20 листопада 2025 року справа №200/1667/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 р. у справі № 200/1667/25 (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №057250005937 від 27.01.2025 року про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача, періоди 01.09.1999 - 28.06.2003 як страховий стаж, 02.01.2004 - 04.01.2004, 25.02.2004, 11.10.2004, 22.11.2004, 21.12.2004, 11.07.2007 - 28.08.2007, 01.05.2013, 31.03.2014, 31.08.2014, 01.02.2015 - 02.02.2015, 01.05.2018 - 14.05.2018, 01.06.2018 - 20.06.2018, 01.07.2018 - 10.07.2018, 20.04.2022 - 20.01.2025, як пільговий підземний стаж за списком №1 та за професіями згідно з постановою КМУ №202 від 31.03.1994, та стаж на провідній професії «прохідник підземний» з урахуванням кратності стажу 1 рік 3 місяці, як це передбачено статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди 10.07.2007 - 20.01.2025 та прийняти рішення про призначення пенсії позивачу згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №057250005937 від 27.01.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши при повторному розгляді вказаної заяви, періоди роботи, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і в пільгових розмірах із подальшим взаємним зарахуванням до стажу провідних професій згідно з ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку, наступні періоди роботи:
- з 02.01.2004 по 04.01.2004 року, з 05.01.2004 по 04.02.2004 року, 25.02.2004 року, 11.10.2004 року, 22.11.2004 року, 21.12.2004 року; з 11.07.2007 по 28.08.2007 року, 01.05.2013 року, 31.03.2014 року, 31.08.2014 року, з 01.02.2015 по 02.02.2015 року, з 01.05.2018 по 14.05.2018 року, з 01.06.2018 по 20.06.2018 року, з 01.07.2018 по 10.07.2018 року та з 01.08.2018 по 21.08.2018 року;
- з урахуванням кратності один рік повної роботи - три місяці (період з 04.10.2007 по 21.04.2022 року);
- період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в Луганській та Донецькій областях з 08.06.2022 по 10.06.2022 року, з 11.06.2022 по 29.10.2022 року, з 05.11.2022 по 19.02.2023 року, з 03.03.2023 по 18.05.2023 року, з 18.05.2023 по 16.09.2023 року, з 27.09.2023 по 16.12.2023 року, з 27.12.2023 по 04.05.2024 року та з 14.05.2024 по 28.05.2024 року в кратному обчисленні з урахуванням один місяць за три місяці;
- період проходження військової служби в особливий період з 01.10.2024 по 20.01.2025 року (включно) в одинарному розмірі;
- до страхового стажу: період навчання з 01.09.1999 по 28.06.2003 року у Петрівському державному аграрному технікумі та період проходження військової служби в особливий період з 01.10.2024 по 20.01.2025 року (включно), з урахуванням висновків суду по цій справі.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1999 по 28.06.2003, згідно диплома НОМЕР_1 від 28.06.2003, оскільки термін навчання “02 роки 10 місяців» зазначений у додатку до диплома не збігається з фактичним.
До пільгового стажу на підземних роботах, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.03.2024 № 04-14/499 не зараховано період відпустки, а саме: з 02.01.2004 по 04.01.2004, 25.02.2004, 11.10.2004, 22.11.2004, 21.12.2004, 11.07.2007 по 28.08.2007, 01.05.2013, 31.03.2014, 31.08.2014, 01.02.2015 по 02.02.2015, 01.05.2018 по 14.05.2018, 01.06.2018 по 20.06.2018, 01.07.2018 по 10.07.2018.
Позивач вимагає зарахувати весь період служби з 20.04.2019 року по 20.01.2025 року, протягом якого брав участь в антитерористичній операції та здійснював заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях до пільгового стажу роботи в розрахунку один місяць служби за три місяці, при цьому, відповідно до наданих документів, Позивач безпосередньо брав участь у бойових діях у періоди з 08.06.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 09.06.2022, з 05.11.2022 по 19.02.2023, з 03.03.2023 по 18.05.2023, з 18.05.2023 по 16.09.2023, з 04.05.2024 по 14.05.2024, отже, посилаючись на Порядок від 17.07.1992 № 393, відповідно до якого, лише час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, зараховується до вислуги років у розрахунку один місяць служби за три місяці, отже, Позивач протирічить своїм доводам у позовній вимозі. З огляду на вищезазначене, період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України зараховано Позивачу до страхового та пільгового стажу роботи в одинарному розмірі, як військова служба в особливий період.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , є громадянином України про що свідчить наявна копія в матеріалах справи паспорту серії НОМЕР_2 .
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 виданого Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 від 05.10.2023 року.
20.01.2025 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до територіальних органів Пенсійного фонду України, що підтверджується спірним рішенням про відмову прийнятим відповідачем від 27.01.2025 року, копією заяви про призначення пенсії та не заперечується сторонами по справі.
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що підтверджується спірним рішенням про відмову у призначенні пенсії №057250005937 від 27.01.2025 року.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рішення про відмову в призначенні пенсії, прийнятому відповідачем від 27.01.2025 №057250005937, зазначене наступне: Страховий стаж особи становить 36 років 2 місяці 6 днів. Пільговий стаж особи з урахуванням кратності для визначення права на пенсію становить: 24 роки 17 днів, у тому числі: ст. 14-25: 3 роки 3 місяці 24 дні; навчання за фахом: 3 місяці 27 днів; ст.14-20: 14 років 5 місяців 15 днів (з урахуванням кратності 17 років 11 місяців 15 днів); військова служба у особливий період: 2 роки 5 місяців 11 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: згідно наданих документів до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1999 по 28.06.2003, згідно диплома НОМЕР_1 від 28.06.2003, оскільки термін навчання «2 роки 10 місяців» зазначений у додатку до диплома не збігається з фактичним. До пільгового стажу зараховані всі періоди. В призначенні пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Щодо доводів апелянта, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1999 по 28.06.2003, згідно диплома НОМЕР_1 від 28.06.2003, оскільки термін навчання “02 роки 10 місяців» зазначений у додатку до диплома не збігається з фактичним, суд зазначає наступне.
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 судом було встановлено, що позивач у період з 01.09.1999 по 28.06.2003 року навчався в Петрівському ветеринарному технікумі, запис №1 в трудовій книжці, в графі «На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)» зазначено - Диплом НОМЕР_1 .
З наявних в матеріалах справи копій диплому серії НОМЕР_1 від 28.06.2003 року судом встановлено, що позивач у 2003 році закінчив Петрівський державний аграрний технікум за спеціальністю «Ветеринарна медицина» і здобув кваліфікацію фельдшера ветеринарної медицини.
З наявної копії додатку до диплома про вищу освіту НОМЕР_1 судом встановлено в графі «дата вступу» - 01.09.1999 року, в графі «дата випуску» - 28.06.2003 року. Термін навчання - 2 роки 10 місяців.
Стосовно невідповідності терміну навчання з фактичним, суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Суд зауважує, що відповідно до п. «д» ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
В свою чергу відповідно до приписів п.1 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України №637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
В даному випадку, судом встановлено, що трудова книжка позивача містить запис про період навчання позивача з 01.09.1999 по 28.06.2003 року у Петрівському ветеринарному технікумі із зазначенням диплому серії НОМЕР_1 , в свою чергу у дипломі зазначено дату закінчення навчання - 28.06.2003 року та в додатку зазначено період як і у трудовій книжці позивача.
З урахуванням наведеного, оскільки період навчання позивача з 01.09.1999 по 28.06.2003 року належним чином відображений, як у трудовій книжці так і у дипломі про здобуття освіти, отже підлягає зарахуванню відповідачем до страхового стажу позивача.
Щодо не зарахування періодів відпустки, а саме: з 02.01.2004 по 04.01.2004, 25.02.2004, 11.10.2004, 22.11.2004, 21.12.2004, 11.07.2007 по 28.08.2007, 01.05.2013, 31.03.2014, 31.08.2014, 01.02.2015 по 02.02.2015, 01.05.2018 по 14.05.2018, 01.06.2018 по 20.06.2018, 01.07.2018 по 10.07.2018, суд зазначає наступне.
Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 від 26.12.2003 року:
- з 01.09.1999 по 28.06.2003 року - навчання у Петрівському ветеринарному технікумі, запис №1;
ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Росія»:
- з 26.12.2003 по 24.10.2005 року - учень гірника підземного, навчання, практика, гірник підземний 3 розряду, з повним робочим днем у шахті, учень гірника з ремонту гірничих виробок, навчання, практика, гірник з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті, перейменування підприємства, записи №2-12 в трудовій книжці;
ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська»:
- з 01.11.2005 по 09.07.2007 року прийнятий гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду на ділянці підготовчих робіт, номера записів №13, №14 в трудовій книжці;
- з 10.07.2007 по 03.10.2007 року - переведений учнем прохідника з повним робочим днем у шахті, навчання, практика, номера записів №15, №16 та №17 в трудовій книжці;
- з 04.10.2007 - переведений підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті, номер запису №18 в трудовій книжці.
Слід зазначити, що трудова книжка позивача не містить запису про його звільнення з посади, в свою чергу з довідки №26/97 від 22.04.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній судом встановлено, що позивач працював повний робочий день на ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» з 04.10.2007 по 21.04.2022 за професією підземний прохідник з повним робочим днем під землею на дільниці ПР-5, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 (підстава ПКМУ від 24.06.2016 №461) (14 років 6 місяців 17 днів). В довідці також зазначено, що за період з 21.04.2022 по теперішній час (станом на дату видачі довідки 22.04.2024) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією призваний на військову службу наказ №1267 від 02.05.2022 року.
Згідно довідки форми РС-право періоди з 02.01.2004 по 04.01.2004, 25.02.2004, 11.10.2004, 22.11.2004, 21.12.2004, 11.07.2007 по 28.08.2007, 01.05.2013, 31.03.2014, 31.08.2014, 01.02.2015 по 02.02.2015, 01.05.2018 по 14.05.2018, 01.06.2018 по 20.06.2018, 01.07.2018 по 10.07.2018 зараховані відповідачем до страхового стажу.
Згідно довідки від 05.03.2024 року №04-14/499 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», у період з 26.12.2003 по 03.01.2004 року позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією учень гірника підземного (отримував тарифну ставку підземного робітника) (не зарахований період 02.01.2004 по 04.01.2004); з 05.02.2004 по 25.02.2004 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією практика учнем гірника підземного (отримував тарифну ставку підземного робітника) (не зарахований період 25.02.2004).
Згідно довідки від 05.03.2024 року №04-14/499 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за період з 26.02.2004 по 11.10.2004 року позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією учень гірника підземного (отримував тарифну ставку підземного робітника) (не зарахований період 11.10.2004); з 12.10.2004 по 12.10.2004 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією учень гірника з ремонту гірничих виробок (отримував тарифну ставку підземного робітника); з 13.10.2004 по 22.11.2004 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією курси з відривом від виробництва за професією гірник з ремонту гірничих виробок, що передбачена Списком №1 (оплата здійснювалась з розрахунку середнього заробітку) (не зарахований період 22.11.2004).
Згідно довідки від 05.03.2024 року №04-14/499 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за період з 23.11.2004 по 21.12.2004 року позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією практика учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземного (не зарахований період 21.12.2004); з 22.12.2004 по 24.10.2005 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією гірника з ремонту гірничих виробок.
Згідно довідки від 22.04.2024 року №26/97 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за період з 01.11.2005 по 10.07.2007 року позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією підземного гірника з ремонту гірничих виробок; з 10.07.2007 по 11.07.2005 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією підземний учень прохідника (оплата по тарифній ставці підземного робітника).
Згідно довідки від 22.04.2024 року №26/97 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за період з 11.07.2007 по 28.08.2007 року позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією курсове навчання по професії підземного прохідника (оплата по тарифній ставці підземного робітника) (не зарахований період з 11.07.2007 по 28.08.2007).
Згідно довідки від 22.04.2024 року №26/97 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за період з 04.10.2007 по 21.04.2022 року позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією підземний прохідник з повним робочим днем під землею (не зараховані періоди: з 01.05.2013, 31.03.2014, 31.08.2014, з 01.02.2015 по 02.02.2015, 01.05.2018 по 14.05.2018, з 01.06.2018 по 20.06.2018 та з 01.07.2018 по 10.07.2018 року); за період з 21.04.2022 по теперішній час (22.04.2024 року станом на час видачі довідки) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією призваний на військову службу наказ №1267 від 02.05.2022 року).
Суд зазначає, що в спірному рішенні про відмову у призначенні пенсії №057250005937 від 27.01.2025 року відповідач взагалі не зазначив підстав не зарахування позивачу до пільгового стажу періодів з 02.01.2004 по 04.01.2004, 25.02.2004, 11.10.2004, 22.11.2004, 21.12.2004, 11.07.2007 по 28.08.2007, 01.05.2013, 31.03.2014, 31.08.2014, 01.02.2015 по 02.02.2015, 01.05.2018 по 14.05.2018, 01.06.2018 по 20.06.2018, 01.07.2018 по 10.07.2018.
Відповідно до приписів ч.3 ст.44 Закону України №1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів з приводу проведеної перевірки відповідачем вищезазначених довідок.
Враховуючи те, що трудова книжка позивача належним чином містить записи про трудову діяльність у спірні періоди, що також підтверджується додатково вищезазначеними довідками, суд дійшов до висновку, що періоди роботи позивача: з 02.01.2004 по 04.01.2004 року, з 05.01.2004 по 04.02.2004 року, 25.02.2004 року, 11.10.2004 року, 22.11.2004 року, 21.12.2004 року підлягають зарахуванню позивачу до його пільгового стажу - ст.14, постанова КМУ №202, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в; період роботи з 11.07.2007 по 28.08.2007 року, 01.05.2013 року, 31.03.2014 року, 31.08.2014 року, з 01.02.2015 по 02.02.2015 року, з 01.05.2018 по 14.05.2018 року, з 01.06.2018 по 20.06.2018 року, з 01.07.2018 по 10.07.2018 року та з 01.08.2018 по 21.08.2018 року підлягають зарахуванню позивачу до його пільгового стажу - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в.
Щодо доводів апелянта, що період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України зараховано Позивачу до страхового та пільгового стажу роботи в одинарному розмірі, як військова служба в особливий період, суд зазначає наступне.
З наявної в матеріалах справи копії довідки, виданої Військовою частиною НОМЕР_6 від 28.05.2024 року судом встановлено, що позивач у період з 08.06.2022 по 10.06.2022 року, з 11.06.2022 по 29.10.2022 року, з 05.11.2022 по 19.02.2023 року, з 03.03.2023 по 18.05.2023 року, з 18.05.2023 по 16.09.2023 року, з 27.09.2023 по 16.12.2023 року, з 27.12.2023 по 04.05.2024 року та з 14.05.2024 по теперішній час (станом на дату видачі довідки 28.05.2024 року) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в Луганській та Донецькій областях.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом № 2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі - Порядок).
При цьому, слід звернути увагу на те, що до 19.02.2022 пунктом 3 Порядку було визначено стаж, який зараховувався до вислуги років при призначенні пенсії у пільговому обчисленні.
Проте, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 постанови №119 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 така редакція Порядку зазнала змін (набрання чинності 19.02.2022). Пунктом 3 Порядку визначено, що стаж, який зараховується на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Враховуючи дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії (20 січня 2025 року), до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в редакції після 19.02.2022.
Таким чином, на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії редакція пп.«а» п. 3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування на пільгових умовах до вислуги років спірного періоду, застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, як передбачала попередня редакція пп.«а» п. 3 Порядку № 393.
Слід звернути увагу, що порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 має вищу юридичну силу ніж Наказ Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років». Тому до спірних правовідносин має бути застосована саме постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.
Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Законодавець чітко визначив, що для встановлення права на призначення пенсії вислуга років визначається виключно в календарному обчисленні без періодів служби на пільгових умовах. Пільгова вислуга років застосовується лише для визначення розміру пенсії. Тобто, після внесення вищезазначених змін в Постанову № 393, було усунуто існуючу на той час колізію в законодавстві щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22, від 07 вересня 2023 року у справі № 560/9478/22, від 15 вересня 2023 року у справі № 380/10714/22, від 19 червня 2025 року у справі № 360/665/24.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року № 755/10947/17 зазначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а в даному випадку такою є постанова Верховного суду від 19 червня 2025 року у справі № 360/665/24.
Стосовно періоду військової служби з 01.10.2024 по 20.01.2025 року (включно), який не був взагалі зарахований позивачу, то цей період підлягає зарахуванню позивачу відповідачем як до страхового стажу так і до пільгового стажу за Списком №1 та ст.14 Закону України №1788.
Наведені вище обставини дають підстави суду апеляційної інстанції змінити частково рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши при повторному розгляді вказаної заяви, періоди роботи, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і в пільгових розмірах із подальшим взаємним зарахуванням до стажу провідних професій згідно з ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку, наступні періоди роботи:
- період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в Луганській та Донецькій областях з 08.06.2022 по 10.06.2022 року, з 11.06.2022 по 29.10.2022 року, з 05.11.2022 по 19.02.2023 року, з 03.03.2023 по 18.05.2023 року, з 18.05.2023 по 16.09.2023 року, з 27.09.2023 по 16.12.2023 року, з 27.12.2023 по 04.05.2024 року та з 14.05.2024 по 28.05.2024 року в кратному обчисленні з урахуванням один місяць за три місяці.
В іншій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.
За змістом частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 р. у справі № 200/1667/25 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 р. у справі № 200/1667/25 - змінити.
В абзаці третьому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 р. у справі № 200/1667/25 вислів «період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в Луганській та Донецькій областях з 08.06.2022 по 10.06.2022 року, з 11.06.2022 по 29.10.2022 року, з 05.11.2022 по 19.02.2023 року, з 03.03.2023 по 18.05.2023 року, з 18.05.2023 по 16.09.2023 року, з 27.09.2023 по 16.12.2023 року, з 27.12.2023 по 04.05.2024 року та з 14.05.2024 по 28.05.2024 року в кратному обчисленні з урахуванням один місяць за три місяці» змінити на вислів «період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в Луганській та Донецькій областях з 08.06.2022 по 10.06.2022 року, з 11.06.2022 по 29.10.2022 року, з 05.11.2022 по 19.02.2023 року, з 03.03.2023 по 18.05.2023 року, з 18.05.2023 по 16.09.2023 року, з 27.09.2023 по 16.12.2023 року, з 27.12.2023 по 04.05.2024 року та з 14.05.2024 по 28.05.2024 року до пільгового стажу позивача в календарному обчисленні».
В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 р. у справі № 200/1667/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення 20 листопада 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
А.В. Гайдар