20 листопада 2025 року справа №200/1364/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Гайдара А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 200/1364/25 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання,-
Донецький державний університет внутрішніх справ (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) за змістом якої просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22 255,22 грн (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят п'ять гривень 22 копійки) та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 наказом від 20.07.2021 № 361 о/c зараховано на навчання до Донецького державного університету внутрішніх справ та укладено контракт про здобуття освіти в Донецькому державному університеті внутрішніх справ між позивачем відповідачем й Головним управлінням Національної поліції України в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області).
У зв'язку із початком широкомасштабного вторгнення російської федерації вказаний контракт було втрачено.
Наказом від 24.06.2022 № 249 о/c відповідача відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України.
У свою чергу, звільнення зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення є підставою для відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Повідомлення про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу витрати на навчання направлено 16.01.2025, однак вказане повідомлення повернуто відповідачу 03.02.2025, на конверті вказано, що зазначена адреса не обслуговується у зв'язку із відсутністю поштового зв'язку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 200/1364/25 у задоволенні позову - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що в умовах воєнного стану існують об'єктивні перешкоди для належної реалізації механізму, передбаченого пунктом 5 Порядку№ 261. Направлення повідомлення за останньою відомою адресою відповідача, яка знаходиться на тимчасово непідконтрольній території, автоматично унеможливлює його фактичне отримання та своєчасне реагування на вимоги позивача. Колізійність норм Порядку № 261 в умовах воєнного стану та неможливість належного виконання процедурних вимог через об'єктивні обставини, що не залежать від волі позивача, ставлять під сумнів ефективність судового захисту. Позивач наголошує на тому, що станом на сьогодні на законодавчому рівні відсутній будь-який порядок оформлення відмови від добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, а отже поняття “відмови» як такої - є не визначеним.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 , громадянин України ID-паспорт № НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
У матеріалах справи наявна анкета кандидата на навчання ОСОБА_1 датована та підписана 09.06.2021.
22 квітня 2022 року Ректором Донецького державного університету внутрішніх справ затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими курсантами Донецького державного університету внутрішніх справ, суд звертає увагу, що відомостей відносно відповідача останній не містить.
Наявна у матеріалах справи копія конверту поштового відправлення Донецького державного університету внутрішніх справ, адресована ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ,) повернута відправнику з причин “територія окупована».
Наявний у матеріалах справи наказ про зарахування від 20.07.2021 № 360 о/с з 15.08.2021 курсантами першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 081 “Право» за кошти державного бюджету згідно з додатком.
Витяг з наказу від 24.06.2022 № 249 о/с свідчить про звільнення зі служби рядового поліції ОСОБА_1 .
Розрахунок витрат на утримання ОСОБА_1 за період з 15.08.2021 до 27.06.2022 затверджено згідно з додатком до цього наказу.
Підстава: рапорт ОСОБА_1 .
08 січня 2025 року за № 186/07-2025 позивачем складено на ім'я ОСОБА_3 повідомлення щодо добровільного відшкодування вартості утримання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання у сумі 22 255,22 грн.
Також позивачем надано лист від 26.02.2025 № 1105/7-2025, адресований ГУНП в Донецькій області щодо надання копії контракту на навчання, серед інших, ОСОБА_1 та власноруч складену довідку від 04.04.2025 № 524 про те, що після зарахування на навчання із ОСОБА_1 був укладений контракт, який останнім підписано, що свідчить про обізнаність із наявними правами та обов'язками.
Довідка витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2021 до 27.06.2022 без зазначення номеру та дати.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 74 Закону України “Про Національну поліцію», підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
“Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261, чинний на час розгляду справи, визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису МВС.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Наявна у матеріалах справи копія конверту поштового відправлення Донецького державного університету внутрішніх справ, датована 16.01.2025, адресована ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ,) повернута відправнику з причин “територія окупована» та не містить опису вкладення, тобто неможливо встановити, що саме було відправлено позивачу.
Копії контракту про здобуття освіти в Донецькому державному університеті внутрішніх справ між позивачем відповідачем й Головним управлінням Національної поліції України в Донецькій області матеріали справи не містять.
Верховний Суд неодноразово, в тому числі й у постановах від 30 серпня 2022 року в справі №480/8200/20 та від 14 грудня 2022 року в справі №520/5837/2020, акцентував увагу на тому, що за правилами положень статті 74 Закону №580-VIII та пункту 8 Порядку №261 право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
У постановах від 23 вересня 2021 року в справі №520/11540/19, від 30 серпня 2022 року в справі №480/8200/20, від 14 грудня 2022 року в справі №520/5837/2020 та від 14 вересня 2023 року в справі №520/6175/19 Верховний Суд констатував, що відповідно до Порядку №261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачеві повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
Саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав з якими закон у цій категорії справ пов'язує право Університету на звернення до суду, а відтак у задоволенні позову належить відмовити.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, колізійність норм Порядку № 261 в умовах воєнного стану та неможливість належного виконання процедурних вимог щодо направлення повідомлення за останньою відомою адресою відповідача, яка знаходиться на тимчасово непідконтрольній території, що не залежать від волі позивача, ставлять під сумнів ефективність судового захисту, колегія суддів зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про те, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Проте, за відсутності в матеріалах справи жодного доказу на підтвердження обізнаності відповідача про наявність у нього обов'язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі, стягнення з нього цих витрат не буде відповідати основним завданням адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 200/1364/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 200/1364/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 20 листопада 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв