Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
19 листопада 2025 р. справа № 520/19554/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК М'ясний" про стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу,-
Позивач, Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК М'ясний" (62103, Харківська область, Богодухівський район, вул.Підлісна, буд.2, м.Богодухів, ЄДРПОУ 40936772) на користь Сумської міської ОТГ, р/р UA228999980313080106000018355, одержувач Сумська міська ОТГ, код одержувача 37970404, банк одержувача Казначейство України, код платежу 21081100 штрафи за порушення законодавства України про рекламу в загальному розмірі 5 100,00 грн. накладених відповідно до рішень від 24.03.2024 №000051, №000052, №000053.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, всупереч вимог законодавства про рекламу, не виконуються у добровільному порядку рішення про накладення на нього штрафу за порушення законодавства про рекламу. А отже, позивач вимушений звернутися до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, наголошуючи на фактичному стягненні позивачем штрафів у межах відсутності складу правопорушень законодавства про рекламу, а також на тому, що зазначені стягнення позивач виставляє повторно, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
11.02.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області в ході здійснення контролю за додержанням законодавство про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, в приміщенні магазину "М'ясний м'ясокомбінат" (м.Суми, вул.Павла Скоропадського, буд.26) виявлено рекламу, яка не відповідає вимогам Закону України від 03.07.1996 року №271-96/ВР "Про рекламу" (далі - Закон №271-96). А саме:
- рекламний плакат із реалістичним зображенням кішки та собаки на блакитно-біло-жовтому фоні з написом в центрі "АКЦІЯ" (великими червоними літерами) КОРМ ДЛЯ ТВАРИН (синіми літерами) з логотипом компанії "М'ясний м'ясокомбінат" зі слоганом "МК М'ясний - це вибір мій!", що порушує вимоги частини 4 статті 8 Закону №271-96.
- рекламний плакат із зображенням на синьому фоні упаковки продукції (ймовірно субпродуктів) з написом в центрі "АКЦІЯ" (великими білими літерами) "СВИНЯЧІ ВУХА" (червоними літерами) 259.97 , 229,97 грн/кг, 199,97 грн/кг (білими літерами на червоному фоні), що порушує вимоги частини 4 статті 8 Закону №271-96.
- рекламний плакат із зображенням молодої привабливої жінки на яскраво червоному фоні з широко розкритим ротом, яка тримає рупор, та кричить у нього. Над зображенням розміщений текст, який ймовірно хоче донести до покупців жінка: "ВСТИГНИ ПЕРШИМ найбільші знижки В ІСТОРІЇ із 28.01." Ще вище був розміщений напис "М'ЯСНИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ", що порушує частини 1,2 статті 7 Закону №271-96.
З урахуванням виявлених порушень, 19.02.2025 року на адресу ТОВ "МК М'ясний" скеровано вимоги за №681-05.4/25, №682-05.4/25, №681-05.4/25 щодо надання до 12.03.2025 року письмових пояснень щодо виявлених порушень законодавства про рекламу, документів, що підтверджують вартість виготовлення/розповсюдження реклами (договори, акти виконаних робіт, розрахункові документи тощо), фотозвіт про усунення порушення законодавства про рекламу.
Наявні в матеріалах справи докази не містять підтвердження щодо надання відповідачем пояснень, облікової документації та фото звіту про усунення порушень. Отже, 19.03.2025 року позивачем було сформовано рішення №000032, №000033, №000034 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у сумі 1020,00 грн., 1020,00 грн. та 1360,00 грн. відповідно.
04.04.2025 ТОВ "МК М'ясний" сплачено виставлені суми штрафів, про що свідчать копії платіжних інструкцій, наявні в матеріалах справи.
24.03.2025 року позивачем повторно сформовано протоколи про порушення законодавства про рекламу за №000051, №000052, №000053 із зазначенням інформації про невиконання приписів вимог від 19.02.2025 року №681-05.4/25, №682-05.4/25, №681-05.4/25 та ненаданням затребуваної інформації.
Одночасно позивачем складено рішення №000054, №000055, №000056 про початок розгляду справи щодо недотримання вимог законодавства про рекламу ТОВ "МК М'ясний".
25.03.2025 року позивачем на ім'я відповідача сформовано вимоги №1189-05.4/25, №1190-05.4/25, №1192-05.4/25 в порядку частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" із запрошенням прибути для розгляду матеріалів справи 23.04.2025 року о 10.00 та можливістю участі у розгляді в режимі відео конференції.
До матеріалів, що стосуються вирішення даних спірно-правових відносин, позивач долучив фіскальний чек про відправку рекомендованого листа без опису на адресу ТОВ "МК М'ясний" від 26.03.2025 року із відміткою про дату вручення за довіреністю 01.04.2025 року.
Згідно даних протоколів слухання справи від 23.04.2025 року №000048, №000049, №000050, представники ТОВ "МК М'ясний" участі в розгляді справи не брали.
За результатами розгляду даної справи, винесено рішення про зупинення розповсюдження реклами №000007, №000008, №000009 та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (щодо невиконання вимог ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області №1189-05.4/25, №1190-05.4/25, №1192-05.4/25) №000048, №000049, №000050 і сплати штрафів у розмірах 1700,00 грн., 1700,00 грн., 1700,00 грн., що в загальній сумі становить 5100,00 грн.
Вказані рішення направлені на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 23.04.2025 року.
29.04.2025 року відповідач (ТОВ "МК М'ясний") звернувся з листом за вихідним номером 923 на адресу позивача, в якому зазначив, що штрафні санкції з приводу встановлених порушень сплачені згідно рішень ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області №000032, №000033, №000034.
Позивач, вважаючи, що штрафи за порушення законодавства України про рекламу в загальній сумі 5100,00 грн. підлягають стягненню в судовому порядку, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку даним спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні засади рекламної діяльності в Україні, а також регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначає Закон України від 03.07.1996 року №271/96-ВР "Про рекламу" (далі Закон №271/96) та Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок №693). Цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (частина 1 статті 2 Закону).
Частинами 1, 2 статті 26 Закону №271/96 визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Діяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів врегульована відповідним Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 667 (далі - Положення №667). Відповідно до пункту 1 зазначеного Положення, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Положення до основних завдань Держпродспоживслужби віднесено, зокрема, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.
У своїй діяльності Держпродспоживслужба керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення №667).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 Положення №667, Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону.
Статтею 8 Закону №271/96 врегульовано загальні вимоги до реклами. Так, серед іншого, у рекламі забороняється:
1) поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;
2) наводити твердження та/або зображення, які є дискримінаційними та/або розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою походження людини, її соціального чи майнового стану, віку, расової, етнічної чи національної належності, статі, сексуальної орієнтації, освіти, інвалідності, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовною ознакою, родом і характером занять, місцем проживання, за іншими ознаками, а також такими, що дискредитують товари інших осіб;
3) надавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людини та/або довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;
4) використовувати засоби і технології, які справляють вплив на підсвідомість споживачів реклами;
5) наводити твердження, дискримінаційні стосовно осіб, які не користуються рекламованим товаром;
6) використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів іноземних держав та міжнародних організацій, міжнародних об'єднань, якщо такі використання або імітація пропагують неповагу до них або вводять споживачів в оману;
7) використовувати офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, міжнародних об'єднань, крім випадків, якщо:
згадування в рекламі відповідного органу, організації чи об'єднання є вимогою закону;
орган, організація чи об'єднання є рекламодавцем відповідної реклами чи таке використання відбувається з його дозволу чи на його замовлення;
таке використання передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права;
8) рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації, товари, для виробництва чи реалізації яких необхідна наявність спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності у виробника чи особи, що реалізує товари, відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії;
9) використовувати зображення або ім'я фізичної особи без її згоди, наданої в письмовій (електронній) формі, або згоди інших осіб, отриманої у порядку, передбаченому законодавством. Згода на використання зображення фізичної особи не вимагається, якщо фізична особа позувала чи виконувала роль для створення реклами за грошову або іншу винагороду та/або брала участь у створенні (зйомках) аудіовізуального твору, програми, її зображення використовується в рекламі (анонсі) такого аудіовізуального твору, програми, і рекламодавець має обсяг прав інтелектуальної власності на таку рекламу, достатній для обраного виду її розповсюдження. Вимога отримання згоди фізичної особи не поширюється на показ у рекламі грошових знаків із зображенням на них фізичних осіб;
10) імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що використовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;
11) рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Така інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;
12) розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), що містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, що мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;
13) розповсюджувати рекламу про спорудження об'єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління:
без наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об'єкт, що рекламується;
без наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об'єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
без наявності у суб'єкта господарювання, що здійснює будівництво об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об'єктів;
якщо залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об'єктів здійснюється без дотримання вимог Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому";
без розміщення на веб-сайті замовника будівництва, девелопера будівництва (за наявності), управителя фонду фінансування будівництва (за наявності) інформації, визначеної Законом України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (у разі продажу житлових приміщень);
14) рекламувати послуги з ворожіння та гадання;
15) наводити твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипних ролей чоловіка та жінки, що пропагують принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об'єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання. Ця вимога не поширюється на соціальну рекламу, спрямовану на засудження відповідних явищ.
Реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити інформацію про строки та місце проведення таких заходів, а також зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення таких заходів. В аудіальних медіа така реклама повинна містити зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови, строки та місце проведення таких заходів.
Інформація про будь-яку зміну умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена.
Реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки.
Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою. Не вважається рекламою показ інформації про виробника товару та/або товар у процесі оформлення споживачем придбання такого товару на веб-сайтах інтернет-магазинів у мережі Інтернет, через які цей товар реалізується чи надається споживачам.
Інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, які реалізуються/надаються на території України, зазначається виключно у гривні.
Розповсюдження на території України реклами, яка не відповідає вимогам цього Закону, забороняється.
За частиною 1 статті 27 Закону України №271/96 особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 5 статті 27 Закону №271/96 передбачено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
Дані спірні правовідносини врегульовані в частині 6 статті 27 Закону №271/96. Зокрема, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 7 статті 27 Закону №271/96).
За змістом пункту 2 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держпродспоживслужби та її територіальних органів.
Як зазначено в пункті 8 Порядку №693, справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. Справу може бути розглянуто, у разі його неявки за умови його поінформування відповідно до пункту 5 цього Порядку та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи, зазначеного в пункті 7 цього Порядку.
Частинами 1-7 статті 32 Закону України "Про адміністративну процедуру" встановлено, що учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи, залучаються адміністративним органом для надання пояснень і для участі у процедурних діях шляхом вручення (направлення) запрошення.
Запрошення учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, здійснюється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня відповідної процедурної дії. Цей строк може бути зменшено у разі, якщо обставини вимагають прийняття рішення у найменший строк, про що у запрошенні надається обґрунтоване пояснення. Запрошення вручається особисто під підпис, надсилається поштовим відправленням або іншими засобами зв'язку (телефоном, електронною поштою тощо) за наявними у справі контактними даними, про що в матеріалах справи робиться відповідний запис.
У запрошенні зазначаються:
1) найменування та адреса адміністративного органу;
2) назва справи, статус та мета, з якою запрошується учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи;
3) дата, час і місце, куди запрошується учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи;
4) контактний номер телефону та адреса електронної пошти адміністративного органу, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) посадової особи адміністративного органу, яка розглядає справу;
5) інші відомості (за потреби).
Відсутність запрошеного належним чином учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, не перешкоджає вчиненню процедурних дій, якщо це не впливає на належний розгляд справи.
Поштове відправлення надсилається поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), за бажанням учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, - кур'єром за додаткову плату, на адресу місця проживання (перебування), місцезнаходження відповідної особи або на іншу адресу, яку особа вказала для офіційного листування з нею.
Якщо час отримання запрошення, надісланого поштою чи електронною поштою, не зафіксовано, воно вважається отриманим особою на п'ятий день з дня відправлення, крім випадків, якщо є інформація, що запрошення не надійшло або надійшло пізніше. Якщо особа заявляє про неотримання запрошення, надісланого поштою чи електронною поштою, або про отримання запрошення пізніше ніж на п'ятий день з дня відправлення, на адміністративний орган покладається обов'язок доказування факту і часу отримання запрошення особою.
Відповідно до пункту 17 Порядку №693, рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий - вручається суб'єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб'єкта реклами або його представника. У разі розгляду справи без участі суб'єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб'єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Пунктом 20 Порядку №693 передбачено, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру", або у судовому порядку. А не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку (пункт 22 Порядку №693).
Відповідач у своєму відзиві наполягає на недотриманні процедури його повідомлення про дату та час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, що є грубим порушенням вимог законодавства, та про сплату у повному обсязі виставлених сум штрафних санкцій за порушення вимог законодавства про рекламу за попередніми рішеннями про накладення штрафів від 19.03.2025 року №000032, №000033, №000034, що свідчить про його повну згоду з виставленими суб'єктом владних повноважень претензіями фінансового характеру.
Разом з тим, відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факт неотримання повідомлення про дату та час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Натомість, така позиція не звільняє відповідача від відповідальності за вчинене порушення, тож не містить окремої юридичної значущості при розгляді даного спору.
З приводу доводів відповідача щодо порушення позивачем норм Закону України "Про основні засади державного нагляду державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V, суд зважає на наступне.
07 квітня 2025 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі№280/275/24, в якій досліджено питання застосування Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при реалізації територіальним органом Держпродспоживслужби владних управлінських функцій, які полягають у дотриманні суб'єктами господарювання законодавства про рекламу.
Верховний Суд зауважив, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу не є заходом державного нагляду (контролю) у розумінні Закону № 877-V. Якщо орган контролю вимагає документи, що виходять за межі рекламного матеріалу, така перевірка набуває ознак заходу державного нагляду в розумінні Закону № 877-V і має супроводжуватися дотриманням його процедур.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 07 квітня 2025 р. у справі №280/275/24.
Отже доводи представника відповідача щодо порушення вимог Закону №877 судом при ухваленні рішення не беруться до уваги.
Що стосується тверджень відповідача щодо знищення в ході військової агресії російської федерації по відношенню до України майже усієї кадрової та первинної документації з бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "МК М'ясний" внаслідок ворожого обстрілу (номер кримінального провадження згідно ЄРДР 12025221010000125), суд зазначає таке.
Згідно частини 2 статті 26 Закону України від 03.07.2006 року №270/96-ВР "Про рекламу", на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право:
вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Отже непередбачуване знищення облікової документації не звільняє відповідача від надання на вимогу позивача ґрунтовних пояснень щодо причин неможливості виконати вимогу суб'єкта владних повноважень.
Натомість, надані відповідачем докази у справі щодо сплати накладених штрафних санкцій про порушення законодавства про рекламу свідчить про його належне інформування позивачем про хід розгляду справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 75 КАС України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Як передбачено частинами першою, третьою, четвертою статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, у спірних правовідносинах, дії ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області щодо накладення штрафів на загальну суму 5100,00 відповідно до рішень від 23.04.2024 №000048, №000049, №000050, як і самі рішення від 23.04.2024 №000048, №000049, №000050 про накладення штрафу, відповідачем не оскаржені, вказані рішення є чинними та не скасованими.
Строк виконання обов'язку здійснити платіж у спірних правовідносинах збіг. В матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували належне виконання платником згаданого обов'язку у спосіб перерахування грошових коштів або припинення цього обов'язку в інші способи.
Вказані обставини є підставою для стягнення в судовому порядку з ТОВ "МК М'ясний" суми штрафу у розмірі 5100,00 грн., накладеного відповідно до рішень від 23.04.2024 №000048, №000049, №000050, сформованими на підставі протоколів про порушення законодавства про рекламу від 24.03.2024 за №000051, №000052, №000053.
А позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому, суд зазначає, що невірне зазначення позивачем у позовних вимогах реквізитів рішень, на підставі яких підлягає стягненню сума штрафу у розмірі 5100,00 грн., не звільняє ТОВ "МК М'ясний" від виконання обов'язку щодо сплати суми штрафу у розмірі 5100,00 грн., накладеним відповідно до рішень від 23.04.2024 №000048, №000049, №000050, сформованими на підставі протоколів про порушення законодавства про рекламу від 24.03.2024 за №000051, №000052, №000053, які є чинними та не скасованими.
Отже, стягнення з ТОВ "МК М'ясний" суми штрафу у загальному розмірі 5100,00 грн. підлягає саме за рішеннями про накладення штрафу від 23.04.2024 №000048, №000049, №000050, сформованими на підставі протоколів про порушення законодавства про рекламу від 24.03.2024 за №000051, №000052, №000053.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних під час розгляду вказаного публічно-правового спору доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК М'ясний" на користь Сумської міської ОТГ, р/р UA228999980313080106000018355, одержувач Сумська міська ОТГ, код одержувача 37970404, банк одержувача Казначейство України, код платежу 21081100, штрафу за порушення законодавства України про рекламу в загальному розмірі 5 100,00 грн.
З урахуванням вимог частини 2 статті 139 КАС України, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК М'ясний" (62103, Харківська область, Богодухівський район, вул.Підлісна, буд.2, м.Богодухів, код ЄДРПОУ 40936772) на користь Сумської міської ОТГ, р/р UA228999980313080106000018355, одержувач Сумська міська ОТГ, код одержувача 37970404, банк одержувача Казначейство України, код платежу 21081100, штраф за порушення законодавства України про рекламу в загальному розмірі 5 100,00 (п'ять тисяч сто гривень 00 копійок) грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 19.11.2025, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко