Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
20.11.2025р. справа №520/25091/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) (далі за текстом - відповідач, суб'єкт владних повноважень, адміністративний орган, владний суб"єкт, орган публічної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській, Сумській областях щодо зменшення ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) у Довідці від 26.06.2025р. №31/32-0826 про грошове забезпечення станом на 01.01.2023р. розміру премії зі 182% до 10%; 2) зобов'язання Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській, Сумській областях (код 45329727, місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 26) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), станом на 01.01.2023р. (з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025р. у справі №520/34012/24, без заниження інших показників) в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Наказу ДСНС України № НС-35 від 13.01.2023р. вказати розмір премії - 182% від оновленого посадового окладу.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення органом публічної адміністрації протиправного управлінського волевиявлення не одержує пенсію у належному розмірі у зв'язку із невключенням до довідки про підвищене грошове забезпечення станом на 01.01.2023р. такого виду грошового забезпечення як премії у розмірі 182% посадового окладу.
Відповідач із поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову, зазначив, що відомчі акти ДСНС не містять нормативно-правових приписів і не можуть поширюватися на колишніх військовослужбовців. Органи МВС та РСЦ ГСЦ не є розпорядниками фактичної інформації про грошове забезпечення осіб ДСНС, а тому виготовили довідку в межах рішення суду лише на підставі даних, наданих ДСНС, згідно з якими на 01.01.2023 додаткові види забезпечення, обчислені з прожиткового мінімуму 2023 року, не виплачувалися.
Суд, дослідивши доводи усіх наявних у справі процесуальних документів, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник отримує від ГУ ПФУ у Харківські області пенсію у порядку Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Оскільки заявник наразі є пенсіонером по лінії цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України (але здобув право на пенсію унаслідок проходження публічної служби у правовому статусі атестованого спеціальним званням співробітника органів та підрозділів пожежної охорони за часи підпорядкування цих державних органів МВС України), то обов'язок з приводу видачі довідки про розмір та структуру підвищеного грошового забезпечення діючого атестованого спеціальним званням співробітника Державної служби України з надзвичайних ситуацій за тією ж самою посадою у штаті державного органу, котру обіймав заявник до звільнення з публічної служби (аналогічною чи прирівняною посадою) у цілях перерахунку (обчислення нового розміру) раніше вже призначеної пенсії (відносно колишнього атестованого спеціальним званням співробітника органів внутрішніх справ України, атестованого спеціальним званням співробітника внутрішніх військ, атестованого спеціальним званням військовослужбовця Національної гвардії України (до 01.01.2007р.), атестованого спеціальним званням співробітника органів та підрозділів пожежної охорони за часи підпорядкування МВС України, атестованого спеціальним званням співробітника органів та підрозділів системи виконання кримінальних покарань за часи підпорядкування МВС України, атестованих спеціальними званнями співробітників закладів, підприємств, установи сфери управління МВС України) з 25.02.2019р. був покладений на Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України в особі Управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України та Територіальні медичні об'єднання МВС України по областях, місту Києву (наказ МВС України від 25.02.2019 №129, наказ МВС України від 16.04.2021 року №291), а з 01.05.2024р. покладений на Головний сервісний центр МВС в особі, зокрема, Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Харківській, Полтавський та сумській областях (філія ГСЦ МВС) (стосовно довідок про підвищене грошове забезпечення станом на березень 2019р. та станом на листопад 2019р.) та на Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України (стосовно решти випадків видачі довідок про підвищене грошове забезпечення) (наказ МВС України від 22.04.2024р. №259).
Наказом МВС України від 21.06.2024 № 432 було внесено зміни до наказу МВС України від 22.02.2024 № 259, а тому наразі зі змісту п.1 наказу МВС України від 21.06.2024 № 432 випливає, що повноваження на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів НГУ МВС за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18 та здійснення відповідно до законодавства України розгляду звернень осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди покладено на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025р. по справі №520/34012/24 було визнано протиправними дії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Харківській, Полтавській та Сумській областях щодо відмови оформленої листом від 25.11.2024 р. за вих. №81/52/16/Л-2674-2561-2024 ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 р. для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 р. Зобов'язано Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Харківській, Полтавській та Сумській областях підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІ1 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 р.
