Справа № 640/11017/19
іменем України
20 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України.
За результатами розподілу, справа №640/11017/19 передана на розгляд та вирішення Хмельницького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2025, головуючим суддею визначено Михайлова О.О.
Ухвалами від 13.03.2025 прийнято справу до провадження, замінено відповідача на Головне управління ДПС України у Хмельницькій області.
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що винесені відповідачем за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, рішення та вимога є протиправними, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Відповідачем 26.07.2019 подано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовані виявлені порушення.
У поданому відзиві представник відповідача стверджує, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення та вимога винесені на підставі, у межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, що передбачений чинним податковим законодавством України, а тому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Також 27.03.2025 відповідач подав додаткові пояснення у справі, в яких вказує, що рішення № 0004551303 від 15.04.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкові повідомлення - рішення №0004521303 від 15.04.2019р., № 0004541303 від 15.04.2019р., №0004531303 від 15.04.2019р., вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0004561303 від 15.04.2019р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 92290грн. винесено на підставі, у межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, що передбачений чинним податковим законодавством України, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підстави для визнання його недійсним і скасування відсутні.
Суд встановив наступні обставини справи.
Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2017. За результатами перевірки складено акт від 19.03.2019 №0159/22-01-13-03/2868112789.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог:
- п.178.3 ст.178 Податкового Кодексу України безпідставно завищено валові доходи в розмірі 488240,51 грн., в результаті чого занижено чисту суму податкового зобов'язання в розмірі 87883,30 грн.;
- пп.1.2, пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму військового збору на суму 7323,61 грн.
- підпункту «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу, фізичною особою ОСОБА_1 подані не достовірні дані у розрахунку за формою 1-ДФ за 2017рік;
- п.6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.13р. № 481 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013р. за №1686\24218, а саме: у графі 6 відображено суми витрат, які не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені документально.
За результатами перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області 15.04.2019 винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0004521303 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 109854,13 грн в т.ч. основний платіж в сумі 87883,3 грн, штрафна санкція в сумі 21970,83 грн;
- №0004541303 про збільшення суми грошового зобов'язання військового збіру на загальну суму 9154,51 грн в т.ч. основний платіж в сумі 7323,61 грн., штрафна санкція в сумі 1830,90 грн;
- №0004531303 про збільшення грошового зобов'язання за штрафною санкцією в розмірі 510 грн.
- вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.04.2019р. № Ф-0004561303, якою збільшено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 92290,00 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.04.2019р. № 0004551303, яким застосовано штрафні санкції з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 18458,00 грн.
Позивач не погодившись із вищевказаними вимогою та рішеннями відповідача, оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1-4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Згідно зі звітами, поданими ОСОБА_1 , впродовж 2017 року нею було отримано дохід (прибуток) помісячно в наступних розмірах: з січня 2017 по листопад 2017 (включно) - 3200,00 грн щомісячно та за грудень 2017 - 240120,39 грн.
Визначаючись з доводами відповідача щодо правомірності розрахунку щомісячної суми чистого оподатковуваного доходу отриманого позивачем протягом 2017 року шляхом ділення загальної суми чистого оподатковуваного доходу отриманого позивачем у 2017 році на 12 календарних місяців для визначення бази нарахування єдиного внеску, суд вказує наступне.
Порядок та механізм нарахування середньомісячного річного оподатковуваного доходу та щомісячної суми чистого оподатковуваного доходу із нарахування суми єдиного соціального внеску не є тотожними та регулюється різними нормативно-правовими актами. Вказані поняття є різними також за своєю правовою природою.
Статтею 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За приписами ст.ст. 8, 9, 10 Податкового кодексу України визначається вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, і в цьому переліку немає єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, сфера дії Податкового кодексу України не поширюється на правовідносини пов'язані із нарахуванням та сплатою єдиного соціального внеску.
За змістом ст. 8 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування, а також порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, і лише в частині адміністрування - нормами Податкового кодексу України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
В той же час, щомісячний чистий дохід, це величина, яка, враховуючи положення Закону України "Про збір облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вираховується платником податків самостійно, враховуючи при цьому щомісячні витрати на придбання товару, витрати на здійснення підприємницької діяльності (оренда, податки придбання ТМЦ тощо) та доходів в ході реалізації робіт та послуг у кожному конкретному місяці на підставі первинних документів.
Відповідно до пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України).
Підпунктом 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Відповідно до п. 178.1 - 178.4 ст. 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Під час виплати суб'єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу (п. 178.5 ст. 178 ПК України).
Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПК України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (п. 178.7 ст. 178 ПК України).
Згідно з пп. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Окрім того, згідно з п. 1 розділу 4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.04.2015 № 435, звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.
Пунктом 5 Розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року №449 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платники, визначені підпунктом 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При цьому враховується кількість місяців, у яких отримано дохід (прибуток).
Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До вказаної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується ставка, зазначена в пункті 3 розділу III цієї Інструкції.
У разі якщо таким платником не отримано доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Проте, прив'язка порядку обчислення ЄСВ до даних річної декларації стосується лише суми чистого річного оподаткованого доходу, що узгоджується із нормами п.164.1 ст. 164 ПК України та п.177.2 ст. 177 ПК України.
Такий висновок пов'язаний в тому числі із тим, що показник середньомісячного оподатковуваного доходу Декларації про доходи та майновий стан платника визначається математичним шляхом ділення суми чистого річного оподаткованого доходу на 12 календарних місяців, а щомісячний чистий дохід визначається на підставі первинних документів.
Згідно пп. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що платнику єдиного внеску необхідно нараховувати та обчислювати єдиний внесок саме із суми чистого оподатковуваного доходу за кожен календарний місяць.
Отже, механізм нарахування середньомісячного річного оподаткованого доходу та щомісячного чистого доходу із нарахування суми єдиного внеску є різним, а саме розмір середньомісячного річного оподаткованого доходу розраховується математично, тоді як щомісячний чистий дохід вираховується на підставі бухгалтерських та інших первинних документів.
Крім того, положеннями Закону № 2464-VI не встановлено можливості застосувати середньомісячний показник, оскільки платник може отримувати різний дохід у тому чи іншому місяці, відповідно платнику податків надано право визначати розмір такого доходу самостійно.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 820/2415/17 та від 20 листопада 2018 року у справі № 802/1768/16-а.
Суд зауважує, що контролюючий орган уповноважений виявити розбіжності лише на підставі первинних документів, а не шляхом математичного розподілу сукупного річного оподатковуваного доходу на дванадцять місяців.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач порушив механізм нарахування обчислення єдиного внеску, як спосіб реалізації владних управлінських функцій, шляхом порядку його обчислення та способу встановлення правопорушення, виявивши розбіжності не на підставі первинних документів, а шляхом математичного розподілу сукупного річного оподатковуваного доходу на дванадцять місяців.
А відтак, висновки контролюючого органу про заниження позивачем бази нарахування єдиного соціального внеску є неправомірними.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що рішення №0004551303, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0004561303 від 15 квітня 2019 року необхідно визнати протиправними та скасувати.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0004531303 від 15 квітня 2019 року суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок, фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відтак, самозайнята особа набуває статус податкового агента щодо фізичних осіб виключно у випадку, коли така самозайнята особа зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, до бюджету від імені та за рахунок, фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.
У правовідносинах позивача з фізичними особами-підприємцями, які виникли на підставі цивільних договорів, у позивача не має обов'язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, а тому ОСОБА_1 не має статус податкового агенту щодо них та не зобов'язана подавати Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і суми утриманого з них податку (форма №1ДФ).
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0004531303 від 15 квітня 2019 року необхідно визнати протиправними та скасувати.
Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 частково, суд виходить з того що податкові повідомлення-рішення: №0004521303 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 109854,13 грн в т.ч. основний платіж в сумі 87883,3 грн, штрафна санкція в сумі 21970,83 грн, №0004541303 про збільшення суми грошового зобов'язання військового збіру на загальну суму 9154,51 грн в т.ч. основний платіж в сумі 7323,61 грн., штрафна санкція в сумі 1830,90 грн є такими, що винесені відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, за результатом виявлених порушень.
В ході судового розгляду судом встановлено порушення позивачем п.178.3 ст.178 ПК України, а саме безпідставно завищено витрати в розмірі 488240,51 грн.
Відповідно до п.178.2. ст.178 ПК України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно з п.167.1. ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 178.3. ст.178 ПК України визначено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (п.178.4. ст.178 ПК України).
Відповідно до пп.178.6-178.7 ст.178. ПК України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
Відповідно до пп.1.1 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПК України.
Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до пп.163.1.1. п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка збору відповідно до пп.1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Згідно з пп.1.4 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Перевіркою, проведеною податковим органом, встановлено, що за період з 01.01.2017-31.12.2017 самозайнятою особою ОСОБА_1 віднесено до валових витрат - витрати по наданню послуг прибирання приміщень, надання послуг по ремонту комп'ютерів і периферійного устаткування, надання послуг кур'єрської доставки, надання послуг по ремонту в сумі 355360 грн.
Відповідно до договору на виконання поточного ремонту об'єкта №03/01/17 від 03.01.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк роботи по поточному ремонту. Вартість виконання робіт складає 95300 грн.
Позивач у березні 2017 року включив до витрат вартість виконаних робіт у сумі 37000 грн, у травні 2017 - 23300 грн, у листопаді 2017 - 35000 грн відповідно до актів прийому-передачі виконаних робіт.
Разом з тим, ані контролюючому органу, ані суду не надано первинних документів, що підтверджують факт оплати за надані послуги ФОП ОСОБА_2 .
Щодо правовідносин ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , а саме:
- договір про надання послуг з прибирання від 04.01.2017;
- договір про надання послуг з ремонту комп'ютерів і периферійного устаткування від 04.01.2017;
- договір про надання послуг кур'єрської доставки від 03.01.2017,
суд погоджується з доводами контролюючого органу щодо неможливості реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження контрагента, відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.
Також суд бере до уваги, що у 2017 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, перевіркою встановлено, що за перевіряємий період самозайнятою особою ОСОБА_1 віднесено до валових витрат - витрати на придбання будівельних матеріалів на суму 132880,58 грн, які не використані в господарській діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем частково доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
З врахуванням положень ч. 3 ст. 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути 1112,57 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004531303, рішення №0004551303, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0004561303 від 15.04.2019.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1112 (одну тисячу сто дванадцять) грн 57 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя О.О. Михайлов