Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.
20 листопада 2025 р. Справа № 520/8044/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.06.25 по справі № 520/8044/22
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕЛЕКТРО»
про стягнення заборгованості,
Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРО", у якому просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРО" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (№ НОМЕР_1 в ХОУ АТ "Ощадбанк" МФО 351823 код ЄДРПОУ 14099344) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2021 по липень 2022 року в сумі 74641,66 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 року відмовлено у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРО" про стягнення заборгованості.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що не проведення документальної перевірки платника ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРО» щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску не є підставою для звільнення від обов'язку відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам, які працювали на підприємстві зі шкідливими умовами праці, і яким призна чено у зв'язку з цим пенсію раніше настання пенсійного віку. Обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, покладено на головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Підставою для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Отже, скасування розрахунків сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, не звільняє ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРО» від обов'язку відшкодування зазначених витрат.
Тобто, сам обов'язок відшкодування витрат на передчасно призначену пенсію за віком колишнім працівникам підприємства виникає з моменту її призначення і не зникає поки підприємство не ліквідувалось.
На переконання представника позивача, немає обставин, які б ставили у залежність обов'язок підприємства відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, від будь-яких обставин, в тому числі, і від перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, та звільняли б ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРО» від обов'язку відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам, які працювали на підприємстві зі шкідливими умовами праці, і яким призначено у зв'язку з цим пенсію раніше настання пенсійного віку.
Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що станом на 13.08.2016 р. заборгованість перед Пенсійним Фондом була відсутня. Крім того, до дати закінчення строку для заявлення кредиторами своїх вимог - 12.10.2016 року, Пенсійний фонд або його органи не заявляли будь-яких кредиторських вимог.
До цього часу пенсійним органом не проведено документальної перевірки платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Такими діями, позивач штучно створює заборгованість ТОВ «Промелектро» та створює перешкоди припинення юридичної особи, чим порушує ч. 9 ст. 166 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено, що непроведення або несвоєчасне проведення податковими органами, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України перевірок, пов'язаних з припиненням юридичної особи, та ненадання або несвоєчасне надання відповідних довідок про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи, фонди соціального страхування та Пенсійний фонд України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб податкового органу, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України від двохсот до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім цього, позивачем не надано до суду підтвердження звернення позивача до ліквідатора з заявами про погашення кредиторських вимог за період з грудня 2021 р. по липень 2022 р. та не надано підтвердження фактичної сплати пенсійним фондом пільгових пенсій, відшкодування яких заявляється позивачем. Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На переконання представника відповідача в даному випадку позивачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів щодо нарахування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2021 р. по липень 2022 р. в сумі 74 641,66 грн., відповідно до норм чинного законодавства.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРО" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Колишні працівники відповідача отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1 та Списку №2.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що скасування розрахунків заборгованості ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРО» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту "а" цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами "б" - "з" зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року по справі № 520/9895/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРО" до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) по винесенню розрахунків заборгованості ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРО» (ЄДРПОУ 23747724) по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та за Списком № 2 за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року на загальну суму 107 561,21 (сто сім тисяч п'ятсот шістдесят одна) гривня 21 копійка, з них по Списку № 1: за листопад 2021 р. на суму 6 370,75 грн., за грудень 2021 р. на суму 6 370,75 грн., за січень 2022 р. на суму 6 410,71 грн., за лютий 2022 р. на суму6 370,75 грн., за березень 2022 р. на суму 6 370,75 грн., за квітень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за травень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за червень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за липень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за серпень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за вересень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за жовтень 2022 р. на суму 4 471,68 грн. разом по Списку № 1 на суму 77 722,41 грн., та по Списку № 2: за листопад 2021 р. на суму 4 982,04 грн., за грудень 2021 р. на суму 4 189, 03 грн., за січень 2022 р. на суму 3 916, 29 грн., за лютий 2022 р. на суму 2 997,40 грн., за березень 2022 р. на суму 2 920,98 грн., за квітень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за травень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за червень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за липень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за серпень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за вересень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за жовтень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., разом по Списку № 2 на суму 29 838,80 грн., винесені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Скасовано розрахунки заборгованості ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРО» (ЄДРПОУ 23747724) по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та за Списком № 2 за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року на загальну суму 107 561,21 (сто сім тисяч п'ятсот шістдесят одна) гривня 21 копійка, з них по Списку № 1: за листопад 2021 р. на суму 6 370,75 грн., за грудень 2021 р. на суму 6 370,75 грн., за січень 2022 р. на суму 6 410,71 грн., за лютий 2022 р. на суму6 370,75 грн., за березень 2022 р. на суму 6 370,75 грн., за квітень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за травень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за червень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за липень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за серпень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за вересень 2022 р. на суму 7 226,17 грн., за жовтень 2022 р. на суму 4 471,68 грн. разом по Списку № 1 на суму 77 722,41 грн., та по Списку № 2: за листопад 2021 р. на суму 4 982,04 грн., за грудень 2021 р. на суму 4 189, 03 грн., за січень 2022 р. на суму 3 916, 29 грн., за лютий 2022 р. на суму 2 997,40 грн., за березень 2022 р. на суму 2 920,98 грн., за квітень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за травень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за червень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за липень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за серпень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за вересень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., за жовтень 2022 р. на суму 1 547,58 грн., разом по Списку № 2 на суму 29 838,80 грн., винесені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення ХОАС від 14.03.2023 залишено без змін.
Отже рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року набрало законної сили 13.03.2024 року.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Аргументи апеляційної скарги позивача стосовно того, що не проведення документальної перевірки платника ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРО» щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску не є підставою для звільнення від обов'язку відшкодування витрат, колегія суддів не бере до уваги, оскільки наведене було предметом розгляду у справі № 520/9895/22 та не є предметом розгляду у даній справі.
Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що скасування розрахунків заборгованості ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРО» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за зазначений період задоволенню не підлягають.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 року по справі № 520/8044/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 по справі № 520/8044/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов