20 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/10035/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В. В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:.
-визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо здійснення перерахунку та виплатити ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 24 серпня за 2025 рік, як інваліду війни-ветерану І групи у розміри, який передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 24 серпня за 2025 рік, як інваліду війни-ветерану І групи відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі - за 2025 рік 20510.00 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 22.09.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідачем в межах встановленого ухвалою суду строку подано до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що розмір спірної виплати розрахований згідно норм чинного законодавства.
Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Відповідачем виплачено позивачу одноразову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2025 рік у розмірі 3100,00 грн.
Разом із тим, не погодившись із розміром отриманої допомоги, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення, є Закон України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII (у редакції, чинній з 15 квітня 2023 року з урахуванням змін, внесених Законом України від 20 березня 2023 року № 2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
З метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 486 від 29 квітня 2025 року (далі - Постанова № 486).
Постановою № 486 Уряд установив, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2025 р. у таких розмірах:
особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
- I групи - 3100 гривень;
- II групи - 2900 гривень;
- III групи - 2700 гривень;
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень;
членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень;
учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.
Судом встановлено, що позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок війни І групи, а тому має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2025 рік.
При цьому позивачу виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в розмірі, передбаченому згадуваною вище постановою Уряду, а тому норми положень Закону № 3551-XII та Порядку № 486 відповідачем дотримані.
За таких обставин суд вважає помилковими твердження позивача про те, що він має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2025 рік в більшому розмірі, оскільки виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2025 рік мала здійснюватися в розмірі, що встановлений Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2025 року № 486.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи № 440/14216/23.
Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.
Підстави для розподілу між сторонами судових витрат згідно Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Суддя В.В. Падій