Справа № 199/315/25
(2/199/1921/25)
Іменем України
20.11.2025
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 2771572 від 01.02.2024 р. в розмірі 40 470,00 грн., в його обґрунтування посилаючись на те, що 01.02.2024 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір позики № 2771572, відповідно до якого на строк відповідачу передаються у власність грошові кошти які він зобов'язується повернути позивачу у день закінчення строку або достроково та сплатити проценти від суми позики, але він не виконав договірні зобов'язання з повернення позики та сплати відсотків за її користування у порядку, визначеному у договорі.
14.06.2021 р. між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, передаються ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Згідно п. 1.1 договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (цiна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав до третiх осiб - боржникiв, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою, плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клiєнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони за цим договором погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників №26 від 24.06.2024 р. до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40 470 грн. з яких: 11 400,00 грн. -заборгованість за основним боргом, 29 070,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 80 ЦПК України, встановлено, що 01.02.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 2771572. На виконання умов договору позики позикодавець передав позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн., а позичальник зобов'язався у визначений договором позики строк повернути грошові кошти та сплатити проценти визначені цим договором.
14.06.2021 р. між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого право вимоги за договором позики № 2771572 від 01.02.2024 р. перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Всі нарахування, що відбулися до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги, здійснювалися безпосередньо ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» станом на день відступлення права вимоги.
Відповідач не виконав договірного зобов'язання в часті повернення позики в строки, передбачені договором позики; за підрахунком позивача, відповідач має заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики № 2771572 від 01.02.2024 р. в розмірі 40 470 грн. з яких: 11 400,00 грн. -заборгованість за основним боргом, 29 070,00 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості.
Правовідносини між учасниками справи існують з зобов'язання, яке виникло на підставі договору та відповідальності за його невиконання.
Суд, дослідивши докази в межах заявлених суду вимог дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Згідно ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач не виконав обов'язку: не повернув надані кредити в строки, передбачені кредитними договорами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно доч.1ст.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України божник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст.76-81 ЦПК Українина спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за договором позики № 2771572 від 01.02.2024 р., приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи знайшов підтвердження факт укладення такого договору з дотриманням вимог законодавства щодо порядку його укладення, змісту та форми, а також підтверджено факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором позики, що зумовило виникнення у відповідача заборгованості в наведеному в позові розмірі та права у позивача вимагати її стягнення на свою користь в судовому порядку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ч. 2 ст.133, ч. 1 ст.141, п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України: при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволений повністю, судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача (3028,00 грн.).
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст.3, ст.13,ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст.19, ст.ст.23,89, ч. 1 ст.141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст.258, ст.ст. 264 - 265, 273, п. 1 ч. 1 ст.274, ст. 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце перебування зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) заборгованість за кредитним договором № 2771572 від 01.02.2024 р. в розмірі 40 470 (сорок тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце перебування зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Дата складення повного судового рішення 20.11.2025 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Спаї