202/8680/25
1-кп/202/1503/2025
20 листопада 2025 року Індустріальний районний суд
міста Дніпра
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000764 від 03.08.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, із середньо - спеціальною освітою, розлученого, не маючого на утриманні дітей та осіб похилого віку, працює водієм ТОВ «Нова Пошта», раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
за участі учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 , 03 серпня 2025 року о 13 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним вантажним автомобілем «MAN TGX 26.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 25 квітня 2024 року належить ОСОБА_7 , здійснював рух по вул. Березинській, зі сторони вул. Петра Полтави у напрямку Донецького шосе в місті Дніпро.
Під час руху по вищевказаній ділянці проїзної частини дороги із двостороннім рухом, яка має три смуги в одному напрямку та дві смуги протилежному напрямку, водій ОСОБА_3 виїхав не регульоване перехрестя з Донецьким шосе, на червоний сигнал світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, на якому на рівні червоного сигналу була встановлена стрілка зеленого кольору на табличці, після чого почав здійснювати маневр повороту праворуч та під час маневру повороту зупинився, щоб надати дорогу пішоходам, які перетинали проїзну частину Донецького шосе по пішохідному переходу на зелений сигнал світлофору для пішоходів.
Далі водій ОСОБА_3 проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не діяв таким чином, щоб непіддавати небезпеці життя та здоров'я громадян, не врахував дорожню обстановку та в зазначений час, а саме 03 серпня 2025 року о 13 годині 30 хвилин, на перехресті Донецького шосе і вул. Березинській у м. Дніпрі розпочав рух на червоний сигнал світлофора з одночасною зміною напрямку руху праворуч, здійснюючи поворот на Донецьке шосе та під час руху допустив наїзд передньою частиною керованого ним автомобілю «MAN TGX 26.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_8 , 1946 року народження, яка в цей момент перетинала проїзну частину дороги Донецьке шосе по регульованому пішохідному переході на зелений для пішоходів сигнал світлофора справа наліво по ходу його руху та котила перед собою ручний візок з поклажею.
Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 1.З., 1.5., 2.3. б), 8.7.3. е), 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху.
Порушення п.п. 8.7.3. е), 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3 знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження, що призвели до її смерті.
Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 близько о 13 годині 30 хвилини на місці дорожньо-транспортної пригоди від грубого порушення анатомічної цілості тіла з повним розділенням тіла на рівні межі нижньогрудного та поперекового відділу хребта, руйнуванням хребта та спинного мозку, руйнуванням кишечнику, крововиливами у м'які тканини черевної порожнини, численними розривами капсули печінки, витіком крові у черевну порожнину та порожнину малого тазу, множинними двобічними переломами ребер з ушкодженням пристінкової плеври та крововиливами у міжреберні м'язи, відшаруванням шкіри та підшкірно-жирової клітковини на сідницях та стегнах по типу «кишень».
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні при допиті обвинуваченого, ОСОБА_3 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав в повному обсязі, щиро покаявся у скоєному та пояснив суду, що дійсно 03 серпня 2025 року у денний час керував вантажним автомобілем та рухався по вул. Березинській зі сторони вул. Петра Полтави в напрямку вул. Донецьке шосе у м. Дніпрі. Виїхавши на регульоване перехрестя ОСОБА_3 зупинився, щоб надати дорогу пішоходам, які перетинали проїзну частину дороги по пішохідному переходу і чекав моменту, щоб здійснити поворот праворуч. Після переходу пішоходів, здійснюючи поворот на вул. Донецьке шосе, не побачив потерпілу та здійснив наїзд передньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_8 . Після наїзду на потерпілу ОСОБА_8 , одразу вийшов з автомобіля і викликав швидку медичну допомогу.
Також ОСОБА_3 зазначив у суді, що він відшкодував моральну та майнову шкоду потерпілому ОСОБА_9 .
Від потерпілого ОСОБА_9 надійшла заява про проведення судового розгляду без його участі, претензій будь-якого характеру до ОСОБА_3 не має, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду.
Представник потерпілого ОСОБА_5 суду повідомив, що обвинуваченим ОСОБА_3 відшкодована моральна і матеріальна шкода та просить призначити йому покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства та не застосовувати до нього додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує відповідно до ст.ст.65-67 КК України ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.
При призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до цього осіб, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного (правова позиція, викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року(із змінами і доповненнями).
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином; дані, що характеризують особу винного: ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується з місця проживання та роботи, на обліках у лікарів психіатра і нарколога не перебуває; відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, добровільне відшкодування шкоди, думку потерпілого ОСОБА_9 щодо призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі та приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, з призначенням додаткового покарання позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, оскільки існування обвинуваченого не пов'язано із керуванням транспортними засобами, а саме не є джерелом доходу обвинуваченого ОСОБА_3 .
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину, покладаючи на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави кошти за рахунок проведення експертизи у розмірі 3565,6 гривень.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2025 року на транспортний засіб автомобіль «MAN TGX 26.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в частині заборони відчуження і розпорядження вказаним автомобілем - скасувати.
Речовий доказ - транспортний засіб автомобіль «MAN TGX 26.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 , - залишити власнику.
Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча: ОСОБА_1