Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.
20 листопада 2025 р. Справа № 520/4532/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025, по справі № 520/4532/25
за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля"
до Харківської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Приватне підприємство «Торговий дім «Золота миля» звернулося до суду із позовом, в якому просило:
- визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2025/000040/2 від 27.01.2025р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807200/2025/000044;
- стягнути з Харківська митниця Держмитслужби на користь Приватне підприємство “Торговий дім “Золота миля» (ідентифікаційний код 34470937, місцезнаходження: 61001, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 135-А) судовий збір у сумі 4 844,80грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано противоправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2025/000040/2 від 27.01.2025р.
Визнано противоправним та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807200/2025/000044;
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про ненадання судом першої інстанції оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості містили розбіжності, а також в них відсутні всі відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, зокрема, Звертаємо увагу суду, що позивачем не доведено правильність розподілу транспортних витрат за межами митної території України. У митного органу відсутні документи, що ілюструють деталізацію транспортних витрат, що свідчить про об'єктивні сумніви митного органу, щодо точності задекларованої суми митної вартості. За результатом аналізу документів, поданих декларантом на підтвердження вартості транспортних витрат було встановлено відсутність інформації щодо калькуляції транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Також згідно з тлучаменням Інкотермс 2020 умови поставки FCA означають, що продавець товару виконав свої зобов'язання щодо поставки, виконавши митне очищення для експорту та передавши його перевізнику у названому покупцем місці. Вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження (в наданій калькуляції ціни на товар № б/н від 22.01.2025 не зазначено вартість навантажувальних/ розвантажувальних робіт при умовах FCA). Зазначає, що у митного органу відсутні документи, що дають змогу перевірити суми вартості доставки товарів за межами митної території України, що є складовою загальної митної вартості товарів.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, 27.01.2025 року ПП «Торговий Дім «Золота Миля» було подано до Харківської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №25UA807200000968U4 щодо оформлення товару - Насіння інших олійних культур-насіння маку блакитного харчового (для використання у харчовій промисловості) - 22 000,00кг. Врожай 2024р. Дата виробництва: січень 2025р. Кінцевий термін використання: січень 2026 року, що надійшов в рамках Контракту № ВО-244-141122 від 14.11.2022р. з Компанією Fine- Seed Bt.
Специфікацією № 1-25 від 14.01.25р. до Контракту № ВО-244-141122 від 14.11.2022р. передбачено поставку товару: Мак блакитний, харчовий, врожай 2024р., в кількості 110 000,00 кг, в кількості 110 000,00 кг, за ціною 1,97 євро/кг. загальною вартістю 216 700,00 євро. Умови поставки: FСА Zalaapati, Угорщина, згідно Інкотермс-2020. Умови оплати за поставку партії товару: 100% оплата не пізніше 14 календарних днів з дати відвантаження кожної партії.
На підтвердження заявленої у митній декларації №25UA807200000968U4 від 27.01.2025р. митної вартості товару, яка становить 44 820,07 євро та відповідно 1 968 354,11 грн. разом з декларацією Позивачем до митного органу були надані наступні документи: Сертифікат якості б/н від 22.01.2025; Пакувальний лист б/н від 22.01.2025; Інвойс 2025/00021 від 22.01.2025; CMR OR149724 від 22.01.2025; Фітосанітарний сертифікат EU/HU/E1 462188 від 22.01.2025; EUR1 D0529964 від 22.01.2025; Транспортний рахунок 44 від 22.01.2025; Довідка про транспортні витрати б/н від 22.01.2025; Калькуляція б/н від 22.01.2025; Контракт BO-244-141122 від 14.11.2022; Специфікація 1-25 від 14.01.2025; Додаткова угода 1 від 13.02.2023; Транспортний договір 1511/ЗМ від 15.11.2024; Сертифікат здоров'я б/н від 22.01.2025; Декл. виробника б/н від 22.01.2025; Лист б/н від 14.11.2022; Комерційна пропозиція б/н від 10.01.2025; Заявка на перевезення б/н від 21.01.2025; Експортна митна декларація 25HU921000D75AABA0 від 22.01.2025.
27.01.2025 року митницею було направлено запит (Повідомлення) б/н до МД №25UA807200000968U4 декларанту, в якому зазначено, що у відповідності до ст.53, 336, 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, що були надані до митного оформлення, виявлено що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) митному органу такі додаткові документи: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476, Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо.
27.01.2025р. (№25/26/18) ПП «Торговий Дім «Золота Миля» були надані митному органу додаткові документи та пояснення в яких зазначено, що згідно наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення
27.01.2025 року Харківською митницею Державної митної служби України було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000044 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2025/000040/2 від 27.01.2025р. Цінової інформації (ціни договорів) щодо вартості ідентичних товарів в розумінні ст.59 та з урахуванням ст.61 МКУ у максимально найближчий до дати експорту оцінюваного товару в Україні термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК «Інспектор»).У зв'язку з чим, митну вартість товарів визначено згідно ст.60 МКУ за методом визначення митної вартості за ціною ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Не погодившись із рішеннями митного органу, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є неправомірними, оскільки відповідачем не доведено недостатності чи неналежності податних декларантом документів на підтвердження заявленої митної вартості.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 Кодексу.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 МК України.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.
При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16.
Надаючи оцінку правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від № UА807000/2025/000040/2 від 27.01.2025 колегія суддів зазначає наступне.
Дослідивши наявний в матеріалах справи Контракт № ВО-244-141122 від 14.11.2022 (далі Контракт), колегія суддів встановила, що документом, на підставі якого повинна бути визначена вартість товару при здійсненні митного оформлення ввезених на митну територію України товарів за митною декларацією №25UА807200000968U4 від 27.01.2025, є відповідна специфікація (пункти 2.1., 2.2 Контракту). Умови поставки за цим Контрактом визначені у розділі 5.
Так, відповідно до пункту 5.1 Контракту, умови поставки товару встановлюються згідно з правилами Інкотермс 2020 і визначаються як FCA Zaalapati, Угорщина, якщо інші умови поставки не зазначені в специфікаціях.
Згідно з пунктом 5.3 Контракту всі витрати, пов'язані з виконанням цього контракту на території країни продавця несе продавець, на території країни покупця несе покупець.
Специфікацією №1-25 до Контракту № ВО-244-141122 від 14.11.2022 передбачена поставка позивачу наступного товару:
- Мак блакитний харчовий, врожай 2024 року, кількістю кг нетто - 110000, по ціні 1,970 Євро за кг, загальною вартістю 216700,00 Євро.
Згідно з вищевказаною специфікацією, умови поставки товару FCA Zaalapati, Угорщина.
Згідно з Правилами використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.2011, при умовах поставки FCA (Free Carrier, або "Франко-перевізник") продавець передає товар перевізнику, найнятому покупцем, у заздалегідь узгодженому місці (наприклад, на своєму складі, у терміналі чи аеропорту), і з цього моменту всі ризики та витрати переходять на покупця. Продавець відповідає за доставку до цього місця, експортне оформлення та оплату всіх витрат до цього моменту. Покупець бере на себе відповідальність за подальше транспортування, страхування, імпортне оформлення та всі витрати, пов'язані з доставкою до кінцевого пункту призначення.
З наведеного слідує, що за умовами терміну FCA до передачі товару перевізнику на продавця покладаються обов'язки оплатити транспортні витрати до населеного пункту Zaalapati, Угорщина, у тому числі понести витрати за навантаження розвантаження на складі продавця.
З огляду на те, що товар передавався зі складу продавця перевізнику у населеному пункті Zaalapati, Угорщина, додаткові витрати, зокрема на навантаження розвантаження на складі продавця за контрактом № ВО-244-141122 були понесені Компанією Fine-Seed Bt (продавцем), а тому доводи Харківської митниці про необхідність їх включення декларантом до складу загальних витрат на транспортування є безпідставними.
Щодо доводів апелянта про не доведення декларантом правильності розподілу транспортних витрат за межами території України, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що для організації транспортування імпортованої партії товару з населеного пункту Zaalapati (Угорщина) до пункту пропуску Чоп (Україна), декларантом було залучено у якості експедитора Товариство з обмеженою відповідальністю «С+В-ТРАНС», на підтвердження чого, митному органу було надано CMR OR149724 від 22.01.2025р., Транспортний рахунок №44 від 22.01.2025р., Довідка про транспортні витрати б/н від 22.01.2025р ., Транспортний договір 1511/ЗМ від 15.11.2024р., Заявка на перевезення б/н від 21.01.2025р.
