Єдиний унікальний номер 142/779/24
Номер провадження 2/142/131/25
іменем України
19 листопада 2025 року с-ще Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Гринишиної А.А,
з участю
секретаря судового засідання Курасевич В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Кабанова М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів, -
17 вересня 2024 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів. У вказаній позовній заяві позивач просить суд змінити розмір стягнення аліментів, які стягуються з відповідача згідно з рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2017 року, та стягувати з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області, аліменти на користь позивача на утримання спільних дітей сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі 5 000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи від дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дітьми повноліття, судові витрати та витрати на юридичну допомогу стягнути з відповідача.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2017 року з відповідача стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі по 1000 грн. на кожну дитину: ОСОБА_4 , 2013 р.н., та ОСОБА_5 , 2015 р.н., щомісячно до досягнення ними повноліття. Шлюб між сторонами розірвано. Вказує, що на даний час розмір аліментів у 1 000 грн. є недостатнім, оскільки економічна ситуація в країні є нестабільною, Україна перебуває в умовах війни, відбувається інфляція та суттєве підвищення цін на харчі, дитячий одяг, ліки та інші необхідні речі. З віком дітей витрати на їх утримання значно збільшилися. Діти перебувають на повному утриманні позивача, що підтверджується довідкою Піщанської селищної ради. Зазначає, що відповідно до Конвенції ООН про права дитини та ст. 27, аліменти мають забезпечувати рівень життя, необхідний для розвитку дитини. Згідно зі ст. 181 СК України, спосіб стягнення аліментів може бути змінений за рішенням суду, а відповідно до ст. 192 СК України - розмір аліментів може бути збільшено у разі зміни матеріального чи сімейного стану. З огляду на викладене, раніше визначений розмір аліментів є значно нижчим за суму, необхідну для забезпечення потреб дітей. Враховуючи прожитковий мінімум, її матеріальний та сімейний стан та найкращі інтереси дітей, вважає обґрунтованим збільшення аліментів з 1 000 грн. до 5000 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. Також зазначає, що відповідач протягом тривалого часу ухилявся від сплати аліментів, змінив прізвище з метою уникнення відповідальності, а заборгованість погасив лише у червні 2024 року. З огляду на зазначене, позивач вважає за необхідне клопотати перед судом про зміну розміру аліментів.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, судом 20 вересня 2024 року, було здійснено запит до Піщанської селищної ради для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_6 з метою визначення підсудності.
10 жовтня 2024 року до суду надійшла відповідь з Піщанської селищної ради за № 1726 від 08 жовтня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 11 жовтня 2022 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні 19 листопада 2025 року підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. Зазначила, що відповідач ухилявся від сплати аліментів, створюючи заборгованість, яку періодично погашає лише задля отримання відстрочки від мобілізації. Позивач просила суд, з огляду на необхідність забезпечення дітям рівня життя, достатнього для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, збільшити розмір аліментів у твердій грошовій сумі до не менше ніж 3 000 грн. щомісячно.
Представник позивача, адвокат Кабанов М.О., у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 5 000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Також просив стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Відповідач ОСОБА_2 у жодне судове засідання у даній цивільній справі не з'явився. Правом подати відзив із викладенням заперечень проти позовних вимог та доказів на їх спростування не скористався. Жодних заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.
Представник відповідача, адвокат Близнюк В.В., у судове засідання 19 листопада 2025 року не з'явився, проте подав клопотання, в якому просив здійснювати подальший розгляд справи без участі відповідача та його представника. Також просив долучити до матеріалів справи письмову позицію відповідача в судових дебатах.
У письмовій позиції представник відповідача зазначив, що позов ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів є безпідставним, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказав, що позивач не довела наявності передбачених ст. 192 СК України підстав для збільшення розміру аліментів, зокрема зміни матеріального чи сімейного стану або погіршення чи поліпшення здоров'я сторін. Послався на правові висновки Верховного Суду щодо порядку зміни розміру аліментів та на обов'язок сторони довести обставини, на які вона посилається. Наголосив, що відсутність належних доказів позбавляє відповідача можливості спростовувати конкретні твердження позивача, та звернув увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності й передбачуваності застосування норм процесуального права.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін, та, враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що рішенням Піщанського районного суду від 22 серпня 2017 року у цивільній справі ЄУН 142/451/17 встановлено сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 листопада 2012 року та мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з позивачем і перебувають на її утриманні (довідка №465 від 27.03.2017). Відповідач проживає окремо, ухиляється від участі в утриманні та вихованні дітей і матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча є працездатним та має можливість сплачувати аліменти. Суд постановив стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі по 1 000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 24 травня і до досягнення дітьми повноліття (а.с.8).
