Ухвала від 05.11.2025 по справі 204/3992/23

Єдиний унікальний номер судової справи 204/3992/23

Номер провадження 1-кп/201/231/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року м. Дніпро

вул. Юрія Горовця, буд. 13

Соборного районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників обвинуваченого - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна, подане під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного 23 травня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017040000000032 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дебальцеве, Донецької області, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.3 ст.27 ч.1 ст.258-3, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.258-5, ч.1 ст.366, ч.3 ст.209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 23 травня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017040000000032 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 258-5, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

Під час судового розгляду адвокатом ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , подано клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою Чечелівського районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2022 року, на вилучене під час затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України майно, перелік якого зазначений у клопотанні.

Своє клопотання захисник ОСОБА_5 мотивував тим, що арешт на тимчасове вилучене у ОСОБА_7 при затриманні майно, перелік якого зазначений у клопотанні, є необґрунтованим, з огляду на подання органом досудового розслідування клопотання про накладення арешту слідчому судді з пропуском встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України процесуального строку, а також порушення слідчим норм ст. ст. 5, 28, 113, 116 КПК України.

Додав, що наведені ним у клопотанні обставини стали відомими під час судового слідства.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити. Додав, що посилався у своєму клопотанні на ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 16.03.2022 року, оскільки Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська змінив назву на «Чечелівський».

Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_7 підтримали клопотання адвоката ОСОБА_5 і просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту вилученого у ОСОБА_7 при затриманні майна та просив відмовити у його задоволенні.

Свою позицію мотивував тим, що вилучене у ОСОБА_7 при затриманні в порядку ст. 208 КПК України майно визнане органом досудового розслідування речовим доказом, питання про долю якого суд має вирішувати у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши та проаналізувавши клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, суд приходить до висновку, що подане адвокатом клопотання не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2022 року накладено арешт на вилучене 04.03.2022 року під час особистого обшуку ОСОБА_7 майно, перелік якого зазначений в ухвалі, шляхом заборони будь-яким особам права відчуження, користування та розпорядження.

Із змісту ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2022 убачається, що правовою підставою для накладення арешту на вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_7 майно є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - збереження речових доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено судом і не заперечувалося стороною обвинувачення та захисту, майно арешт якого просить скасувати захисник ОСОБА_5 визнане слідчим у даному кримінальному провадженні речовим доказом.

Виходячи з положень ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Отже, зважаючи на те, що клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження - скасування арешту майна подане захисником ОСОБА_5 на стадії судового розгляду, з огляду на вимоги ч. 9 ст. 100 КПК України, правові підстави для скасування такого арешту майна, яке є речовим доказом, відсутні.

Тим більше, аналізуючи доводи захисника ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що останній не довів, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба або, що такий арешт накладено необґрунтовано, оскільки клопотання сторони захисту про скасування арешту майна не містить нових обставин, які б не були досліджені під час накладення арешту або які б свідчили про недоцільність такого арешту.

До того ж, суд наголошує на тому, що правомірність накладення слідчим суддею Красногвардійсьеого районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2022 року була перевірена Дніпровським апеляційним судом та ухвалене слідим суддею рішення залишено без змін.

Отже, на переконання суду, наразі таке втручання у право власності як арешт майна переслідує легітимну мету, а саме забезпечення збереження речових доказів до завершення судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Тож, суд дійшов висновку, що захисник ОСОБА_5 не довів, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба або, що такий арешт накладено необґрунтовано, оскільки клопотання сторони захисту про скасування арешту майна не містять нових обставин, які б не були дослідженні апеляційною інстанцією під час скарження ухвали слідчого судді про накладання арешту.

Окремо, суд констатує, що захисник ОСОБА_5 був залучений обвинуваченим ОСОБА_7 до участі у даному кримінальному провадженні у лютому 2024 року та відповідно був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, в тому числі, і наявністю означеного рішення слідчого судді про накладення арешту, проте, з клопотанням про скасування такого арешту звернувся до суду майже через півтори роки.

Таким чином, внаслідок відсутності правових підстав для скасування арешту вилученого у ОСОБА_7 при затриманні майна, перелік якого зазначений в ухвалі слідчого судді, подане захисником ОСОБА_5 клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 369-372, 407 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування арешту на речі та документи, які були вилучені у ОСОБА_7 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, накладеного ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 16.03.2022 року у справі № 201/1626/22 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 17 годині 50 хвилин 10 листопада 2025 року.

Суддя: ОСОБА_1