в яких вважала, що клопотання складене формально. ОСОБА_11 повинен мати можливість здійснювати догляд за дружиною ОСОБА_12 , якій зроблене операційне втручання, та через два місяці необхідний огляд лікаря. Крім того, в населеному пункті, де проживає обвинувачений, були наслідки обстрілів, отже обвинувачений повинен мати можливість вжити заходів до збереження життя та життя дружини, та підтримала їх під час підготовчого судового засідання.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, та заперечував проти клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників судового провадження щодо заявленого клопотання про обрання запобіжного заходу, суд дійшов наступного:
Відповідно до частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі статтею 176 Кримінального процесуального кодексу України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
За клопотанням прокурора запобіжний захід може бути скасовано слідчим суддею, судом у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом.
Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
У відповідності до частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно статті 179 Кримінального процесуального кодексу України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до частин 1-6 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Відомості про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, з урахуванням міри покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим, вказує на наявність ризиків переховування від суду.
Наявність перелічених обставин, з урахуванням розміру майнової шкоди від кримінального правопорушення, свідчить про існування ризику переховування від суду, тобто ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Також, є підстави вважати можливим ризик впливу на свідків, які не були допитані судом, тобто ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Водночас, належить взяти до уваги, що обвинувачений має постійне місце проживання, раніше не судимий, є особою похилого віку.
Прокурором не доведено існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Отже, прокурором не доведено наявність усіх ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, які ним зазначені у клопотанні, а також і не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, але не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.
За таких обставин, належить відмовити у застосуванні запобіжного заходу - домашнього арешту, та постановити ухвалу про застосування запобіжного заходу - особистого зобов'язання, яке є найбільш м'яким запобіжним заходом та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені пунктами 1, 3, 4 частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати до Зміївського районного суду Харківської області за кожною вимогою, або повідомляти про неможливість прибуття; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, відомості про яких зазначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Інших заяв та клопотань у підготовчому засіданні сторони не заявляли.
Відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України.
У зв'язку з відсутністю клопотань сторін судового провадження питання щодо доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь не вирішувалося.
Судом вирішені всі питання, пов'язані з підготовкою справи до судового розгляду, передбачені статтею 315 Кримінального процесуального кодексу України.
Наявні підстави для закінчення підготовчого провадження та призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 12, 131, 174, 176, 179, 181, 194, 199, 314-317 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на постанову начальника Балаклійського відділу Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 05.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12025221080000375 від 21.07.2025.
Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору.
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту.
Застосувати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід - особисте зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 18.01.2026 наступні обов'язки: прибувати до Зміївського районного суду Харківської області за кожною вимогою, або повідомляти про неможливість прибуття; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, відомості про яких зазначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні в залі суду на 16:00 годину 18.11.2025.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1