20 листопада 2025 р. Справа № 520/26417/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою на Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., повний текст складено по справі № 520/26417/25
за позовом ОСОБА_1
до Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (ГУ ДСНС України в Харківській області), в якому просить суд:
визнати протиправними дії ГУ ДСНС України в Харківській області щодо зменшення розміру премії в довідці станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 520/7035/24 ;
зобов'язати ГУ ДСНС України в Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області), на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 520/7035/24, довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 або прирівняною посадою станом на 01.01.2023 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з зазначенням премії в розмірі 169% перерахованого посадового окладу за січень 2023, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 .
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що постановляючи вказану ухвалу, суд визнав зловживанням правом звернення до суду з даним позовом в порядку п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України, оскільки представником позивача подано до суду дві аналогічні позовні заяви. Вказує, що у даному випадку, з боку позивача відсутнє зловживання правами, а суд першої інстанції до такого зловживання фактично відніс законне право позивача, визначене ч. 8 ст. 169 КАС України, на повторне звернення до суду після повернення позову.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у серпні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ДСНС України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправними дії ГУ ДСНС України в Харківській області щодо зменшення розміру премії в довідці станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 520/7035/24; зобов'язати ГУ ДСНС України в Харківській області підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі № 520/7035/24, довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 або прирівняною посадою станом на 01.01.2023 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з зазначенням премії в розмірі 169 % перерахованого посадового окладу за січень 2023 року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Зазначеному позову присвоєно номер № 520/21295/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 по справі № 520/21295/25 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 . Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 968.96 грн та заяву про поновлення строку звернення до суду і зазначенням нових причин його пропуску та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 по справі № 520/21295/25 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 . Роз'яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
03.10.2025 представник позивача Коломойцев М.М. повторно звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом до того ж відповідача, що і в справі № 520/21295/25. При повторному зверненні позову було присвоєно номер № 520/26417/25.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що за даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що представник позивача 08.08.2025 вже подавав до суду позов аналогічного змісту з аналогічними вимогами до того ж самого відповідача, якому присвоєно номер № 520/21295/25 та який ухвалою судді був повернутий позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви. Суд зазначив, що представником позивача в період з 08.08.2025 по 06.10.2025 подано до суду дві аналогічні позовні заяви. Також, суд першої інстанції вказав, що до позовної заяви у справі № 520/21295/25 та до даної позовної заяви представником позивача не додано квитанцію про сплату судового збору. При цьому, в тексті позовних заяв представником позивача зазначається про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у вигляді судового збору, тобто представник позивача обізнаний про необхідність сплати судового збору за подання позову до суду. Описані вище дії представника позивача, на думку суду, спрямовані на маніпулювання автоматизованим розподілом справ, що розцінюється суддею як зловживання процесуальними правами.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З вищезазначеного вбачається, що у разі недотримання позивачем вимог статті 161 КАС України, зокрема, ненадання документів про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від його сплати, подана позовна заява залишається без руху і надається строк для усунення недоліків. У випадку неусунення таких недоліків у встановлений судом строк позов повертається позивачу. При цьому повернення позовної заяви не позбавляє особу права звернутися до суду з відповідним позовом повторно.
Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 2 частини 2 статті 45 КАС України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Частиною 3 статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини 4 статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З вищезазначеного вбачається, що праву особи на звернення до суду кореспондує обов'язок реалізовувати таке звернення в порядку, встановленому відповідним процесуальним законом, та добросовісно.
З матеріалів справи вбачається, що вперше позивач звернувся з позовом до відповідача у серпні 2025 (справа № 520/21295/25). Зазначену позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору і надано позивачу строк для усунення зазначеного недоліку - 10 днів.
В межах справи № 520/21295/25 позивачем не було виконано вимог ухвали та не сплачено судовий збір, а тому з огляду на положення частини 4 статті 169 КАС України позовну заяву було повернуто.
03.10.2025 представник позивача повторно звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом до того ж відповідача, що і в справі № 520/21295/25. При повторному зверненні позову було присвоєно номер № 520/26417/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі № 520/26417/25позовну заяву було повернуто ОСОБА_1 з огляду на те, що таке повторне подання було здійснено без сплати судового збору і є зловживанням процесуальними правами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що право на повторне звернення до суду з таким же позовом, після повернення позовної заяви, прямо передбачено нормами КАС України і не може вважатися зловживанням процесуальними правами.
Колегія суддів вважає такі доводи апелянта обґрунтованими, виходячи з наступного.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 766/20776/17, від 09.11.2021 у справі № 826/9751/14, від 12.07.2022 у справі № 640/16646/21.
У цій справі підставою для постановлення судом першої інстанції ухвали про повернення позову стало зловживання позивачем своїми правами, що полягає в поданні протягом періоду з серпня по жовтень двох аналогічних позовних заяв, до жодної з яких не долучено доказів про сплату судового збору, що на думку суду свідчило про маніпулювання автоматизованим розподілом.
Щодо судового збору колегія суддів зауважує, що відповідно до положень частини 1 статті 169 КАС України наслідком не долучення позивачем до позовної заяви документів про сплату судового зборів або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, є залишення позовної заяви без руху з наданням особі строку для усунення зазначених недоліків, і саме по собі не може свідчити про зловживання позивачем процесуальними правами.
Щодо подання двох аналогічних позовів колегія суддів зазначає, що в межах цієї справи, в силу положень частини 2 статті 45 КАС України та частини 8 статті 169 КАС України, не може вважатися зловживанням процесуальними правами повторне (друге) звернення до суду з аналогічним позовом до того ж відповідача, оскільки право на повторне звернення з таким же позовом, після повернення першого позову, прямо передбачено КАС України і станом на дату повторного звернення в провадженні Харківського окружного адміністративного суду відсутні інший позов (позови) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, з вищезазначеного вбачається, що суд першої інстанції повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 дійшов передчасного висновку щодо наявності в діях апелянта ознак зловживанням процесуальними правами, а тому безпідставно повернув позовну заяву.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Інші доводи у даній справі не впливають на вирішення даного питання та на оцінку правильності висновків суду апеляційної інстанції у даній справі.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви у справі справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи, що судом першої інстанції під час постановлення ухвали від 13.10.2025 порушено норми процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 скасуванню, а справа № 520/26417/25 направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 520/26417/25 скасувати.
Справу № 520/26417/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню .
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко