Справа № 500/6154/25
20 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка Р.П., розглянувши з особливостями визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВП №78682266 від 16.10.2025 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/35075/24.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - позивач, Головне управління) 16.10.2025 отримало постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) від 16.10.2025 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у розмірі 5100 грн відповідно до ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Позивач вважає, що вказана постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Зазначає, що 09 травня 2025 року набрало законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №520/35075/24, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 гривень, відповідно до заяви про здійснення перерахунку від 23.10.2024 №7271 та довідки Харківського апеляційного суду №04-35/94/24 від 22.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримування судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди працюючого судді у 2024 році - 302 800,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 189 250,00 грн., доплата за вислугу років (60%) 113 550,00 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 гривень, відповідно до заяви про здійснення перерахунку від 23.10.2024 №7271 та довідки Харківського апеляційного суду №04-35/94/24 від 22.10.2024 року про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримування судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди працюючого судді у 2024 році - 302 800,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 189 250,00 грн., доплата за вислугу років (60%) 113 550,00 грн., з урахуванням раніше проведених платежів.
На виконання зазначеного рішення 19.05.2025 заявнику проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 із врахуванням довідки Харківського апеляційного суду №04-35/94/24 від 22.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримування судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди працюючого судді у 2024 році - 302 800,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 189 250,00 грн., доплата за вислугу років (60%) 113 550,00 грн, про вказане орган Державної виконавчої служби було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0802-5/35553 від 30.07.2025.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання після проведеного перерахунку з 01.01.2024 становив 187736,00грн (302800,00*62%) при стажі роботи на посаді судді 26 років 04 місяці 02 дні.
Разом з тим, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 520/31367/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці: період проходження строкової військової служби з 13.10.1981 по 11.11.1983 (2 роки 1 місяць 2 дні); половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 (1 рік 11 місяців). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 23 жовтня 2024 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки апеляційного суду Харківської області від 17 березня 2020 року №01-33/257/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 28 квітня 2025 року.
Для забезпечення виконання зобов'язань, покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 520/31367/24 направлено запит до Пенсійного фонду України про надання дозволу обробки електронної пенсійної справи для встановлення з 23.10.2024 відсотку розрахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 70% суддівської винагороди.
Після надання дозволу, пенсійну справу опрацьовано відповідно до покладених зобов'язань рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 520/31367/24, а саме: зараховано заявнику до стажу на посаді судді період проходження строкової військової служби з 13.10.1981 по 11.11.1983; половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е.Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 та перераховано з 23 жовтня 2024 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки апеляційного суду Харківської області від 17 березня 2020 року №01-33/257/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Розмір щомісячного довічного грошового утримання після проведеного перерахунку з 23.10.2024 становить 147140,00грн (210200,00*70%) при стажі роботи на посаді судді 30 років 04 місяці 01 день.
Відтак з 23.10.2024 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислюється відповідно до зобов'язань, покладених рішенням у справі № 520/31367/24. Фактично виплачується з 01.08.2025.
29.10.2025 Тернопільським окружним адміністративним судом відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через електронний суд із відповідними письмовими доказами. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
23.07.2025 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої надіслано сторонам виконавчого провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Постанова про відкриття виконавчого провадження №78682266 від 23.07.2025 боржником не оскаржувалась.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №520/35075/24 стосовно ОСОБА_1 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 гривень, відповідно до заяви про здійснення перерахунку від 23.10.2024№7271 та довідки Харківського апеляційного суду №04-35/94/24 від 22.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримування судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди працюючого судді у 2024 році - 302 800,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 189 250,00 грн., доплата за вислугу років (60%) 113 550,00 грн.
Відповідач указує, що згідно письмових пояснень стягувача від 06.10.2025 рішення суду боржником в повному обсязі не виконано. У поясненнях вказано, що 01.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області припинили виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №520/35075/24.
Нараховуючи з 23.10.2024 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 147140, 00 грн Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не взяло до уваги, що його зобов'язання в частині проведення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 №01-33/257/2020 припинилось 09.05.2025, так як цього дня набрало законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №520/35075/24, згідно з яким Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зобов'язано провести перерахунок довічного грошового утримання судді з 01.01.2024 на підставі довідки Харківського апеляційного суду №04-35/94/24 від 22.10.2024.
Відтак, відповідач вважає, що винесена 16.10.2025 державним виконавцем постанова про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100 грн відповідає ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».
До суду надійшли пояснення третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 , з яких слідує, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №520/35075/24 ГУ ПФУ в Тернопільській області, ГУ ПФУ в Харківській області зобов'язані здійснити перерахунок грошового утримання та виплачувати з 01.01.2024 по теперішній час щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до заяви про здійснення перерахунку від 23.10.2024 №7271 та довідки Харківського апеляційного суду №04-35/94/24 від 22.10.2024.
Зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №520/35075/24 на ГУ ПФУ в Тернопільській області, ГУ ПФУ в Харківській області покладено нові зобов'язання, які є відмінними від попереднього зобов'язання, покладеного на ГУ ПФУ в Тернопільській області рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №520/31367/24 та які припинилось 09.05.2025 у зв'язку із набранням законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №520/35075/24. Просить позов відхилити.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно із повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.07.2025 рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №520/35075/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30 жовтня 2024 року №963320856545 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки Харківського апеляційного суду від 22.10.2024 №04-35/94/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 гривень, відповідно до заяви про здійснення перерахунку від 23.10.2024 №7271 та довідки Харківського апеляційного суду №04- 35/94/24 від 22.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримування судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди працюючого судді у 2024 році - 302 800,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 189 250,00 грн, доплата за вислугу років (60%) 113 550,00 грн.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №520/35075/24 ОСОБА_1 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 гривень, відповідно до заяви про здійснення перерахунку від 23.10.2024 №7271 та довідки Харківського апеляційного суду №04-35/94/24 від 22.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди працюючого судді у 2024 році - 302800,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 189250,00 грн, доплата за вислугу років (60%) 113550,00 грн.
Суд зазначає, що з матеріалів справи, а саме з протоколу проведення перерахунку пенсії на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №520/35075/24, слідує що розмір щомісячного довічного грошового утримання після проведеного перерахунку з 01.01.2024 становив 187736,00 грн (302800,00*62%).
Надалі, позивачем пенсійну справу опрацьовано відповідно до покладених зобов'язань рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №520/31367/24, а саме: зараховано заявнику до стажу на посаді судді період проходження строкової військової служби з 13.10.1981 по 11.11.1983; половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 та перераховано з 23 жовтня 2024 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки апеляційного суду Харківської області від 17 березня 2020 року №01-33/257/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд зауважує, що саме на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 520/31367/24, розмір щомісячного довічного грошового утримання після проведеного перерахунку з 23.10.2024 становить 147140,00 грн (210200,00*70%) при стажі роботи на посаді судді 30 років 04 місяці 01 день.
Тобто зменшення суми щомісячного довічного грошового утримання проведено саме на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 520/31367/24, яке було здійснено після виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/35075/24, на підставі якого відкрито виконавче провадження №78682266 і в якому винесено спірну постанову від 16.10.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Не погодившись із протиправною постановою відповідача про накладення штрафу, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч.1 ст. 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1, п.16 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно ч.1 - 3 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У свою чергу, стаття 75 Закону №1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII).
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Зазначене відповідає правовій позиції яка висловлена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року по справі №840/3476/18, від 19 вересня 2019 року по справі №686/22631/17 від 07 листопада 2019 року по справі №420/40/19.
З матеріалів цієї справи слідує, що 09 травня 2025 року набрало законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №520/35075/24, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 гривень, відповідно до заяви про здійснення перерахунку від 23.10.2024 №7271 та довідки Харківського апеляційного суду №04-35/94/24 від 22.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримування судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди працюючого судді у 2024 році - 302 800,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 189 250,00 грн., доплата за вислугу років (60%) 113 550,00 грн.
На виконання зазначеного рішення 19.05.2025 заявнику ГУ ПФУ в Тернопільській області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 із врахуванням довідки Харківського апеляційного суду №04-35/94/24 від 22.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримування судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди працюючого судді у 2024 році - 302 800,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 189 250,00 грн., доплата за вислугу років (60%) 113 550,00 грн, про вказане орган Державної виконавчої служби було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0802-5/35553 від 30.07.2025.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання після проведеного перерахунку з 01.01.2024 становив 187736,00грн (302800,00*62%) при стажі роботи на посаді судді 26 років 04 місяці 02 дні.
Відповідач і третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 не заперечують обставин проведеного ГУ ПФУ в Тернопільській області 19.05.2025 перерахунку з 01.01.2024. Відтак, ГУ ПФУ в Тернопільській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №520/35075/24 у частині покладених на нього зобов'язань виконано.
У той же час, відповідач і третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 не погодуються з проведенням з 01.08.2025 виплати довічного грошового утримання у зменшеному розмірі. Разом з тим, суд відзначає, що обов'язок здійснювати виплати за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №520/35075/24 покладено саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, якого зобов'язано провести виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 гривень, відповідно до заяви про здійснення перерахунку від 23.10.2024 №7271 та довідки Харківського апеляційного суду №04-35/94/24 від 22.10.2024 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримування судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди працюючого судді у 2024 році - 302 800,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 189 250,00 грн., доплата за вислугу років (60%) 113 550,00 грн., з урахуванням раніше проведених платежів.
А тому підстав вважати, що саме ГУ ПФУ в Тернопільській області не виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №520/35075/24 суд не встановив, а відповідач належними і допустимими доказами не довів.
Доводи відповідача і третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 щодо зменшення розміру довічного грошового утримання після проведеного перерахунку з 01.08.2025 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі № 520/31367/24, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці: період проходження строкової військової служби з 13.10.1981 по 11.11.1983 (2 роки 1 місяць 2 дні); половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 (1 рік 11 місяців), зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 23 жовтня 2024 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки апеляційного суду Харківської області від 17 березня 2020 року №01-33/257/2020, не змінюює і не заперечує виконання у належний спосіб ГУ ПФУ в Тернопільській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №520/35075/24.
Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, провівши перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №520/31367/24, зараховавши заявнику до стажу на посаді судді період проходження строкової військової служби з 13.10.1981 по 11.11.1983; половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е.Дзержинського з 01.09.1984 по 29.06.1988 та перерахувавши з 23 жовтня 2024 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки апеляційного суду Харківської області від 17 березня 2020 року №01-33/257/2020 діяло у відповідності до буквального змісту цього судового рішення. А твердження відповідача і третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 щодо необхідності продовження розрахунку довідного грошового утримання, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року відповідно до довідки Харківського апеляційного суду №04-35/94/24 від 22.10.2024 суперечать точному змісту резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №520/31367/24, яке позивачем звернуто до виконання.
Буквальне тлумачення рішення суду під час його виконання полягає в тому, що не можна змінювати зміст рішення, а вихід за межі прийнятого судом рішення суперечитиме принципу обов'язковості судових рішень. Суд наголошує, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід'ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв'язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)“ від 2 червня 2016 року № 1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Обов'язкове виконання судового рішення відповідно до буквального і точного його змісту є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави відповідно до судового рішення. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, суд не вбачає в діях ГУ ПФУ в Тернопільській області порушень вимог закону під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №520/35075/24 у частині покладених на нього зобов'язань, а тому приходить до переконання про протиправність і необхідність скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Герелевич О.М. у виконавчому провадженні №78682266 від 16.10.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-242, 244-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Герелевич О.М. у виконавчому провадженні №78682266 від 16.10.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №520/35075/24.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ 14035769);
відповідач:
- Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, 76019 код ЄДРПОУ 43316386).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 листопада 2025 року.
Головуючий суддя Грицюк Р.П.