26.06.2025р. компетентним на видачу довідок про поточне грошове забезпечення органом - Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (Філія ГСЦ МВС) на виконання рішення суду відносно заявника було складено довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2023р. у розрізі компонентів: 1) оклад за посадою - 5.590,00 грн., 2) оклад за військовим званням - 1.930,00 грн., 3) надбавка за вислугу років (50%) - 3.760,00 грн; 4) надбавка за особливості проходження служби (50%) - 5.640,00 грн; 5) премія (10%) - 559,00 грн, а загалом - 17.479,00 грн. (довідка 100/26357 від 26.06.2025р. №31/32-0826).
Означена довідка була складена відносно посади державної служби - інспектор ПМПЧ-9 по охороні Київського району м. Харкова.
За викладеними у позові твердженнями, при виготовлені відповідачем оновленої довідки про розмір грошового забезпечення заявника від 26.06.2025р. №31/32-0826 станом на 01.01.2023 правильно обчислені посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, але в довідці невірно обраховано розмір премії 10% грошового забезпечення.
Згідно з відповіддю Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 20.08.2025р. №28-20281/282-1 на запит заявника наказом ДСНС від 13.01.2023 № 35 "Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році" визначено граничні розміри преміювання, зокрема за 14 тарифним розрядом, а саме - до 182 відсотків посадового окладу.
Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу включення до довідки про підвищене грошове забезпечення станом на 01.01.2023р. такого виду грошового забезпечення як премія у розмірі - 182%, заявник ініціював даний спір.
Суд вважає, що ключовими питаннями у даному спорі є: 1) наявність чи відсутність правових підстав для використання видів та розмірів грошового забезпечення діючих атестованих спеціальними званнями співробітників служби цивільного захисту, зумовлених виключно виконанням завдань служби цивільного захисту під час дії правового режиму воєнного стану і особистою та безпосередньою участю у збройному захисті Батьківщини від повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України з 24.02.2022р. для перерахунку розміру раніше вже призначених пенсій у порядку ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України №2662-ХІІ); 2) наявність або відсутність події підвищення, обчисленого у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 грошового забезпечення станом на 01.01.2023р.; 3) визнання або невизнання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025р. у справі №520/34012/24 права заявника на перерахунок пенсії з 01.02.2023р. за рахунок включення до складу грошового забезпечення виду грошового забезпечення - премія у розмірі - 182% (що складає - 10.173,80 грн. при розмірі посадового окладу - 5.590,00 грн.).
Надаючи оцінку обставинам спірних правовідносин та відповідності реально вчиненого управлінського волевиявлення суб»єкта владних повноважень вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
У розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України відповідач є суб»єктом владних повноважень.
Тому на відносини з реалізації відповідачем наданих законом управлінських функцій поширюється дія ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України.
В Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб'єкти права (учасники суспільних відносин) зобов'язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведене тлумачення змісту перелічених норм права є цілком релевантним правовому висновку постанови Верховного Суду від 09.05.2024р. у справі №580/3690/23, де указано, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Суд відзначає, що право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон України від 09.07.2003р. №1058-ІV) (який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"; далі за текстом - Закон України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ), а згідно з ст.4 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV відносно заявника реалізація цього права унормована положеннями Закону України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України №2662-ХІІ).
Приписами Закону України №2662-ХІІ запроваджено дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії громадянина, а саме: 1) за ст.43 Закону України №2662-ХІІ - у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 Закону України №2662-ХІІ - у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією зростання розміру оплати праці публічного службовця на аналогічній (прирівняній) посаді державної служби.
Суд вважає, що указані процедури є різними як за змістом, так і за механізмом проведення (що підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18) і збігаються виключно в частині визначення загальної структури грошового забезпечення як розрахункової бази обчислення розміру пенсії.
До того ж і за суттю правового висновку постанови Верховного Суду від 16.04.2024р. у справі №240/1996/23 аналіз положень ст.ст.43, 63 Закону України №2262-ХІІ засвідчує, що при перерахунку пенсії на підставі ч.3 ст.63 Закону України №2262-ХІІ враховуються лише ті додаткові види грошового забезпечення у межах переліків, які на момент здійснення такого перерахунку виплачуються особам, котрі працюють на аналогічних посадах. Водночас, перелік додаткових видів грошового забезпечення саме для обрахунку пенсії при її призначенні відповідно до ст.43 Закону України №2262-ХІІ законодавством не обмежується.
Згідно з ч.4 ст.63 Закону України №2662-ХІІ питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) було передано законодавцем у відання Уряду України і реалізовано останнім у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджений постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Відповідно до п.1 Порядку №45 перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, у розумінні ст.ст.51, 63 Закону України №2662-ХІІ, п.1, п.5 Порядку №45 приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії повинна бути подія фактичної (реальної, а не уявної) зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення публічних службовців.
При цьому, у порядку ст.63 Закону України №2662-ХІІ розрахунковою базою для обчислення розміру раніше вже призначеної пенсії є підвищене поточне грошове забезпечення третьої сторонньої особи (тобто заробіток діючого публічного службовця), а не власне грошове забезпечення заявника під час проходження публічної служби.
Суд відзначає, що згідно з ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відносини з оплати праці атестованих спеціальними званнями співробітників служби цивільного захисту на подальший розвиток ст.43 Конституції України та ст.125 Кодексу цивільного захисту України унормовані приписами постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (з 01.03.2018р.) та приписами Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (затверджена наказом МВС України від 20.074.2018р. №623, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.08.2018р. за №936/32388; далі за текстом - Інструкція №623).
За приписами Інструкції №623 усі види грошового забезпечення (окрім фіксованих платежів на кшталт додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168) обчислюються із використанням в алгоритмі розрахунків розміру окладу за посадою.
Згідно з п.4 постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 у редакції постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 у період 01.03.2018р.-28.01.2020р. обчислення грошового забезпечення було передбачено із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "1.762,00грн."
Натомість, згідно з п.4 постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (у період 29.01.2020р. (як календарної дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. по справі №826/6453/18) - 20.05.2023р. (як календарної дати набрання чинності постановою КМУ від 12.05.2023р. №481)) обчислення грошового забезпечення передбачалось із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб без визначення конкретної арифметичної величини цієї правової категорії безпосередньо у тексті постанови КМУ від 30.08.2017р. №704.
Суд зауважує, що у розумінні ч.2 ст.51, ч.3 ст.51 та ч.4 ст.63 Закону України №2662-ХІІ перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням (зростанням) грошового забезпечення у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 з підстав кореспонденції ч.4 постанови КМУ від 30.08.2017р. з абз.4 ст.7 Закону України від 14.11.2019р. №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (що призводить до використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.102,00грн." замість - "1.762,00грн."), з абз.4 ст.7 Закону України від 15.12.2020р. №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (що призводить до використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.270,00грн." замість - "1.762,00грн."), з абз.4 ст.7 Закону України від 02.12.2021р. №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (що призводить до використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.481,00грн." замість - "1.762,00грн."), з абз.4 ст.7 Закону України від 03.11.2022р. №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (що призводить до використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.684,00грн." замість - "1.762,00грн.") (за умови незастосування ст.22 Закону України від 02.12.2021р. №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік", ст.22 Закону України від 03.11.2022р. №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік", ст.22 Закону України від 09.11.2023р. №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік") припадає на календарні дати - 01.02.2020р., 01.02.2021р., 01.02.2022р., 01.02.2023р.
Розглядаючи справу, суд зважає, що за визначеними ч.ч.2-4 ст.9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.4 постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (до внесення змін постановою КМУ від 12.05.2023р. №481) (в інтерпретації правових висновків постанов Верховного Суду від 02.08.2022р. по справі №440/6017/21, від 11.12.2023р. по справі №560/1291/21, від 29.06.2023р. у справі №380/7813/22 (стосовно обчислення грошового забезпечення за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704 станом на 01.01.2020р.), від 02.08.2022р. по справі №440/6017/21, від 11.12.2023р. по справі №560/1291/21, від 22.11.2023р. по справі №340/4403/22, від 29.06.2023р. у справі №380/7813/22 (стосовно обчислення грошового забезпечення за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704 станом на 01.01.2021р.), від 19.09.2023р. по справі №160/15756/21 (стосовно обчислення грошового забезпечення за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704 станом на 01.01.2021р.), від 04.04.2023р. по справі №120/5264/22, від 06.11.2023р. по справі №300/1947/22, від 22.11.2023р. по справі №340/4403/22, від 29.06.2023р. у справі №380/7813/22 (стосовно обчислення грошового забезпечення за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704 станом на 01.01.2022р.), від 12.03.2024р. по справі №300/1772/23 (стосовно обчислення грошового забезпечення за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704 станом на 01.01.2023р.), від 28.03.2024р. у справі №160/3235/23, від 02.04.2024р. у справі №340/608/23) правилами під час обчислення грошового забезпечення слід використовувати показник "загального" прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня кожного календарного року (а саме: станом на 29.01.2020р. - "2.102,00грн."; станом на 01.01.2021р. - "2.270,00грн."; станом на 01.01.2022р. - "2.481,00грн."; станом на 01.01.2023р. - "2.684,00грн.").
