Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 листопада 2025 р. № 520/10949/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до страхового стажу позивача періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 01.10.2009 у кількості 1338 днів та невиплати пенсії в більшому розмірі з 15.04.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022 код ЄДРПОУ 14099344) повністю зарахувати до трудового стажу позивача періоди здійснення нею підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 01.10.2009 у кількості 1338 днів, перерахувати та виплатити позивачу пенсію в більшому розмірі з 15.04.2025.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що бездіяльність відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 01.10.2009, є протиправною та такою, що порушує її законні права та інтереси щодо належного пенсійного забезпечення.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 (далі - позивач) 15.04.2025 отримала право на пенсію.
Разом з тим, ознайомившись з Витягом із РЗО та довідкою ОК-5 із своєї електронної пенсійної справи позивач встановила, що до її страхового стажу не зараховано в повному об'ємі період зайняття підприємницькою діяльністю.
З цього приводу 08.03.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) із заявою про зарахування до її страхового стажу в повному об'ємі період зайняття підприємницькою діяльністю з 01.01.2004 по 01.10.2009.
Однак, 13.03.2025 позивач отримала письмову відмову ГУ ПФУ в Харківській області із посиланням на положення ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо незарахування до її страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 01.10.2009, вважаючи її протиправною та такою, що порушує її законні права та інтереси щодо належного пенсійного забезпечення, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст .9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також, ч. 4 ст. 24 Закону №1058-ІV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до п. 3-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до пп. 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок №22), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Згідно з п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
У свою чергу, згідно абзацу 2 пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637), періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Нормативна регламентація спірних правовідносин дає підстави стверджувати, що до трудового стажу фізичних осіб-підприємців може бути зарахований період діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 №727/98, суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Згідно пункту 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць; суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
При цьому в силу положень пункту 6 Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи зазначене, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності зараховується до стажу для визначення права на призначення пенсії за віком за довідкою про реєстрацію як фізичної особи - підприємця лише за умови підтвердження, що діяльність здійснювалась із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку.
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Харківській області від 07.03.2025 №10537/6/20-40-24-14-15 позивач зокрема в період з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 01.10.2009 сплачувала фіксований податок у розмірі:
Січень-лютий 2004 - 300 грн;
Березень-грудень 2004 - 260 грн;
Січень-серпень 2005 - 260 грн;
Вересень-грудень 2005 - 195 грн;
Січень-грудень 2006 - 195 грн;
Січень-серпень 2007 - 195 грн;
Вересень-грудень 2007 - 130 грн;
Січень-лютий 2008 - 130 грн;
Березень-грудень 2008 - 200 грн;
Січень 2009 - 100 грн;
Лютий-вересень 2009 - 150 грн.
Крім того, слід наголосити на тому, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач мала заборгованість зі сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету.
Таким чином, періоди здійснення підприємницької діяльності позивача з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 01.10.2009 підлягають зарахуванню до страхового стажу, так як матеріалами справи підтверджено, що у вказаний період ОСОБА_1 сплачувала податки.
Отже, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 01.10.2009 у кількості 1338 днів.
Враховуючи наведене, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати спірні періоди здійснення підприємницької діяльності до загального страхового стажу позивача та здійснити перерахунок пенсії.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 01.10.2009 у кількості 1338 днів та невиплати пенсії в більшому розмірі з 15.04.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022 код ЄДРПОУ 14099344) повністю зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення нею підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 01.10.2009 у кількості 1338 днів, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в більшому розмірі з 15.04.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов