Справа № 560/9176/25
іменем України
20 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,
Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулася в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України в розмірі 567 123,65 грн (п'ятсот шістдесят сім тисяч сто двадцять три гривні 65 коп.) - витрати, пов'язані з його утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1 ).
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що у зв'язку з достроковим розірванням Контракту через небажання продовжувати навчання, відповідачем на момент звернення до суду з цим позовом невиконане взяте на себе зобов'язання щодо відшкодування Адміністрації Державної прикордонної служби України витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) .
Зазначена ухвала надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак до суду повернувся конверт з відміткою "Не вручено. Відсутній адресат".
Згідно із ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідача також було повідомлено в порядку статті 130 КАС України.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Від третьої особи письмових пояснень до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького з 24.07.2023 по 22.04.2025 на посаді курсанта.
Наказом ректора ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) від 21.04.2025 року № 499-ОС з відповідачем було розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) за частиною 11 (через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту) статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 04.04.2025 року.
Відповідач під час навчання у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1 ) перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. Всього державою в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України на утримання відповідача було витрачено: на грошове забезпечення - 459 786,11 грн; на медичне забезпечення - 0,00 грн; на продовольче забезпечення - 59 688,50 грн; забезпечення комунальними послугами та енергоносіями - 47 649,04 грн; на речове забезпечення - 0,00 грн, всього на суму - 567 123, 65 грн. Вказана обставина обставина підтверджується відповідними довідками, що додані до позовної заяви.
У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Особливості відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Збройних Сил України, врегульовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII) та Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (надалі - Порядок №964).
Відповідно до положень частини 6статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Згідно з пунктом 3 частини 1, частини 3статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Приписами статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі за текстом - Порядок №964).
Порядок № 964 визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (пункт 1).
Пунктом 3 Порядку №964 встановлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку №964).
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки. (пункт 8 Порядку №964).
На виконання п. 3 Порядку № 964 виданий спільний Наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007, № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку витрат), яким урегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
За приписами пункту 2.3 вказаного Порядку у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Отже, наведені положення свідчать про те, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти. При цьому, передбачено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Разом із тим, як слідує із змісту контракту, укладеного між ректором Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та відповідачем, останній був ознайомлений із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), та добровільно взяв на себе зобов'язання відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищою військового навчального закладу на посадах офіцерського складу.
Суд встановив, що з відповідачем було розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) за частиною 11 (через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем) статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а відтак у відповідача виник обов'язок відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі в сумі 567123, 65 грн.
Відповідача вимогою від 22.04.2025 №10/3864-25-Вих повідомлено про необхідність відшкодувати витрати, що пов'язані з утриманням у Національній академії на загальну суму 567 123, 65 грн та надано час (в термін до 29 квітня 2025 року включно) на добровільне відшкодування витрат у відповідності до вимог частин 1 статті 530 Цивільного Кодексу України. Зазначена вимога вручена відповідачу особисто під підпис.
Також Відповідачем на вимозі від 22.04.2025 №10/3864-25-Вих власноручно зазначено 22.04.2025, що «Вимогу №10/3864-25-Вих від 22.04.2025 отримав, кошти зазначені у вимозі відшкодувати відмовляюсь».
Разом із цим, відповідачем до цього часу невиконане взяте на себе зобов'язання щодо відшкодування Адміністрації Державної прикордонної служби України витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту з визначених у ньому підстав та ознайомлений з розрахунком витрат на утримання, не відшкодував їх, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесених судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для розподілу судового збору немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Адміністрації Державної прикордонної служби України задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України в розмірі 567 123,65 грн (п'ятсот шістдесят сім тисяч сто двадцять три гривні 65 коп.) - витрати, пов'язані з його утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26,м. Київ,01001 , код ЄДРПОУ - 00034039)
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя В.К. Блонський