Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 листопада 2025 р. № 640/4099/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (ідентифікаційний код 394117711, місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 3) про визнання протиправними дій,-
Адвокат Калько Д.О. звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах ОСОБА_1 з позовом про визнання дії Державної служби України з питань геодезії, та кадастру щодо порушення строку надання відповіді на інформаційний запит №04/09-4 від 04.09.2020 - протиправними.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 було відкрито провадження в адміністративній справі.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025, передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025.
Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 вказана справа передана на розгляд судді Полях Н.А.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 04.09.2020 ОСОБА_1 звернувся з інформаційним запитом № 04/09-4 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру шляхом надсилання запиту на електрону адресу розпорядника інформації: land@land.gov.ua.
Державна служба України з питань ґеодезії, картографії та кадастру в межах повноважень розглянула запит позивача на інформацію від 04.09.2020 (вх. № ПI-793/0/4-20 від 07.09.2020), та листом №ПI-793/0-0.21-1184/69-20 від 11.09.2020 повідомила, що відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною десятою статті 24 Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 визначено, що відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Вважаючи протиправними дії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо порушення строку надання відповіді на інформаційний запит № 04/09-4 від 04.09.2020, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Положеннями статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Частиною першою статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
Частиною четвертою статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Наведене свідчить, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно частини першої статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автором, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Особливості організації електронного документообігу визначаються нормативно-правовими актами у сфері електронного документообігу та застосуванням кваліфікованих електронних довірчих послуг, роботи з електронними документами.
Відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», постанов Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Про затвердження Положення про організацію діловодства в електронній формі» та наказів «Про затвердження Інструкції з діловодства у Держгеокадастрі» від 03.08.2018 № 123 (далі - Інструкція з діловодства).
Згідно з пунктом 2 розділу І. Загальні положення Інструкції з діловодства, основна форма ведення діловодства в Держгеокадастрі є електронна.
Пунктом 39 розділу II. Документування управлінської діяльності Інструкції з діловодства встановлено, що датою реєстрації вихідного електронного документа автоматично формується системою електронного документообігу Держгеокадастру відповідно до реєстраційно-моніторингової картки під час його підписання.
Пунктом 41 розділу II Документування управлінської діяльності Інструкції з діловодства, визначено, зокрема, що датою документа є дата його реєстрації.
Відповідно пунктів 193, 208, 209, 219 розділу II Документування управлінської діяльності Інструкції з діловодства, надсилання документів здійснюється в електронній формі засобами системи взаємодії.
Пунктом 10 розділу V реєстрації документів визначено, що вихідні документи надсилаються службою діловодства Держгеокадастру відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Поштою та через кур'єрську службу доставляється письмова кореспонденція у разі неможливості її відправлення засобами системи взаємодії для створення Держгеокадастру відповідно до структури: листи, звернення громадян, листи органів прокуратури, заяви, бандеролі, дрібні пакети, а також цінні бандеролі.
Електронною службою доставляється спеціальна кореспонденція.
Через систему електронного документообігу “ДОК ПРОФ 3» надходять документи від територіальних органів Держгеокадастру.
Електронні документи надходять до Держгеокадастру через систему взаємодії.
Електронний документ, що завантажився із системи взаємодії до системи електронного документообігу Держгеокадастру, вважається доставленим адресату.
Реєстрація документів всіх категорій полягає у створенні запису облікових даних про документ та оформленні реєстраційно-моніторингової картки в електронній формі у системі електронного діловодства із зазначенням обов'язкових реквізитів, за допомогою яких фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим внесенням до реєстраційно-моніторингової картки необхідних відомостей.
Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, моніторингу стану виконання і оперативного використання наявної в документах інформації.
Вхідні, внутрішні, вихідні, інші документи незалежно від форм їх створення, які підготовлені в Держгеокадастрі, реєструються в системі електронного документообігу.
Документи реєструються лише один раз: вхідні - у день надходження, створені у день підписання або затвердження.
Абзацом першим пункту 222 розділу II Документування управлінської діяльності Інструкції з діловодства вказано, що реєстрація документа здійснюється в день його підготовки в системі діловодства Держгеокадастру.
Вхідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів - виконавців або не пізніше наступного робочого дня.
З матеріалів справи судом встановлено, що запит на інформацію № 04/09-4 датований 04.09.2020 та надісланий громадянином ОСОБА_1 до Держгеокадастру, отриманий останнім згідно реєстраційних даних 07.09.2020.
Відповідь була сформована та зареєстрована 11.09.2020.
Обчислення строку встановленого законодавством в п'ять робочих днів розпочинається з 08.09.2020 та триває до 14.09.2020 у зв'язку з тим, що 12.03.20201, 13.09.2020 є вихідними днями.
Отже, Держгеокадастром не було допущено порушення строку під час надсилання відповіді на запит на інформацію позивача.
Суд звертає увагу на предмет оскарження в даному провадження, а саме - порушення відповідачем строку надання відповіді на запит на інформацію, та зазначає, що метою Закону України "Про доступ до публічної інформації" є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
В даному випадку, право позивача на доступ до публічної інформації, у встановлені строки в розрізі оскаржуваних дій відповідача, не порушене, оскільки запитувана інформація відповідачем надана позивачу у встановлений Законом України "Про доступ до публічної інформації" строк на електронну адресу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В даному випадку, Законом визначений обов'язок розпорядника інформації надати запитувану інформацію у строки, встановлені статтею 20 Законом України "Про доступ до публічної інформації", при цьому, будь-яких заборон або застережень щодо направлення відповіді на електронну адресу вказаний Закон не містить.
Враховуючи встановлені у справі обставини та положення вищевказаних норм права, суд приходить до висновку про відсутність з боку відповідача порушень прав, свобод чи інтересів позивача, визначених Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (ідентифікаційний код 394117711, місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 3) про визнання протиправними дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 листопада 2025 року.
Суддя Н.А. Полях