20 листопада 2025 року справа №360/1268/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №360/1268/25 (суддя І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон-Інвест» про припинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 30 листопада 2011 року № 5427,-
Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Державної служби геології та надр України звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон-Інвест», в якому просив припинити дію спеціального дозволу на користування надрами від 30 листопада 2011 року № 5427, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Карбон-Інвест» (ідентифікаційний код 37134168, юридична адреса: Україна, 93302, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Леніна, буд. 155-В).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням Луганської обласної прокуратури подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 Кодексу України про надра однією з підстав для тимчасового зупинення права користування надрами є відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність та (або) наявність невідповідності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації (даним), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, поданій заявником, а в разі зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».
Згідно ч. 2 ст. 57 Кодексу України про надра тимчасова заборона (зупинення) права користування надрами здійснюється шляхом зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав: визначених пунктом 1 частини першої цієї статті, - виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; визначених пунктами 2-5 частини першої цієї статті, - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому, для застосування тимчасової заборони (зупинення) права користування надрами законодавством не встановлено обов'язку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, здійснити перевірку в порядку державного геологічного контролю.
Позивач також зазначає, що угодою № 5427 від 30.11.2011 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, передбачені права позивача притягувати відповідача до відповідальності, у тому числі, шляхом зупинення дії спеціального дозволу або припинення права користування надрами шляхом прийняття наказу про його анулювання.
Позивач вважає, що відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність можливо встановити без здійснення перевірки у порядку державного геологічного контролю та відповідно без фіксації окремим документом, у відмінності від інших випадків реалізації повноважень контролю і нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною.
Таким чином, висновки суду щодо необхідності для зупинення (заборони) або припинення права надрокористування фіксації порушень саме за результатами проведення заходів державного геологічного нагляду (контролю) є помилкові. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31.01.2025 у справі № 360/346/24.
Позивач також наголошує на тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач, який зареєстрований юридичною особою 16 червня 2010 року, тобто до набрання чинності нормативно-правовим актом, яким затверджена методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, і який до 03.10.2023 не подавав відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, має право подати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», та в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
На думку позивача, вказаною нормою з огляду на дію в Україні воєнного стану встановлено загальне правило, за яким фактично відтерміновано подання відповідної інформації юридичними особами, зареєстрованим до набрання чинності нормативно-правовими актами, якими затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника. Проте вказане відтермінування не перешкоджає виконанню такими юридичними особами приписів Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а лише звільняє таких осіб від відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, передбаченої ч. 6 ст. 166-11 КУпАП та ч. 4 ст. 35 Закону № 755-IV від 15.05.2003 (зі змінами).
Зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами Державна служба геології та надр України здійснила на підставі наказу від 28.03.2023 №176 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 Кодексу України про надра, у зв'язку з відсутністю у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність. Зазначений наказ не скасовано та на теперішній час він є чинним. Оскільки вказані в цьому наказі порушення не усунуто, він є підставою для вжиття заходів, передбачених ст. 26 Кодексу України про надра.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16 липня 2025 року №35541539 Товариство з обмеженою відповідальністю «Карбон-Інвест», ідентифікаційний код 37134168, зареєстроване як юридична особа 16 червня 2010 року за №12661020000036357, у стані припинення не перебуває, місцезнаходження юридичної особи: вул. Леніна, буд. 155-В, м. Попасна, Попаснянський район, Луганська область, 93302; Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи: відомості відсутні.
30 листопада 2011 року Державна служба геології та надр України видала Товариству з обмеженою відповідальністю «Карбон-Інвест» спеціальний дозвіл на користування надрами № 5427 на видобування кам'яного вугілля, місцезнаходження ділянки надр: шахтоділянка у межах поля проектної шахти «Кадіївська-2-2», пласти h-11, h-10-1; місцезнаходження: Перевальський район, Луганська область.
Згідно з Витягом з бази даних спеціальних дозволів на користування надрами, сформованим Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України», спеціальний дозвіл на користування надрами від 30 листопада 2011 року № 5427 є дійсним; строк дії спеціального дозволу на користування надрами 19 років (дев'ятнадцять) років до 30 листопада 2030 року; відомості про дію: тимчасово заборонено (зупинено) дію дозволу (підстава - пункт 2 частини першої статті 57 Кодексу України про надра), надано 30 календарних днів для усунення порушень.
28 березня 2023 року Держгеонадра наказом № 176 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр» відповідно до пункту 2 частини першої статті 57 Кодексу України про надра, у зв'язку з відсутністю у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність, та враховуючи рекомендації Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 28 березня 2023 року № 2023-1), зупинили дію спеціальних дозволів на користування надрами та встановили строк для усунення порушень законодавства про надра згідно з переліком, наведеним у додатку № 1 до цього наказу, зокрема й Товариству з обмеженою відповідальністю «Карбон-Інвест» (порядковий № 46) зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами та встановлено 30 календарних днів для усунення порушень.
Перелік надрокористувачів, яким зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами та встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра, оприлюднено на офіційному сайті Держгеонадр (https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/).
Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області листом від 27 травня 2025 року № 50-1849вих-25, адресованим голові Держгеонадр, з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру, просила надати до Лисичанської окружної прокуратури Луганської області інформацію щодо усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «Карбон-Інвест» підстав для зупинення дії спеціального дозволу на видобування надр та повідомила Держгеонадра про виявлені порушення та підстави для звернення до суду з позовною заявою про припинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
На вищевказаний запит Державною службою геології та надр України надано відповідь від 12 червня 2025 року № 4423/03-4/2-25, яка зареєстрована у Лисичанській окружній прокуратурі Луганської області 12 червня 2025 року за вхідним № 3191-25, що Держгеонадра не вбачає правових підстав для припинення дії зазначеного вище спеціального дозволу, оскільки заяв від надрокористувача не надходило, заходів державного нагляду (контролю) не проводилось, фактів подання в заяві про видачу спеціального дозволу на користування та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей не встановлювалось.
З метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області листом від 13 червня 2025 року № 50-2012ВИХ-25 повідомила Держгеонадра про звернення Лисичанської окружної прокуратури Луганської області до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон-Інвест» про припинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 30 листопада 2011 року № 5427 на видобування кам'яного вугілля.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі закінчення встановленого строку користування надрами, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з відчуженням прав на користування надрами шляхом укладення договору купівлі-продажу чи внесення таких прав як вклад до статутного капіталу суб'єктів господарювання, припинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
Згідно з пунктом 7 частини 2 цієї статті припинення дії спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з порушенням вимог законодавства - після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з таким порушенням із наданням достатнього часу для їх усунення.
Відповідно до частини 3 статті 26 Кодексу України про надра дія спеціального дозволу на користування надрами припиняється з підстав, визначених пунктами 2, 4-7 і 10 частини другої цієї статті - виключно судом.
Частиною п'ятою статті 26 Кодексу України про надра визначено, що припинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених пунктами 4, 5, 7 і 10 частини другої цієї статті, дозволяється виключно у разі, якщо такі підстави були встановлені за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю).
Як вбачається з матеріалів справи, у відповіді від 12 червня 2025 року №4423/03-4/2-25 на запит прокурора Державна служба геології та надр України зазначила про те, що не вбачає правових підстав для припинення дії зазначеного вище спеціального дозволу, зокрема, оскільки заходів державного нагляду (контролю) не проводилось.
У письмових поясненнях від 1 липня 2025 року б/н позивач зазначив, що порушення, які були встановлені Держгеонадрами у ТОВ «Карбон-Інвест», не були зафіксовані у ході проведення державного геологічного контролю.
Колегія суддів враховує посилання позивача на постанову Верховного Суду від 31 січня 2025 року у справі № 360/346/24, у якій викладений наступний висновок «…Посилання судів попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях на те, що зазначені порушення мали бути виявлені позивачем виключно під час заходів державного контролю є необгрунтованими, оскільки сам факт виявлення порушень вже був зафіксований у наказі про зупинення дії спеціальних дозволів, виданих відповідачу.».
Щодо порушення відповідачем вимог статті 5-1 Закону України від 6 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом, зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами відповідачу Держгеонадра здійснила на підставі наказу від 28 березня 2023 року № 176 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та внесення змін до наказів Держгеонадр» відповідно до пункту 2 частини першої статті 57 Кодексу України про надра, у зв'язку з відсутністю у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність, та враховуючи рекомендації Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 28 березня 2023 року № 2023-1).
За приписами пункту 2 частини першої статті 57 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на час винесення наказу про зупинення дії спеціального дозволу) право користування надрами може бути тимчасово заборонено (зупинено) виключно з таких підстав: відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність та (або) наявність невідповідності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інформації (даним), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, поданій заявником, а в разі зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».
Частиною першою статті 5-1 Закону України від 6 грудня 2019 року №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» ( в редакції, чинної на дату видання наказу про зупинення дії спеціального дозволу) (далі - Закон № 361-IX) визначено, що юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності.
Юридичні особи зобов'язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Юридичні особи, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб, і фізичні особи, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, зобов'язані надавати на запит юридичних осіб інформацію, необхідну для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, а також самостійно повідомляти юридичних осіб про зміну кінцевого бенефіціарного власника та/або структури власності юридичної особи протягом 5 робочих днів з дати виникнення такої зміни.
Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 5-1 Закону № 361-IX методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за результатами проведеного обговорення з громадськістю, затверджується Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.
Положення про форму та зміст структури власності юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, який затвердив таке положення. Методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (абзац п'ятий частини другої статті 5-1 Закону № 361-IX).
Частиною третьою статті 5-1 Закону № 361-IX встановлено, що юридичні особи зобов'язані підтримувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи в актуальному стані, повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують зазначені зміни, у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Повідомлення про зміну інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи подається у паперовій або електронній формі.
Водночас, пунктом 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361-IX (в редакції, яка діяла до 10 жовтня 2021 року) було передбачено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Пунктом 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361-IX (в редакції, яка діяла з 10 жовтня 2021 року до 29 грудня 2022 року) було передбачено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом одного року з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Пунктом 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 361-IX (в редакції, яка діє з 29 грудня 2022 року і дотепер) встановлено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності нормативно-правовими актами, якими затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (крім осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 цього Закону, та юридичних осіб, які подали відомості про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності), подають інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», протягом шести місяців з дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі виявлення юридичною особою після набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданій державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи така особа протягом шести місяців з дня набрання чинності такими нормативно-правовими актами повторно подає виправлені відомості в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
На виконання вимог абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону №361-IX методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника була затверджена постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 вересня 2023 року № 1011 та набрала законної сили 3 жовтня 2023 року.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідач зареєстрований юридичною особою 16 червня 2010 року, тобто до набрання чинності нормативно-правовим актом, яким затверджена методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, і до 3 жовтня 2023 року не подавав відомостей про кінцевого бенефіціарного власника.
Відтак, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що в межах спірних правовідносин відповідач має право подати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному Законом № 361-IX, та в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Станом на час звернення прокурора до суду з позовом і станом на час вирішення справи воєнний стан в Україні триває, а отже, строк обов'язкового подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника для відповідача відтерміновано через воєнний стан і він настане протягом трьох місяців після його припинення або скасування.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 26 Кодексу України про надра припинення дії спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з порушенням вимог законодавства - після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв'язку з таким порушенням із наданням достатнього часу для їх усунення.
Враховуючи, що на час звернення прокурора до суду з цим позовом граничний строк для подання відповідачем відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному Законом № 361-IX, та в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», ще не закінчився, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для припинення дії спеціального дозволу на користування надрами, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №360/1268/25 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №360/1268/25 - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена 20 листопада 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
А.В. Гайдар