Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2025 року Справа № 520/28511/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453478-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 146533,15 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453479-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 146533,15 грн:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453480-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 161186,47 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного Управління ДПС у Харківській області форми “Ф» від 30.06.2023 № 453482-2417-2023-UA63120070000018741 на суму 185364,44 грн.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 позовну заяву по справі залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.
Для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 03.11.2025 позивачу необхідно було надати докази на підтвердження моменту отримання вимогу про сплату боргу, а також, у разі пропуску строку звернення до суду, заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
15.01.2025 позивачем подана заява про те, що через військову агресію РФ та запровадження воєнного стану з 24.02.2022, Харків, де він проживав, включено до переліку територій активних бойових дій. У зв'язку з небезпекою та відсутністю базових умов життя, позивач був змушений переїхати до Києва, що підтверджується довідкою переселенця №3001-7501199100 від 09.08.2022. Позивач не має доступу до поштової кореспонденції за місцем реєстрації, не здійснює підприємницьку діяльність і не користується електронним кабінетом платника податків постійно. Про оскаржуване рішення він дізнався лише 30.06.2025, коли випадково зайшов до електронного кабінету. Відповідно до ч. 2 і 3 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналася про порушення прав тобто з 30.06.2025, і спливає 30.12.2025. Таким чином, обставини воєнного стану, переміщення позивача та обмежений доступ до інформації є поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, що підтверджується доданими документами.
Дослідивши позовну заяву, а також долучені до позовної заяви документи (разом з заявою), суддя дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 03.11.2025.
Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.
Щодо строку звернення до суду із адміністративним позовом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовні заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.58.19 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 30.06.2023 № 453478-2417-2023-UA63120070000018741, від 30.06.2023 № 453479-2417-2023-UA63120070000018741, від 30.06.2023 № 453480-2417-2023-UA63120070000018741, від 30.06.2023 № 453482-2417-2023-UA63120070000018741, звернувшись до суду за захистом свого порушеного права 27.10.2025.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на введення з 24.02.2022 на території України воєнного стану та участь у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони і стримуванні збройної агресії країни агресора.
Суд враховує, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президентом України Указом № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було продовжено.
Велика Палата Верховного Суду у п. 47 постанови у справі № 990/115/22 зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
З огляду на викладене суд прийшов до переконання про те, що доказів на підтвердження того, що існували будь-які обставини, які створили перешкоди та заважали позивачу вчасно звернутися до суду за захистом прав, позивачем не надано.
Разом із тим, пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Так, згідно з пунктом 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
За правилами абзаців першого, другого пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
З огляду на викладене вище та беручи до уваги подання стороною позивача документів до контролюючого органу за допомогою електронного кабінету платника податків, суд прийшов переконання про те, що позивач не наводить обставини та не долучає доказів щодо отримання та/або не отримання оспорюваного рішення за допомогою електронного кабінету платника податків, та що позивачем подавалась до контролюючого органу заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, що позбавляє суд можливості вирішити питання про дотримання позивачем строку звернення до суду.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене позивачу необхідно долучити докази чи позивач надавав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет платника податків.
Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність тієї чи іншої обставини. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації своїх прав.
У зв'язку із наведеним суд прийшов до переконання про те, що причини, які названі позивачем для поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом необхідно визнати неповажними через ненадання належних доказів, а відтак підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Суд зазначає про те, що у випадку, коли позивачем не наведено обґрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об'єктивну неможливість вчинення ним всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації процесуальних прав у передбачені процесуальним законом строки, застосування судами передбачених законом наслідків пропущення строків звернення до суду, не є порушенням права особи на доступ до суду.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2024 року у справі № 140/9165/23.
Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено поважності пропущеного ним строку звернення до суду, тому суд не визнає причини пропуску строку поважними та не вбачає правових підстав для поновлення строку звернення до суду.
Отже, позивачем недоліки не усунено, так як причини пропуску строку звернення до суду за вищевказані періоди, вказані в клопотанні позивача, суд визнає не поважними, з доданих доказі (скріншот екрану електронного кабінету платника податків) які надав позивач неможливо встановити до яких саме рішень відноситься вхідні документи.
Щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду.
Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Будь-яких даних щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду згідно з ст. 5 Закону України “Про судовий збір» не встановлено.
Клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у відповідності до ст. 8 Закону України “Про судовий збір» не подано.
Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання адміністративного позову до суду.
Позивачем додано до адміністративного позову платіжну інструкцію №131102405 від 07.08.2025 про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн та платіжну інструкцію №131102378 від 07.08.2025 про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
При цьому, суд зазначає, що судовий збір у розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі, тим самим позивачем до того самого суду.
У разі ж повернення особі поданої ним позовної заяви остання не позбавлена права звернутись до суду з заявою про повернення сплаченої суми судового збору у відповідності до положень пункту 2 ч.1 ст. 7 Закону №3674.
Отже, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому на розсуд особи може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, у той же час використання сплаченої в одній справі суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16.05.2018 у справі №810/504/17.
Суд звертає увагу, що платіжна інструкція №131102405 та №131102378 від 07.08.2025 подані позивачем при поданні адміністративного позову (у справі №520/22114/25), яка повернута позивачу в порядку, визначеному ст. 169 КАС України.
Відтак позивач має право подати клопотання до суду про повернення судового збору сплачено за подання адміністративного позову до суду у справі №520/22114/25.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, які судом викладені вище.
Отже, в силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 4844,80грн. (1211,20. х 4).
Відтак позивачу необхідно здійснити доплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ'ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ст. ст. 122, 160, 161 КАС України, а відтак такий необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
У клопотанні позивача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М. І. Садова