20 листопада 2025 року справа №200/4118/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 р. у справі №200/4118/25 (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 24.04.2025 № 262140015663;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 15.04.2025 про призначення пенсії за віком та призначити пенсії за віком з моменту звернення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії від 24.04.2025 № 262140015663.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2025 про призначення пенсії за віком, із зарахуванням періоду роботи з 01.08.1990 до 13.04.1999 включно до його страхового стажу, та призначити йому пенсію за віком з моменту звернення.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи відповідно до записів у трудовій книжці від 07.08.1990 серії НОМЕР_1 з 01.08.1990 по 13.04.1999, оскільки назва підприємства не відповідає назві підприємства на печатці при звільненні. Довідки про реорганізацію підприємства відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянин України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 .
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.04.2025 про призначення пенсії ГУ ПФУ прийняло оскаржуване рішення від 24.04.2025 №262140015663 відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний страховий стаж не менше 30 років.
У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 24 роки 04 місяці 01 день, пільговий стаж за Списком 2 становить 13 років 10 місяців 14 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви:
- за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 07.08.1990 з 01.08.1990 по 13.04.1999, оскільки назва підприємства на яке зараховано заявника не відповідає назві підприємства на печатці при звільненні. Додатково довідки про реорганізацію підприємства не надано. Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 03/К-3 від 24.01.2025 не відповідає Додатку 5, а саме відсутній підпис начальника відділу кадрів. Пільговий стаж за списком 2 розраховано з урахуванням довідки № 03/К-12 від 12.08.2024 та даних, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До суду надана копія трудової книжки позивача НОМЕР_1 , заповненої 07.08.1990, в якій наявні записи № 3 - № 9 про прийняття позивача на роботу 01.08.1990 у Курахівському експериментальному заводі спеціальних будівельних конструкцій і про звільнення 13.04.1999 з Відкритого акціонерного товариства «Курахівський механічний завод».
Листом Комунальної установи «Трудовий архів м. Курахове» від 27.05.2025 № 07-04/29, за наслідками розгляду запиту позивача щодо підтвердження трудового стажу за період роботи на Курахівському експериментальному заводі спеціальних будівельних конструкцій, повідомлено про те, що ПАТ «КМЗ» перебуває в стані припинення, а його уповноважена особа не здійснила передачу архівних документів до Комунальної установи «Трудовий архів м. Курахове» або до Курахівської міської ради.
До суду надана форма РС-право щодо позивача, з якої випливає, що період з 01.08.1990 по 13.04.1999 не зарахований до страхового стажу позивача.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-VI на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Щодо доводів апелянта, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи відповідно до записів у трудовій книжці від 07.08.1990 серії НОМЕР_1 з 01.08.1990 по 13.04.1999, оскільки назва підприємства не відповідає назві підприємства на печатці при звільненні, суд зазначає наступне.
Згідно трудової книжки НОМЕР_1 позивач з 01.08.1990 працював у Курахівському експериментальному заводі спеціальних будівельних конструкцій та звільнений 13.04.1999 з Відкритого акціонерного товариства «Курахівський механічний завод».
Відповідач, відмовляючи в зарахуванні періодів роботи посилається на недоліки заповнення трудової книжки.
Згідно з п. 2.3. Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 162, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з п.2.6 Інструкції № 162, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Згідно з 4.1 Інструкції №162, при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Недотримання правил при оформленні трудової книжки та неточність в записах в трудовій книжці не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача в момент призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправне не зарахування до страхового стажу позивача періоду з 01.08.1990 по 13.04.1999.
Як встановлено матеріалами справи, на момент звернення із заявою про призначення пенсії позивач досяг 55 років, його спеціальний стаж за Списком № 2, розрахований відповідачем становить 13 років 10 місяців 14 днів, а його страховий стаж, з урахуванням періоду з 01.08.1990 до 13.04.1999 включно, становить більше 30 років.
Отже, позивач відповідає умовам для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2025 про призначення пенсії за віком, із зарахуванням періоду роботи з 01.08.1990 до 13.04.1999 включно до його страхового стажу, та призначити йому пенсію за віком з моменту звернення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 р. у справі №200/4118/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 р. у справі №200/4118/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 20 листопада 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
А.В. Гайдар