18 листопада 2025 р.Справа № 480/175/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств "Роменської міської ради" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 (головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько) по справі № 480/175/25
за позовом Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств "Роменської міської ради"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Комунальне підприємство "Комбінат комунальних підприємств "Роменської міської ради" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 28 березня 2024 року № 337818280703;
- податкову вимогу ГУ ДПС у Сумській області від 21 жовтня 2024 року № 0006069-1302-1828.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
14.02.2025 ГУ ДПС у Сумській області подало клопотання, в якому просило залишити позов КП "Комбінат комунальних підприємств "Роменської міської ради" без розгляду з огляду на пропуск ним строку, встановленого п.56.19 ст.56 ПК України.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 позов залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та надано заявнику п'ятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням відповідних доказів.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 28.03.2024 № 337818280703 залишено без розгляду.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне встановлення судом обставин справи, що призвело до помилкового висновку, просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що оскаржувані рішення податкового органу є взаємопов'язаними, а отже без вирішення питання про правомірність чи протиправність податкового повідомлення-рішення від 28.03.2024 суд першої інстанції не зможе надати правильну оцінку податковій вимозі, яка фактично складена на підставі податкового повідомлення-рішення.
ГУ ДПС у Сумській області (далі - відповідач) не надало відзив на апеляційну скаргу.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано у визначений судом строк вимоги ухвали суду про залишення позову без руху та не надано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Строк звернення до адміністративного суду врегульований ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 1 цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).
Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи застосування скорочених строків звернення до суду, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, та можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми ПК України.
Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацами 1-3 п. 56.18 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно з п. 56.19 ст. 58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 ст. 56, п. 102.1 ст. 102 ПК України в системному зв'язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування платнику грошових зобов'язань.
Велика Палата у постанові від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 дійшла висновку, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Підсумовуючи вказане вище, Велика Палата у згаданій вище постанові констатувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Приписами ч. 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2025 позивач звернувся до суду з вимогами, зокрема, щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 28.03.2024 № 337818280703.
КП "Комбінат комунальних підприємств "Роменської міської ради" скористалось правом на адміністративне оскарження вищевказаного рішення шляхом подання скарги до ДПС України, за результатами розгляду якого рішенням ДПС України від 27.08.2024 № 26047/6/99-00-06-03-02-06 скаргу залишено без задоволення.
Рішення ДПС України від 27.08.2024 отримано позивачем 20.09.2024.
Таким чином, оскільки позивач скористався порядком досудового вирішення спору, строк звернення з цим позовом до суду складає один місяць згідно п. 56.19 ст. 56 ПК України.
З урахуванням наведеного, строк звернення до суду сплинув 21.10.2024 (з урахуванням вихідних днів), проте до суду з позовом КП "Комбінат комунальних підприємств "Роменської міської ради" звернулось у січні 2025 р. тобто поза межами, встановленого п. 56.19 ст. 56 ПК України строку, що також встановлено і судом першої інстанції.
Враховуючи, що клопотання про поновлення пропущеного строку позивач не заявив, Сумський окружний адміністративний суд постановив ухвалу від 28.02.2025, якою залишив позов без руху та надав заявнику п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали суду для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням відповідних доказів.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем через підсистему "Електронний суд" 28.02.25 о 20:05 год, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 6 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Тобто, фактично днем вручення ухвали суду від 28.02.2025 позивачу є 03.03.2025 (перший робочий день).
Таким чином, останнім днем на усунення недоліків був 10.03.2025 (з урахуванням вихідних днів).
Водночас, як станом на 10.03.2025 так і на день постановлення ухвали про залишення позову без розгляду (18.07.2025), недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 28.02.2025, позивачем не усунуто, заяву про поновлення строку не подано.
Колегія суддів зазначає, що ч. 3 ст. 123 КАС України встановлено самостійну підставу для залишення без розгляду позову, поданого з пропуском строку, а саме: якщо особа, яка подала такий позов, не подасть заяву про поновлення строку звернення до суду на пропозицію суду, про що постановляється ухвала.
Частинами 1, 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду. Для цього особа, зацікавлена у поданні позову, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що КП "Комбінат комунальних підприємств "Роменської міської ради" протягом встановленого судом строку жодним чином не відреагувало на вимоги суду, викладені в ухвалі від 28.02.2025, фактично проігнорувавши означене судове рішення.
З огляду на вказане, суд першої інстанції обґрунтовано постановив ухвалу про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2024.
У апеляційній скарзі КП "Комбінат комунальних підприємств "Роменської міської ради" також не наводить жодних підстав, через які ним пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
Натомість апелянт зазначає, що оскаржувані рішення податкового органу є взаємопов'язаними, а отже без вирішення питання про правомірність чи протиправність податкового повідомлення-рішення від 28.03.2024 суд першої інстанції не зможе надати правильну оцінку податковій вимозі, яка фактично складена на підставі податкового повідомлення-рішення.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що наведені обставини не можуть слугувати підставами для звільнення особи, яка не погоджується із прийнятими рішеннями суб'єкта владних повноважень від дотримання строку, встановленого для подання відповідних позовів.
В свою чергу, в межах цієї справи суд першої інстанції не позбавлений можливості надати об'єктивну оцінку правомірності податкової вимоги як окремого документу, прийнятого у відношенні до позивача.
Колегія суддів зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Також, Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011).
Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19.08.2021 у справі № 500/955/19, від 25.05.2023 у справі № 640/16276/21.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та у визначений судом строк не надано клопотання про його поновлення, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств "Роменської міської ради" залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 по справі № 480/175/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц Я.В. П'янова
Повний текст постанови складено 20.11.2025 року