Справа № 177/2447/25
Провадження № 2/177/1517/25
Іменем України
11 листопада 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Коваль Н. В.
за участі:
секретаря судового засідання Андрійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 17.05.2019 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та відповідачем укладено кредитний договір № 2023923666, відповідно до умов якого банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. Внаслідок чого,18.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу №18/08/21, згідно якого АТ «ОТП БАНК» відступив на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором №2023923666 від 17.05.2019, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 разом з усіма додатками до нього у .ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами та доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» становить 98233,45 грн., з яких: 57900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 40333,45 грн. - заборгованість за відсотками.
У зв'язку з чим представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2023923666 від 17.05.2019 у розмірі 98233,45 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Ухвалою судді 05 вересня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 59).
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 17.05.2019 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2023923666, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 24998,00 грн. на придбання смартфону. Вказаний кредит відповідачем погашений в повному обсязі до 18.06.2020, про що надав копії квитанцій.
Вказує, що будь-якого повідомлення про укладення договору факторингу між банком та позивачем на адресу відповідача не направлялися так як і додана до позову вимога про погашення кредитної заборгованості від 23.06.2025. Крім того, зазначає, що з позову незрозуміло звідки та коли виникла заборгованість за споживчим договором № 2023923666 від 17.05.2019, яким чином позивач розрахував заборгованість після закінчення строку дії договору, у період карантину та воєнного стану. У задоволені позовних вимог просив відмовити в повному обсязі (а.с. 67-70).
Представник позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» - Кеню Д.В. надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що у відзиві представник відповідача зазначає, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість оскільки боржник погасив кредит в повному обсязі, однак, вказує, що представник відповідача не вірно ознайомився з умовами кредитного договору, зазначаючи, що банк надав кредитні кошти у розмірі 24998,00 грн, а відповідач повністю погасив кредит. Так вказує, що в поданій заяві-анкеті про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» №2023923666 від 17.05.2019 зазначено, що відповідач укладав заяву-анкету про надання банківських послуг з метою отримання кредитних коштів, в форматі коштів кредитної лінії, які були зараховані на отриману ним кредитну карту, що підтверджується розпискою про отримання карти від 17.05.2019.
Вказує, що заява-анкета про надання банківських послуг містить підпис відповідача, а тому є належним та достовірним доказом укладення даної заяви-анкети. Крім того, з наданого позивачем детального розрахунку заборгованості та виписки з рахунку приватного клієнта, в яких детально розписано з чого та за який період сформувалася заборгованість, використані кредитні кошти боржником, відсотки та користування кредитною лінією та надходження коштів, з яких також видно, що відповідач здійснював платежі по рахунку та інші дії які свідчать, що він користувався кредитними коштами.
Щодо повідомлення відповідача про заміну сторони кредитора, вказував, що додана до позову вимога про погашення кредитної заборгованості на адресу відповідача направлялася разом із позовною заявою цінним листом з описом вкладення, докази такого направлення подані позивачем до суду разом із позовною заявою.
Таким чином, вважає, що позивачу в повній мірі відомо про факт наявності заборгованості за кредитним договором, більше того відповідач вчиняє дії щодо уникнення сплати заборгованості, яка склалась у зв'язку з його відмовою виконувати взяті на себе зобов'язання. Позовні вимоги позивача просив задовольнити в повному обсязі (а.с. 73-74).
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України, без повідомлення сторін, у зв'язку із чим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних законних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, визначено поняття доказів та засобів доказування, а статтями 77- 80 ЦПК України, визначено вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Зокрема, в ч.2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що 17 травня 2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2023923666, відповідно до частини 1 договору останній отримав кредитні кошти у розмірі 24998,00 грн. на придбання товару, кінцева дата повернення кредиту 17 травня 2021 року; протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 0,001% річних (п1.2 ч. 1 договору). Згідно п. 1.3. кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануітетних платежів на рахунок погашення боргових зобов'язань, реквізити якого визначені у додатку №1 до кредитного договору (графік платежів).
Розділом 2 вказаного договору є заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» №2023923666_CARD від 17.05.2017, яка є невід'ємною частиною договору. Згідно п. 2.1 ч. 2 кредитного договору відповідачу відкрито поточний (картковий) рахунок та отримано платіжний електронний засіб з метою отримання кредитних коштів, в форматі коштів кредитної лінії. За користування кредитом/кредитною лінією банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листком, який є невід'ємною частиною та додатком до договору; на дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць, розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних. Всі інші умови кредитування (зобов'язання по кредитній лінії) визначено у інформаційному листку.
Шляхом підписання заяви-анкети клієнт підтверджує, що: банк надав клієнту в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену законодавством, що захищає права споживачів; клієнта перед укладення договору ознайомлено з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення договору та отримання кредиту на сприятливих для клієнта умовах; з договором, правилами , інформаційним листком, тарифами банку, що розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений і згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; отримав свій примірник заяви анкети , інформаційний листок (у разі оформлення кредитної лінії) та іншу документацію, на розсуд банку, яка необхідна клієнту для користування банківськими послугами.
Вказана анкета заява підписана відповідачем особисто 17.05.2019 (а.с. 33).
Також, відповідачем 17.05.2019 підписано Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (а.с. 34-35).
Таким чином відповідач уклав заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» №2023923666 з метою отримання кредитних коштів, в форматі коштів кредитної лінії які були зараховані на отриману ним кредитну карту, що підтверджується розпискою про отримання карти від 17.05.2019 (а.с. 41).
АТ «ОТП БАНК» надало кредитні кошти на поточний рахунок відповідача, як це передбачено умовами Кредитного договору. Факт надання доступу до кредитних коштів позичальнику підтверджено випискою по рахунку (а.с. 12-17).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 18.08.2021 року заборгованість відповідача склала 98233,45 грн. (а.с. 46-50).
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог у відзиві на позовну заяву вказував, що він погасив кредит за придбаний смартфон у повному обсязі, про що надав квитанції про сплату заборгованості по кредитному договору №2023923666 на загальну суму 26738,00 грн. (а.с. 69-70).
Як встановлено в судовому засіданні відповідач дійсно отримав кредит в форматі коштів кредитної лінії які були зараховані на отриману ним кредитну карту на придбання смартфону вартість якого 24998,00 грн. та частково погашав кредитні кошти, (останнє поповнення картки відбулося 09.03.2020 в розмірі 6900,00 грн., договірне списання для погашення простроченої заборгованості за договором №2023923666 у розмірі 156,86 грн., відбулося 22.06.2020), а також постійно здійснював інші дії по картці, тобто користувався кредитною карткою, що підтверджується випискою з рахунку (а.с. 12-17) та детальним розрахунком заборгованості (а.с. 46-50), в яких детально розписано рух коштів по картці та видно, що підтверджує факт активного користування відповідачем кредитних коштів та невиконання ним зобов'язання за кредитним договором.
Відповідно, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності у нього заборгованості за вказаним кредитним договором.
18.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу №18/08/21 згідно якого АТ «ОТП БАНК» відступив на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором №2023923666 від 17.05.2019, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 разом з усіма додатками до нього у .ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами та доповненнями, що є невід'ємними частинами(а.с 26-28). Згідно Додатку №1 до Договору факторингу сума боргу відповідача перед ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» складає 98233,45 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту - 57900,00 грн., заборгованість за відсотками - 40333,45 грн (а.с. 19).
23.06.2025 позивач надіслав відповідачу вимогу про погашення кредитної заборгованості з метою позасудового врегулювання спору (а.с. 32), а також вказана вимога надіслана відповідачу разом з позовною заявою (а.с. 30), що спростовуй твердження відповідача, що його не повідомлено про укладення договору факторингу між банком та позивачем та на його адресу не направлена вимога про погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ч. 1ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Доводи відповідача про безпідставність нарахування процентів у період карантину, воєнного стану в Україні неустойки та процентів за кредитом, суд розцінює критично.
Так, відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, у вищевказані періоди законодавство забороняє нарахування (зобов'язує здійснити списання нарахованого) саме неустойки (штрафу, пені), а не процентів за користування кредитом. Заборона стосується й нарахувань передбачених ст. 625 ЦК України, але лише з 24.02.2022.
Як видно з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 не нараховано нейстойку (штраф, пеню), а проценти нараховані за період з 17.07.2019 по 22.07.2021, що мало місце до 24.02.2022, а отже нарахування процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання здійснено без порушення вищевказаних норм законодавства.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку про те, що доводи відповідача, викладені в відзиві на позовну заяву щодо спливу строку позовної давності не заслуговують на увагу суду, оскільки на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом, строк позовної давності не сплив, строк позовної давності наразі є зупиненим до закінчення воєнного стану, а позивачем надано належні докази на підтвердження позовних вимог.
Беручи до уваги викладене, аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, те, що відповідач порушив зобов'язання, встановлені Кредитним договором, що має наслідком формування заборгованості, заборгованість не сплачує, що порушує права нового кредитора, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за кредитним договором №2023923666 від 17.05.2019 у розмір 98233,45 грн.
Беручи до уваги положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (а.с. 7).
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як видно з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
В обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача надано Договір № 43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025 (а.с. 26-28), додаткову угоду №2023923666 до Договору від 25 серпня 2025 року (а.с. 29), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом , необхідних для надання правової (правничої) допомоги згідно якого витрати на правову допомогу склали 3000,00 грн. (а.с. 20), акт № 202392666 про підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги від 25 серпня 2025 року вартість яких склала 3000,00 грн (а.с. 10); копія свідоцтва проправ на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 45), копія ордеру на надання правничої допомоги від 15.08.2025 (а.с. 44).
Оскільки розмір витрат позивача на правничу допомогу є належно обґрунтованим, доведеним належними доказами, не є очевидно неспівмірним наданій правової допомозі, відповідач такий розмір витрат позивача не заперечив, клопотання про його зменшення як неспівмірного не надав, позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження 04112, вул. Авіаконструктора Ігоря, 8, м. Київ, суму заборгованості за кредитним договором № 2023923666 від 17.05.2019 в розмірі 98233 (дев'яносто вісім тисяч двісті тридцять три) гривні 45 копійок,
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження 04112, вул. Авіаконструктора Ігоря, 8, м. Київ, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, в рахунок сплати судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Н.В. Коваль