Також встановлено, що сторони, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 30 листопада 2012 року (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Рішенням суд від 22 березня 2018 року в цивільній справі ЄУН 142/681/17 встановлено, що позивачка не бажає миритися та наполягає на розірванні шлюбу. Різні характери та погляди сторін призвели до тривалих конфліктів і фактичного припинення шлюбних відносин, тримісячний строк для примирення не дав результату, спільне життя неможливе, у зв'язку з цим суд постановив розірвати шлюб, зареєстрований 30 листопада 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Піщанського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис №47, між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с.10).
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до Витягу №?355 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданого уповноваженому власнику ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані п'ять осіб: ОСОБА_4 25.05.2013, ОСОБА_8 (25.12.1959), ОСОБА_1 12.12.1992, ОСОБА_5 17.12.2015, та ОСОБА_9 09.03.1965 (а.с.12).
Також судом встановлено що відповідно до довідки Піщанської селищної ради від 23.07.2024 р. №?1083, виданої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . До складу її сім'ї входять два сини: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.12).
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до довідки від 26.06.2024 №?НГ000000017, виданої ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), вона працює в ТОВ «Нафтогруппа-2005» з 01.11.2023 р. і на даний час займає посаду Оператора АЗС №10. За період з 01.11.2023 р. по 31.05.2024 р. її сукупний дохід склав 79 500,00 грн., з яких утримано 15 502,50 грн., а сума до виплати склала 63 997,50 грн. Деталі за місяцями: листопад та грудень 2023 р. - дохід по 8 000,00 грн., утримання по 1 560,00 грн., до виплати по 6 440,00 грн.; січень-травень 2024 р. - дохід по 12 700,00 грн., утримання по 2 476,50 грн., до виплати по 10 223,50 грн. щомісячно.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до довідки від 26.05.2025 №?БР00-000014, виданої ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), вона працює в ТОВ «Бривар» з 28.11.2024 р. і на даний час займає посаду Оператора АЗС №10. За період з 28.11.2024 р. по 30.04.2025 р. її сукупний дохід склав 65 828,49 грн., з яких утримано 15 097,56 грн., а сума до виплати склала 50 730,93 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до довідки №?06-10/220 від 23.05.2025, виданої Тульчинською районною військовою адміністрацією, Управлінням соціального захисту населення Вінницької області, ОСОБА_1 , жителька с. Піщанка, Тульчинського району, на обліку в управлінні соціального захисту населення №?3 смт. Піщанка не перебуває та державну соціальну допомогу не отримує. Довідка видана за місцем вимоги.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів(частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів,у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, у статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.
У пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів(частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №?6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів, матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може передбачати й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері або батька дитини, на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах застосовуються не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Аналогічні висновки містяться в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 536/1557/17 (провадження № 61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19 (провадження N 61-2057св20).
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказуванню.
З врахуванням зазначеного, доведеним є факт, що матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов'язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дитини істотно зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Позивачка в позовній заяві та в судовому засіданні зазначає, що розмір аліментів, який визначений рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2017 року у цивільній справі ЄУН 142/451/17 та який має сплачувати (однак сплачує періодично) відповідач є недостатнім для утримання та виховання дітей, забезпечення їх розвитку та потреб, а також є меншим за гарантований державою мінімальний розмір, тому є підстави для збільшення такого. Також вказує, що на утриманні відповідача інших дітей немає, його заробіток, як і рівень життя, є достатнім.
Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Під час судового розгляду встановлено, що позивачка наразі отримує самостійний дохід, при цьому спільні діти сторін ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні, в силу віку потребує більших матеріальних витрат для забезпечення розвитку та освіти, при цьому відповідач не сплачує позивачці аліменти за рішенням суду, хоча є особою працездатного віку.
У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 3196 гривень. При цьому 50% від вказаних сум є гарантованим розміром.
Аналізуючи зібрані та дослідженні під час судового розгляду докази в їх сукупності, враховуючи доводи та заперечення сторін, вирішуючи питання про розмір аліментів, які слід стягувати на утримання неповнолітнього сина сторін, суд виходить з принципу добросовісності, справедливості та розумності, крім того, враховує обов'язок щодо участі в утриманні дітей обох батьків, матеріальне становище сторін та вимоги ст. 182 СК України, й зважаючи на законодавчо встановлений мінімальний рекомендований розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, доходить висновку, що розмір аліментів, який буде достатнім та розумним для забезпечення гармонійного розвитку та потреб дитини слід визначити у сумі 2 500 грн., шляхом сплати такої відповідачем щомісячно.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» ст.ст.7, 8, 12, 13, 141, 258-259 ЦПКУ країни, ст.ст.180, 181, 182, 184, 192 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2017 року у цивільній справі ЄУН 142/451/17.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі по 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Повне рішення складено 19 листопада 2025 року.
позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя: