Справа №500/5453/25
19 листопада 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу
ОСОБА_1 через представника адвоката Сагайдака Володимира Васильовича звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) №237 від 25.08.2025 у частині, що стосується призову на військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 , є військовозобов'язаним та маючи право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв'язку зі здійсненням постійного догляду за хворою матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка потребує постійного догляду, 14.08.2025 в черговий раз звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де перебував на обліку та отримував попередні відстрочки, із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації.
У відповідь 25.08.2025 відповідач видав наручно позивачу повідомлення №20439 від 23.08.2025 про те, що за результатами розгляду заяви про надання відстрочки Комісія з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови: "Згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, крім заявника, є інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення у особи, яка має групу інвалідності: є сестра невійськовозобов'язана та не є особою з інвалідністю".
В подальшому позивач 29.08.2025 отримав поштове відправлення від відповідача, в якому знаходився витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) №237 від 25.08.2025 про мобілізацію позивача на військову службу та відправлення до військової частини НОМЕР_2 , підписаний т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .
Вважаючи вказаний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 25.08.2025 №237 у частині призову на військову службу ОСОБА_1 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 19.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представником ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Вказує, зокрема, що у відповіді громадянину ОСОБА_1 роз'яснено причину відмови у наданні відстрочки від мобілізації у відповідності до чинного законодавства, а саме: не надання відомостей про відсутність інших осіб, які б могли здійснювати постійний догляд відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, зі змінами від 16 серпня 2024 року №930). Крім цього, у особи, яка потребує постійного догляду крім сина позивача, є ще донька, яка не є особою з інвалідністю та не пенсійного віку.
06.12.2024 позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено обстеження та медичний огляд ОСОБА_1 з метою визначення придатності на військову службу під час загальної мобілізації, за станом здоров'я. По закінченню медичного огляду позивача було визнано придатним до військової служби, про що видано постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі статті 31в графи II Розкладу хвороб, наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 (зі змінами від 27 квітня 2024 року №262).
25.08.2025 у зв'язку із відсутністю підстав для надання відстрочки від призову, ОСОБА_1 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.08.2025 №237 був призваний на військову службу по мобілізації, знятий з військового обліку і направлений у в/частину НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби.
17.11.2025 представником позивача подано до суду письмові пояснення, зокрема наявності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що підтверджується рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №500/5119/25.
З'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд встановив таке.
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.08.2024 №6540 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як сину, що здійснює догляд за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на строк до 09.11.2024.
Як видно зі змісту довідки №2361/5 військово-лікарської комісії Теребовлянською територіальною позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 06 грудня 2024 проведено медичний огляд солдата запасу ОСОБА_1 , за результатом якого визнаний придатним до військової служби.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.12.2024 №10918 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як сину, що здійснює догляд за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка згідно довідки ЛКК №460 від 22 липня 2024 постребує постійного стороннього догляду, на строк до 08.02.2025.
13.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в додатку зазначивши такі документи: нотаріально засвідчена копія висновку ЛКК №256 від 07.08.2025р. форми 080-4/о ОСОБА_2 ; копія паспорта та копія картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 ; нотаріально-засвідчена копія акта №45 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 08.08.2025; копія довідки №1165 від 07.11.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія паспорта ОСОБА_1 ; копія картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ; витяг з Резерв+ ОСОБА_1 .
Комісією з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто подану позивачем заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за результатами розгляду ухвалено рішення про відмову наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Причини відмови: згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, крім заявника, є інші члени сім'ї, першого чи другого ступеня споріднення у особи, яка має групу інвалідності: є сестра невійськовозобов'язана та не особа з інвалідністю.
Повідомленням від 23.08.2025 №20439 ІНФОРМАЦІЯ_7 проінформував позивача, що за результатами розгляду його заяви Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зазначила, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 25.08.2025 №237 "Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" рядового ОСОБА_1 призвано на військову службу по мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_2 .
Вважаючи наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) №237 від 25.08.2025 у частині, що стосується призову на військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Стаття 1 цього Закону передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону №3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
За змістом статті 2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частина друга статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Як слідує з частини третьої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини другої статті 2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Згідно з частиною п'ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За змістом частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі Закон №3543-XII).
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Підстави, за якими військовозобов'язаним передбачено надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначені статтею 23 Закону №3543-XII.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008) передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС).
Відповідно до частини 12 статті 12 Закону №2232-ХІІ військовозобов'язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Також, суд зазначає, що згідно пунктів 1, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відповідно до абзацу 10 пункту "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, формування команд поповнення та їх відправлення із збірних пунктів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки областей до військових частин покладено на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно пункту 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним.
Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначено: у разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, військовозобов'язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 13.11.2014 Скадовським РС УДМС України в Херсонській області, та військово-обліковим документом з Резерв+.
На момент призову на військову службу під час мобілізації мав статус військовозобов'язаного та перебував на військовому обліку військовозобов'язаних. Так як за результатами проходження військово-лікарської комісії позивач був визнаний придатним до військової служби, тому був призваний на військову службу під час мобілізації та його направлено для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
У цій справі позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що під час мобілізації він мав право на відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, відповідно не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Однак, матеріали справи не містять доказів оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час прийняття спірного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.08.2025 №237 "Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
Так повідомленням від 23.08.2025 №20439 ІНФОРМАЦІЯ_7 проінформував позивача, що за результатами розгляду заяви щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" йому відмовлено у наданні такої відстрочки та зазначено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 у справі №500/5119/25 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформлене повідомленням від 23.08.2025 №20439 і зобов'язано Комісію з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 13.08.2025 про надання відстрочки від призову під час мобілізації згідно пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII від 21.10.1993 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За положеннями частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вказане судове рішення законної сили не набрало, та на момент винесення спірного наказу і на час розгляду цієї справи по суті у позивача відсутня відстрочка від призову під час мобілізації згідно пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII від 21.10.1993.
В контексті доводів позивача, суд звертає увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Таким чином, судом встановлено, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову позивача на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період прийняте відповідачем правомірно, з дотриманням вимог діючого законодавства.
Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач немає права на відшкодування понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 19 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_7 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).
Головуючий суддя Мартиць О.І.