З огляду на вичерпне використання окружним адміністративним судом правових механізмів за ст.290 КАС України у справах №520/644/23, №520/10076/24, №520/33451/24 суд вважає за доцільне поширити на спірні правовідносини дію перелічених вище правових висновків Верховного Суду.
До того ж, за суттю правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025р. у зразковій справі №400/6254/24 з 29.01.2020р. діє редакція пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704, яка діяла до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Тому попри кваліфікацію у якості спеціальних норм права у сфері оплати праці державних службовців саме норм ст.22 Закону України від 02.12.2021р. №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік", ст.22 Закону України від 03.11.2022р. №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік", ст.22 Закону України від 09.11.2023р. №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (котрі виключають зростання винагороди за працю державного службовця (у тому числі і у формі грошового забезпечення) за відсутності відповідних призначень у законі про державний бюджет) окружний адміністративний суд у межах даного спору з огляду на ч.5 ст.2423 КАС України підкоряється наведеному вище правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025р. у зразковій справі №400/6254/24
При цьому, окружний адміністративний суд зауважує, що за суттю правового висновку постанови Верховного Суду від 09.07.2025р. у справі №420/18853/24 право на обчислення грошового забезпечення у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб понад арифметичну величину - "1.762,00грн." припинено з 20.05.2023р.
Стосовно складеної відносно заявника довідки про підвищене грошове забезпечення станом на 01.01.2023р. суд зазначає, що згідно з п.9 Порядку №45 Пенсійний фонд України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок.
У силу правового висновку п.60 постанови Верховного Суду від 26.05.2025р. у справі №420/32864/24 видана обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідка про розмір грошового забезпечення військовослужбовця хоч і виступає підставою для перерахунку пенсії, водночас не гарантує того, що визначеній у ній розмір грошового забезпечення підлягає врахуванню під час подальшого перерахунку в повному обсязі. Це в тому числі підкреслює необхідність збалансованого підходу до процесу перерахунку пенсій з метою забезпечення справедливості та стабільності системи соціального забезпечення та бюджетної системи України в цілому.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України означений правовий висновок Верховного Суду є застосовним до спірних правовідносин.
Суд повторно нагадує, що на подальший розвиток ст.43 Конституції України та положень ч.4 ст.9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також низки інших законів, нормами яких право визначення грошового забезпечення військовослужбовців чи атестованих спеціальними званнями співробітників державних органів було передано у виключне відання Уряду України (а саме: ст.16 Закону України від 03.04.2003р. №661-IV "Про Державну прикордонну службу України", ст.30 Закону України від 25.03.1992р. №2229-ХІІ "Про Службу безпеки України", ст.21 Закону України від 13.03.2014р. №876-VII "Про Національну гвардію України", ст.23 Закону України від 23.06.2005р. №2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", ст.125 Кодексу цивільного захисту України), відносини з приводу виплати грошового забезпечення військовослужбовцям були деталізовані нормами постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294 (01.01.2008р.-28.02.2018р.) та постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (01.03.2018р.-до теперішнього часу) та Інструкції №623.
За змістом п.п.2 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
За змістом п.3 Розділу І Інструкції №623 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п.1 Розділу XVI Інструкції №623 керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).
Тож, зі змісту наведених норм права слідує, що такий вид грошового забезпечення як премія в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій існує у двох розмірах, а саме: 1) у якості премії загального характеру (тобто загального для усіх без виключення атестованих спеціальними званнями співробітників служби цивільного захисту - у розмірі 10% посадового окладу, що відповідає положенням п.п.2 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017р. №704); 2) у якості премії індивідуального характеру (тобто відповідно до особистого внеску кожного конкретного публічного службовця у загальний результат служби з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів)).
До того ж, суд ураховує, що і за приписами ст.ст.1, 2, 15 Закону України від 24.03.1995р. №108/95-ВР "Про оплату праці", ч.1 ст.44, ч.9 ст.44, ч.2 ст.50, ч.3 ст.50 Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII "Про державну службу" грошовий платіж від роботодавця на користь найманого працівника у вигляді премії може мати як характер загального підвищення (тобто зростання) розміру винагороди за реально виконану роботу, так і характер індивідуального матеріального заохочення конкретного працівника за підсумками виконання обов»язків за посадою державної служби протягом певного проміжку часу.
У ч.3 ст.51 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ) мовиться про перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
У ч.4 ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мовиться про перерахунок пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Тож, і у розумінні ч.3 ст.51 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і у розумінні ч.4 ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" премія як вид грошового забезпечення у цілях перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії може бути включена до довідки про підвищене грошове забезпечення виключно у випадку, коли така премія має безумовний характер загального одночасного зростання рівня грошового забезпечення усіх осіб однакової категорії, а не характер індивідуального матеріального заохочення конкретного працівника за підсумками виконання обов»язків за посадою на протязі певного проміжку часу.
У зв»язку із початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України з 24.02.2022р. законодавцем в особі Президента України були видані: Указ Президента України від 24.02.2022р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та Указ Президента України від 24.02.2022р. №69 "Про загальну мобілізацію".
У розумінні ст.1 Закону України від 21.10.1993р. №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
За визначенням ч.1 ст.1 Закону України від 12.05.2015р. №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відтак, з 24.02.2022р. зростання такого виду грошового забезпечення як - премія у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 має безумовний та беззастережний характер виключного тимчасового індивідуального матеріального заохочення конкретного публічного службовця за підсумками виконання обов»язків за посадою державної служби на протязі певного проміжку часу, зумовленого суто умовами проходження публічної служби під час дії правового режиму воєнного стану та пов»язаного із існуванням явного та очевидного ризику для життя та здоров'я (тобто зміною істотних умов праці/служби).
Звідси слідує, що як відсоткові значення показників премій, так і показники абсолютних величин грошового розміру премій, обчислених у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. №704, з 24.02.2022р. не можуть бути кваліфіковані у якості розрахункової бази для перерахунку розміру раніше вже призначених пенсій згідно з ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", позаяк не є сталим, постійним та незмінним на майбутнє зростанням рівня грошового забезпечення у розумінні ч.3 ст.51 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і у розумінні ч.4 ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Слушність саме такого тлумачення змісту ч.3 ст.51 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та ч.4 ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджується змістом та суттю висновків Верховного Суду стосовно показників відсоткового значення розміру премії як виду грошового забезпечення у цілях обчислення розміру раніше вже призначеної пенсії у порядку ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ, котрі сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018р. по справі №802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) (провадження № 11-308заі18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020р. по справі № 592/5164/16-а, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024р. у справі №380/19324/23, у постанові Верховного Суду від 17.10.2023р. по справі №140/5557/22, у постанові Верховного Суду від 11.06.2024р. по справі №520/17087/23.
Суть правових позицій Верховного Суду у перелічених судових актах узагальнено може бути сформульована як: 1) на період дії воєнного стану, виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України; 2) 01.02.2023 з метою виконання завдань Президента України та Кабінету Міністрів України, направлених на забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, організації виконання Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» і забезпечення виконання поставлених перед Міністерством оборони України завдань щодо своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати та нагородження особового складу, керуючись вимогами пункту 17 розділу І Порядку № 260 Міністр оборони України видав Окреме доручення № 2683/з, яке адресоване керівникам військових формувань, які входять складу Збройних Сил України, системи Міністерства оборони України, є розпорядчим актом, прийняття якого було зумовлене введенням в Україні воєнного сану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні», та метою якого, є належна та своєчасна виплата у 2023 році грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, категорії яких чітко визначено в додатках до цього документу Міністра оборони України та не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов'язаний обов'язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Зазначене рішення є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій; 3) накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців. Відтак встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оборони України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону № 2262-XII; 4) відсутність права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку його пенсії, визначеного станом на 01.02.2023 з урахуванням Окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з; 5) рішення (телеграма) Міністра оборони України від 14 січня 2022р. №248/269 щодо зазначення конкретного відсотка премії не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов'язаний обов'язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Застосовуючи положення наведених вище норм права до установлених обставин спору, суд доходить до переконання про те, що заявник згідно з запровадженим ст.8 Конституції України верховенством права (невід'ємним складовим елементом якого є принцип юридичної визначеності та принцип справедливості) не має права на підвищення розміру власної пенсії за рахунок використання в алгоритмі обчислення такого виду грошового забезпечення як премія, обрахована у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 відносно особи, котра ціною власного життя та здоров'я виконує службові обов'язки за посадою державної служби з 24.02.2022р. в умовах дії правового режиму воєнного стану, позаяк заявник не проходив публічної служби у співставних умовах.
Окремо суд зазначає, що за змістом п.п.2 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 надано право керівникам державних органів здійснювати преміювання саме у межах асигнувань, що виділяються на утримання державних органів.
Згідно з матеріалами справи, з 24.02.2022р. керівники державних органів, на які поширюється дія постанови КМУ від 30.08.2017р. №704, не одержували бюджетних асигнувань та призначень для виплати премій, обчислених із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи понад - "1.762,00грн".
До того ж, відсоткові показники арифметичного значення розміру премії як грошового забезпечення (зокрема, згідно з розпорядчими актами Міністра оборони України, а саме: окремого доручення від 01.02.2023р. №2683/з, окремого доручення від 16.01.2024р. №183/уд тощо; наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.01.2023р. №НС-35 "Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році") явно та очевидно призначені для обчислення премії у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 саме із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи для працездатної особи - "1.762,00грн.".
Натомість, у разі використання під час обчислення премії показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб понад - "1.762,00грн." розмір відсоткового значення показника такого виду грошового забезпечення як премія у силу приписів ст.7 Бюджетного кодексу України явно та очевидно мав б істотно менше арифметичне значення.
Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що згідно з п.5 Порядку №45 у редакції до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
При цьому, у розумінні п.6 Порядку №45 відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Водночас із цим, показник середнього розміру премії у межах спірних правовідносин - 182% - підтверджений не конкретними наказами, виданими відносно окремого діючого публічного службовця, а листом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 20.08.2025 №28-20281/282-1.
Цей розмір премії не перевищує максимально допустимого значення згідно з наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.01.2023р. №НС-35 "Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році".
Поряд із цим, окружний адміністративний суд зауважує, що згідно з ч.5 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У ході відправлення правосуддя у даному спорі окружним адміністративним судом виявлено, що правові висновки Верховного Суду з приводу застосування положень ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ та п.5 Порядку №45 до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 містяться у постанові Верховного Суду від 31.07.2025р. та у постанові Верховного Суду від 30.09.2025р. по справі №440/11424/24.
Суть цих правових висновків полягає у тому, що: 1) премії за січень 2023р. діючих осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту (хоча цей проміжок часу припадає на період дії правового режиму воєнного стану) підлягають включенню до складу підвищеного грошового забезпечення станом на 01.01.2023р. у цілях перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії особам, котрі у минулому не проходили публічну службу в умовах, співставних до січня 2023р.; 2) спір у справі про показник відсоткового значення такого виду грошового забезпечення як премія станом на 01.01.2023р. у цілях перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії є подібним до спору у зразковій справі №380/19324/23 (хоча у зразковій справі №380/19324/23 предметом дослідження було грошове забезпечення у порядку постанови КМУ від 30.08.2018р. №704 станом до початку моменту повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України - 24.02.2022р.).
Тож, згідно з ч.5 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ч.5 ст.242 КАС України пріоритет у застосуванні у даному конкретному випадку належить віддати саме правовим висновкам перелічених постанов Верховного Суду.
Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб'єкта владних повноважень як у спорі про набуття приватною особою додаткового блага чи активу, так і у спорі про спростування приватною особою новоствореного обов»язку, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем - суб'єктом владних повноважень.
При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Окрім того, саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21.
Викладені вище міркування окружного адміністративного суду також є цілком релевантними правовій позиції постанови Верховного Суду від 19.01.2023р. у справі №520/6006/21, де указано, що: 1) у праві існують три основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб'єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб'єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб'єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію "поза розумним сумнівом"; 3) Цей висновок сформульований Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.11.2019р. у справі №822/863/16, від 21.11.2019р. у справі №826/5857/16, від 11.02.2020р. у справі №816/502/16, від 16.06.2020р. у справі №756/6984/16-а та від 18.11.2022р. у справі №560/3734/22.
Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов'язків, під відмовою суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.
За змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.
У межах спірних правовідносин суб»єктом владних повноважень було одночасно вчинене управлінське волевиявлення у формі включення до довідки про підвищене грошове забезпечення станом на 01.01.2023р. такого виду грошового забезпечення як премія у розмірі - 10% та управлінське волевиявлення у формі бездіяльності з приводу включення до довідки про підвищене грошове забезпечення станом на 01.01.2023р. такого виду грошового забезпечення як премія у розмірі - 182%.
За сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21 стандартами доказування: 1) покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
Суд відмічає, що у постанові Верховного Суду від 31.07.2025р. по справі №440/10453/24 міститься правовий висновок про те, що середній розмір премій атестованих спеціальними званнями осіб служби цивільного захисту за січень 2023р. може складати - 290%.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2025р. по справі №440/11424/24 міститься правовий висновок про те, що середній розмір премій атестованих спеціальними званнями осіб служби цивільного захисту за січень 2023р. може складати - 270%.
У постанові Верховного Суду від 29.01.2025р. по справі №520/5280/24 міститься правовий висновок про те, що при визначенні у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії необхідно зазначати їх середні фактичні розміри, виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Згідно з п.1 наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.01.2023р. №НС-34 "Про окремі питання оплати праці керівників та їх заступників органів управління та підрозділів цивільного захисту, установ та організацій системи ДСНС у 2023 році" з січня 2023р. належить преміювання відповідно до особистого внеску в загальні результати служби (роботи) та за виконання покладених на підрозділ завдань: 1.1. Керівників та їх заступників (крім осіб, щодо яких прийнято окремі рішення ДСНС) територіальних органів управління, підрозділів центрального підпорядкування, закладів вищої освіти і науково-дослідних установ (крім осіб, зазначених у пункті 1.2) з числа: осіб начальницького складу - у розмірі, що не перевищує 285 відсотків посадового окладу; працівників - у розмірі, що не перевищує 150 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок і доплат постійного характеру.
Згідно з п.1.2 наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.01.2023р. №НС-35 "Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році" з січня 2023р. належить здійснювати преміювання з урахуванням, зокрема, особистого внеску співробітника до загального результату служби та умов служби у таких максимальних розмірах: тарифний розряд - "1" із вислугою років понад 1 рік - "до 313%"; тарифний розряд - "2" із вислугою років понад 1 рік - "до 302%"; тарифний розряд - "3" із вислугою років понад 1 рік - "до 285%"; тарифний розряд - "4" із вислугою років понад 1 рік - "до 274%"; тарифний розряд - "5" із вислугою років понад 1 рік - "до 263%"; тарифний розряд - "6" із вислугою років понад 1 рік - "до 252%"; тарифний розряд - "7" із вислугою років понад 1 рік - "до 245%"; тарифний розряд - "8" із вислугою років понад 1 рік - "до 238%"; тарифний розряд - "9" із вислугою років понад 1 рік - "до 230%"; тарифний розряд - "10" із вислугою років понад 1 рік - "до 222%"; тарифний розряд - "11" із вислугою років понад 1 рік - "до 214%"; тарифний розряд - "12" із вислугою років понад 1 рік - "до 203%"; тарифний розряд - "13" із вислугою років понад 1 рік - "до 188%"; тарифний розряд - "14" із вислугою років понад 1 рік - "до 182%"; тарифний розряд - "15" із вислугою років понад 1 рік - "до 182%"; тарифний розряд - "16" із вислугою років понад 1 рік - "до 182%"; тарифний розряд - "17" із вислугою років понад 1 рік - "до 182%"; тарифний розряд - "18" із вислугою років понад 1 рік - "до 176%"; тарифний розряд - "19" із вислугою років понад 1 рік - "до 176%"; тарифний розряд - "20 і вищий" із вислугою років понад 1 рік - "до 170%".
Згідно з п.1.2 наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.01.2023р. №НС-35 у редакції наказу ДСНС України від 03.02.2023р. №102 з січня 2023р. належить здійснювати преміювання з урахуванням, зокрема, особистого внеску співробітника до загального результату служби та умов служби у таких максимальних розмірах: тарифний розряд - "1" із вислугою років понад 1 рік - "до 480%"; тарифний розряд - "2" із вислугою років понад 1 рік - "до 465%"; тарифний розряд - "3" із вислугою років понад 1 рік - "до 450%"; тарифний розряд - "4" із вислугою років понад 1 рік - "до 440%"; тарифний розряд - "5" із вислугою років понад 1 рік - "до 4303%"; тарифний розряд - "6" із вислугою років понад 1 рік - "до 415%"; тарифний розряд - "7" із вислугою років понад 1 рік - "до 400%"; тарифний розряд - "8" із вислугою років понад 1 рік - "до 390%"; тарифний розряд - "9" із вислугою років понад 1 рік - "до 375%"; тарифний розряд - "10" із вислугою років понад 1 рік - "до 365%"; тарифний розряд - "11" із вислугою років понад 1 рік - "до 355%"; тарифний розряд - "12" із вислугою років понад 1 рік - "до 345%"; тарифний розряд - "13" із вислугою років понад 1 рік - "до 320%"; тарифний розряд - "14" із вислугою років понад 1 рік - "до 310%"; тарифний розряд - "15" із вислугою років понад 1 рік - "до 300%"; тарифний розряд - "16" із вислугою років понад 1 рік - "до 300%"; тарифний розряд - "17" із вислугою років понад 1 рік - "до 295%"; тарифний розряд - "18" із вислугою років понад 1 рік - "до 295%"; тарифний розряд - "19" із вислугою років понад 1 рік - "до 295%"; тарифний розряд - "20 і вищий" із вислугою років понад 1 рік - "до 290%".
Суд повторно наголошує, що відсоткові значення показників премій загального характеру станом на 10.01.2023р. за п.1.1 наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.01.2023р. №НС-34 "Про окремі питання оплати праці керівників та їх заступників органів управління та підрозділів цивільного захисту, установ та організацій системи ДСНС у 2023 році" та за п.1.2 наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.01.2023р. №НС-35 "Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році" є максимально допустимими значеннями цього виду грошового забезпечення.
Інші згадані у п.1.2 наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.01.2023р. №НС-35 "Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році" випадки (крім осіб, щодо яких прийнято окремі рішення ДСНС) є незастосовними до спірних правовідносин, позаяк не мають правової природи підвищення/зростання грошового забезпечення загального та незмінного на майбутнє характеру, що є передумовою для перерахунку пенсії у розумінні ст.ст.51, 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При цьому, наказ ДСНС України від 03.02.2023р. №102 був виданий вже поза межами звітного календарного періоду настання події підвищення грошового забезпечення у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 за рахунок застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.684,00грн." за замість показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "1.762,00грн." (тобто поза межами січня 2023р.), а відтак, має характер внутрівідомчого розпорядчого акту суб»єкта владних повноважень, котрий не зумовлює загального підвищення грошового забезпечення як передумови перерахунку розміру раніше вже призначених пенсій відповідно до ст.ст.51, 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що з огляду на зміст листа ДСНС України від 20.08.2025р. №28-20281/282-1 та зміст наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.01.2023р. №НС-35 у поєднанні з положеннями з ч.5 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ч.5 ст.242 КАС України та правовими висновками постанов Верховного Суду від 31.07.2025р., від 30.09.2025р. по справі №440/11424/24 у межах спірних правовідносин заявник набув право на включення до довідки про підвищене грошове забезпечення станом на 01.01.2023р. такого показника грошового забезпечення як премія у розмірі 182%, позаяк цей показник не перевищує максимально допустимого за наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.01.2023р. №НС-35.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень з огляду ч.5 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ч.5 ст.242 КАС України не було забезпечено дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України під час складання відносно заявника довідки про підвищене грошове забезпечення станом на 01.01.2023р. у цілях перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії в частині відображення показника відсоткового значення премії у 182%.
Тож, за наслідками розгляду справи слід визнати недоведеним за правилами ч.2 ст.77 КАС України факт відповідності ч.2 ст.2 КАС України реально вчиненого суб»єктом владних повноважень управлінського волевиявлення та навпаки - доведеним за правилом ч.1 ст.77 КАС України факт існування у заявника порушеного публічного права (інтересу) у межах спірних правовідносин.
Указане є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в частині вимог з урахуванням ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ч.2 ст.5, ч.2 ст.9 КАС України стосовно визнання протиправним реально вчиненого суб»єктом владних повноважень управлінського волевиявлення та обтяження суб»єкта владних повноважень обов»язком вчинення конкретного управлінського волевиявлення у порядку абз.1 ч.4 ст.245 КАС України.
Стосовно правових висновків постанови Верховного Суду від 30.09.2025р. у справі №520/5125/24 окружний адміністративний суд зазначає, що згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; а відповідно до ч.6 ст.13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При розв'язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував усі діючі механізми з»ясування об'єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 72-77, 90, 211, 241-243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Вийти за межі предмету та доводів позову.
Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) з приводу зазначення у складеній відносно ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2025р. по справі №520/34012/24 довідці про грошове забезпечення станом на 01.01.2023р. виду грошового забезпечення - премія у розмірі 10% посадового окладу.
Зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку на ім'я ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р. за штатною посадою, звідки ОСОБА_1 було звільнено зі служби, із відображенням відомостей про основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію, обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023р. - "2.684,00грн." та із зазначенням відомостей про розмір щомісячної премії - 182%.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) (ідентифікаційний код - 45329727, місцезнаходження - 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 26) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 ) 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.
Роз'яснити, що рішення суду підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко