Справа № 175/19337/24
Провадження № 1-кп/175/1183/24
19 листопада 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024052390001210 від 12.07.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Краматорськ Донецької області, громадянин України, який має середню освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, офіційно не працюючий, раніше судимий 27.05.2024 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (не сплачено), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України -
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_4 , будучи особою яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1. ст. 309 КК України, завідомо знаючи, що операції з наркотичними засобами та психотропними речовинами є незаконними, зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-?феніл-?2-??піролідин-?1-?іл-пентан-?1-?он), реалізуючи свій злочинний умисел, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст.7,12,17,25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15.02.1995, № 62/95-ВР, наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, переслідуючи корисливі мотиви, 08.08.2024 року о 16 годині 13 хвилин, перебуваючи на першому поверсі під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_3 реалізував за грошові кошти в сумі 1160 гривень, тобто незаконно, умисно збув покупцеві оперативної закупки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка діяла під контролем правоохоронних органів кристалічну речовину масою 0,6745 г. яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону) становить 0,5441 г.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, будучи особою яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.
Позиція сторін кримінального провадження
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, сторона кримінального провадження вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України. Вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об'єктивній істині як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав. Суду показав, що вживає наркотичні засоби, однак на обліку у лікаря нарколога не перебуває, ніде не працює, йому допомагає матір. В період інкримінованих подій він зустрічався з ОСОБА_7 . 08.08.2024 вони збирались разом ввечері вжити наркотичні засоби та в під'їзді будинку приблизно о 16:00 годині він передав їй гроші для їх придбання (загорнуті в ізоленту). Щодо грошових коштів, які були перераховані йому на картку, він зазначив, що ОСОБА_8 повертала йому в такий спосіб раніше позичені грошові кошти.
Його захисник в судових дебатах просив суд виправдати ОСОБА_4 в зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, покликався також на той факт, що слідчі та оперативні дії, які були проведені у цьому кримінальному провадженні після 15.07.2025 року є незаконними, оскільки вони оперативна закупка психотропних речовин була проведена співробітниками ВКП Краматорського РУП, однак в порядку ст. 40 КПК України слідчим вони були доручені СКП Краматорського РУП та в зв'язку з цим є недопустимими, мають суб?єктивний та упереджений зміст, а також не дійсним фактичним обставинам справи та грунтуються на доказах, які, відповідно до вимог кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України не відповідають доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 .
Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин
Незважаючи на повне невизнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується показаннями свідків, які були безпосередньо допитані під час судового розгляду, а також сукупністю досліджених письмових доказів (документів) та речових доказів у кримінальному провадженні.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується показаннями свідків, які були безпосередньо допитані під час судового розгляду:
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який зазначив, що з ОСОБА_4 його познайомив старий знайомий, як з особою у якої можна купити «сіль». Знайомий з ОСОБА_4 з минулого року. Він дзвонив, ОСОБА_4 призначив зустріч на ОСОБА_10 , де передавав йому «сіль», а свідок сплачував обвинуваченому гроші (готівкою, карткою). Минулого року (2024) купував 2-3 рази, 1200 грн за 1 грам, потім 1000 за 1 грам. Зустрічалися періодично, 3 рази, (один раз в 2-3 місяці). ОСОБА_4 продавав і іншим особам. Свідок з 2013 року вживає наркотичні засоби, перебуває на обліку, як особа яка вживає наркотичні засоби, проходив реабілітацію, притягувався до відповідальності за ст.309 КК України. Також звертався в поліцію і писав заяву, що ОСОБА_4 розповсюджує наркотичні засоби;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка була понятою в серпні 2024 під час оперативної закупівлі у ВП. Раніше також була понятою, приблизно 1 раз на 2 місяці (у інших кримінальних провадженнях). В серпні 2024 під час оперативної закупівлі у ВП. Краматорському РУП склали протокол, обробили кошти у сумі 1200 грн, і працівники поліції поклали у пакет. Потім поїхали на Лазурний, з працівниками поліції та ОСОБА_12 , яка є оперативним покупцем, велась відеофіксація. Іванова зателефонувала ОСОБА_13 , останній їй сказав, щоб вона перевела кошти, працівники поліції дали кошти ОСОБА_12 і вона перевела на карту. ОСОБА_14 їй сказав, куди під'їхати. Вони під'їхали на критий ринок, на ОСОБА_15 оглядали, перевіряли кошти, протоколом огляду покупця. ОСОБА_12 пішла, до неї підійшов ОСОБА_14 , та віддав їй згорток. Згорток ОСОБА_12 віддала працівникам поліції. Працівники поліції відкрили згорток, ОСОБА_12 повідомила, що це «сіль». Події відбувались приблизно з 13:00 до 16:00 год.
- показаннями свідка ОСОБА_6 (оперативний покупець), яка зазначила, що знає ОСОБА_4 близько року. На вулиці її зупинили працівники поліції, запропонували прийняти участь в оперативній закупці, вона погодилась. 08.08.2024 приблизно з 12:00 - 13:00 до 15:00- 16:00 год. Вона зателефонувала ОСОБА_13 , вони домовились зустрітись, ОСОБА_14 вона знала раніше, номер карти в мене був, так вона є наркозалежна та раніше також купувала у ОСОБА_16 «сіль». Потім вона поїхала до Краматорського РУП, повідомила працівникам поліції, що сьогодні відбудеться зустріч з ОСОБА_14 , на неї одягли камеру, перерахували кошти у сумі 1200 грн різними купюрами, записали у протокол, також були 2 дівчини поняті. Потім вони поїхали на ОСОБА_17 , де її оглянула працівник поліції. Підійшла до терміналу, перевела кошти, зателефонувала ОСОБА_14 , сказала, що перевела кошти, ОСОБА_14 їй сказав куди підійти. Потім вони відправилась на вул. Паркову, де вона очікувала ОСОБА_14 . Вони зустрілись з ОСОБА_14 , зайшли у під'їзд, він свідку віддав згорток у синій ізоленті, в якому був PVP «сіль». Після цього вона повернулась до працівників поліції, та віддала їм згорток у синій ізоленті. Згорток працівники поліції не відкривали при мені. На неї ніхто не тиснув. Підстав до упередженого ставлення до ОСОБА_4 в неї немає. Більше вони з ОСОБА_14 не зустрічались.
Вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, кваліфікованого за ч. 2 ст. 307 КК України також підтверджується сукупністю досліджених письмових доказів (документів) та речових доказів у кримінальному провадженні:
-витягом із ЄРДР від 12.07.2024 у кримінальному провадженні №12024052390001210;
-протоколом огляду грошових купюр від 20.07.2024 року 2 купюри номіналом 500 грн, 4 купюри номіналом 200 грн, 4 купюри номіналом 100 грн, 4 купюри номіналом 50 грн;
-протоколом вручення спеціальних технічних засобів;
-протоколом огляду грошових купюр від 08.08.2024 у сумі 1200 грн;
-протоколом огляду покупця від 08.08.2024;
-протоколом огляду покупця від 08.08.2024;
-протоколом огляду від 08.08.2024, згідно якого ОСОБА_6 передала квитанцію про перевод грошових коштів у сумі 1200 грн;
-постановою про визнання та долучення до провадження речових доказів;
-протоколом огляду покупця ОСОБА_6 ;
-протоколом огляду покупця від 08.08.2024 ОСОБА_6 , згідно якого передала згорток з кристалічною речовиною, який придбала у ОСОБА_4
-розсекреченою постановою про проведення контролю за вчиненням злочину від 23.07.2024;
-розсекреченими матеріалами з додатками про результати проведення НС(Р)Д;
-висновком експерта «СЕ-19/105-24/5599-НЗПРАП від 16.08.2024, згідно якого надана кристалічна речовина містить небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, маса PVP становить 0,5441 г;
-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 22.08.2024;
-квитанцією №1254 від 23.08.2024 про отримання на зберігання речових доказів;
-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29.10.2024;
-описом речей і документів, які були вилучені на підставі постанови прокурора від 29.10.2024, з оптичним носієм із вилученою інформацією;
-протоколом обшуку від 11.12.2024, з флеш носієм з відеозаписом обшуку;
-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 11.12.2024, з квитанцією від №772.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо того, що слідчі та розшукові дії, проведені у цьому кримінальному провадженні після 15.07.2024 року проведені не уповноваженим органом, оскільки результати негласної слідчої (розшукової) дії не можуть оцінюватися крізь призму допустимості процесуальних рішень у формі постанови, доручень, тощо, які не є доказами в розумінні ст. 84 КПК , що кореспондує з правовою позицією, викладеною в Постанові ВС від 13.06.2023 р. у справі № 520/2703/17.
Отримані фактичні дані щодо вчиненого обвинуваченим злочину зафіксовані з дотриманням процесуальної форми й у цьому аспекті суд не вбачає порушень прав та законних інтересів як обвинуваченого, так і інших осіб. Суд здобуті докази приймає як достовірні, оскільки немає сумніву й у підробці здобутої інформації про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, часу, місця та способу його вчинення, або подання її у викривленому вигляді.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України - відсутні.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
Мотиви призначення покарання
Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При обранні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який раніше був засуджений вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2024 року, за ознаками ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, а також його суб'єктивне ставлення до вчиненого ним діяння та його наслідків, зокрема, що вину у вчиненому діянні він не визнав, розкаяння не висловив, позитивних зрушень у своїй свідомості, відносно своєї поведінки не демонструє.
З урахуванням особистого ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідків, а саме відсутності у нього розкаяння та усвідомлення протиправності і аморальності його діяльності, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, суд приходить до висновку, що у свідомості ОСОБА_4 відсутні позитивні зрушення, направлені на самокритику та, як наслідок, подолання у собі прокримінального мислення.
У зв'язку з цим, суд приходить до переконливого висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а призначення йому покарання без реального його відбуття не призведе до ефективного виховного впливу на нього та не буде сприяти його виправленню. Таким чином суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у межах установлених санкцією статті обвинувачення, з конфіскацією майна.
Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов'язковими для застосування.
За правилами ч. 3 ст. 72 КК основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Таким чином, зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_4 після постановлення вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2024 року, але до повного відбуття ним покарання, тому остаточне покарання йому слід призначати за сукупністю вироків згідно правил, передбачених ст. 71 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд
Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинувачений утримувався в ДУ «Дніпровська УВП №4», який неодноразово продовжувався. 09.04.2025 ОСОБА_4 був звільнений під заставу в сумі 60 560,00 грн.
Таким чином, у відповідності вимог ч.1, 5 ст.72 КК України, попереднє ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_4 з 12.12.2024 по 09.04.2025 рік слід зарахувати у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді застави з покладеними обов'язками до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками - скасувати.
Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповілно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від 11.01.2012 року №15застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави;копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.
Судом встановлено, що з моменту звільнення з-під варти та на день ухвалення вироку, тобто, в період дії запобіжного заходу у вигляді застави, обвинувачений ОСОБА_4 виконав покладенні на нього судом обов'язки, передбачені ст. 182 КПК України, а тому застава підлягає поверненню заставодавцю після набрання цим вироком законної сили.
На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років, з конфіскацією усього належного майна.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного цим вироком повністю приєднати покарання за попереднім вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2024 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі, з конфіскацією майна та штрафу в розмірі 17 000,00 гривень, який на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Зарахувати ОСОБА_4 , відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення, а саме з 12 грудня 2024 року по 09 квітня 2025 року включно, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками - скасувати.
Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 60 560,00 грн, внесену за ОСОБА_4 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області області, повернути заставодавцеві ОСОБА_18 .
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість проведених експертиз у розмірі 2271,84 грн.
Речові докази:
-квитанція про переказ грошових коштів №7231104608261691698 на банківську карту № НОМЕР_1 яка поміщена до сейф пакету №3851749 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-залишки речовини після проведення дослідження, а саме речовину масою 0,6430 г. (PVP) в згортку фольги в пакеті з полімерного матеріалу та первинну упаковку, які запаковано до сейф пакету №6053986, які здані до камери зберігання речових доказів Краматорського РУП ГУНІ в Донецькій області - знищити;
-оптичний диск (додаток до протоколу тимчасового доступу до речей і документів) - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-мобільний телефон марки «Redmi», IMEI № 1 - НОМЕР_2 , IMEI №2 - НОМЕР_3 з сім картою № НОМЕР_4 ?, який було запаковано в сейф пакет №PSP 1148948 та банківську карту АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яку було запаковано в сейф пакет №PSP 1148947, які здані до камери зберігання речових доказів Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області - повернути власнику, за належністю.
-флеш носій з відеозаписом обшуку від 11.12.2024 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Повний текст вироку складено 19 листопада 2025 року. У відповідності до положень ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.
Суддя ОСОБА_1