20 листопада 2025 року справа №200/6119/23
м. Дніпро
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Гайдар А.В., розглянув апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/6119/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної казначейської служби України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року.
Апелянт в апеляційній скарзі просив звільнити від сплати судового збору, або відстрочити сплату судового збору посилаючись на введення в країні воєнного стану.
Щодо зазначеного клопотання суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Як вбачається з ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідач є суб'єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу та подала апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Зазначене стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року та правової позиції Верховного Суду викладеного в ухвалах від 21 березня 2018 року (справа №813/2320/13-а), від 03 січня 2018 року (справа №826/18916/16), від 19 березня 2018 року (справа №804/4712/16), постанові від 27 березня 2018 року (справа №804/15691/15), постанові від 20 березня 2020 року (справа №240/5376/18) обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для звільнення/відстрочення від сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Відтак, вивчивши клопотання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору, враховуючи відсутність доказів неспроможності його сплати, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені клопотання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт до апеляційної скарги не долучив платіжне доручення про сплату судового збору на оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Згідно пп.5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи, що апелянт оскаржує ухвалу суду першої інстанції, він має сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги на вказану ухвалу - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.
Відповідно до ч.3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, при поданні даної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апелянту необхідно було сплатити 2422,40 грн. (3028,00грн *0,8) та належним чином це підтвердити.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська ТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA758999980313161206081005630, код класифікації бюджету - 22030101.
Частиною 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-
У задоволені клопотання Державної казначейської служби України про звільнення/відстрочення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/6119/23 - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Гайдар