Колегією суддів встановлено, що до розрахунку митної вартості товарів за першим методом її визначення декларантом було додано вартість транспортування товару з пункту Zaalapati, Угорщина до місця ввезення в Україну - пункту пропуску Чоп, яка загалом становить 65000,00 грн та складається з транспортних послуг, наданих декларанту експедитором Товариством з обмеженою відповідальністю «С+В-Транс» відповідно до заявки від 21.01.2025 до договору про надання транспортних послуг № 1511/ЗМ від 15.11.2024 та рахунку на оплату № 44 від 22.01.2025.
Положеннями статті 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність № 1955-IV від 01.07.2004 (далі Закон № 1955-IV) визначено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Відповідно до частин 8, 9, 10 статті 9 Закону № 1955-IV платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Тобто, відповідно до чинного законодавства експедитор має право вчиняти усі необхідні дії щодо забезпечення перевезення товару з пункту відправки до пункту призначення від імені клієнта, укладає з перевізниками відповідні договори, після складання яких має встановлену ціну щодо наданих послуг з перевезення, яка обговорюється та узгоджується з клієнтом.
За приписами розділу ІІІ "Правил заповнення декларації митної вартості", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" (далі - Правила № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що витрати з транспортування можуть бути підтверджені будь-якими документами, які містять реквізити сторін, суму та умови платежу, відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів та факт оплати транспортно-експедиційних послуг.
При цьому, декларант має надавати калькуляцію транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту лише у разі якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Тобто, з огляду на залучення позивачем до перевезення імпортованої партії товару експедитора ТОВ «С+В-ТРАНС», вимога митного органу надати вищезазначену калькуляцію є необґрунтованою та не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Судовим розглядом також встановлено, що між ПП Торговий дім Золота миля (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «С+В-ТРАНС» (Виконавець) був укладений договір № 1511/ЗМ від 15.11.2024 про надання транспортних послуг.
Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору, виконавець здійснює перевезення згідно з заявками замовника. Заявки передаються шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою, завіряються підписами уповноважених осіб та печатками обох сторін. Сторони узгодили, що у випадку виникнення між ними судового спору, отримана таким чином копія заявки, підписана обома сторонами, є належним доказом погодження сторонами всіх істотних умов договору.
Згідно з пунктом 6.1 договору № 1511/ЗМ від 15.11.2024 сторони визначають вартість послуг по кожному перевезенню у додатках до цього договору або заявках. Всі оплати по договору здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів по реквізитам, що вказані в рахунку фактурі.
Тобто, належним доказом, підтверджуючим вартість експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням товару є, зокрема, відповідна заявка та рахунок - фактура.
На виконання зазначеного договору сторонами складено заявку від 21.01.2025 на перевезення імпортованої партії товару за маршрутом Zalaapati (Укорщина) м. Харків (Україна), загальною вартістю 100 376,37 грн.
Крім того, ТОВ «С+В-ТРАНС» виписало позивачу рахунок на оплату № 44 від 22.01.2025 на загальну суму 100 376,37 грн, у т. ч. за:
- міжнародні транспортні послуги по маршруту Zalaapati (Угорщина) п/п ЧОП (Україна) 65000,00 грн;
- міжнародні транспортні послуги по маршруту п/п Чоп (Україна) м. Харків (Україна) 35376,37 грн.
Експедитором також складено довідку про транспортні витрати № б/н від 22.01.2025 на загальну суму 118277,28 грн, що відповідає інформації, вказаній у транспортному рахунку.
Таким чином, загальні витрати на транспонування вантажу за контрактом ВО-244-141122 від 14.11.2022 за межами митної території України склали 65000,00 грн.
Отже, вартість витрат на доставку імпортованого товару поза митною територією України (фрахту) за маршрутом Zalaapati (Угорщина) - пункт пропуску ЧОП у розмірі 65000,00 грн, які понесені позивачем на підставі договору № 1511/ЗМ, повністю включена ПП Торговий дім Золота миля до митної вартості товару, який було заявлено до розмитнення за першим методом - 44820,07 Євро (1968354,11 грн), з яких вартість товару 1903354,11 грн + вартість міжнародного вантажного перевезення 65000,00 грн. Вказані обставини підтверджується документами наданими до митного. Розбіжностей у відомостях або неповноту даних щодо вартості експедиторських витрат як за межами митної території України так і безпосередньо після перетину державного кордону України надані позивачем документи не містять.
З огляду на викладене, твердження митного органу про не доведення декларантом правильності розподілу транспортних витрати за межами митної території України колегія суддів не приймає.
Доводи відповідача про необхідність надання позивачем перекладу митної декларації країни відправлення від 22.01.2025 №25HU921000D75ААВА0 та експортних декларацій № 921001LLAOAQ74, № HU921000212025EA0AS2, що зазначені в митній декларації країни відправлення від 22.01.2025 № 25HU921000D75AAABA0, не є підставою для коригування митної вартості, оскільки така експортна декларація формується безпосередньо продавцем товару та згідно з частиною 2 статті 53 МК України не є тим документом, яким підтверджується митна вартість товарів.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 815/6805/17, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до частини 2 статті 53 МК України, а може лише додатково надаватися митному органу виключно у випадку, передбаченому частиною 3 статті 53 МК України за її наявності, при цьому відсутність такого документу не впливає на митну вартість, оскільки він не містить відомостей, необхідних для перевірки митної декларації, а тому, колегія суддів вважає, що відсутність перекладу декларації країни відправлення та зазначених у ній експортних декларацій декларацій № 921001LLAOAQ74, № HU921000212025EA0AS2, жодним чином не впливає на митну вартість товару, відтак і не може слугувати підставою для її коригування.
Щодо твердження відповідача про не надання прайс-листа суд зазначає, що такі документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України, як каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції, складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації/
Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №810/3667/15.
Крім того, Верховним Судом зроблено наступний висновок у постанові від 08.12.2022 по справі №420/2792/19: "Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів".
Щодо доводів митного органу, викладених у спірному рішенні про не надання декларантом (відсутність у розпорядженні митного органу) інформації щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані та відсутності даних щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, частиною 2 статті 62 МК України визначено, що у разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.
Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі витрати, пов'язані із збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом або уповноваженою ним особою, якщо тільки ця інформація не є несумісною з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортованих) товарів того ж класу або виду. У разі якщо інформація, надана декларантом або уповноваженою ним особою, є несумісною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом або уповноваженою ним особою.
При визначенні комісійних або звичайних прибутків та загальних витрат віднесення товарів до "товарів того ж класу або виду" повинно здійснюватися у кожному конкретному випадку з посиланням на відповідні обставини.
Разом з цим, зі змісту спірного рішення вбачається, що відповідачем вибірково процитовано положення статті 62 МК України, які стосуються методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, при цьому не наведено жодних посилань на інформацію щодо товарів того ж класу або виду, яка б спростовувала числові значення вартості товару, зазначені у митній декларації № 25UA807200000968U4 від 27.01.2025.
Слід зауважити, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажом на митній території України не є документом, що підтверджує митну вартість товару та який повинен надаватися позивачем відповідно до положень статті 53 МК України, а відсутність такої інформації у розпорядженні митного органу не може бути належною підставою для коригування митної вартості.
Таким чином, проаналізувавши у сукупності документи, що подавались позивачем під час митноuо оформлення оцінюваного товару, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, що свідчить про відсутність підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
Колегія суддів звертає увагу, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів лише з посиланням на те, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 803/776/17.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, вважає, що подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначені митним органом у спірному рішенні твердження про ненадання до митного оформлення достатніх документів для перевірки визначеної позивачем митної вартості товарів за першим методом, наявність розбіжностей у поданих документах, що викликало відповідні сумніви у митного органу, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, спростовані під час апеляційного розгляду справи.
Також, колегія суддів зазначає, що оскільки прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості товару протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807200/2025/000044.
З огляду на встановлені у справі обставини, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 по справі № 520/4532/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло